Податковий календар вересня 2016 року
Податковий календар вересня 2016 року
Криворізька північна ОДПІ нагадує
9 вересня, п’ятниця, останній день подання:
- звіту про обсяги виробництва та реалізації спирту (форма №1-РС) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації алкогольних напоїв (форма №2-РС) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги виробництва та реалізації тютюнових виробів (форма №3-РС) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв в оптовій мережі (форма №1-ОА) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів в оптовій мережі (форма №1-ОТ) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації алкогольних напоїв у роздрібній мережі (форма №1-РА) за серпень 2016 року;
- звіту про обсяги придбання та реалізації тютюнових виробів у роздрібній мережі (форма №1-РТ) за серпень 2016 року;
- попередньої заявки-розрахунку про потребу у марках акцизного податку на листопад 2016 року;
- декларації про максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари/продукцію на вересень 2016 року;
Щодо застосування штрафних санкцій за порушення реєстрації розрахунків коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.
Згідно з пунктом 192.1 статті 192 Кодексу якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в ЄРПН.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
- постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
- отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.
Порушення платниками податку на додану вартість встановлених статтею 201 Кодексу граничних термінів реєстрації в ЄРПН податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до них тягнуть за собою накладення на платників податку на додану вартість, на яких відповідно до вимог статей 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі, передбаченому підпунктами 1201.1, 1201.2 статті 1201 Кодексу.
При цьому якщо розрахунок коригування до податкової накладної на зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг на користь їх постачальника зареєстровано покупцем в ЄРПН з порушенням встановленого Кодексом терміну, то штрафні санкції відповідно до статті 1201 Кодексу визначаються виходячи з абсолютної величини суми податку, зазначеної в такому розрахунку коригування.
Враховуючи викладене, штрафні санкції за порушення граничних термінів реєстрації в ЄРПН розрахунку коригування до податкової накладної застосовуються контролюючими органами в порядку та розмірах, передбачених статтею 1201 Кодексу, до особи, на яку покладено обов’язок щодо такої реєстрації, незалежно від причин, які призвели до порушення
(Лист ДФС України від 23.08.2016 р. № 18356/6/99-95-42-01-15)
Щодо формування податкового кредиту на підставі заяви зі скаргою на постачальника
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) у разі допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця. Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або допущено помилки при зазначенні обов'язкових реквізитів податкової накладної та/або порушено граничні терміни реєстрації в ЄРПН. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв’язку з придбанням таких товарів/послуг, або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Отримання контролюючим органом такої заяви із скаргою на продавця/покупця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки продавця/покупця з метою з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за вказаною операцією.
При цьому така заява із скаргою не є підставою для покупця товарів/послуг для включення суми податку до складу податкового кредиту за податковою накладною, щодо якої таку скаргу складено.
(Лист ДФС України від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15)
Щодо податкових наслідків з ПДВ за операціями з відступлення права вимоги та переведення боргу
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Кодексу відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі - ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ).
Відповідно до статті 520 ЦКУ боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 ЦКУ (стаття 521 ЦКУ).
Таким чином, наслідками операції з заміни кредитора/заміни боржника у зобов'язанні є вибуття первинного кредитора/боржника із зобов'язання, вступ до зобов'язання нового кредитора/боржника та збереження у повному обсязі змісту зобов'язання при зміні суб'єктного його складу.
(Лист ДФС України від 09.08.2016 р. № 17189/6/99-99-15-03-02-15)
Партія мобільних телефонів та ноутбук загальною вартістю 357 тис. грн. не потрапили до непідконтрольних територій
На КПВВ «Мар’їнка» співробітники спецпідрозділу “Фантом» у складі зведеної міжвідомчої мобільної групи зупинили громадянку України, яка прямувала в бік тимчасово непідконтрольних територій.
Під час перевірки встановлено, що 41-річна жінка намагалася перевезти через лінію розмежування 49 мобільних телефонів та ноутбук загальною орієнтовною вартістю 357 тис. грн.
За даним фактом складено протокол про вчинення адміністративного правопорушення, відповідальність за що передбачена ч. 1 ст. 204-3 КУпАП.
