Поліцейське піклування

   Верховною Радою України 02 липня 2015 року за № 580-VІІІІ  було прийнято ЗУ «Про Національну поліцію» і який набрав чинність з 07 листо-пада 2015 року.

   Вперше на європейському просторі запроваджено окремий вид поліцейських заходів — поліцейське піклування, воно матиме вияв тимчасового нагляду і допомоги, яку поліцейські надаватимуть особам, що потребують додаткової уваги (наприклад, неповнолітнім або тим, хто становить небезпеку для оточуючих чи для себе).

   Відповідно до зазначеного закону поліцейське піклування є превентивним заходом.

   Поліцейське піклування, як нововведення є також на користь громадянина.

   Поліцейське піклування може здійснюватися щодо:

   1) неповнолітньої особи віком до 16 років, яка залишилася без догляду;

   2) особи, яка підозрюється у втечі з психіатричного закладу чи спеціалізованого лікувального закладу, де вона утримувалася на підставі судового рішення;

   3) особи, яка має ознаки вираженого психічного розладу і створює реальну небезпеку оточуючим або собі;

   4) особи, яка перебуває у публічному місці і внаслідок сп’яніння втратила здатність самостійно пересуватися чи створює реальну небезпеку оточуючим або собі.

   Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити особі зрозумілою для неї мовою підставу застосування поліцейського заходу, а також роз’яснити право отримувати медичну допомогу, давати пояснення, оскаржувати дії поліцейського, негайно повідомити інших осіб про її місце перебування.

   Повідомлення про права і їх роз’яснення поліцейським може не проводитися у випадку, коли є достатні підстави вважати, що особа не може усвідомлювати свої дії і керувати ними.

   Про застосування поліцейського піклування складається протокол, в якому зазначаються: місце, дата і точний час (година і хвилини) застосування поліцейського заходу; підстави застосування; опис вилученої зброї чи інших предметів; клопотання, заяви чи скарги особи, якщо такі надходили, наявність чи відсутність видимих тілесних ушкоджень.

   Протокол підписується поліцейським і особою. Копія протоколу негайно під розпис вручається особі. Протокол може не надаватися особі для підписання, а його копія - вручатися особі у випадку, коли є достатні підстави вважати, що вона не може усвідомлювати свої дії і керувати ними. У такому випадку протокол надається особі чи органу, передбаченому абзацом другим частини першої статті 41 Закону України «Про Національну поліцію».

   Поліцейський зобов’язаний надати особі можливість негайно повідомити про своє місце перебування близьких родичів, членів сім’ї чи інших осіб за вибором цієї особи.

   Поліцейський зобов’язаний негайно повідомити батьків або усиновителів, опікунів, піклувальників, орган опіки та піклування про місце перебування неповнолітньої особи (витяг із ст. 41 ЗУ «Про Національну поліцію»).