Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Мешканці Дніпропетровщини декларують отримані доходи
За сім місяців поточного року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 40 тисяч 210 декларацій про майновий стан і доходи за 2019 рік. Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 4 млрд 822,4 млн грн, що на 424,2 млн грн більше, ніж за минулий рік.
Сума задекларованого до сплати податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) становить 174,1 млн грн, що у порівнянні з минулим роком на 71,1 млн грн більше. Сума задекларованого військового збору, що підлягає сплаті до бюджету, становить 25,4 млн гривень, тобто на 11,4 млн грн більше, ніж у минулому році.
Побільшало у нашому регіоні і офіційних мільйонерів.
Так, доходи у сумі понад 1 млн грн задекларували 330 мешканців нашої області, це на 29 громадян більше, ніж у минулому році. Загальна сума задекларованого ними доходу складає 3 млрд 115,6 млн грн, що на 489,6 млн грн більше, ніж у 2019 році.
«На сьогодні правом на отримання податкової знижки скористались 4 930 громадян. При цьому, сума ПДФО, що підлягає поверненню з бюджету, складає 12,5 млн гривень. Громадяни, які бажають реалізувати своє право на отримання податкової знижки за 2019 рік, можуть подати до контролюючого органу за місцем своєї реєстрації декларацію про майновий стан і доходи протягом усього 2020 року», – повідомила начальник управління податків і зборів з фізичних осіб Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Каліногорська Вікторія.
Також вона звернула увагу, що фізичні особи, які задекларували отримані впродовж минулого року доходи, зобов’язані до 1 жовтня поточного року сплатити суму самостійно визначених податкових зобов’язань з ПДФО та військового збору.
Про алгоритм розрахунку податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок застосування податкової знижки визначений ст. 166 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Відповідно до п.п. 166.3.3 п. 166.3 ст. 166 ПКУ платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право включити до податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО за наслідками звітного податкового року, визначеного з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ, фактично здійснені ним протягом звітного податкового року витрати у вигляді суми коштів, сплачених платником ПДФО на користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної (професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти такого платника ПДФО та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення.
Підпунктом 166.4.2 п. 166.4 ст. 166 ПКУ передбачено, що загальна сума податкової знижки, нарахована платнику ПДФО в звітному податковому році, не може перевищувати суми річного загального оподатковуваного доходу платника ПДФО, нарахованого як заробітна плата, зменшена з урахуванням положень п. 164.6 ст. 164 ПКУ.
Під час нарахування доходів у формі заробітної плати база оподаткування визначається як нарахована заробітна плата, зменшена на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених законом, – обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, які відповідно до закону сплачуються за рахунок заробітної плати працівника, а також на суму податкової соціальної пільги (далі – ПСП) за її наявності (п. 164.6 ст. 164 ПКУ).
Враховуючи вищевикладене, алгоритм нарахування податкової знижки у зменшення оподатковуваного доходу платника ПДФО на суму витрат, понесених за навчання, за наслідками звітного податкового року розраховується наступним чином:
♦ визначається база оподаткування шляхом зменшення річної суми нарахованої заробітної плати на суму страхових внесків до Накопичувального фонду, а також на суму ПСП за її наявності (інформацію щодо сум нарахованого загального річного оподатковуваного доходу, застосованих ПСП, утриманого ПДФО фізичні особи отримують у вигляді довідки про доходи від свого роботодавця);
♦ на підставі підтверджувальних документів визначається сума (вартість) витрат платника ПДФО – резидента, дозволених до включення до податкової знижки;
♦ розраховується сума ПДФО на яку зменшуються податкові зобов’язані у зв’язку з використанням права на податкову знижку: з суми ПДФО утриманого (сплаченого) із заробітної плати за рік віднімається сума ПДФО, визначена як добуток бази оподаткування, зменшеної на суму понесених платником ПДФО витрат на оплату за навчання, та ставки ПДФО.