На Харківщині викрито підпільне виробництво пива. Вилучено обладнання, сировину та упаковки на 3 млн. грн.
Співробітниками податкової міліції Харківської області в рамках операції „Акциз-2016”та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.204 КК України за фактом незаконного зберігання з метою збуту та транспортування з метою збуту незаконно виготовлених підакцизних товарів у одному з населених пунктів Харківської області проведено обшук виробничих приміщень фігурантів провадження.
В результаті обшуку викрито та припинено діяльність підпільного цеху з виробництва солодового пива, яке в подальшому реалізовувалось через роздрібну мережу без будь-яких дозвільних документів.
Під час проведених заходів з незаконного обігу вилучено обладнання для масового виготовлення і розливу готової продукції, солод та упаковки загальною орієнтовною вартістю 3 млн. гривень.
Слідчі дії тривають.
Особливості оподаткування місцевими податками
Днями, в прес-центрі Інформаційного агентства "Мост-Днепр" відбулася прес - конференція заступника начальника управління податків і зборів з юридичних осіб ГУ ДФС у Дніпропетровській області Віталія Мироненко на тему: «Особливості оподаткування місцевими податками».
Він повідомив, що місцеві податки характеризують важливі суспільні фактори, а саме розвиток територіальних громад, вміння формувати свій фінансовий ресурс та використовувати наявний потенціал.
«До їх складу належать 4 платежі: 2 податки (податок на майно і єдиний податок); 2 збори (збір за паркування транспортних засобів, туристичний збір). Зазначу, що місцеві бюджети продовжують формуватись, в переважній своїй частині, за рахунок надходження до них загальнодержавних податків. Так, у січні-липні поточного року від суб’єктів господарювання, які обліковуються у ДПІ (ОДПІ) області, надійшло 7,6 мільярдів гривень платежів до місцевих бюджетів, з яких 31 відсоток припадає на місцеві платежі, решта - на загальнодержавні податки. У порівнянні з відповідним періодом минулого року частка місцевих платежів була меншою і складала 21 відсоток».
Провідну роль у формуванні місцевих бюджетів відіграють:
- податок з доходів фізичних осіб – з початку року до місцевих бюджетів надійшло 3,9 мільйонів гривень;
- плата за землю – 1,6 мільярда гривень;
- єдиний податок – 719 мільйонів гривень;
- акцизний податок – 513,5 мільйонів гривень;
- екологічний податок 330 мільйонів гривень;
- рентна плата за користування надрами -296,6 мільйонів гривень.
«Слід відмітити, що надходження до місцевих бюджетів з початку року, у порівнянні з відповідним періодом 2015 року зросли на 2,2 мільярда гривень» - підкреслив Віталій Мироненко.
Щодо оподаткування доходів у вигляді дивідендів
Особливості оподаткування доходів у вигляді дивідендів регулюються п. 170.5 ст. 170 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).
Податковим агентом платника податку під час нарахування на його користь дивідендів, крім випадків, зазначених у п.п. 165.1.18 п. 165.1 ст. 165 Кодексу, є емітент корпоративних прав або за його дорученням інша особа, яка здійснює таке нарахування (п.п. 170.5.1 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Будь-який резидент, який нараховує дивіденди, включаючи того, який сплачує податок на прибуток підприємств у спосіб, відмінний від загального (є суб'єктом спрощеної системи оподаткування), або звільнений від сплати такого податку з будь-яких підстав, є податковим агентом під час нарахування дивідендів (п.п. 170.5.2 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Доходи, зазначені в п. 170.5 ст. 170 Кодексу, остаточно оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування платнику податку за ставкою, визначеною п.п. 167.5.1 та 167.5.2 п. 167.5 ст. 167 Кодексу (п.п. 170.5.4 п. 170.5 ст. 170 Кодексу).
Об’єктом оподаткування військовим збором є доходи, визначені ст. 163 Кодексу (п.п. 1.2 п. п. 16¹ підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу).
Ставка військового збору становить 1,5 відс. об'єкта оподаткування, визначеного п.п. 1.2 п. п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу (п.п. 1.3 п. 16¹ підрозділу 10 розділу XX Кодексу).
