Робота зі зверненнями громадян

За період січень - липень 2016р. до Криворізької північної ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській області (далі – ОДПІ) надійшло 36 письмових звернень громадян, з них: 34 заяв та 2 скарги, пропозицій не надходило. Скарг на поведінку та дії працівників ОДПІ не надходило.

Основними питаннями, що порушують громадяни у зверненнях – порушення податкового законодавства. З метою забезпечення кваліфікованого, неупередженого, об’єктивного та своєчасного розгляду звернень громадян, структурними підрозділами ОДПІ своєчасно та неупереджено проводиться перевірка порушених питань та задоволення законних вимог заявників.

Станом на 29.07.2016 року за результатами розгляду отриманих звернень своєчасно надано відповіді – 35 заявникам, 1 звернення знаходиться на розгляді.

Також, нагадуємо, що права громадян на звернення регулюються ст. 40 Конституції України та Законом України «Про звернення громадян». Кожен може направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади та посадових і службових осіб з метою роз’яснення прав законних інтересів.

Надання адміністративних послугКриворізькою північною ОДПІ в Центрі обслуговування платників

Центр обслуговування платників створений з метою забезпечення комфортних умов платникам при отриманні адміністративних послуг та надання якісної податкової допомоги. Центр розміщений за адресою: м. Кривий Ріг, вул.. Січеславська,4 на першому поверсі. Кожен мешканець районів міста (Саксаганського, Довгинцівського, Покровського та Тернівського) має можливість вирішити нагальні питання та отримати необхідну інформацію за допомогою кваліфікованих працівників ЦОП.

Станом на 01.08.2016р. кількість звернень (податкові консультації, надання адміністративних послуг, приймання звітності та вхідної кореспонденції) – 63489.

Кількість наданих адміністративних послуг за 7 місяців 2016 року складає – 25430.

Основну питому вагу адміністративних послуг станом на 01.08.2016 року складають:

- видача картки платника податків та внесення до паспорта громадянина України даних про реєстраційний номер облікової картки платника податків з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків –16238,

- реєстрація платника єдиного податку – 943

- надання витягу з реєстру платника єдиного податку – 991;

- видача довідок про відсутність заборгованості – 636;

- реєстрація книг обліку доходів і витрат – 962

- реєстрація книг обліку розрахункових операцій – 2312;

- реєстрація розрахункових книжок – 327.

Про легалізацію заробітної плати  під час прямого ефіру у програмі «Грані»

Днями, начальник управління податків і зборів з фізичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Інна Андрущак разом з представниками реклами та торгівлі міськради прийняла участь у прямому ефірі телевізійної програми "Грані" (34 телеканал), під час якої обговорювались питання законності функціонування окремих малих архітектурних форм (МАФів) та легалізації заробітної плати і своєчасної сплати податкових зобов’язань суб’єктами господарювання.

За словами Інни Андрущак: "У Дніпропетровській області здійснюють роздрібну торгівлю 31,4 тис. суб’єктів господарювання, з яких 10,7 тис. - у місті Дніпро. Підприємцями області в своїй діяльності залучено 34 тис. найманих осіб. Всього по області ними сплачено 424,6 млн. грн. податків. На теперішній час триває робота з органами місцевого самоврядування щодо виявлення не зареєстрованих суб’єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю через МАФи, найманих осіб та легалізації їх заробітної плати".

Крім того, з початку року працівниками ГУ ДФС у Дніпропетровській області та податковими органами Дніпропетровщини проведена робота з 4,2 тис. суб’єктами господарювання (по місту Дніпро - 1,3 тис. суб’єктів) та виявлено близько 9 тис. найманих осіб, не оформлених відповідно до чинного законодавства. За рахунок оформлення трудових відносин з найманими особами додатково надійшло до бюджету податків на загальну суму близько 5 млн.грн. (по місту Дніпро - на суму 1,2 млн. грн.).

Основними порушеннями діючого трудового законодавства за результатами проведених перевірок суб’єктів господарювання області є: фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору; оформлення працівника на неповний робочий час; порушення встановлених термінів та обсягів виплати заробітної плати працівникам; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці; незаконне звільнення працівника з роботи з особистих причин та інші.

