До уваги платників єдиного внеску Саксаганського, Довгинцівського та Софіївського районів!

До уваги платників єдиного внеску Саксаганського, Довгинцівського та Софіївського районів!

Криворізька північна ОДПІ повідомляє про зміну реквізитів рахунків для сплати єдиного соціального внеску. Нові рахунки діють з 01.08.2016.

ОТРИМУВАЧ: Криворізька північна ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області

ОКПО: 39738741

МФО: 805012

БАНК ОТРИМУВАЧА: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області

РАХУНКИ ДЛЯ СПЛАТИ ЄДИНОГО СОЦІАЛЬНОГО ВНЕСКУ

ДОВГИНЦІВСЬКИЙ РАЙОН

САКСАГАНСЬКИЙ РАЙОН

СОФІЇВСЬКИЙ РАЙОН

Перелік рахунків за балансовими рахунками 3719 «Рахунки для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов’язкового державного соціального страхування» по Довгинцівському, Саксаганському та Софіївському районах, які діють з 01 серпня 2016 року, можна знайти за посиланням: http://krogerc.info/ua/tax/news/detail/id/38496.html

Щодо включення до податкової декларації з плати за землю земель, зайнятих безпосередньо водним об’єктом – ставком

Криворізька північна ОДПІ повідомляє.

Відповідно до ст.51 Водного кодексу України водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Сплата орендної плати за водний об'єкт не звільняє від сплати орендної плати за земельну ділянку під цим об'єктом.

Згідно з п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори на поточний рік.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 травня 2013 року № 420 затверджено  Типовий договір оренди водних об’єктів, в якому визначено, що  об’єкт оренди – вода (водний простір) водного об'єкта та земельна ділянка під водним об’єктом.

Відповідно до статті 270 Кодексу земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, є об'єктами оподаткування платою за землю.

Враховуючи зазначене, земля, зайнята безпосередньо водним об’єктом – ставком має включатися до податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності)

(Лист ДФС України від 27.05.2016 № 11715/6/99-99-15-02-03-15  розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68786.html)

Щодо пільг зі сплати  плати за землю учасникам бойових дій

Криворізька північна ОДПІ повідомляє.

Правовий статус ветеранів війни визначено Законом України від

22 жовтня 1993 року №3551-XII „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” (далі – Закон №3551).

Пунктом 18 частини першої ст. 12 Закону №3551 встановлено, що учасникам бойових дій надається пільга зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів відповідно до податкового та митного законодавства.

Отже, надання пільг зі сплати плати за землю платникам податків, на яких поширюються положення Закону №3551, здійснюється виключно за нормами Податкового кодексу України (далі - Кодекс).

Земельні відносини в Україні регулюються Земельним кодексом України (далі – ЗКУ), справляння плати за землю – Кодекс.

Платниками податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі (ст. 269 Кодексу).

Відповідно до п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Кодексу плата за землю – це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до ст. 206 ЗКУ використання землі в Україні є платним.

Згідно із ст. 269 Кодексу платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

У ст. 270 Кодексу зазначено, що об'єктами оподаткування земельним податком є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні, та земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Відповідно до ст. 281 Кодексу від сплати земельного податку звільняються ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону № 3551.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Кодексу підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб п. 281.1 ст. 281 Кодексу, поширюється на одну земельну ділянку за кожним видом використання у межах граничних норм (ст. 121 ЗКУ).

Отже, якщо фізична особа відноситься до категорії осіб, що мають право на пільги зі сплати земельного податку, та використовує земельну ділянку (оформлену або неоформлену) за кожним видом використання в межах граничних норм, зазначених в ст. 281 Кодексу, то така особа звільняється від сплати земельного податку.

(Лист ДФС України від 23.06.2016 №13828/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68850.html)

Щодо особливостей оподаткування благодійної допомоги

(п.п. 1.3 п. 16№ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Відповідно до п.п. 1.7 п. 16 № підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у п.п. 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску

на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), умови та порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначає Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон № 2464).

Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують найману працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.

Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці» (далі – Закон №108), та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 14 розділу I якого матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв’язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання не є базою нарахування єдиного внеску.

Водночас, відповідно до п.п. 14.1.257 п.14.1 ст.14 Кодексу фінансова допомога - це фінансова допомога, надана на безповоротній або поворотній основі.

При цьому безповоротна фінансова допомога – це, зокрема сума коштів, передана платнику податків згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами або без укладання таких договорів.

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають за операціями з наданням безповоротної фінансової допомоги фізичним особам. Такі операції відображаються при формуванні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

(Лист ДФС України від 30.06.2016 № 14282/6/99-99-13-02-03-15 http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68929.html розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68929.html)

Щодо визначення поняття «вживаний транспортний засіб»

Криворізька північна ОДПІ  інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація Про особливості оподаткування ПДВ операцій з постачання вживаних транспортних засобів.

