Спалення опалого листя
У більшості мешканців міста, у тому числі і Саксаганського району, осіння пора асоціюється з золотавим опалим листям, ледь помітним запахом диму від розведених вогнищ. На жаль, спалення непотрібного пожовклого сухого листя або залишків сухої рослинності стало «добрим» господарським звичаєм. Проте найчастіше «палії» не мають жодного уявлення ані про шкоду, якої завдає довкіллю та людям подібний метод «господарювання», ані про відповідальність, передбачену чинним законодавством за подібні дії.
Причини масових підпалів опалого листя та залишків сухої рослинності слід шукати як в економічній, так і в моральній площині. Але іноді їх причиною є елементарна безграмотність та відповідальність.
На перший погляд здається, що збирання сухого листя та рослинних решток, їх використання в господарських цілях так само виснажує ґрунт, але це не так. При випалюванні ґрунт не лише втрачає біомасу, яка при його подальшій обробці сприяє частковому поверненню органічних речовин, але й втрачає залишки органіки внаслідок вигорання останньої під впливом високих температур. І що вищою є температура горіння, то більшого руйнування зазнає органічна складова ґрунтів.
Ще однією проблемою спалювання листя та інших рослинних залишків є токсичне забруднення повітря. Впродовж вегетативного* сезону рослини активно поглинають та накопичують шкідливі речовини, якими насичене повітря у місті, рятуючи таким чином мешканців від надмірного забруднення повітря. Але при спалюванні листя до атмосфери повертаються всі шкідливі складники, які накопичувало дерево впродовж вегетативного періоду. Разом з тим під час осінніх підпалів рівні забруднення повітря шкідливими речовинами у місті сягають рекордних показників, особливу в умовах безвітряної та сухої погоди. Виходить, що використовуючи зелені насадження як живий фільтр, який очищує міське повітря від забруднювачів, і при цьому спалюючи восени листя, мешканці отруюють самі себе, нівелюючи всю користь від зелених насаджень. Не варто також нехтувати небезпекою зараження повітря та питної води радіонуклідами внаслідок підпалів.
При згорянні 1 тонни рослинних залишків у повітря вивільняється більше 9 кг мікрочасточок диму. У їхній склад входять пил, окис азоту, вуглекислий газ, важкі метали й т.п. У тліючому без доступу кисню листі виділяється бензопрен, що може викликати в людини ракові захворювання. Крім того, з димом у повітря вивільняються діоксини – одні з найбільш отруйних для людини речовин.
Дим, від спаленого листя складається з дрібних часточок, які містять компоненти-забруднювачі. При попаданні в органи дихання, ці мікроскопічні часточки можуть досягти найглибших ділянок легень і залишатися там місяцями і навіть роками. Вдихання цих часточок може призвести до виникнення респіраторних захворювань, зменшити об'єм вдихуваного повітря та зменшити здатність легень використовувати це повітря. Тверді часточки можуть також спричинити приступи астми у деяких людей.
Прикро визнавати, та найчастіше біля вогнищ можна побачиш дітей дошкільного і молодшого шкільного віку, вплив диму на чиї організми є особливо небезпечним. Окрім безпосередньої загрози людському здоров’ю, спалювання листя і сухої трави призводить до таких загроз:
1) В сухому листі згорають зимуючі корисні комахи.
2) Спалювання листя призводить до руйнації ґрунтового покриву, адже безпосередньо вигорають рослинні залишки, гинуть ґрунтоутворюючі мікроорганізми. Крім того, вони гинуть і від утворюваних при горінні важких металів.
3) За нормальних умов, коли листя перегниває, необхідні дія розвитку рослин речовини повертаються в ґрунт. При згорянні ж утворюється попіл. Не зважаючи на загальноприйняту думку, попіл — дуже погане добриво і, таким чином, спалювання листя щороку призводить до все більшого збіднення ґрунту.
4) На природних ділянках і газонах вогонь знищує насіння і коріння трав’янистих рослин, пошкоджує нижні частини дерев і кущів та верхні частини їх коріння.
5) Знищення природного листяного покриву призводить до збільшення промерзання фунту в 2-4 рази.
6) При спалюванні трави на присадибних ділянках виникає загроза перекидання вогню на природні ділянки. Аналогічним чином існує загроза загоряння житлових будинків.
7) Дим від вогнищ в туманні дні може утворювати” смог і надовго зависати у повітрі. В цьому випадку погіршується видимість на дорогах, що призводить до збільшення аварій. Окрім того, попадаючи у легені, смог викликає суттєве погіршення здоров’я людини.
Чинним законодавством України заборонено випалювання рослинних залишків, в тому числі і опалого листя. А от за порушення норм законодавства передбачено накладання штрафів, відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення: на громадян від 10 до 20 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 170 грн. до 340 грн.) і на посадових осіб (керівників закладів, установ, організацій) – від 50 до 70 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 850 грн. до 1190 грн.). Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природо-заповідного фонду тягнуть за собою накладання штрафу на громадян – від 20 до 40 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 340 грн. до 680 грн.), на посадових осіб – від 70 до 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (від 1190 грн. до 1700 грн.).
Кожен із нас відповідальний за екологію нашого міста. Закликаємо мешканців району не порушувати чинне законодавство України та не шкодити довкіллю і своєму здоров’ю. Якщо Ви стали свідком випадку спалювання опалого листя, сухої рослинності тощо, просимо сповістити правоохоронні органи за телефоном 102 або 64-20-20.
* - період росту та розвитку.