«Як приклад, під час розгляду скарги, яка надійшла від громадської організації «Н» фахівцями фіскальної служби Дніпропетровщини проведено фактичні перевірки ряду суб’єктів господарювання, які мали кіоски (МАФи) у місті Дніпро, за підсумками яких виявлено близько 10 не оформлених осіб, які згодом були працевлаштовані", - зазначила Інна Андрущак.

Право на податкову знижку

Нагадуємо платникам податків, що метою декларування доходів фізичних осіб є не тільки сплата податку до бюджету, а й повернення платникам сум податку на доходи фізичних осіб, надмірно сплаченого з їх заробітної плати в минулому податковому році.

Повернути частину податку на доходи фізичних осіб, сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації права на податкову знижку. Згідно з положеннями ст. 166 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) платники податку на доходи фізичних осіб мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб'єктами господарювання, - це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку - резидента у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів - фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Кодексом.

До податкової знижки включаються фактично здійснені протягом звітного податкового року платником податку витрати, підтверджені відповідними платіжними та розрахунковими документами, зокрема:

- квитанціями;

- платіжними дорученнями;

- фіскальними або товарними чеками;

- прибутковими касовими ордерами;

- меморіальними ордерами тощо;

Крім того, понесені витрати підтверджується копіями договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх покупця (отримувача).

У зазначених документах обов'язково повинно бути відображено вартість таких товарів (робіт, послуг) і строк їх продажу (виконання, надання).

Для реалізації права на податкову знижку платнику податку необхідно заповнити та подати декларацію до 31 грудня року наступного за звітним.

Податковий календар серпня 2016 року

Криворізька північна ОДПІ нагадує

22 серпня, понеділок,

останній день подання:

- податкової декларації з ПДВ за липень платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;

- декларації акцизного податку за липень;

-  податкової декларації рентної плати за липень з розрахунком:

ü рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;

ü рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;

ü рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;

ü рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;

- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за липень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у липні;

- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за липень.

останній день сплати:

- доплати (у разі потреби) податкового зобов'язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за липень*;

- єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування роботодавцями за липень (крім гірничих підприємств).

*Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку в сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п. 222.1.2 п. 222.1 ст. 222 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями).

Щодо оподаткування податком на додану вартість

Повідомляємо, що Державною фіскальною службою України надано податкову консультацію щодо включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість (далі – ПДВ), відображеної у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), але не включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, а саме:

відповідно до пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв’язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в ЄРПН, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.

Отже, належним чином складена та зареєстрована в ЄРПН податкова накладна, яка не була включена до складу податкового кредиту в податковому періоді її складання та з дати складання якої не минуло 365 днів, може бути включена до складу податкового кредиту в наступних звітних (податкових) періодах протягом 365 календарних днів з дати її складання шляхом відображення сум податку у розділі II «Податковий кредит» податкової декларації з ПДВ.

Водночас пунктом 50.1 статті 50 Кодексу визначено, що у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених статтею 50 Кодексу), він зобов’язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Таким чином, якщо сума ПДВ відображена у податковій накладній, яка була вчасно зареєстрована в ЄРПН, та з дати складання якої не минуло 1095 днів, не була включена до складу податкового кредиту протягом 365 календарних днів, платник податку може включити таку суму ПДВ до податкового кредиту шляхом подання уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 Кодексу.

(Лист ДФС України від 15.08.2016 № 17646/6/99-95-42-01-15розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69347.html)

В Дніпропетровській області ліквідовано конвертцентр з обігом 370 млн. грн. В організатора вилучено бойові гранати

Співробітниками податкової міліції Центрального офісу в ході розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.ст.28, 205 та 209 КК України, припинено діяльність «конвертаційного центру» в Дніпропетровській області.

Встановлено, що організованою групою осіб зареєстровано та придбано корпоративні права низки транзитних і фіктивних суб’єктів господарської діяльності. Використовуючи реквізити і розрахункові рахунки вказаних підприємств дані особи формували податковий кредит з ПДВ для підприємств реального сектору економіки шляхом документального оформлення нікчемних фінансово-господарських операцій з придбання товарно-матеріальних цінностей, надання послуг та виконання робіт.

В подальшому отримані кошти конвертувалися та знімалися готівкою для передачі замовникам за винятком 8-9% за конвертацію.

