Посвідчення довіреності на представництво інтересів за місцем проживання

Згідно з частиною третьою ст. 244 Цивільного кодексу довіреність — це письмовий документ, що видається однією особою іншій для представництва перед третіми особами. Нотаріуси посвідчують довіреності, складені від імені фізичної особи або юридичної особи, на ім'я однієї або кількох осіб з чітко визначеними юридичними діями, які належить учинити представникові.

Посвідчені нотаріусами довіреності, а також довіреності, видані в порядку передоручення, припинення їх дії, підлягають обов’язковій реєстрації в Єдиному реєстрі довіреностей у порядку, установленому Положенням про Єдиний реєстр довіреностей.

При реєстрації місця проживання особи за зверненням її представника на підставі довіреності, необхідно звертати увагу на таке:

Представник зацікавленої у реєстрації місця проживання особи при здійсненні процедури з реєстрації може вчиняти дії від імені особи, яку він представляє, виключно у межах наданих йому повноважень, на підставі довіреностей, оформлених у порядку, установленому законом. Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами, затвердженим наказом Мін’юсту від 22.02.12 № 296/5, передбачено, що в довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити представнику. Вони повинні бути правомірними, конкретними та здійсненними (розд. 2 гл. 4 п. 2). З огляду на це, у довіреності повинно бути обов’язково чітко та прямо вказано, що представнику надається право здійснювати реєстрацію особи за місцем проживання з вказівкою адреси реєстрації. У довіреності обов’язково повинен бути зазначений строк її дії. (ст. 247 ЦК).

Згідно із статтею 245 Кодексу, форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.

Довіреність на вчинення правочину, який відповідно до його змісту може бути вчинений лише особисто довірителем, нотаріусом не посвідчується.

Довіреність на укладання договору дарування, у якій не встановлено імені обдаровуваного, є нікчемною. Слід вказати, що чинними законодавчими актами України не передбачено вимоги зазначати у довіреності паспортні дані довірителя та повіреної особи.

Довіреність, у якій передбачена можливість здійснення тільки, наприклад, цивільно-правових угод, не дає представнику права здійснення всіх процедур щодо особи, яку він представляє, тому довіреність, у якій не вказано, що представнику надається право здійснити реєстрацію місця проживання особи, яку він представляє з вказівкою адреси реєстрації, не є підставою для здійснення реєстрації місця проживання/перебування.

Те саме стосується і випадку зняття з реєстрації місця проживання/перебування особи її представником

Довіреність від імені кількох осіб може бути посвідчена на вчинення юридичних дій для досягнення спільної мети. В тексті довіреності мають бути зазначені місце і дата її складання (підписання), прізвища, імена, по батькові (повне найменування для юридичної особи), місце проживання (місцезнаходження – для юридичної особи) представника і особи, яку представляють.

Особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної, може у будь-який час скасувати довіреність.

У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків.

У довіреності, виданій у порядку передоручення, не допускається передавання повіреній особі права на передоручення. Довіреність, посвідчена нотаріусом в порядку передоручення, не може містити в собі більше прав, ніж їх передано за основною довіреністю. Строк дії довіреності, виданої за передорученням, не може перевищувати строку дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.

Для посвідчення нотаріусом довіреностей необхідні такі документи: паспорт (з вклеєною фотокарткою по досягненні особою 25 та 45 років), ідентифікаційний код та інші документи, що стосуються змісту самої довіреності».

Відділ реєстрації місця проживання громадян наполегливо рекомендує громадянам звертати увагу на перелік правочинних дій, які вказані в довіреності для уникнення перешкод при отриманні адміністративних послуг.