ДЕНЬ ГІДНОСТІ ТА СВОБОДИ

Щороку, 21 листопада відзначається День Гідності та Свободи на честь початку двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року).

Встановлений Указом Президента України від 13 листопада 2014 року
№ 872, з метою утвердження в Україні ідеалів свободи і демократії, збереження та донесення до сучасного і майбутніх поколінь об’єктивної інформації про доленосні події в Україні початку XXI століття, а також віддання належної шани патріотизму й мужності громадян, які восени 2004 року та у листопаді 2013 року - лютому 2014 року постали на захист демократичних цінностей, прав і свобод людини і громадянина, національних інтересів нашої держави та її європейського вибору.

22 листопада 2004 дата початку “помаранчевої” революції в Україні, компанії загальнонаціональних протестів, мітингів, пікетів, страйків і інших акцій громадянської непокори проти свавілля влади. Події були організовані та проведені прихильниками Віктора Ющенка, основного кандидата від опозиції на президентських виборах у листопаді – грудні 2004 року.

Акція почалася після оголошення Центральною виборчою комісією результатів другого туру президентських виборів (у результаті першого визначилися два кандидати – Віктор Ющенко і Віктор Янукович), згідно з якими переміг Янукович. Після рішення Верховного суду було проведено повторне голосування другого туру, в результаті якого президентом України став Віктор Ющенко.

Після того як, наступним Президентом України став Віктор Янукович. День Свободи в Україні був скасований і об’єднаний з Днем Соборності України Указом від 30 грудня 2011 №1209/2011 “Про відзначення в Україні деяких пам’ятних дат і професійних свят” і відзначався з 2012 року – 22 січня.

21 листопада 2013 року в Києві на Майдані Незалежності розпочалась масштабна акція протесту у відповідь на припинення урядом Миколи Азарова підготовки до підписання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом. До акції протесту приєдналися активісти в інших містах. У ніч на
30 листопада 2013 року бійці спецпідрозділу "Беркут" почали силовий розгін протестуючих на Майдані. В результаті розгону були травмовані 84 активіста, у тому числі 17 студентів. Після цього протести набули масовий характер. Протести і сутички між силовиками та активістами тривали до лютого
2014 року. Після масового розстрілу беззбройних людей в центрі столиці тодішній президент Віктор Янукович втік у Росію. За офіційними даними в ході Революції гідності загинули 106 людей, більше 2 тисяч отримали поранення.

Після подій 2013-го – 2014-го року, революції Гідності і трагедії початку неоголошеної війни Росії проти України, окупації  Кримського півострова і частини території Донецької та Луганської областей, відповідно до Указу Президента України № 872від 13-го листопада 2014-го року, святковий День отримав нове дихання, провідною ідеєю є єдність українців, їх готовність відстоювати цілісність та незалежність України, а також право самим визначати своє майбутнє; реалізація громадянами отриманого шансу побудувати процвітаючу європейську країну; віра в себе; здатність перемагати.

ДЕНЬ ПАМЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Україна в 1932-1933 роках пережила страшну трагедію – Голодомор, який забрав мільйони людських життів. Жертв Голодомору вшановують щороку в четверту суботу листопада. У цей день Україна і світ вшановують вбитих голодом під час геноциду 1932 – 1933 років. Цьогоріч цей день пам'яті випадає на 28 листопада.

Історична довідка.

Голодомор – масовий штучно організований голод, влаштований комуністичним режимом шляхом насильного вилучення продовольчих запасів в селян, яке поєднувалось із широкими репресіями проти різних верств населення. Голодом було вбито мільйони людських життів. Страшні обставини злочину унеможливлюють встановлення точної кількості смертей невинних людей та вичерпного поіменного списку жертв. За підрахунками, проведеними Інститутом демографії та соціальних досліджень НАН України, в Україні внаслідок Голодомору 1932 – 1933 років загинуло 3 млн. 941 тис. осіб.  Непрямі втрати (дефіцит народжень) внаслідок Голодомору в Україні в 1932–1934 роках досягають 1 млн. 122 тис. осіб.

Опір геноциду.

