Інформація стосовно діяльності органів ДПС України та роз'яснень податкового та митного законодавства

Внесено зміни до переліків товарів, які звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину

Інформуємо, що 17.11.2020 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1112 «Про внесення змін до переліків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 р. № 224 і 225» (далі – Постанова № 1112).

Постановою № 1112 передбачено розширення Переліку товарів (у тому числі лікарських засобів, медичних виробів та/або медичного обладнання), необхідних для виконання заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, операції з ввезення яких на митну територію України та/або операції з постачання яких на митній території України звільняються від оподаткування податком на додану вартість (далі – Перелік № 224) та Переліку товарів, робіт і послуг, необхідних для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню та поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на території України (далі – Перелік № 225), затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 20 березня 2020 року відповідно № 224 і 225.

Так, розділ «Системи постачання медичних газів, що необхідні для здійснення заходів, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню, локалізацію та ліквідацію спалахів, епідемій та пандемій гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» Переліку № 224 та «Системи постачання медичних газів» Переліку № 225 доповнюється новою позицією   «7311 00 Ємності для стиснених або скраплених газів»

Отже, з 17.11.2020 операції з постачання цих товарів на території України, а також ввезення їх у режимі імпорту звільняються від оподаткування ПДВ на час дії карантину.

Постанова № 1112 опублікована в офіційному виданні «Урядовий кур’єр» від 17.11.2020 № 223.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Податкова знижка: які заклади освіти відносяться до вітчизняних закладів?

Доводимо до відома платників, що платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.

Норми встановлені п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ.

Суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов’язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти регулює Закон України від 05 вересня 2017 року № 2145-VІІІ «Про освіту» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2145) та спеціальні закони України:

► від 22 червня 2000 року № 1841-III «Про позашкільну освіту» із змінами та доповненнями;

► від 11 липня 2001 року № 2628-III «Про дошкільну освіту» із змінами та доповненнями;

► від 16 січня 2020 року № 463-ІХ «Про повну загальну середню освіту»;

► від 10 лютого 1998 року № 103/98-ВР «Про професійну (професійно-технічну) освіту» із змінами та доповненнями;

► від 01 липня 2014 року № 1556-VІІ «Про вищу освіту» із змінами та доповненнями.

Спеціальними законами визначено структуру та типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти.

Відповідно до ст. 22 Закону № 2145 юридична особа має статус закладу освіти, якщо основним видом діяльності є освітня діяльність.

Права та обов’язки закладу освіти, передбачені Законом № 2145 та іншими законами України, має також фізична особа – підприємець або структурний підрозділ юридичної особи приватного чи публічного права, основним видом діяльності якого є освітня діяльність.

Разом з тим, відповідно до п. 5 частини першої ст. 1 та п. 6 частини першої ст. 7 Закону України від 02 березня 2015 року № 222-VІІІ «Про ліцензування видів господарської діяльності» із змінами та доповненнями ліцензія – право суб’єкта господарювання на провадження виду господарської діяльності або частини виду господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, зокрема, освітньої діяльності, яка ліцензується з урахуванням особливостей, визначених спеціальними законами у сфері освіти.

Таким чином, з метою отримання податкової знижки за навчання, до вітчизняних відносяться заклади дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти, основним видом діяльності яких є освітня діяльність. Типи закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти визначено спеціальними законами.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Спілкуйся з Податковою службою дистанційно за допомогою сервісу «InfoTAX»

Протягом якого терміну необхідно сплатити оскаржені в судовому порядку, донараховані згідно з актом перевірки, суми грошового зобов’язання?

Інформуємо, що у разі визначення грошового зобов’язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 – 54.3.6 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), платник податків зобов’язаний сплатити нараховану суму грошового зобов’язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов’язання платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.

Норми встановлені п. 57.3 ст. 57 ПКУ.

При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов’язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили (п. 56.18 ст. 56 ПКУ).

Статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року № 2747-IV із змінами та доповненнями визначено, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Отже, платник податків зобов’язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції, за їх наявності, протягом 10 робочих днів, наступних за днем набрання судовим рішенням законної сили.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Платник ПДВ має право надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені у попередньо поданій до контролюючого органу таблиці даних

Відповідно до п. 12 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року  № 1165 «Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» (далі – Порядок) платник ПДВ має право подати до ДПС таблицю даних платника податку на додану вартість (далі – Таблиця) за встановленою формою (додаток 5).