Згідно з пунктом 189.3 статті 189 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) вживаними товарами вважаються товари, що були в користуванні не менше року та придатні для подальшого користування у незмінному стані чи після ремонту, а також транспортні засоби, які не підпадають під визначення нового транспортного засобу.

Новим транспортним засобом вважається:

наземний транспортний засіб, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства, не був зареєстрований в інших державах та при цьому має загальний наземний пробіг до6000 кілометрів;

судно, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому пройшло не більше 100 годин після першого введення його в експлуатацію;

літальний апарат, що вперше реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому його налітаний час до такої реєстрації не перевищує 40 годин після першого введення в експлуатацію. Налітаним вважається час, який розраховується від блок-часу зльоту літального апарата до блок-часу його приземлення.

Отже, наземний транспортний засіб буде вважатися вживаним товаром, якщо він:

або був у використанні не менше 1 року (незалежно від наявного пробігу);

або реєструється в Україні відповідно до законодавства та при цьому має загальний наземний пробіг більше6000 кілометрів(незалежно від терміну користування до 1 року або більше 1 року).

Щодо порядку визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником податку операцій з постачання вживаних транспортних засобів

Криворізька північна ОДПІ повідомляє. Згідно з підпунктами «а» і «б» пункту 185.1 статті 185 Кодексу об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 Кодексу розташоване на митній території України.

Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду. При цьому постачанням товарів також вважаються фактична передача матеріальних активів іншій особі на підставі договору про фінансовий лізинг (повернення матеріальних активів згідно з договором про фінансовий лізинг) чи іншої домовленості, відповідно до якої оплата відстрочена, але право власності на матеріальні активи передається не пізніше дати здійснення останнього платежу (підпункт14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).

Пунктом 189.3 статті 189 Кодексу встановлено правила визначення бази оподаткування ПДВ у разі здійснення платником податку операцій з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари.

Зокрема, у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з постачання вживаних товарів, придбаних у осіб, не зареєстрованих як платники податку, у межах договорів, що передбачають передання права власності на такі товари, базою оподаткування є позитивна різниця між ціною продажу та ціною придбання таких товарів, визначена у порядку, встановленому розділом V Кодексу.

Про затвердження порядків щодо реєстрації РРО та КОРО

Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що з 26.07.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 05.07.2016 за №918/29048 (далі – Наказ 547).

Наказом 547 затверджено:

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги);

Порядок реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації операцій з купівлі-продажу іноземної валюти;

Порядок реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій;

Порядок опломбування реєстраторів розрахункових операцій.

Одночасно втратив чинність наказ Міністерства доходів і зборів від 28.08.2013 року №417 «Про затвердження нормативно – правових актів щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 19.09.2013 року за №1616/24148.

Здійснення платником податку операцій з постачання вживаних транспортних засобів, придбаних у лізингової компанії

Криворізька північна ОДПІ повідомляє.
Для операцій придбання платником податку вживаних транспортних засобів у лізингової компанії (лізингодавця) – платника ПДВ, для операцій з подальшого постачання таких транспортних засобів база оподаткування ПДВ визначатиметься відповідно до пункту 188.1 статті 188 Кодексу, виходячи з договірної вартості вживаних транспортних засобів з урахуванням загальнодержавних податків і зборів, а податкові зобов’язання з ПДВ визначатимуться відповідно до пункту 187.1 статті 187 Кодексу на дату виникнення будь-якої з подій, що сталася раніше:
дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Про анулювання ліцензій з продажу алкогольних та тютюнових виробів за порушення законодавства

Про це днями заявив фахівець управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів ГУ ДФС у Дніпропетровській області Андрій Первой.
«В області працює майже 6 тисяч торгових пунктів, які здійснюють ліцензовану торгівлю алкоголем та близько 1,2 тис. пунктів здійснюють торгівлю пивом. Ще понад 5,5 тис. торгових точок мають ліцензію на торгівлю тютюновими виробами», — зазначив Андрій Первой.
Співробітниками фіскальної служби постійно здійснюється контроль по реалізації підакцизної групи товарів.
Так, за станом на липень цього року проведено 149 перевірок, в ході яких встановлено 84 порушення законодавства суб'єктами господарювання. До них застосовані фінансові санкції на суму більше 305 млн. грн.
«Серед порушень найчастіше зустрічається торгівля алкоголем і тютюном без ліцензії – 31 випадок, продаж спиртних напоїв за цінами нижче встановлених - 16 випадків. Також, 5 разів фіскальні органи фіксували торгівлю спиртним і сигаретами без акцизних марок, і ще у 5 продавців тютюнові вироби продавали за завищеними цінами. Крім того, зафіксовані такі види порушення, як поштучна торгівля сигаретами – 2 випадки і 14 — горілкою на розлив», — зауважив Андрій Первой.
За його словами, до фіскальних органів надійшло 66 матеріалів від підрозділів кримінальної міліції у справах неповнолітніх про продаж алкоголю та цигарок дітям. За наслідками матеріалів анульовано 22 ліцензії, 10 з яких - на тютюнові вироби, інші – на торгівлю спиртовмісної продукції.