Комуністичний режим розглядав українську культурну еліту та економічно незалежне і національно свідоме селянство як реальну загрозу свого існування. Тому від самих початків становлення радянської влади спрямовував проти них спеціальну репресивну політику.

Перехід наприкінці 1920-их років до форсованої індустралізації та суцільної колективізації викликав невдоволення населення в різних регіонах СРСР. Найбільш активний спротив проявився в Україні, що мала досвід власної державності у 1917–1921 рр. Центром опору більшовицькій політиці стало українське село.

У 1930 році в Україні відбулось понад 4 тис. масових протестних виступів у яких взяли участь за оцінками дослідників біля 1,2 млн. осіб. Виступи були стихійними та розрізненими, їх порівняно швидко придушували добре озброєні і підготовлені війська, але масштаб опору змусив призупити колективізацію.

Хлібозаготівельна кампанія 1931 року та голод, який охопив Україну весною 1932 року, загострив антикомуністичні настрої в українському суспільстві. За перші 7 місяців 1932 року органи ҐПУ (главное политическое управление) зафіксували в УССР понад 900 масових протестних виступів, що становило понад 56 % усіх антивладних виступів в СССР за цей час. У першій половині 1932 р. з колгоспів в Україні вийшли 41 200 селянських господарств. Незважаючи на  тиск партійних і державних органів, біля 500 сільських рад в Україні відмовлялись приймати нереальні плани хлібозаготівель.

І в 1932, і в 1933 роках у різних регіонах України режим змушений був придушувати масові виступи – «волинки» – які ставали відчайдушними спробами доведених до межі голоду українських селян не стільки відстояти свої права, як просто вижити. Голодуючі селяни опиралися вивезенню хліба в рахунок заготівель, нападали на зерносховища, комори спиртзаводів чи винокурень, де зберігалось, часто просто під відкритим небом, відібране у селян зерно. Водночас, серед колгоспного селянства у 1932 році набув поширення такий метод протесту як невихід на роботу. В обстежених ҐПУ     150 колгоспах, де відбувалися виходи з колективів, не виходило на роботу від 30 до 70 % колгоспників.

З посиленням хлібозаготівельного свавілля та викликаного ним голоду, почастішали терористичні акти, вчинені селянами. За оцінками дослідників, у 1932 р. в українському селі було здійснено понад 1000 актів збройного спротиву режиму.

Цей стихійний спротив і став основою звинувачень в наявної антикомуністичного підпілля і підготовки на весну 1933 року повстання в Україні, які були використані окупаційною владою як виправдання вбивства голодом.

Врешті вияви збройного чи мирного протесту селян було придушено жорстокою репресивною машиною. Організований комуністичним режимом Голодомор став геноцидом, що завдав непоправних втрат українському народу, наслідки яких відчутні до сьогодні.

МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

За ініціативи міжнародної екологічної мережі “Шкільний проєкт з використання ресурсів та енергії” (SPARE) 11 листопада було оголошено Днем енергозбереження. Рішення про заснування цього свята було прийнято у квітні 2008 року на міжнародній нараді координаторів SPARE, що проходила у Казахстані. А вже в листопаді 2008 року світ відзначив перший День енергозбереження. Це свято отримало статус міжнародного, оскільки взяти участь у проекті побажали близько 20 країн.

Основна мета – привернути увагу влади та громадськості до раціонального використання ресурсів та розвитку відновлюваних та альтернативних джерел енергії.

Перспективним напрямом, що здатний забезпечити споживачів електроенергією, є застосування поновлюваних джерел енергії, які широко використовуються в розвинених країнах світу.

На сучасному етапі одним із найпоширеніших відновлюваних енергетичних ресурсів, який використовується для виробництва електроенергії, є енергія сонця, а сонячні батареї – один зі способів отримання альтернативних видів енергії.

Сонячні батареї, або сонячні фотоелектричні модулі перетворюють світлову енергію сонця на електричну. Використовуються вони зазвичай у складі сонячних або вітросонячних систем.