При цьому відповідно до п. 179.8 ст. 179 ПКУ сума, що має бути повернута, зараховується на банківський рахунок платника ПДФО, відкритий у будь-якому комерційному банку, або надсилається поштовим переказом на адресу, зазначену в податковій декларації про майновий стан і доходи протягом 60 календарних днів після надходження такої податкової декларації.
Перехід права власності на об’єкт нерухомості від одного власника до іншого протягом року: обчислення суми податку на нерухоме майно, збільшеної на 25 тисяч гривень
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що за наявності у власності платника податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі – податок), об’єкта (об’єктів) житлової нерухомості, в тому числі його частки, що перебуває, зокрема у власності фізичної особи – платника податку, загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів. (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1 п. 266.7 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ), збільшується на 25 000 грн на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).
Норми встановлені п.п. 266.7.11 п. 266.7 ст. 266 ПКУ.
У разі переходу права власності на об’єкт оподаткування від одного власника до іншого протягом календарного року податок обчислюється для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений об’єкт оподаткування, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності (п.п. 266.8.1 п. 266.8 ст. 266 ПКУ).
У разі переходу права власності на об’єкт житлової нерухомості, в тому числі його частку, від одного власника – фізичної особи до іншого протягом календарного року сума податку, збільшена на 25 000 грн на рік за загальну площу такого об’єкту (його частки), що перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), обчислюється контролюючими органами для попереднього власника за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося право власності на зазначений будинок, а для нового власника – починаючи з місяця, в якому він набув право власності за формулою:
(Сума податку, розрахована відповідно до підпунктів «а» – «г» п.п. 266.7.1
п. 266.7 ст. 266 ПКУ) + (25 000 грн/12 х Кміс), де:
Кміс – кількість місяців володіння об’єктом житлової нерухомості.
З 12.08.2020 суб’єктами державної реєстрації забезпечується прийом документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 07.08.2020 набрав чинності наказ Міністерства юстиції України від 06.08.2020 № 2659/5 «Про внесення змін до наказу Міністерства юстиції України від 14 липня 2020 року № 2409/5» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 07.08.2020 за № 754/35037) (далі – Наказ № 2659/5).
Так, відповідно до Наказу № 2659/5З з 12.08.2020 суб’єктами державної реєстрації забезпечується прийом документів, що подаються для державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань в паперовій формі, з видачею опису, складеного без використання засобів Єдиного державного реєстру та без зазначення коду доступу до результатів надання адміністративних послуг у сфері державної реєстрації.
Здійснення дій, визначених пунктами 2 – 10 частини другої статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань», за такими документами здійснюється за допомогою оновленого програмного забезпечення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань у визначений законом строк, перебіг якого розпочинається з 23 год. 59 хв. 16 серпня 2020 року, якщо більш ранній термін не визначено в оголошенні, розміщеному на вебсайті Міністерства юстиції України.
Наказ № 2659/5 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 07.08.2020 № 61.
Про обмеження у разі здійснення готівкових розрахунків
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 6 розділу ІІ Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 29 грудня 2017 року № 148 із змінами (далі – Положення № 148), суб’єкти господарювання мають право здійснювати розрахунки готівкою протягом одного дня за одним або кількома платіжними документами:
1) між собою – у розмірі до 10 000 (десяти тисяч) грн включно;
2) з фізичними особами – у розмірі до 50 000 (п’ятдесяти тисяч) грн включно.
Суб’єкти господарювання у разі зняття готівкових коштів із поточних рахунків з метою здійснення готівкових розрахунків із фізичними особами зобов’язані надавати на запит банку (філії, відділення) підтвердні документи, на підставі яких здійснюються такі готівкові розрахунки, необхідні банку (філії, відділенню) для вивчення клієнта з урахуванням ризик-орієнтованого підходу.
Платежі понад установлені граничні суми проводяться через банки або небанківські фінансові установи/юридичних осіб, які не є фінансовими установами, але мають право надавати окремі фінансові послуги, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів у національній валюті без відкриття рахунку (далі – небанківські установи), шляхом переказу коштів з поточного рахунку на поточний рахунок або внесення коштів до банку чи небанківської установи для подальшого їх переказу на поточні рахунки в банку. Кількість суб’єктів господарювання та фізичних осіб, з якими здійснюються готівкові розрахунки, протягом дня не обмежується.