Водночас слід зазначити, що відповідно до п. 162.3 ст. 162 Кодексу у разі смерті платника податку або оголошення його судом померлим чи визнання безвісно відсутнім або втрати ним статусу резидента (за відсутності податкових зобов'язань як нерезидента згідно з Кодексом) податок за останній податковий період справляється з нарахованих на його користь доходів. Відповідно до цього останнім податковим періодом вважається період, який закінчується днем, на який відповідно припадає смерть такого платника податку, винесення такого судового рішення чи втрата ним статусу резидента. У разі відсутності нарахованих доходів податок сплаті не підлягає.
Особи, які відповідно до Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані подавати у строки, встановлені Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до контролюючого органу за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду (п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 Кодексу).
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма №1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 (далі – Порядок), під ознакою доходу «109» відображається дохід у вигляді дивідендів (крім тих, що не змінюють пропорцій (часток) участі всіх акціонерів (власників) у статутному фонді емітента), який нараховано податковим агентом на користь померлого засновника (учасника) із зазначенням його реєстраційного номера облікової картки.
Крім того, у рядку «Військовий збір» розділу ІІ податкового розрахунку загальна сума нарахованого доходу, загальна сума виплаченого доходу, загальна сума нарахованого військового збору та загальна сума перерахованого до бюджету військового збору відображаються у грошовій формі, вираженій у національній валюті (у гривнях з копійками). Відомості про фізичну особу – платника податку, якій нараховані доходи, з яких утримується військовий збір, не зазначаються (п. 3.11 Порядку).
При цьому форма №1ДФ подається податковим агентом за податковий період (календарний квартал), на який відповідно припадає смерть такого платника податку.
(Лист ДФС України від 17.08.2016 № 17895/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69487.html)
Щодо порядку округлення показників у графі „Ціна постачання одиниці товару/послуги без урахування ПДВ” податкової накладної
Згідно із пунктом 201.2 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.
Відповідно до пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307 «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної», зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267 (далі – Порядок №1307), який набрав чинності з 01.04.2016, усі графи податкової накладної, що мають вартісні показники, заповнюються у гривнях з копійками.
Водночас пунктом 16 Порядку №1307 передбачено, що графа 7 заповнюється у гривнях з копійками, якщо інше не передбачено чинним законодавством.
Таким чином, вартісні показники податкової накладної повинні містити не більше двох знаків після коми (крім показника графи 7, якщо для нього інше передбачено чинним законодавством).
При цьому Порядком №1307 не визначено обмеження щодо кількості знаків, яку можуть містити після коми кількісні показники, що зазначаються у графі 6 податкової накладної.
Необхідною кількістю знаків після коми у кількісному показнику вважається така кількість, якої достатньо для правильного розрахунку вартісного показника у рядках V - IX податкової накладної.
Розрахунок вартісного показника, у якому внаслідок добутку показників граф 6 та 7 податкової накладної отримується число, у якому кількість знаків після коми перевищує два, вважається правильним, якщо з метою скорочення такої кількості знаків до другого знака після коми округлення не призводить до збільшення такого знака на „1” (одиницю).
Якщо товар/послуга, що постачається, має одиницю обліку, яка відсутня у Класифікаторі системи позначень одиниць вимірювання та обліку (далі - КСПОВО), у графі 4 податкової накладної зазначається умовне позначення одиниці вимірювання такого товару/послуги, яке використовується для обліку та відображається у первинних документах, а графа 5 - не заповнюється.
Також повідомляємо, що відповідно до пункту 201.10 статті 201 Кодексу податкова накладна, що містить помилки у реквізитах, визначених пунктом 201.1 статті 201 Кодексу, крім коду товару згідно з УКТ ЗЕД, які не заважають ідентифікувати здійснену операцію, її зміст (товар/послугу, що постачаються), період, сторони та суму податкових зобов'язань, є підставою для віднесення покупцем сум податку до податкового кредиту.
