Екологічні наслідки спалювання сухої трави

Щороку навесні з настанням потепління починається справжній пекельний бум: горить суха трава, листя на угіддях, очерет на болотах. На виробничих територіях, уздовж транспортних магістралей та залізничних колій і навіть на узбіччях вулиць масово спалюють сміття. Через це збільшується небезпека виникнення пожеж, основним фактором яких є саме необережність у поводженні з вогнем та недотримання правил пожежної безпеки

Екологічно небезпечні пожежі

Варто пам’ятати, що внаслідок горіння однієї тони рослинних залишків у повітря викидається майже 9 кг мікрочастинок диму. До їх складу входять пил, окиси азоту, чадний газ, важкі метали і низка канцерогенних сполук. Окрім того, з димом у повітря потрапляють діоксини — одні з найотрутніших для людей речовин. На присадибних ділянках рослини нерідко обробляють пестицидами, які під час горіння листя чи трави вивільняються в повітря.

Ще однією небезпекою таких пожеж є шкода, завдана ними довкіллю, зокрема руйнація ґрунтового шару. Адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. За нормальних умов, коли листя перегниває, речовини, необхідні для розвитку рослин, повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється зола. Незважаючи на загальноприйняту думку, зола є не найкращим добривом. Більше того, щорічне спалювання листя спричиняє виснаження ґрунту та, відповідно, зменшення врожайності.

Спалювання сухої трави, опалого листя та інших рослинних залишків без дозволу відповідних органів заборонене законодавством України. Відповідальність за порушення цієї норми передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення:

«Випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього середовища або з порушенням умов такого дозволу — тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподаткованих мінімумів громадян і на посадових осіб — від п’ятдесяти до сімдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян» (ст. 77-1 КУпАП).

Наслідки для виробництва

При спалюванні трави на присадибних ділянках або стерні на фермерських полях виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки, об’єкти, залізничні колії й навіть житлові будинки. При спалюванні посуші на полях, через які проходять високовольтні лінії електропередач, дим і вогонь здатні спричинити їх замикання, що призводить до руйнівних наслідків для населених пунктів та промислових об’єктів.

Дуже часто спалювання сухої трави та листя призводить до масштабних пожеж. Оскільки швидкість поширення вогню надзвичайно висока, локалізувати такі пожежі на відкритих територіях дуже важко. На територіях підприємств, особливо аграрних, спалюють виробничі відходи, опале листя, сміття, рослинні залишки. Шкода від подібних пожеж багатолика: нерідко вогонь розповсюджується на будівлі та виробниче обладнання, знищуючи складські запаси, тварин, птахів, випалюючи коріння рослин.

Варто звернути увагу, що на території багатьох підприємств упродовж зими накопичуються значні маси горючого сміття, тари, списаного обладнання, дерев’яна та картонна упаковка. Ці відходи не тільки можуть спричинити пожежу, але й захаращують територію підприємства і значно ускладнюють проїзд пожежних автомобілів до джерел водопостачання.