Нині в Україні для популяризації використання альтернативних джерел енергії запроваджено “зелений” тариф, що дозволяє фізичним та приватним особам продавати сонячну електричну енергію енергоринку за спеціальними цінами. Дана програма спрямована на глобальну реорганізацію системи з централізованої до децентралізованої, пришвидшення використання відновлюваних джерел енергії, загальну модернізацію енергомережі.

Що таке “зелений” тариф?

“Зелений тариф” – механізм, призначений для заохочення до вироблення електроенергії з альтернативних джерел енергії. На сьогодні (за умови постійного зростання ціни на електроносії) сонячні батареї – це надійні інвестиції, які швидко окуповуються.

Для кого діє “зелений” тариф в Україні?

Перевагами програми може користуватися кожен виробник зеленої енергії.

Приватні домогосподарства/споживачі, які мають укладений договір на користування елетричною енергією можуть встановлювати у межах свого домогосподарства сонячну установку потужністю до 30 кВт, що не перевищує потужність, встановлену договором про користування електричною енергією.

Власники бізнесу можуть встановлювати станції будь-якої потужності. Але варто враховувати той факт, що станції, потужністю понад 150 кВт повинні отримати ліцензію постачальника електроенергії.

Яка ставка “зеленого” тарифу?

Програма “зеленого тарифу” розрахована до 2030 року і ставка раз  в 5 років зменшується.

Обумовлюється це через припущення, що вартість устаткування і супутніх робіт буде знижуватися, а значить, більша кількість населення може дозволити собі купити сонячні панелі.

Розмір ставки прив'язаний до євровалюти й розраховується в євроцентах. І на цей час виглядає так:

- 0,16 євроцентів/1кВт⋅ч – для тих, хто встановить СЕС з 1.01.2020 по 31.12.2024

- 0,14 євроцентів/1кВт⋅ч – для тих, хто встановить СЕС з 1.01. 2025 по 31.12.2029

Як отримати “зелений” тариф приватному домогосподарству?

Перед встановленням сонячної електростанції слід переконатися, що домогосподарство відповідає встановленим вимогам. А саме:

- місце встановлення СЕС обов’язково містить житловий будинок зданий в експлуатацію і внесений в реєстр нерухомого майна (встановлення на земельній ділянці без споруди, що не внесена в реєстр не допускається);

- наявний діючий договір на електропостачання не тимчасового характеру. Потужність встановлюваної станції не повинна перевищувати підведену до домогосподарства потужність підключення по технічних умовах (ТУ) та договору з електропостачальною компанією. Якщо по договору потужність менша, то необхідно подати відповідну заяву  Оператору системи розподілу електроенергії на підвищення підведеної потужності.

Порядок встановлення сонячної електростанції та оформлення договору про продаж надлишків електроенергії по “зеленому” тарифу виглядає наступним чином:

1. Вибір місця встановлення сонячної електростанції та визначення її можливої потужності.

2. Перевірка документальної готовності домогосподарства до підписання угоди про “зелений” тариф з енергопостачальною компанією:

- виділена потужність не менша за потужність інвертора, що планується встановити;

- будинок чи споруда, що знаходиться на території домогосподарства здана в експлуатацію і внесена в реєстр;

3. Безпосереднє встановлення сонячної електростанції (закупівля обладнання, монтажні та пуско-налагоджувальні роботи);

4. Закупка та здача на повірку спеціального лічильника з модемом;

5. Підготовка пакету документів на підключення “зеленого” тарифу та подача пакету Оператору системи розподілу.

Такий перелік документів включає:

- заяву-повідомлення на підключення “зеленого” тарифу (оформляється за встановленим зразком);

- схему підключення генеруючої установки з використанням мережевого інвертора;

- копію паспорту заявника;

- копію ІПН заявника;

- копію Витягу з реєстру нерухомого майна про право власності на об’єкт;

- копію дійсного договору на електропостачання;

- довідку з банку про відкриття рахунку, на який перераховуватимуться кошти по “зеленого” тарифу;

- електронна пошта та номер телефону заявника;

- технічна документація про відповідність фотомодулів;

- сертифікат про відповідність інвертора;

- технічний паспорт на інвертор;

- технічна документація на контур заземлення (паспорт та протокол замірів).

6. Укладання договору купівлі-продажу електроенергії між власником сонячної електростанції та місцевим енергопостачальником.