Загальний обсяг проконвертованих коштів за 2015-2016 роки через розрахункові рахунки, відкриті в банківських установах, склав близько 370 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету складають 61 млн. гривень.

На розрахункові рахунки транзитно-конвертаційних підприємств накладено арешт та заблоковано 916 тис. гривень.

Під час проведених заходів здійснено 16 обшуків за адресами розташування офісних приміщень, в місцях проживання та автомобілі фігурантів справи. За результатами обшуків вилучено 297 тис. гривень готівкою, 83 печатки ФСПД, мобільні телефони, комп’ютерну техніку та фінансово-бухгалтерську документацію.

Крім того, в одному з офісних приміщень, доступ до якого мав лише один із співорганізаторів «справи», в сейфі виявлено 2 гранати РГД-5 та запали до них.

Того ж дня за даним фактом в порядку ст.208 КПК України дану особу було затримано та розпочато кримінальне провадження за ч.1 ст.263 КК України (незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами).

Слідчі дії тривають.

Мирослав Продан: Фінансова безпека кожного регіону залежить від ефективної протидії контрабанді

Ефективно забезпечити безпеку регіону за рахунок боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил можна лише спільними зусиллями усіх суміжних країн. Про це наголосив в.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан під час тристоронньої зустрічі делегацій митних адміністрацій України – Молдови – Румунії, яка відбулася у м. Чернівцях.

У заході взяли участь делегації ДФС на чолі з Мирославом Проданом, Національного агентства з фіскального адміністрування Румунії під керівництвом Віце-президента, координатора митних органів Румунії Дорела Фронеа та Митної служби при Міністерстві фінансів Республіки Молдова під керівництвом Генерального директора Віталія Врабіє.

Зустріч відбулася за спільної ініціативи фіскальної служби України та представників Румунії і Молдови.

«Головна мета нашого заходу – проаналізувати сучасний стан та перспективи розвитку співпраці у напрямі митної справи. Оскільки досвід Румунії і Молдови надзвичайно важливий у контексті євроінтеграції України», – зазначив Мирослав Продан.

Учасники зустрічі розглянули питання функціонування пунктів пропуску на суміжних ділянках кордону та розвиток їх інфраструктури за аналогією і зразком європейських країн, спрощення процедур перетину кордону для громадян та суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

«Спрощення митних процедур, розвиток сучасної інфраструктури у пунктах пропуску та удосконалення спільного контролю створить комфортні умови для перетину контролю громадян.  А це, в свою чергу, сприятиме зміцненню торгівельно-економічних відносин між нашими країнами подальшій співпраці між прикордонними районами та розвитку взаємовідносин між людьми», – наголосив Мирослав Продан.

Особливу увагу сторони приділили обговоренню заходів щодо посилення співпраці у напрямі протидії контрабанді та порушенню митних правил. Також було обговорено стан та перспективи розвитку інформаційного обміну між митницями трьох держав, акцентуючи увагу на позитивних тенденціях здійснення спільного контролю, зокрема, на українсько-польському кордоні.

Крім того, учасники зустрічі домовилися розглянути можливість щодо організації спільних заходів з вдосконалення професійної підготовки фахівців митної справи. Так, було підтримано ініціативу делегації Молдови про доцільність проведення тристороннього семінару з питань вивчення митного законодавства суміжних держав та корупційних ризиків.

Підбиваючи підсумки зустрічі представники делегацій були одностайні в тому, що обмін досвідом та проведення спільних заходів забезпечить новий якісний рівень у розвитку міжнародного співробітництва з питань митної справи. 

«Ми об’єднані однією метою - покрашення контролю на кордонах. Маємо шанс стати не лише партнерами, а й друзями. А друзі - це довіра та підтримка», – підкреслив Мирослав Продан.

Роман Насіров: Конкурсна комісія визначила уповноважений банк для здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами

Державна фіскальна служба України та АБ «Укргазбанк» уклали угоду про співпрацю. Генеральну угоду підписали Голова ДФС Роман Насіров та голова правління АБ «Укргазбанк» Кирило Шевченко.

Документ було підписано на виконання рішення Конкурсної комісії з визначення уповноваженого банку на здійснення розрахунків з державним бюджетом за митними платежами.