(Лист ДФС України від 10.08.2016 № 17270/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69448.html
Щодо оподаткування доходів фізичних осіб
Відповідно до ст. 36 Закону України від 19 листопада 1992 року № 2801-XII «Основи законодавства України про охорону здоров'я» громадяни України можуть направлятися для лікування за кордон у разі необхідності надання того чи іншого виду медичної допомоги хворому та неможливості її надання в закладах охорони здоров'я України.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.
Згідно з п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються, зокрема кошти або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку, у тому числі, але не виключно, для придбання ліків, донорських компонентів, протезно-ортопедичних виробів, виробів медичного призначення для індивідуального користування інвалідів, за рахунок коштів його роботодавця, за наявності відповідних підтвердних документів, крім витрат, що компенсуються виплатами з фонду загальнообов'язкового державного соціального медичного страхування.
Норми п.п. 165.1.19 п. 165.1 ст. 165 Кодексу можуть бути застосовані роботодавцем за наявності відповідних підтвердних документів, що підтверджують цільовий характер надання грошових коштів на оплату лікування або медичного обслуговування (в разі здійснення попередньої оплати таких послуг) або факт надання послуг з лікування або медичного обслуговування платника податку (якщо оплата здійснюється після надання таких послуг).
Такими підтвердними документами можуть бути документи, що підтверджують потребу фізичної особи - платника податку в лікуванні та медичному обслуговуванні (зокрема, наявність та характеристики хвороби, травми, отруєння, патологічного стану платника податку), документи про надання таких послуг, що ідентифікують постачальника послуг та платника податку, якому надаються такі послуги, обсяги та вартість таких послуг: договори, платіжні та розрахункові документи, акти надання послуг, інші відповідні документи залежно від необхідного лікування або медичного обслуговування, хвороби та її стану.
Відповідно до п.п. 1.7 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу звільняються від оподаткування військовим збором доходи, що згідно з розділом IV Кодексу не включаються до загального оподатковуваного доходу фізичних осіб (не підлягають оподаткуванню, оподатковуються за нульовою ставкою), крім доходів, зазначених у підпунктах 165.1.2, 165.1.18, 165.1.25, 165.1.52 п. 165.1 ст. 165 Кодексу.
Кодекс не визначає відмінностей в оподаткуванні податком на доходи фізичних осіб та військовим збором сум допомоги для оплати вартості таких послуг в Україні або за кордоном.
Згідно з Довідником ознак доходів, наведених у додатку до Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку (форма № 1ДФ), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 № 4, під ознакою доходу «143» відображається дохід у вигляді коштів або вартість майна (послуг), що надаються як допомога на лікування та медичне обслуговування платника податку за рахунок коштів, зокрема, його роботодавця.
Відповідно до п. 1 частини першої ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі – Закон №2464) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами.
Пунктом 1 частини першої ст. 7 Закону №2464 визначено, що базою нарахування єдиного внеску для роботодавців є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року №108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.
Разом з тим постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року №1170 затверджено Перелік видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, відповідно до п. 14 розділу I якого матеріальна допомога разового характеру, що надається окремим працівникам у зв'язку із сімейними обставинами, на оплату лікування, оздоровлення дітей, поховання, не є базою нарахування єдиного внеску.
(Лист ДФС України від 19.08.2016 № 18024/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69485.html)
Викрито «схему» експорту зернових та олійних культур в офшорні країни
Співробітниками податкової міліції Центрального офісу розслідується кримінальне провадження, зареєстроване за ст. ст. 205 і 212 КК України щодо ухилення від сплати податків.
Під час розслідування викрито групу осіб, які зареєстрували на підставних осіб 15 суб’єктів господарської діяльності, що входили до складу конвертаційно-транзитної групи.
Використовуючи підконтрольні підприємства вказані особи здійснювали документальне оформлення операцій з придбання зернових та олійних культур за завищеними цінами. Окрім того, за допомогою підприємств-нерезидентів оформлювались експортні операції до офшорних країн та країн з пільговим оподаткуванням, за рахунок чого підприємства реального сектору економіки збільшували та отримували незаконне бюджетне відшкодування.
Протягом 2015-2016 років фігуранти справи оформили «експортних операцій» на суму понад 700 млн. гривень.
