Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний вебсайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

145 років з дня народження Лесі Українки (1871-1913)

   25 лютого вся Україна відзначає 145 рік народження великої доньки України - Лариси Петрівни Косач (Лесі Українки (1871-1913). Філіал № 15 КЗК «Міська дитяча бібліотека» у співпраці з вчителями та учнями ЗОШ № 120 провели змістовний та цікавий захід, приурочений до цієї знаменної дати.

   У читальній залі бібліотеки - філіалу № 15 КЗК «Міська дитяча біб-ліотека» експоновано книжкову виставку, присвячену даній темі.

   Леся Українка – одна із центральних постатей в історії національної культури. З іменем цієї видатної людини безпосередньо пов’язаний не лише розвиток модерного вітчизняного мистецтва, але й утвердження нової парадигми художнього, філософського, політичного, державницького мислення і загалом національного світовідчуття та світорозуміння. Поряд із Тарасом Шевченком та Іваном Франком, Леся Українка є тією особистістю, життя й діяльність якої багато у чому визначали й визначають культурне і суспільно-політичне становлення нашої країни.

   Бібліотекарі підготували цікаву розповідь про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, діти декламували її вірші, грали в театралізованих постановках казки "Лелія" та драми "Давня казка".

   Музичний супровід, ілюстрація віршів музикою, покладеною на твори Лесі Українки гарно доповнили захід.. Захід відвідали 63 користувачі – учні шкіл Саксаганського району.

 

10 цікавих фактів про Лесю Українку

   1. Під час Другої світової війни садибу Косачів у Колодяжному зруйнували. «Білий» і «сірий» будиночки Колодяжненського літературно-меморіального музею Лесі Українки будували з нуля. Фактично у них ніколи не бувала письменниця. Останній власник будинку, де колись жила родина Косачів, брат Лесі Микола продав його дідові Бориса Клімчука,
   2. Як свідчить професор Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв Наталія Свириденко, на території України є три найбільші раритетні роялі: рояль Терещенків у Національному музеї історії України, рояль Рубінштейна в Одеському будинку вчених та рояль Лесі Українки у Колодяжному.
   3. Першою меморіальною річчю, що потрапила до музею у Колодяжному, стала жіноча сорочка з домотканого полотна, передана 1949 року Варварою Дмитрук, подругою Лесі Українки. Востаннє меморіальний фонд музею поповнився 2007 року, коли на території садиби Косачів знайшли посуд, яким користувалася родина.

   4. На сьогодні усі живі нащадки Лесі Українки живуть за межами України. Це Роберто Гааб (внучатий племінник, онук Лесиної сестри Оксани Косач-Шимановської), що живе у Швейцарії, та Ольга Лютон-Петрова зі США (внучата племінниця, онука Лесиної сестри Ізидори Косач-Борисової).
   5. Єдиний родич Лесі Українки, що похований на рідній волинський землі Косачів – молодший брат Лесі Українки Микола. Помер 1937 року. Його могила знаходиться на сільському цвинтарі в Колодяжному.
   6. У родині Лесю Українку називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, або Зеїчок, походить від назви сорту кукурудзи «зея японіка» (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилось навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.

   7. У Нечимному (урочище біля села Скулин у Ковельському районі) Леся Українка була лише три дні та дві ночі в 13-річному віці. Тут вона гостювала в дядька Лева скулинського, що мав в урочищі літню хатину, якою користувався, аби випасати худобу. Дядько Лев знав дуже багато легенд і переповідав їх малій Лесі. Цього часу вистачило письменниці, аби набратися вражень і згодом відтворити їх у «Лісовій пісні». Місцеві жителі подейкують, що у Скулинському лісі живуть привиди і вряди-годи лякають туристів, які осмілюються ночувати тут.

   8. Окрім офіційних установ, на честь Лесі Українки названий астероїд «2616 Леся» (2616 Lesya), відкритий 28 серпня 1970 року. Він знаходиться у головному поясі астероїдів, що розташований між орбітами Марса та Юпітера.
   9. Садиба Косачів розташовувалась на окраїні села, де були найкращі землі. У розпорядженні родини було 500 гектарів землі, включно з лісами, ріллею та чотирма гектарами саду. Аби тримати в порядку садибу, родина Лесі Українки мала найманих робітників. На території колишніх володінь розташовується Лесин кадуб – джерело й криниця. Колись на місці джерела росла прадавня верба, змальована в «Лісовій пісні». Кажуть, що на території колишньої садиби Косачів захований косачівський скарб.
   10. У Луцьку біля В’їзної вежі замку Любарта є дерево, яке іменують Лесиним ясеном. Воно одне з найстаріших дерев міста. Вважається, що саме під ним мала Леся написала свого першого вірша у вісім років. Нині ж у місті вирішується проблема з деревом, адже воно аварійне й може впасти, зашкодивши перехожим.