«Сьогодні ми обмінюємося підписаними Генеральними угодами про співпрацю та здійснення розрахунково-касового обслуговування та підписуємо Графік переведення митниць ДФС на обслуговування до державного банку «Укргазбанк». Переконаний, що це буде не просто співпраця з точки зору обслуговування простих банківських операцій, а більш стратегічна робота у плані розробки нових електронних фінансових продуктів», – зазначив Роман Насіров.

««Укргазбанк» запропонував найкращі умови обслуговування, тому було прийнято рішення про співпрацю саме з цим банком. Переконаний, що спільно, у рамках компетенції, ми зможемо створити сприятливі умови роботи для наших клієнтів – платників податків», – наголосив керівник ДФС.

Відповідно до угоди до кінця вересня планується відкриття відділень при митницях, які надаватимуть весь спектр необхідних фінансових послуг для платників податків. Перше відділення вже відкрито в центральному апараті при ДФС, яке обслуговуватиме новий Центр партнерства, що буде відкрито незабаром.

У рамках угоди сторони також координуватимуть свою діяльність щодо спільної побудови мережі банківського обслуговування митниць ДФС та забезпечення оперативного механізму проходження митних та інших платежів, контролю за повнотою і своєчасністю зарахування коштів до державного бюджету.

Під час зустрічі Роман Насіров також подякував керівництву АТ «Райффайзен банк Аваль», який протягом 20 років здійснював обслуговування митних органів по розрахункам за митними платежами, за плідну співпрацю.

Очільник служби також запевнив представників «Укргазбанку» в максимальній підтримці та сприянні у впровадженні інноваційних продуктів.

У ДФС обговорили облаштування пунктів пропуску на українсько-білоруській ділянці державного кордону України

Питання функціонування та облаштування пунктів пропуску на українсько-білоруській ділянці державного кордону України обговорювали учасники відеоконференції, яка нещодавно відбулася в фіскальній службі.

Участь у відеоконференції взяли представники ДФС, адміністрації Державної прикордонної служби України, Міністерства інфраструктури України, Державного агентства автомобільних доріг України, обласних державних адміністрацій (Волинська, Рівненська, Житомирська та Чернігівська), Волинської, Рівненської, Житомирської та Чернігівської митниць ДФС, прикордонних загонів, у зоні діяльності яких розташовані пункти пропуску з Республікою Білорусь, та служб автомобільних доріг в областях.

Захід було організовано та проведено фіскальною службою для обстеження пунктів пропуску через державний кордон з метою визначення об’ємів робіт, обсягів і джерел фінансування, необхідних для їх облаштування (можливого перенесення) і створення відповідної інфраструктури.

На сьогодні на кордоні між Україною та Республікою Білорусь функціонують 13 автомобільних пунктів пропуску для міжнародного та міждержавного сполучення, що значно менше, ніж передбачено європейськими нормами.

Учасники засідання ознайомилися зі станом делімітації та демаркації українсько-білоруської ділянці кордону, перспективами покращення під’їзних шляхів, а також розглянули актуальні питання функціонування пунктів пропуску. Так, зокрема, представники митниць поінформували присутніх про митну інфраструктуру пунктів пропуску, їх облаштування, стан санітарних зон тощо.

 У ході зустрічі було обговорено можливості та шляхи вирішення проблем облаштування українсько-білоруської ділянки, зокрема, митної інфраструктури, та досягнуто домовленостей щодо спільної роботи у цьому напрямі.

Змінено форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств

Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що з 19.08.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 08.07.2016 №585 (далі – Наказ №585), яким затверджено Зміни до форми Податкової декларації з податку на прибуток підприємств (далі – Декларація), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.10.2015 №897 (далі – Наказ №897), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 за №1415/27860.

Зокрема:

- у графі 2 заголовної частини Декларації з’явилося поле для уточнення базового податкового періоду – квартальний або річний;

- в основній частині Декларації підкориговано порядок розрахунку разового авансового внеску з податку на прибуток у розмірі 2/9 податку, нарахованого за три квартали 2016 року (пункт 38 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України);

- у новій редакції викладено додатки АВ і ЗП до Декларації;

- зазнали змін додатки РІ та ПН до Декларації.

З оновленим текстом Наказу № 897 Ви можете ознайомитись скориставшись розділом «Нормативні та інформаційні документи» Загальнодоступного інформаційно-довідкового ресурсу (http://zir.sfs.gov.ua).