Обмеження, встановлене п. 6 розділу II Положення № 148, стосується також розрахунків під час оплати за товари, придбані на виробничі (господарські) потреби за рахунок готівки, одержаної за допомогою електронного платіжного засобу.
Надходження ЄСВ за сім місяців 2020 року на 253,4 млн гривень перевищили минулорічний показник
Від платників податків Дніпропетровщини надходження по єдиному внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) протягом січня – липня 2020 року склали 9 млрд 365,4 млн гривень.
Цей показник на 253,4 млн гривень перевищує минулорічну суму сплати єдиного внеску за аналогічний період.
Фактичні надходження єдиного внеску протягом липня 2020 року склали 1 млрд 397,8 млн гривень.
Станом на 01 серпня 2020 року згідно інформаційної бази Головного управління ДПС у Дніпропетровській області кількість платників єдиного внеску становить майже 367 тисяч.
Порядок укладання договору про визнання електронних документів
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що порядок обміну електронними документами з контролюючими органами затверджений наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок № 557).
Основними організаційно-правовими засадами Порядку № 557 визначено:
► електронний документообіг здійснюється на підставі Договору про визнання електронних документів (далі – Договір), який укладається шляхом приєднання платника до Договору на підставі заяви про приєднання, що надсилається платником до контролюючого органу в електронному вигляді;
► електронні документи, що надходять до контролюючих органів від суб’єктів електронного документообігу на підставі діючих Договорів, приймаються до обробки;
► фізичні особи, які не є самозайнятими особами, автоматично вважаються суб’єктами електронного документообігу та мають право подавати електронні документи до контролюючих органів виключно з використанням кваліфікованого електронного підпису (далі – КЕП).
Платник (автор електронного документа) створює Заяву про приєднання до Договору в електронному вигляді (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 557).
Підписувач (в особі якого платник приєднується до Договору) завершує створення Заяви про приєднання до Договору накладенням КЕП (п. 3 розділу ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 4 розділу ІІІ Порядку № 557 визначено, що підписувачем Заяви про приєднання до Договору має бути особа, яка згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань є керівником.
За наявності кваліфікованої електронної печатки (далі – печатка) на Заяву про приєднання до Договору спочатку накладається КЕП, після нього – печатка.
Підписана Заява про приєднання до Договору шифрується з дотриманням вимог до форматів криптографічних повідомлень, затверджених в установленому законодавством порядку, та направляється протягом операційного дня у визначеному форматі (стандарті) засобами телекомунікаційного зв’язку до контролюючого органу за основним місцем обліку автора (абзац перший п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557).
Усі реквізити Заяви про приєднання до Договору обов’язкові для заповнення. У випадку їх відсутності Заява про приєднання до Договору до розгляду не приймається, формується перша квитанція із зазначенням причини неприйняття та надсилається платнику (п. 2 розділу ІІІ Порядку № 557).
Після надходження Заяви про приєднання до Договору здійснюється її автоматизована перевірка у порядку, визначеному пунктами 9 – 11 розділу II Порядку № 557 (п. 6 розділу ІІІ Порядку № 557).
Заява про приєднання до Договору приймається до розгляду контролюючим органом (визначеним відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557) у разі, якщо перша квитанція не містить переліку помилок (п. 7 розділу ІІІ Порядку № 557).
Згідно з п. 8 розділу ІІІ Порядку № 557 контролюючий орган, яким отримано Заяву про приєднання до Договору, розглядає її протягом одного робочого дня.
За результатами розгляду Заяви про приєднання до Договору платник отримує другу квитанцію про приєднання до Договору або другу квитанцію про відмову в прийнятті Заяви про приєднання до Договору із зазначенням причини її неприйняття (п. 10 розділу ІІІ Порядку № 557).
