З нагоди Дня пам’яті жертв голодоморів
«Усяка насильницька смерть страшна: коли розстрілюють, вішають, душать… Це триває секунди, хвилини. А вбивство голодом розтягується на тижні, місяці. Смерть від голоду – це смерть без крові. Кров не ллється, кров поступово холоне».
Внаслідок умисного створення умов, несумісних із життям, за кілька місяців у 1932-1933 роках в Україні загинули мільйони людей. На жаль, страшні обставини злочину та свідома заборона ведення статистики смертності унеможливлюють встановлення точної кількості й вичерпного списку жертв.
Голод став зброєю масового біологічного знищення українців. Він на довгі десятиліття порушив природний та політичний розвиток українців як спільноти, призвів до морально-психологічних змін у свідомості нації, наслідки цієї катастрофи відчуваємо і понині.
Як засвідчують соціологічні опитування останніх років, три чверті громадян України погоджуються, що Голодомор був геноцидом, вчиненим комуністичним тоталітарним режимом проти Українського народу.
З 2006 року на державному рівні відповідно до Указу Президента України щороку у четверту суботу листопада вшановується День пам’яті жертв голодоморів.
23. 11. 2018 о 15.00 в районі відбулося урочисте покладання квітів до хреста, встановленого на честь вшанування жертв голодоморів та політичних репресій на території Спасо-Преображенського кафедрального собору УПЦ. У заході взяло участь 224 людини. Під час заходу відслужено молебен та вшановано хвилиною мовчання жертв і постраждалих від голоду.
24. 11. 2018 підтримано всеукраїнську акцію «Засвіти свічку!» із залученням представників громадськості, підприємств та комунальних установ району.
24. 11. 2018 приспущено Державний Прапор України на будинках і спорудах органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій, розташованих на території району.
23-24 листопада 2018 року християнськими релігійними організаціями Української православної Церкви району проведено молебні в пам'ять про жертв і постраждалих від голодоморів в Україні.
Обмежено проведення розважальних заходів.
Минуло 85 років, змінились цілі покоління, але українці щиро тужать за кожною душею із мільйонів замордованих голодом.
