Відкриття меморіальної дошки Герою Радянського Союзу Шевченку Івану Марковичу
Довідка:
Шевченко Іван Маркович призваний до лав армії Долинським РВК у квітні 1944 року. Воював на 3-у та 1-у Українських фронтах. Брав участь у визволенні Правобережної України, бойових діях на території Польщі та Чехословаччини.
Особливо відзначився під час проведення Сандомирсько-Сілезької операції. 19 січня 1945 року у боях за місто Баранув (Польща) під сильним кулеметно-артилерійсько-мінометним вогнем супротивника разом зі своїм відділенням увірвався до міста й автоматним вогнем змусив ворога відступити. Всього за час бою за місто знищив до 40 солдатів супротивника. 24 січня одним із перших форсував річку Одер і автоматним вогнем підтримував переправу інших підрозділів полку.
27 червня 1945 року за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з фашистськими загарбниками та виявлені при цьому відвагу і героїзм, гвардії сержантові Шевченку Івану Марковичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка». Також нагороджений орденом вітчизняної війни 1-го ступеня та медалями.
Демобілізований у 1949 році. Мешкав у Кривому Розі. Працював контролером ВТК на шахті, начальником забезпечення тресту «Житлобуд», електриком Південного гірничо-збагачувального комбінату. Неодноразово обирався депутатом Криворізької міської ради.
Помер у 2006 році.
Для висловлення подяки за світлий подвиг в ім'я свободи рідної України 14 липня 2015 року о 16. 00 біля будинку 41 на мікрорайоні Сонячний, відбулося відкриття меморіальної дошки Герою Радянського Союзу Шевченку Івану Марковичу. У заході взяли участь: виконуючий обов’язки голови районної у місті ради – заступник голови районної у місті ради Красножон Ю. Л., голова Криворізької міської організації Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» Бабенко О. В., голова ради Саксаганської районної організації ветеранів Кривого Рогу Ховайба В. К., донька Героя Радянського Союзу Шевченка Івана Марковича Лага О. І.
У заході взяли участь близько 200 осіб.
Тож не забуваймо, що ми є нащадками славного покоління переможців, які боролися за наше щасливе сьогодення.
Любов до рідного краю, яка жила в серцях визволителів та спонукала їх на подвиги, – це гідний приклад для наслідування майбутніми поколіннями.