Переваги використання сонячних батарей

Найбільша перевага використання сонячної енергії – її доступність, бо навіть взимку на вулиці сяють сонячні промені, які зможуть виробити хоча б мінімальну кількість необхідної енергії. До того ж, дійсно великий термін експлуатації, внаслідок чого – бездоганна окупність. Якщо розділити вартість встановлення фотоелементів на кількість років, які вони можуть простояти, економія стає відчутною.

Автономна сонячна батарея може виробляти достатню кількість енергії, аби задовольнити побутові потреби. Крім того, батарея забезпечує повну незалежність енергосистеми у майбутньому. Також встановлення колекторів не потребує ретельного догляду: лише періодична чистка. До того ж, не потрібно платити за рахунками, а вкладені гроші окупляться приблизно через 5 років.

Дещо про ризики

Як і будь-яке обладнання, сонячні системи можуть виходити з ладу. Основне правило – не перевантажувати систему. Для цього і потрібно ретельно прорахувати, для живлення чого будете її використовувати.

Ще один нюанс – заміна акумулятора. Його доведеться міняти найчастіше. Також потрібно враховувати і ККД запропонованої моделі акумулятора. Від умов клімату залежить, яку модель краще обрати.

ЗМІНИ У МІСТОБУДІВНОМУ ЗАКОНОДАВСТВІ ТА ДІЯЛЬНІСТЬ ОБЛАСНОЇ МІСТОБУДУВАЛЬНОЇ РАДИ ПРИ УПРАВЛІННІ МІСТОБУДУВАННЯ ТА АРХІТЕКТУРИ ОБЛДЕРЖАДМІНІСТРАЦІЇ

Відповідно Закону України № 199-ІХ від 17.10.2019 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення порядку надання адміністративних послуг у сфері будівництва та створення Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва» з метою забезпечення ефективної роботи працівників органів містобудування та архітектури у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (далі – Система) була прийнята постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2020 № 559 «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва», якою затверджено Порядок проведення експериментального проекту щодо запровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва та Порядок ведення першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва під час реалізації експериментального проекту.

Система є складовою частиною містобудівного кадастру, що забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг, з метою отримання визначених цим Законом послуг у сфері будівництва.

Такі послуги, як надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки та оформлення паспортів забудови земельної ділянки (для індивідуальних житлових, дачних, садових будинків) з 1 вересня 2020 року надаються тільки у Системі.

Отримання дозволів на початок будівництва та введення об’єкта в експлуатацію теж відбувається за допомогою Системи.

Система забезпечує доступ до усіх адміністративних послуг для об’єктів класу наслідків СС1 на порталі «Дія» та ведення реєстрів атестованих осіб, експертних організацій, ліцензіатів, саморегулівних організацій.

1. Обласна архітектурно-містобудівна рада при управлінні містобудування та архітектури (далі – Рада) створена у відповідності до статті 20 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» та «Типового положення  про архітектурно-містобудівні ради» (далі – Положення), затвердженого наказом Мінрегіону України від 07.07.2011  N 108 (зі змінами).

Персональний склад Ради сформовано Головою Ради з урахуванням пропозицій обласної організації Національної спілки архітекторів України та затверджено наказом начальника управління містобудування та архітектури облдержадміністрації від 26.02.2020 року №5/0/185-20.

Рада є дорадчим органом для професійного колегіального розгляду й обговорення містобудівних, архітектурних та інженерних рішень містобудівної та проєктної документації. Рада діє на громадських засадах.

Рада згідно з наданими чинним законодавством повноваженнями у сфері містобудування та архітектури розглядає містобудівну та проектну документацію і надає рекомендації з питань планування, забудови та іншого використання територій відповідному органу містобудування та архітектури.

При розгляді містобудівної та проектної документації рекомендації надаються на підставі їх оцінки відповідно до вимог законодавства, державних будівельних норм, особливостей містобудівної ситуації (архітектурно-планувальних рішень, техніко-економічних показників та архітектурної виразності).

Результати розгляду Радою проектів містобудівної документації враховуються під час подальшого доопрацювання та затвердження таких проектів.

