Кривбасс скорбит по прекрасному человеку и командиру Александру Радиевскому
Вчера, 23 июля, при выполнении боевого задания по освобождению города Лисичанска Луганской области погиб командир воинской части 3011 Центрального оперативно-территориального объединения Национальной гвардии, полковник Национальной гвардии Украины Александр Радиевский. Он находился в зоне антитеррористической операции два с половиной месяца. За это время полковник Радиевский участвовал в боевых операциях по освобождению Николаевки, Семеновки, Славянска. Александр Витальевич лично руководил действиями своих бойцов, никогда не скрывался от опасности. Он заслужил уважение как опытный, заботливый и ответственный командир. 15 июля Президент Украины Петр Порошенко своим указом наградил Александра Радиевского орденом "За мужество" III степени.
«Весь Кривой Рог скорбит вместе с семьей погибшего. Скорбит по прекрасному человеку и командиру, который до конца остался верен воинской присяге. Память о нем навсегда останется в сердцах криворожан. Мы окажем всю возможную помощь и поддержку семье погибшего», - сказал мэр города Юрий Вилкул.
Виконавчий комітет Саксаганської районної у місті ради глибоко сумує та висловлює щирі співчуття рідним, близьким, колегам з приводу трагічної загибелі Радієвського Олександра Віталійовича, полковника, командира військової частини 3011 Центрального оперативно-територіального об'єднання Національної гвардії України.
Це важка і відчутна втрата не лише для Саксаганського району, міста, області, але й для національно-визвольних сил України.
23 липня на 44-му році, у бою за звільнення м. Лисичанська від терористів, обірвалося життя сміливого і мужнього полковника, який майже три місяці знаходився в зоні АТО, ні на мить не покидаючи своїх підлеглих.
Особисто керував діями бійців під час виконання спецоперацій по звільненню Миколаївки, Семенівки й Слов'янська, приймав чіткі та своєчасні рішення.
Понад 25 років життя він присвятив нелегкій справі служіння на благо Вітчизни, розпочавши свій військовий шлях у 1987 році у Владикавказькому вищому військовому командному училищі ім. С. М. Кірова МВС СРСР. Завжди доброзичливий у спілкуванні, він був авторитетом для підлеглих і колег, постійно прагнув до вдосконалення, підвищував свій професійний рівень.
Олександр Віталійович навіки залишиться живим у наших серцях і пам'яті, в історії України, як мужній герой, взірець відданості й любові до Батьківщини. Його світлий образ назавжди залишиться у добрих справах, які він залишив після себе в житті.