Про внесення змін до форми податкової декларації  з податку на додану вартість

Криворізька північна ОДПІ у зв’язку з набранням чинності наказом Міністерства фінансів України від 25.05.2016 №503 "Про затвердження змін до деяких нормативно-правових актів Міністерства фінансів України" (далі – наказ №503) повідомляє.
Наказом №503 внесено зміни до деяких наказів Міністерства фінансів України, зокрема, до наказу Міністерства фінансів України від 28.01.2016 №21, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за №159/28289 (далі – наказ №21).
Як зазначено в пункті 4 наказу №503, цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування. Наказ опубліковано 01.07.2016 у "Офіційному віснику України", № 49, ст. 1762.
Підпунктом 2 пункту 1 наказу №503 затверджено Зміни до форми податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої наказом №21 (далі – Зміни до наказу №21).
Відповідно до пункту 2 розділу VІІІ наказу №21 подання податкової звітності за формою, яка враховує зміни, внесені наказом №503, вперше має здійснюватися за звітний період серпень 2016 року (граничний термін подання 20.09.2016), ІV квартал 2016 року (граничний термін подання 10.02.2017).
Змінами до наказу №21 у додатку 5 (Д5) до податкової декларації з податку на додану вартість з таблиці 1 виключені рядки "300000000000" та "500000000000" та з таблиці 2 – рядок "усього за основною ставкою та ставкою 7 %" (пункт 1 Змін до наказу №21).
Викладено у новій редакції примітку "*" додатка 9 (Д9) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 2 Змін до наказу №21), а саме:
"* Дванадцять попередніх послідовних звітних (податкових) періодів сукупно. Для новоствореного платника – звітний податковий період".
У додатку 10 (Д10) до податкової декларації з податку на додану вартість у рядку 11.1 таблиці 2 слово та цифру "таблиці 1" змінено на слово та цифру "таблиці 2", а у рядку 11.1 таблиці 3 слово та цифру "таблиці 1" змінено словом та цифрою "таблиці 3" (пункт 3 Змін до наказу №21).
Крім того, викладено в новій редакції додатки 2 (Д2) та 3 (Д3) до податкової декларації з податку на додану вартість (пункт 4 Змін до наказу №21).
З урахуванням внесених змін нова редакція вказаних додатків передбачає спрощення порядку заповнення податкової звітності та розшифровку від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом в розрізі постачальників тільки у тій частині такого від’ємного значення, яка задекларована платником податку до бюджетного відшкодування. Така деталізація здійснюється в таблиці 2 "Розшифровка суми податку, фактично сплаченої у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам товарів/послуг або до Державного бюджету України" додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість.
Деталізація від’ємного значення різниці між податковими зобов’язаннями і податковим кредитом, яка переноситься до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, здійснюється лише в частині періодів її виникнення. Такі дані  відображаються в додатку 2 (Д2) до декларації з податку на додану вартість.
При заповненні як додатка 2 (Д2), так і таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість доцільно застосовувати принцип хронології формування від’ємного значення, згідно з яким податкові зобов’язання поточного (звітного) періоду зменшуються на суму податкового кредиту у хронологічному порядку його виникнення – від найдавнішого до найновішого.
З огляду на це у графі 2 таблиці 2 додатка 3 (Д3) до декларації з податку на додану вартість рекомендується вказувати індивідуальний податковий номер контрагента, за рахунок якого виникла сума від’ємного значення, виходячи з хронології її виникнення, починаючи зі звітного періоду, який є найближчим до дати подання декларації (найновіший звітний період) та закінчуючи найбільш давнім звітним періодом. Тобто спочатку доцільно відображати "найновішу" щодо звітного періоду подання декларації з податку на додану вартість суму від'ємного значення ПДВ.
(Лист ДФС від 22.07.2016 №24830/7/99-99-15-03-02-17 "Про внесення змін до форми податкової декларації з податку на додану вартість" розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-dodanu-vartist/listi-dps/259990.html