Пунктом 11 розділу ІІІ Порядку № 557 визначено, що для надання права підпису електронних документів (крім Заяви про приєднання до Договору) іншим особам, яким делеговано право підпису, платник повідомляє про таких осіб контролюючий орган (визначений відповідно до п. 5 розділу ІІІ Порядку № 557) шляхом направлення повідомлення про надання інформації щодо КЕП (далі – Повідомлення) в електронному вигляді за формою згідно з додатком 2 до Порядку № 557.
Форма Заяви про приєднання до Договору, Повідомлення та Заяви про припинення дії Договору визначені Порядком № 557.
Заява про приєднання до Договору за формою J/F1392001, Повідомлення за формою J/F1391103 та Заява про припинення дії Договору за формою J/F1391401 розміщені на офіційному вебпорталі ДПС за посиланням: Головна/Електронна звітність/Платникам податків про електронну звітність /Інформаційно-аналітичне забезпечення/Реєстр форм електронних документів/Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для юридичних осіб, Реєстр форм електронних документів (перелік сервісних запитів) для фізичних осіб (https://tax.gov.ua/elektronna-zvitnist/platnikam-podatkiv-pro/informatsiyno-analitichne-za/reestr-elektronnih-form-po/).
Крім того, Заяву про приєднання до Договору та Повідомлення платник може знайти у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету.
При цьому при створенні Заяви про приєднання до Договору за формою F/J1392001 або Повідомлення за формою F/J1391103 (далі – Запит) у розділі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету обираються рік та місяць, в якому направляється Запит.
Дата формування (відправлення) Запиту заповнюється в автоматичному режимі та відповідає даті фактичного відправлення Запиту.
Вхід до Електронного кабінету здійснюється за посиланням https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС України.
До уваги фінансових агентів!
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на сторінці соціальної мережі Фейсбук повідомила про наступне.
Для інформування фінансових агентів з питань надання звітності про підзвітні рахунки, на виконання Закону України від 29.10.2019 № 229-IX «Про ратифікацію Угоди між Урядом України та Урядом Сполучених Штатів Америки для поліпшення виконання податкових правил й застосування положень Закону США «Про податкові вимоги до іноземних рахунків» (FATCA)», на офіційному вебпорталі ДПС створено банер «FATCA» (https://tax.gov.ua/baneryi/fatca/).
У банері можна ознайомитись з нормативно-правовими актами, інструкцією користувача МСОД та відповідями на питання.
Для отримання відповідей фінансові агенти можуть направляти питання на адресу електронної пошти [email protected]
Працевлаштування: умови для неповнолітніх
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що неповнолітніми вважаються особи віком від 14 до 18 років.
Норми встановлені ст. 6 Сімейного кодексу України.
Відповідно до ст. 187 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) у трудових правовідносинах неповнолітні прирівнюються у правах до повнолітніх, а в галузі охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці користуються пільгами, установленими законодавством України.
Нормами ст. 188 КЗпП встановлено, що не допускається прийняття на роботу осіб молодше 16 років. За згодою одного із батьків або особи, що його замінює, можуть прийматися на роботу особи, які досягли 15 років.
Допускається приймати на роботу осіб з 14 років за дотримання таких умов:
► якщо неповнолітній є учнем загальноосвітньої школи, професійно-технічного або середнього спеціального навчального закладу;
► він виконуватиме легку роботу, що не завдає шкоди здоров’ю і не порушує процесу навчання;
► робота виконуватиметься у вільний від навчання час;
► отримано згоду одного з батьків або особи, яка їх замінює.
Пунктом 5 ч. 1 ст. 24 КЗпП визначено, що з неповнолітніми працівниками трудові договори обов’язково укладаються у письмовій формі. Роботодавець зобов’язаний подати повідомлення про прийняття неповнолітнього співробітника до органу ДПС, як і в усіх інших випадках, до початку його роботи (ч. 3 ст. 24 КЗпП).
Для неповнолітніх працівників при прийнятті на роботу випробувальний строк не встановлюють (ч. 3 ст. 26 КЗпП).
