Реєстрація місця проживання

Реєстрація місця проживання - це те ж саме, що і відома з радянських часів прописка?

   Між цими процедурами є принципова різниця. Радянська прописка носила дозвільний характер. Тобто виконувала функцію закріплення населення за певною адміністративною одиницею через систему територіальних лімітів. Прописка дозволяла вселення та проживання додаткових мешканців, без врахування житлової площі, лише виключно стосовно близьких родичів.

   Рішенням Конституційного Суду України від 14 листопада 2001 року адміністративно-дозвільний інститут прописки було скасовано. Тому, при реєстрації місця проживання не існує будь-яких обмежень щодо необхідних санітарних норм житлової площі та щодо кількості зареєстрованих осіб в одному житловому приміщенні.

   Людина сама вибирає собі місце проживання і тільки ставить державу про це до відома. Ніяких повноважень, що обмежують право на вільний вибір місця проживання, у держави немає. І до майнових прав реєстрація взагалі ніякого відношення не має.

 Чи потрібно реєструвати місце проживання у разі короткострокових поїздок в інші регіони.

   Місцем постійного проживання закон вважає адресу, за якою людина проживає більше шести місяців на рік. Тобто, якщо хтось виїжджає з дому на місяць, два або більше, але потім повертається, йому не потрібно ніде реєструватися.

Люди, які тривалий час не проживають за місцем своєї реєстрації, повинні інформувати про це державу?

   Такий обов'язок існує для деяких категорій громадян. Особи, які мають невиконані боргові зобов'язання, накладені на них в адміністративному порядку або судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь в судовому процесі в будь-якій якості, повинні, в разі, якщо вони більше місяця не проживають там, де вони зареєстровані, письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.».

   Інформацію взято з офіційного сайту Державної Міграційної Служби України: http://dmsu.gov.ua