За період з січня по вересень 2020 року проведено 6 засідань Ради
(23 лютого, 16 квітня (в режимі онлайн-конференції), 26 червня, 23 липня та
18 вересня; у разі пом’якшення карантинних обмежень заплановано провести ще два засідання: у листопаді та грудні 2020 року)), на яких розглянуто 23 питання, у тому числі:

- 10 проєктів генеральних планів населених пунктів;

- 4 проєкти  планів зонування територій населених пунктів;

- 9 проєктів детальних планів територій.

З усіх розглянутих питань було надано пропозиції та зауваження. Прийнято відповідні рішення щодо рекомендації подальшого доопрацювання та (або) затвердження 3 проєктів, що були надані на розгляд Ради. За результатами розгляду й обговорення питань секретарем Ради було складено протоколи, які підписані головуючим на засіданнях та секретарем.

ХЛІБОЗАГОТІВЛІ І ГОЛОД НА ДНІПРОПЕТРОВЩИНІИ
1929 - 1932 РОКІВ

(ОНЛАЙН ВИСТАВКА ДОКУМЕНТІВ)

19 листопада 2020 року на сайті Державного архіву Дніпропетровської 

області – http://dp.archives.gov.ua/ в рубриці “Виставкова діяльність” розділ “Документальні виставки онлайн” буде розмущенно онлайн виставку “Хлібозаготівлі і голод на Дніпропетровщиніи1929 - 1932 років”.

ЗНАЙ СВІЙ СТАТУС

ВСЕСВІТНІЙ ДЕНЬ БОРОТЬБИ ЗІ СНІДОМ

 1 грудня по всьому світу щорічно відзначається Всесвітній день боротьби зі СНІДом (World AIDS Day). Цей День став одним з найважливіших міжнародних днів, пов'язаних з питаннями охорони здоров'я, та однією з ключових можливостей підвищення інформованості, вшанування пам'яті загиблих від хвороби і можливості відзначити такі досягнення як розширення доступу до лікування та профілактики.

Всесвітній день боротьби зі СНІДом вперше відзначався 1 грудня 1988 року, після того, як на зустрічі міністрів охорони здоров'я всіх країн прозвучав заклик до соціальної терпимості і розширення обміну інформацією щодо ВІЛ/СНІДу. Цей міжнародний день відзначається щорічно і служить справі зміцнення організованих зусиль по боротьбі з пандемією ВІЛ-інфекції та СНІДу, що розповсюджується по всіх регіонах світу. Організовані зусилля спрямовані на зміцнення громадської підтримки програм профілактики розповсюдження ВІЛ/СНІД, на організацію навчання та надання інформації з усіх аспектів ВІЛ/СНІД.

Символом боротьби зі СНІДом є червона стрічка, жодна акція в цій області не обходиться зараз без неї. Ця стрічка як символ розуміння СНІДу була задумана навесні 1991 року. Її ідея належить художнику Франку Муру. Він жив в провінційному містечку штату Нью-Йорк, де сусідня сім'я носила жовті стрічки, сподіваючись на благополучне повернення своєї дочки-солдата з Персидської затоки.

Основною темою тридцятого Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом в цьому році стане заклик дізнатися свій ВІЛ-статус і буде проходити під гаслом «Знай свій статус».

Це гасло також є основною ідеєю проведення, напередодні 1 грудня, Європейського тижня тестування на ВІЛ та вірусні гепатити. Головна мета цієї акції – збільшити кількість людей, які знають свій ВІЛ-статус, і скоротити пізнє виявлення ВІЛ-інфекції шляхом інформування про переваги тестування на ВІЛ. У цей період з 23 по 30 листопада проводяться масові акції тестування. Це активне тестування в лікувальних установах, в громадських організаціях, в середніх і вищих навчальних закладах, торгових центрах і клубах.

У 2015 році ЮНІСЕФ і ВООЗ визначили глобальну стратегію для досягнення цілей тисячоліття по зменшенню темпів зростання епідемії ВІЛ до 2020 року і зупинки її до 2030 року, а саме 90/90/90.