Довідково: Наказ №585 опубліковано в газеті «Офіційний вісник України» від 19.08.2016 №63

Щодо граничного строку реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних

Пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що у разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 та пункту 201.10 статті 201 Кодексу підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту, є податкова накладна, зареєстрована в ЄРПН.

Починаючи з 01.02.2015, реєстрації в ЄРПН підлягають усі податкові накладні та розрахунки коригування до податкових накладних (у тому числі які не надаються покупцю, виписані за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування) незалежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній/розрахунку коригування (пункт 11 підрозділу 2 розділу XX „Перехідні положення” Кодексу).

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов'язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування. У разі порушення цього терміну застосовуються штрафні санкції згідно з Кодексом.

Кодексом чітко визначений термін, протягом якого податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних мають бути зареєстровані в ЄРПН - 15 календарних днів, наступних за датою їх складання.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, є порушенням порядку їх реєстрації в ЄРПН.

При цьому Кодексом передбачено можливість реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН в інші терміни, ніж встановлено пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, але з нарахуванням штрафних санкцій за порушення порядку їх реєстрації в ЄРПН.

Так, згідно зі статтею 1201 Кодексу порушення платниками податку граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в ЄРПН, встановлених статтею 201 Кодексу, тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі:

- 10 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

- 20 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

- 30 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;

- 40 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податкових накладних / розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 61 і більше календарних днів.

Відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю - платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов'язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/ розрахунку коригування.

Тобто, Кодексом визначено розмір штрафних санкцій за несвоєчасну реєстрацію податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН, але лише в межах 180 календарних днів з дати їх складання.

Платник податку має можливість зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування до податкових накладних в ЄРПН протягом 15 календарних днів, наступних за датою їх складання, або протягом 180 календарних днів з дати їх складання за умови застосування штрафних санкцій, визначених статтею 120 1 Кодексу.

(Лист ДФС України від 02.08.2016 № 16689/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69380.html

Про зменшення фінансового результату до оподаткування на суму доходів у вигляді дивідендів

Державна фіскальна служба України у зв’язку з надходженням запитів платників податків та керуючись п. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) повідомляє, що для застосування положень п.п. 140.4.1 п. 140.4 ст. 140 Кодексу щодо коригування фінансового результату до оподаткування платниками податку на прибуток слід керуватись листом Міністерства фінансів України від 25.07.2016 № 31-11130-09-10/21370 (розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/data/material/000/191/261787/1591_M_nf_n_S_.pdf).  

Податкові консультації з питання коригування фінансового результату до оподаткування на суму нарахованих доходів від участі в капіталі інших платників податку на прибуток підприємств, платників єдиного податку четвертої групи та на суму нарахованих доходів у вигляді дивідендів, що підлягають виплаті від інших платників податків, застосовуються у частині, що не суперечить цьому роз’ясненню. 

Відповідний лист Державної фіскальної служби України від 04.08.2016 № 26581/7/99-99-15-02-02-17 розміщено за адресою: http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/podatok-na-pributok-pidpri/listi-dps/261787.html

Щодо включення до Реєстру неприбуткових організацій

Державною фіскальною службою України у зв'язку з численними зверненнями неприбуткових установ та організацій щодо виконання п. 35 підрозділу 4 розділу XX Податкового кодексу України (далі - Кодекс) листом від 05.08.2016р. №26635/7/99-99-12-02-01-17 було надано наступне роз’яснення.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, внесені до Реєстру неприбуткових установ та організацій на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій", що не відповідають вимогам пункту 133.4 статті 133 Кодексу, з метою включення до нового Реєстру неприбуткових установ та організацій зобов'язані до 1 січня 2017 року привести свої установчі документи у відповідність із нормами ПКУ та у цей самий строк подати копії таких документів до контролюючого органу.