Під час вжитих заходів проведено 10 обшуків в м. Києві, м. Дніпро та одному з населених пунктів Дніпропетровської області за місцями розташування офісних приміщень, проживання фігурантів та в їх транспортних засобах.
В результаті обшуків вилучено 4,2 млн. гривень готівкою, 31 печатку підприємств, комп’ютерну техніку, електронні носії інформації та фінансово-господарську документацію.
Слідчі дії тривають.
В Херсоні вилучено 4,2 тис. тонн ячменю вартістю 14,7 млн. грн.
В рамках проведення операції «Рубіж-2016» та розслідування кримінального провадження, зареєстрованого за ст.212 КК України співробітниками податкової міліції Херсонської області спільно з працівниками Херсонської митниці та за сприяння прикордонників, проведено обшук території Херсонського морського торговельного порту, де виявлено вантаж фігурантів справи.
Встановлено, що група осіб здійснює експорт сільськогосподарської продукції морським транспортом з використанням підприємства з ознаками фіктивності. При цьому, зазначене підприємство не відображає в податковій звітності придбання та вирощування сільськогосподарської продукції.
Під час проведених заходів було вилучено 4,2 тис. тонн ячменю орієнтовною вартістю14,7 млн. гривень, який експортували за підробленими документами.
Тривають слідчі дії.
Євген Бамбізов: Реорганізація Офісу великих платників на фінальній стадії
Закінчується процес реорганізації Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби, спрямований на покращення адміністрування податків та надання нових сервісів. Про це повідомив очільник Офісу Євген Бамбізов.
«Мета реформи – це посилення потенціалу з податкового адміністрування в Офісі великих платників, поліпшення і розширення опцій електронних послуг, раціоналізація організаційної структури Офісу», - підкреслив Євген Бамбізов.
За його словами, на фінальній стадії приєднання регіональних Спеціалізованих державних податкових інспекцій до єдиної юридичної особи - Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби. Завдяки цьому буде створено єдиний центр прийняття управлінських рішень і контролю та надано можливість платникам обирати зручне місце обслуговування протягом року.
«Приєднання до єдиної юрособи також забезпечить отримання адміністративних послуг великими платниками в кожному територіальному підрозділі Офісу та скорочення процедури адміністративного оскарження. Крім того, буде оптимізовано організаційну структуру Офісу великих платників з відповідним скороченням штатної чисельності», - підкреслив Євген Бамбізов.
Так, на сьогодні вже створені та успішно функціонують відокремленні сервісні управління: при Центральному офісі – Полтавське, Вінницьке; при СДПІ у м. Львові – Івано-Франківське, Луцьке, Тернопільське, які забезпечують якісне обслуговування великих платників податків у відповідних областях України.
Крім того, у рамках реформи впроваджена система індивідуального супроводження великих платників податків професійними консультантами-координаторами.
«Зі спеціалістами Офісу великих платників податків постійно проводяться технічні навчання за участі провідних фахівців – експертів Міжнародного валютного фонду, Офісу технічної допомоги Казначейства США щодо розробки інструментів електронного аудиту, аналізу ризиків з міжнародних питань, створення ефективних програм взаємовідносин з ключовими клієнтами Офісу великих платників», - зазначив Євген Бамбізов.
За його словами, також на завершальному етапі перехід на електронний документообіг та скасування більшості адміністративних послуг, що надаються на паперових носіях.
Реалізується й проект «Електронна перевірка», що є одним з пріоритетних напрямів співпраці з міжнародними експертами. У майбутньому реалізація технічного завдання при розробці програмного забезпечення дозволить проводити співставлення бухгалтерської та податкової звітності для камеральних та документальних перевірок в електронному вигляді.
Привітання Голови ДФС Романа Насірова з Днем підприємця
Шановні підприємці!
Прийміть щирі вітання з нагоди вашого професійного свята!
Розвиток підприємництва - важлива складова відновлення української економіки. Ви, завдяки своїй праці та активності, сприяєте всебічному розвитку нашої держави, створюєте нові робочі місця, наповнюєте державний бюджет. Сумлінна сплата податків бізнесом дозволяє вирішувати ряд важливих соціально-економічних проблем та зміцнювати національну економіку.