Україна взяла на себе зобов'язання по досягненню цих цілей, а саме:

- 90% усіх позитивних знають свій ВІЛ-статус;

- 90% усіх ВІЛ-позитивних осіб, які знають свій ВІЛ-статус, отримують АРТ;

- 90% усіх ВІЛ-позитивних осіб, які отримують АРТ, повинні мати вірусологічну ефективність від лікування.

І в результаті 73% від усіх людей, які живуть з ВІЛ, перестануть бути небезпечними в плані передачі вірусу іншій людині та буде можливість призупинення поширення ВІЛ-інфекції.

Служба СНІДу Дніпропетровської області активно включилася в цю роботу, і сьогодні позначилися перші позитивні зміни на шляху до досягнення поставлених цілей.

На сьогодні:

- 69% від оціночної чисельності ЛЖВ (людей, які живуть з ВІЛ) знають свій статус і знаходяться під медичним наглядом

- 66% отримують АРТ

- 52% мають вірусологічну ефективність від лікування.

Якщо говорити словами сухої статистики, то на сьогодні в області під медичним наглядом перебуває майже 26 тис. ВІЛ-інфікованих пацієнтів, з них 1120 дітей у віці до 14 років. У 9000 виставлений діагноз СНІД. Близько 17 тис. отримують антиретровірусну терапію, з них у майже 9000 є вірусологічна ефективність. Досягнення зазначених цілей 90-90-90 передбачає надання якісної профілактичної, лікувально-діагностичної допомоги з приводу ВІЛ-інфекції населенню, насамперед груп ризику.

За останні десять років в Дніпропетровській області вдалося досягти зниження темпів зростання епідемії ВІЛ/СНІДу і збільшити тривалість життя ВІЛ-позитивним. Однак, поряд з цим, ВІЛ-інфекція залишається серйозною загрозою здоров'ю суспільства, вражаючи переважно молоде працездатне населення. Багато людей до сих пір бояться пройти тест, кажучи, що «Це мене не стосується, я ж не наркоман». Але ж сьогодні провідний шлях передачі інфекції - статевий (61%), що прискорює поширення ВІЛ серед населення. Однією з найбільших проблем на сьогоднішній день є пізнє звернення пацієнтів за медичною допомогою і виявлення ВІЛ-інфекції на пізніх стадіях захворювання, коли терапія часто виявляється не ефективною.

Сьогодні область в повній мірі забезпечена антиретровірусними препаратами, ці препарати видаються пацієнтам безкоштовно. Для збереження життя та здоров'я кожного пацієнта необхідний ранній початок лікування. Ранній початок антиретровірусної терапії знижує ризик передачі ВІЛ-інфекції, а також знижує ймовірність виникнення опортуністичних інфекцій та СНІД-індикаторних хвороб у людей, які живуть з ВІЛ, тим самим мінімізуючи ризик смерті. Не знання свого ВІЛ-статусу не вирішить проблему, якщо вона є. Потрібно пройти тест і почати лікування.

Людям, які знають про свій ВІЛ-статус, але не отримують лікування, необхідно почати лікування і запропонувати пройти тестування своїм статевим партнерам. Медична допомога ВІЛ-позитивним пацієнтам надається в кабінетах «Довіра» і Центрах СНІДу за місцем проживання. Але якщо пацієнт не хоче отримувати медичні послуги у себе в районі або місті, він може звернутися до обласного центру СНІДу, де зможе отримати весь необхідний комплекс медичних послуг .

У грудні 2018 року в нашій області почнеться програма пре-контактної профілактики. Загальна пре-контактна профілактика (PrEP), також відома як оральна PrEP, являє собою метод профілактики, згідно з яким ВІЛ-негативний чоловік регулярно приймає антиретровірусні (АРВ) препарати, щоб знизити ризик зараження ВІЛ. Пре-контактна профілактика рекомендована для сіро-дискордантних пар незалежно від гендеру, а так само серед чоловіків, які ведуть статеве життя з чоловіками (ЧСЧ).

 МІЖНАРОДНИЙ ДЕНЬ ІНВАЛІДІВ

Відзначають Міжнародний День інваліда в першій декаді грудня. День було засновано в 1992 році Генеральною Асамблеєю ООН. Традиційні заходи Дня людей з обмеженими можливостями присвячуються висвітленню й вирішенню їхніх нагальних проблем.