Неприбуткові підприємства, установи та організації, які не привели свої установчі документи у відповідність із нормами пункту 133.4 статті 133 Кодексу, після 1 січня 2017 року виключаються контролюючим органом з Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Відповідно до п.п. 133.4.5 п. 133.4 ст. 133 Кодексу (від 02 грудня 2010 року №2755-УІ зі змінами та доповненнями) порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.п. 133.4.1 п. 133.4 ст. 133 Кодексу неприбутковим підприємством, установою та організацією є підприємство, установа та організація (далі -неприбуткова організація), що одночасно відповідає таким вимогам:

- утворена та зареєстрована в порядку, визначеному законом, що регулює діяльність відповідної неприбуткової організації;

- установчі документи якої містять заборону розподілу отриманих доходів (прибутків) або їх частини серед засновників (учасників), членів такої організації, працівників (крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів управління та інших пов'язаних з ними осіб (визначення доходу наведене у ст.14 Кодексу);

- установчі документи якої передбачають передачу активів одній або кільком неприбутковим організаціям відповідного виду або зарахування до доходу бюджету у разі припинення юридичної особи (у результаті її ліквідації, злиття, поділу, приєднання або перетворення). Положення цього абзацу не поширюється на об'єднання та асоціації об'єднань співвласників багатоквар- тирних будинків;

- внесена контролюючим органом до Реєстру неприбуткових установ та організацій.

Доходи (прибутки) неприбуткової організації використовуються виключно для фінансування видатків на утримання такої неприбуткової організації, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів діяльності, визначених її установчими документами (п.п. 133.4.2 п. 133.4 ст. 133 Кодексу).

Підпунктом 133.4.6 п. 133.4 ст. 133 Кодексу визначено, що до неприбуткових організацій, що відповідають вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу і не є платниками податку, зокрема, можуть бути віднесені:

- бюджетні установи;

- - громадські об'єднання, політичні партії, творчі спілки, релігійні організації, благодійні організації, пенсійні фонди;

- - спілки, асоціації та інші об'єднання юридичних осіб;

- - житлово-будівельні кооперативи (з першого числа місяця, наступного за місяцем, в якому відповідно до закону здійснено прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку і такий житловий будинок споруджувався або придбавався житлово-будівельним (житловим) кооперативом), дачні (дачно-будівельні), садівничі та гаражні (гаражно-будівельні) кооперативи (товариства);

- - об'єднання співвласників багатоквартирного будинку, асоціації власників жилих будинків;

- - професійні спілки, їх об'єднання та організації профспілок, а також організації роботодавців та їх об'єднання;

- - сільськогосподарські обслуговуючі кооперативи, кооперативні об'єднання сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;

- - інші юридичні особи, діяльність яких відповідає вимогам п. 133.4 ст. 133 Кодексу.

Порядок ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2016 року №440.

Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість послуг страхових брокерів та страхових агентів

Відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про страхування", страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1996 року
№ 1523 "Про порядок провадження страхової діяльності страховими посередниками" визначено, що агентська діяльність – діяльність суб'єктів підприємницької діяльності, уповноважених діяти від імені та на підставі доручення одного або більше страховиків, щодо рекламування, консультування, пропонування страхувальникам страхових послуг та проведення роботи, пов'язаної з укладенням та виконанням договорів страхування (підготовка і укладення договорів страхування, виконання робіт з обслуговування договорів), у тому числі оформлення всіх необхідних документів для своєчасної виплати страхових сум або страхового відшкодування, а також здійснення цих виплат.

Договір про надання страхових агентських послуг (агентська угода) – письмова угода між страховиком та страховим агентом, в якій визначаються права та обов'язки сторін щодо порядку укладення, обслуговування та виконання договорів страхування, порядок внесення страхових платежів, умови здійснення взаєморозрахунків між ними, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов зазначеної угоди, інші умови за згодою сторін.

Відповідно до пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі – Кодекс), об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 розділу V Кодексу.

Згідно з підпунктом 196.1.3 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об'єктом оподаткування операції з надання послуг із страхування, співстрахування або перестрахування особами, які мають ліцензію на здійснення страхової діяльності відповідно до закону, а також пов'язаних з такою діяльністю послуг страхових (перестрахових) брокерів та страхових агентів.

Отримання від страхової компанії агентської винагороди за договором про надання страхових агентських послуг (агентська угода) не є об’єктом оподаткування податком на додану вартість та не спричиняє податкових наслідків з податку на додану вартість у страхового агента.

Відповідно до пункту 181.1 статті 181 розділу V Кодексу особа зобов'язана зареєструватися як платник податку у контролюючому органі за своїм місцезнаходженням (місцем проживання) з дотриманням вимог, передба