У Таблиці зазначаються:

► види економічної діяльності відповідно до КВЕД;

► коди товарів згідно з УКТЗЕД, що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України;

► коди послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (далі – ДКПП), що постачаються та/або придбаваються (отримуються) платником податку, ввозяться на митну територію України (п. 13 Порядку).

Таблиця подається з поясненням, в якому зазначається вид діяльності, з посиланням на податкову та іншу звітність платника податку (п. 14 Порядку).

Отже, платник ПДВ може надати інформацію щодо видів діяльності, які не зазначені в попередньо поданій до контролюючого органу Таблиці шляхом подання нової Таблиці, в якій зазначає такі види діяльності та відповідно коди товарів згідно УКТЗЕД та коди послуг згідно з ДКПП.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

ПКУ визначені види операцій, які є господарськими для цілей трансфертного ціноутворення

Нагадуємо, що господарською операцією для цілей трансфертного ціноутворення є всі види операцій, договорів або домовленостей, документально підтверджених або непідтверджених, що можуть впливати на об’єкт оподаткування податком на прибуток підприємств платника податків, зокрема, але не виключно:

а) операції з товарами, такими як сировина, готова продукція тощо;

б) операції з придбання (продажу) послуг;

в) операції з нематеріальними активами, такими як роялті, ліцензії, плата за використання патентів, товарних знаків, ноу-хау тощо, а також з будь-якими іншими об’єктами інтелектуальної власності;

г) фінансові операції, включаючи лізинг, участь в інвестиціях, кредитах, комісії за гарантію тощо;

ґ) операції з купівлі чи продажу корпоративних прав, акцій або інших інвестицій, купівлі чи продажу довгострокових матеріальних і нематеріальних активів;

д) операції (у тому числі внутрішньогосподарські розрахунки), що здійснюються між нерезидентом та його постійним представництвом в Україні.

Норми встановлені п.п. 39.2.1.4 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Про одиниці виміру у Звіті за формою № 1-ОА

Доводимо до відома, що форма Звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Звіт за формою № 1-ОА) та Порядок заповнення форми звіту № 1-ОА «Звіт про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у оптовій мережі» (далі – Порядок) затверджені наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2016 № 49 зі змінами та доповненнями.

Пунктом 1 розділу І Порядку встановлено, що Звіт за формою № 1-ОА подають суб’єкти господарювання, які одержали ліцензії на право оптової торгівлі алкогольними напоями, незалежно від форми власності до органів ДПС за основним місцем обліку в електронній формі.

Відповідно до пункту 4 розділу І Порядку одиницею виміру, яка застосовується при складанні Звіту за формою № 1-ОА є декалітри (дал).

Звіт за формою № 1-ОА складається з трьох розділів. У графах 3 – 13 розділу І «Обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв» і у графі 5 розділу II «Перелік контрагентів, у яких здійснювалося придбання алкогольних напоїв» та розділу ІІІ «Перелік контрагентів, яким здійснювалася реалізація алкогольних напоїв» Звіт за формою № 1-ОА має формат даних до 3 знаків включно після коми.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Операція з оприбуткування надлишків ТМЦ не є об’єктом оподаткування ПДВ

Нагадуємо, що, об’єктом оподаткування ПДВ є операції платників ПДВ з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Норми визначені п. 185.1 ст.185 ПКУ.

Пунктом 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ встановлено, що постачання товарів – це будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду.

Оскільки операція по оприбуткуванню надлишків товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ), не відповідає визначенню терміну «постачання товарів», то така операція не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку

Звертаємо увагу, що частиною другою ст. 78 Бюджетного кодексу України від 08 липня 2010 року № 2456-VI із змінами та доповненнями та Порядком інформаційної взаємодії Державної фіскальної служби України, її територіальних органів, Державної казначейської служби України, її територіальних органів, місцевих фінансових органів у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов’язань та пені, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 11.02.2019 № 60 встановлено, що поверненню з бюджету підлягають надміру або помилково сплачені суми грошових зобов’язань.

Згідно з п. 43.6 ст. 43 Податкового кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов’язань платникам податків здійснюється з бюджету, у який такі кошти були зараховані.

Для розрахунку сум податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), які підлягають поверненню платнику ПДФО з бюджету у зв’язку з реалізацією ним права на податкову знижку, застосовується сума сплаченого, тобто зарахованого до відповідного бюджету ПДФО, а не нарахованого (утриманого) податковим агентом.

Отже, якщо податковий агент утримав, але не сплатив ПДФО до бюджету, то фізична особа не має права на податкову знижку.

Підписуйтесь на Telegram-канал Державної податкової служби України https://t.me/tax_gov_ua

Натисніть для перегляду повного тексту документа