За оцінками Світового банку 20% найбільш бідних верств жителів Землі є люди з обмеженими можливостями, які вимагають до себе особливої уваги. Загальна поширеність офіційно зафіксованої інвалідності в світі вже становить приблизно 10%, проте тільки на 2016 рік у світі налічувалося понад один мільярд людей (15 відсотків населення), які страждали різними формами інвалідності за медичними показаннями і критеріями ВООЗ.

Від того, як суспільство ставиться до тих, кому з тих чи інших причин важко або не можливо самостійно подбати про себе залежить рівень цивілізованості цього суспільства. Не дивно, що в давні часи і навіть аж до сучасної історії у людей, яких ми зараз відносимо до категорії - люди з інвалідністю, було дуже мало шансів на виживання взагалі. Це страшна правда - завжди і у всі часи турбота про людей з інвалідністю в основному трималася на щирій добрій волі окремих людей. Які шанси сучасних людей з інвалідністю на благополучне виживання без сторонньої допомоги зараз? Шанси не змінилися, їх просто немає.

Вони не вимагають до себе жалю, тому що, як ніхто давно усвідомили що це шлях в нікуди. Вони пристосовуються як можуть зі всіх своїх сил. Так сталося, адже на їх місці могла би опинитися будь-яка інша людина. І для їх виживання не потрібно щось особливе, лише елементарне - можливість жити, жити серед людей, бути в суспільстві і відчувати себе звичайними людьми, як і всім нам. Ми всі рівні перед Богом.

Сучасне суспільство нарешті вирішило зробити крок до власної цивілізованості. Не можна не відзначити, що ті заходи, які були вжиті з боку офіційних державних структур багатьох країн, громадських організацій і громадянської позиції не байдужих до проблем інвалідів людей, принесли в нашу цивілізацію ті ноти надії, які раніше просто ігнорувалися. В кінці двадцятого сторіччя, з 1983-го по 1992-й рік, Організацією Об’єднаних Націй було проведено своєрідне «Десятиліття людей з інвалідністю». Час, у який наше суспільство постаралося дати собі відповідь, знайти себе в цій проблемі. Результати цього пошуку дали позитивні результати. Про проблеми людей з інвалідністю заговорили, питання перевели в площину активних практичних рішень, права людей з інвалідністю почали закріплювати на законодавчому рівні. Робота прийняла системний характер. Це радує.

За даними проекту DilovaMova.com, на своїй 47-й сесії у 1992-му році Генеральна Асамблея ООН в спеціальній резолюції № A/RES/47/3 проголосила щорічну подію всесвітнього масштабу - 3-е грудня стало датою Міжнародного дня людей з інвалідністю. Цілі цього Дня були виражені окремою резолюцією № A/RES/47/88, прийнятої на тій же сесії. Заходи, до яких в цей День закликає всі країни ця шановна міжнародна організація, повинні бути спрямовані на інтеграцію людей з інвалідністю у життя нашого суспільства. Це не складно. Це не варто відкладати. Від цього залежить наша цивілізованість.

У цей День ми приєднуємося до цієї міжнародної ініціативи і бажаємо всім, хто не байдужий цій проблемі, сил і здоров’я, засобів і успіху. Захищаючи гідності людей з інвалідністю ми захищаємо своє людське обличчя. Інвалідність - це не вирок. Практика показує, що люди з інвалідністю можуть бути і стають повноцінними і високо ефективними членами суспільства, відмінними фахівцями і навіть політиками, економістами, соціально активними і життєствердними людьми, які надихають багатьох, в тому числі і абсолютно здорових членів нашого суспільства.

Нагадаємо, що Міжнародний день глухих відзначають в останню неділю вересня. Його проводять в рамках Міжнародного тижня глухих. 13 листопада відзначається Міжнародний день сліпих, а місяцем раніше - Міжнародний день білої тростини, який проводять 15 жовтня з 1969 року. Міжнародний день боротьби за права інвалідів - 5 травня.

Не залишайтеся байдужими!