Мені 14, я маю право!
За нормами Сімейного кодексу України особа вважається дитиною до 18 років: до 14 років – це малолітня дитина, від 14 до 18 років – неповнолітня.
Не дивлячись на те, що особа до 18 років не є повнолітньою, закон наділяє її певним об’ємом прав, які у дитини з’являються від народження: право на ім’я, на громадянство, на піклування і турботу, на медичну допомогу.
З 6 років у дитини з’являються нові права: право відвідувати школу; право бути членом дитячих громадських організацій; право укладати дрібні побутові правочини (наприклад, купувати хліб чи морозиво).
Через рік, з 7 років дитина має право давати згоду на зміну прізвища у випадку зміни прізвища одним або двома із батьків.
А з 10 років у дитини виникає право на вибір місця проживання за спільною згодою батьків і самої дитини.
Із 12 років дитина має право брати участь в обговоренні, з ким із батьків залишатиметься у разі їх розлучення.
Радикально змінюється правовий статус дитини із 14 років. Видача паспортів з 14 років, а не з 16, є міжнародною практикою, тому що з 14-річного віку настає часткова дієздатність громадянина. Перший паспорт, що виготовлений у 14 років має термін дії лише 4 роки. Це обмеження пов’язано з тим, що молода людина росте і її зовнішність істотно змінюється в цьому часовому проміжку. Наступний паспорт, що виготовлятимуть молоді люди вже у 18 років, буде чинним 10 років. Таким є термін дії усіх паспортів для дорослих. Через кожні 10 років їх треба буде міняти.
За законом, в 14 років людина може самостійно вчиняти дрібні побутові юридичні дії. Згідно з ч.2 ст.29 Цивільного кодексу України, дитина, яка досягла 14 років, самостійно обирає собі місце проживання і реєстрації. Порядок реєстрації місця проживання в Україні передбачає особисте звернення неповнолітньої дитини до органу реєстрації. Оскільки дитина, яка досягла 14-річного віку може самостійно вибирати собі місце проживання, при подачі документів на реєстрацію її присутність обов’язкова. При виникненні обставин, що перешкоджають самостійному зверненню, реєстрація за місцем проживання може бути проведена за зверненням законного представника або представника за дорученням.
Згідно з п. 18 «Правил реєстрації місця проживання» для отримання реєстрації необхідно подати наступний пакет документів:
- заяву про реєстрацію місця проживання;
- заяву про зняття з реєстрації місця проживання (у разі здійснення реєстрації одночасно з випискою за попередньою адресою);
- квитанція про сплату адміністративного збору;
- документ до якого вносяться відомості про місце проживання (в даному випадку ID-картка та витяг);
- документи, що підтверджують право особи на проживання в квартирі, будинку. Це можуть бути документи на право власності, рішення суду про надання права користування житловим приміщенням, договір оренди або інші документи. У разі, якщо таких документів немає, реєстрація може здійснюватися тільки за згодою власника житла (якщо власників кілька – за згодою всіх власників).
При реєстрації за згодою власника, потрібна його присутність з документами, що засвідчують особу і право власності на житло, в яке здійснюється реєстрація.