Ми постійно взаємодіємо з представниками бізнесу, налагоджуємо ефективний діалог, покращуємо сервіси, спрощуємо підприємцям процедуру сплати податків. Наприклад, незабаром ми плануємо відкрити «Центр партнерства» - універсальний центр обслуговування платників податків, де можна буде отримати консультацію з приводу роботи фіскальної служби, подати заявку на будь-який сервіс і взагалі скористатися всіма електронними сервісами, які надає наша служба.
Впевнений, що спільна співпраця між органами податкової служби, підприємцями й усіма структурами, які беруть активну участь у розвитку підприємництва, стане запорукою стабільності нашої економіки.
Хочу висловити подяку підприємцям, які своєю працею й активною позицією прагнуть досягти значущих економічних і суспільних результатів. Дякую вам за щоденну працю та цілеспрямованість, за ентузіазм та самовідданість. Бажаю вам натхнення у реалізації власних задумів та ініціатив, невичерпної енергії та впевненості у власних силах.
З початку поточного року на Дніпропетровщині зібрано 34,6 млрд. грн. податкових і митних платежів та 8,6 млрд. грн. єдиного внеску
На протязі січня - серпня 2016 року органами ДФС у Дніпропетровській області забезпечено збір платежів до бюджетів усіх рівнів (без урахування ЄСВ) 34 млрд. 583,3 млн. грн.
Так, до державного бюджету впродовж восьми місяців поточного року спрямовано 24 млрд. 175,7 млн. грн., в тому числі Дніпропетровською митницею ДФС – 10 млрд. 433,2 млн. грн.
До місцевих бюджетів області за відповідний період платниками сплачено 10 млрд. 407,5 млн. грн. Це на 2 млрд. 597,4 млн. грн. (або на 33,3%) більше фактичних надходжень січня - серпня 2015 року.
Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування з початку 2016 року зібрано 8 млрд. 580,3 млн. грн.
Новий електронний сервіс розмитнення вантажів за принципом «єдиного вікна» набирає оберти на Дніпропетровщині
З першого серпня на Україні запрацював новий сервіс розмитнення вантажів, що перетинають кордон України. В дію вступив принцип «єдиного вікна», за яким суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності отримали можливість розпочати процедуру отримання дозвільних документів ще під час руху вантажу від кордонів України до митного посту.
«Після перетину кордону вантаж упродовж десяти діб повинен прибути до посту розмитнення. І за цей час митний брокер має можливість надати в електронному вигляді документи до служб, які відповідають за радіологічну, екологічну, санітарно-епідеміологічну безпеку вантажу. До моменту прибуття вантажу кожна зі служб або надає дозвіл на розмитнення товару, або надає підстави для його огляду і експертизи» - прокоментував заступник начальника Дніпропетровської митниці ДФС Ігор Диба про новий сервіс.
Загалом, вся процедура розмитнення за принципом «єдиного вікна» не вимагає присутності митного брокера, або власника вантажу. Всі дозволи отримуються шляхом проставлянням відміток в електронній декларації. І, якщо у митників, або у контролюючих органів є підстави для огляду вантажу - це відбувається в присутності його власника на митному посту.
За словами начальника відділу організації контролю Дніпропетровської митниці ДФС Володимира Деркача: «Фактично, робота митників зводиться до узгодження часу на огляд вантажу між державними органами і власниками. В той же час, не має необхідності перевіряти помітки на товарно-транспортних документах, що супроводжують вантаж. Достатньо орієнтуватися на електронну базу даних».
Можна відмітити, що перші два розмитнення в Україні за принципом «Єдиного вікна» пройшли саме у Дніпропетровській області. Cуб’єкти зовнішньоекономічної діяльності мають можливість розмитнювати вантажі і за звичною для себе схемою.
«Працювати за новими стандартами повинні звикнути і суб’єкти зовнішньо економічної діяльності, і представники державних контролюючих органів. Але ми впевнені, що найближчим часом більшість суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності оцінять переваги електронного оформлення дозвільних документів і принцип «єдиного вікна»» - додав Ігор Диба.