Вогонь скорботи в серці навіки!
Пам'ять від жаху кричить,
Серце від болю щемить,
За убієнних безвинно
Синів і дочок України!
Всі думки і надії українського селянина були завжди пов'язані з землею, з золотим пахучим колосом, зрощеним на ній.
…Грозовою, чорною хмарою навис над безкраїми просторами України 33-й рік.
Вибухами грому лунали нові слова: «колективізація», «продрозверстка». Та не слова лякали, а те, що за ними коїлося. Від села до села, від хати до хати йшли підводи, завалені мішками з зерном; зерном, просоленим тяжким трудовим потом селянина…
25 листопада вся країна вшановує День пам’яті жертв Голодоморів 1921-1923рр. та 1932-1933 рр.
Криворізька загальноосвітня школа № 31 разом з усією країною засвітила свічки. Ці вогники символізують нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів. День вшанування пам’яті був відзначений на урочистій лінійці «Вогонь скорботи в серці навіки…». Прекрасними словами було згадано всіх тих, хто загинув під жорнами радянської влади, учні декламували вірші, читали автобіографічні спогади тих, хто залишився живим. Музично-танцювальна композиція стала довершеною кульмінацією заходу. Пам’ять жертв Голодоморів вшановано хвилиною мовчання, запалено свічки, діти тримали колоски в руках як символи Хліба – найціннішого в нашому житті…
У школі оформлено тематичні виставки інформаційного характеру, стенди з плакатами та дитячими малюнками на тему: «Хліб – усьому голова». Проведено виховні години: «Геноцид українського народу», «Причини та наслідки Голодоморів в Україні», «Жнива скорботи», «Пам’ятаємо…», тематичні п’ятихвилинки «У серці твоєму, Україно!», «Людської пам’яті мости» тощо.
Учнями 9-10 класів Криворізької загальноосвітньої школи № 72 було висаджено на території закладу березову алею, що символізує продовження життя та розквіт молодої української держави, яка пам’ятаючи свої трагедії будує благополучне майбутнє.
Мільйони ні в чому не винних жертв, яких вже ніколи не повернеш, – це є наша пам’ять і водночас, застереження майбутнім поколінням всього людства.
Ми повинні знати правду минулого не заради простої людської цікавості, а заради щасливого майбутнього.