Про оподаткування операцій за договорами перестрахування

У листі Міністерства фінансів України від 12.04.2016 № 31-11130-09-10/10496 зазначено таке.
Особливості оподаткування страховика встановлено п. 141.1 ст. 141 Кодексу.
Згідно з п.п. 141.1.1 п. 141.1 ст. 141 Кодексу страховики сплачують податок на прибуток за ставкою, визначеною відповідно до п. 136.1 ст. 136 цього розділу, та податок на дохід за ставкою, визначеною відповідно до підпунктів 136.2.1 та 136.2.2 пункту 136.2 статті 136  Кодексу.
До того ж п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст.141 Кодексу передбачено, що об’єкт оподаткування страховика, до якого застосовується ставка, визначена відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу, розраховується як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування. При цьому страхові платежі, страхові внески, страхові премії за договорами співстрахування включаються до складу об'єкта оподаткування страховика тільки в розмірі його частки страхової премії, передбаченої договором співстрахування.
Зазначеним підпунктом Кодексу не передбачено включення до складу об'єкта оподаткування податком на дохід страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, отриманих страховиком за договорами перестрахування.
Відповідно до п.п. 136.2.1 та 136.2.2 п. 136.2 ст. 136 Кодексу під час провадження страхової діяльності юридичних осіб - резидентів одночасно із ставкою податку на прибуток, визначеною у пункті 136.1 цієї статті, ставки податку на дохід встановлюються у таких розмірах:
3 відсотки за договорами страхування від об'єкта оподаткування, що визначається у п.п. 141.1.2 п. 141.1 ст. 141 Кодексу;
0 відсотків за договорами із довгострокового страхування життя, договорами добровільного медичного страхування та договорами страхування у межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема, договорами страхування додаткової пенсії та визначених підпунктами 14.1.52, 14.1.52 1, 14.1.52 2 і 14.1.116 п. 14.1ст. 14 Кодексу.
Діяльність у сфері страхування регулюється Законом України від 7 березня 1996 року № 85/96-ВР «Про страхування» (далі – Закон), який спрямований на створення ринку страхових послуг, посилення страхового захисту майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб.
Відповідно до ст.1 Закону страхування – це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.
Крім того, ст. 12 Закону визначено, що перестрахування – це страхування одним страховиком (цедентом, перестрахувальником) на визначених договором умовах ризику виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика (перестраховика) резидента або нерезидента, який має статус страховика або перестраховика, згідно з законодавством країни, в якій він зареєстрований.
Страховик (цедент, перестрахувальник), який уклав з перестраховиком договір про перестрахування, залишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.
Аналогічні норми наведені і в Цивільному кодексі України (далі – ЦКУ). При цьому визначення договору перестрахування наведено у ст. 987 ЦКУ, згідно з якою це окремий, відмінний від договору страхування, вид договору у сфері страхування.
З метою оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки об'єкт оподаткування страховика визначається як сума страхових платежів, страхових внесків, страхових премій, нарахованих за договорами страхування і співстрахування.
Страховики, які перестраховують страхові платежі за договорами перестрахування іншій страховій компанії (перестраховику), з якою укладено договір перестрахування, не зменшують об'єкт оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки на суму таких платежів.
Перестраховики, які отримують страхові платежі за договорами перестрахування, не включають їх до складу об'єкта оподаткування податком на дохід за ставкою 3 відсотки.
Лист ДФС України від 04.05.2016 №15699/7/99-99-15-02-02-17 "Про оподаткування операцій за договорами перестрахування" розміщено на офіційному веб-порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/listi-dps/68048.html

Отримуйте електронні ключі цифрового підпису

Ключі електронного цифрового підпису, видані Акредитованим центром сертифікації ключів Інформаційно-довідкового департаменту ДФС України, дають змогу:
уникнути черг в Центрах обслуговування платників податків при поданні звітності;
звітувати не лише до податкового органу, а й до інших контролюючих органів на території України (зокрема органів державної статистики та Пенсійного фонду України);
отримувати відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків у електронному вигляді з використанням електронного цифрового підпису;
використовувати отримані ключі для роботи в «Електроному кабінеті платника податків», який працює дистанційно у режимі реального часу, та дає можливість звітувати до податкового органу, проводити звіряння своїх розрахунків з бюджетом та отримувати Акт про проведення звіряння, не витрачаючи час на відвідування органів ДФС.

Інформаційно-довідковий ресурс відповість на ваші запитання

Криворізька північна ОДПІ нагадує, що за допомогою Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу на сайті ДФС України (http://zir.sfs.gov.ua/) можна оперативно та у зручній формі отримати актуальну інформацію щодо змін у податковому та митному законодавстві, контроль за додержанням якого покладено на ДФС, термінів подання звітності та сплати податків (зборів), користуватися можливістю покрокового пошуку інформації, розміщеної в інтерактивних мапах за напрямами «Митна справа» та «Єдиний соціальний внесок», здійснювати пер