Якщо неповнолітня особа працевлаштується вперше, то протягом 5 днів після її прийняття на роботу роботодавець заводить на неї трудову книжку (ст. 48 КЗпП).
Роботодавцю при прийнятті на роботу неповнолітнього та у процесі його роботи необхідно провести для такого працівника за свій рахунок інструктаж, навчання з питань охорони праці, з надання першої медичної допомоги постраждалим від нещасних випадків і правил поведінки у разі виникнення аварії (ст. 18 Закону України «Про охорону праці»).
Обов’язковою умовою прийняття на роботу неповнолітніх є те, що неповнолітніх працівників приймають на роботу лише після попереднього медичного огляду (ст. 191 КЗпП).
Надалі такі працівники обов’язково проходять медичний огляд щороку до досягнення ними 21 року відповідно до Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21.05.2007 № 246 «Про затвердження Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій» із змінами.
Відповідно до ст. 169 КЗпП України організовує та фінансує попередній (під час прийняття на роботу) та періодичні обов’язкові медичні огляди неповнолітніх працівників роботодавець.
Основними гарантованими законодавством правами неповнолітніх осіб у трудових правовідносинах є:
1) право з 15 років звернутися до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні за згодою одного з батьків або осіб, що їх замінюють;
2) право на скорочену тривалість робочого часу (ст. 51 КЗпП), а саме:
● від 16 до 18 років – 36 годин на тиждень;
● від 15 до 16 років (учнів віком від 14 до 15 років, які працюють у період канікул) – 24 години на тиждень;
3) право на виплату заробітної плати, як у дорослого працівника (ст. 194 КЗпП);
4) право на щорічну відпустку тривалістю 31 календарний день у зручний час (статті 75, 195 КЗпП та статті 6, 10 Закону «Про відпустки»);
5) право не бути залученим до нічних, надурочних робіт та робіт у вихідні дні, а також до важких, підземних, робіт із шкідливими або небезпечними умовами праці (статті 55, 63, 190, 192 КЗпП та ст. 11 Закону «Про охорону праці»);
6) обмеження щодо звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу лише за згодою районної (міської служби у справах дітей). При цьому з обов’язковим працевлаштуванням при звільненні з підстав, зазначених в пунктах 1, 2 і 6 ст. 40 КЗпП (ст. 198 КЗпП).
Закон України № 674: коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року) застосовуються, починаючи з 03.07.2020
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України у зв’язку із прийняттям Закону України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674), який набрав чинності 03.07.2020, та з метою недопущення неоднозначного трактування норм Податкового кодексу України (далі – ПКУ), зокрема у частині зазначення у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної такого обов’язкового реквізиту як код товару згідно з УКТ ЗЕД, проінформувала про наступне.
Згідно зі ст. 1 Закону № 674 митний тариф України є невід’ємною частиною Закону № 674 та містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.
Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020.
Окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 674, відрізняються від тих кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», чинному до 02.07.2020 (включно).
Наказом Державної митної служби України від 01.07.2020 № 234 було затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року, які є довідковим матеріалом для зручнішого використання УКТ ЗЕД (версії 2017 року).
Правила складання податкових накладних і розрахунків коригування до податкових накладних і їх реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) встановлено статтями 187 і 201 розділу V ПКУ. Порядок заповнення податкової накладної затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.2015 № 1307, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26.01.2016 за № 137/28267, зі змінами.
Пунктами 201.1 і 201.10 ст. 201 розділу V ПКУ визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів на дату виникнення податкових зобов’язань платник ПДВ зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений ПКУ термін.
Перелік обов’язкових реквізитів, які зазначаються у податковій накладній, визначено у підпунктах «а» – «й» пункту 201.1 ст. 201 розділу V ПКУ.
Зокрема, одним із таких реквізитів є код товару згідно з УКТ ЗЕД (п.п. «і» п. 201.1 ст.201 розділу V ПКУ).
Договір купівлі-продажу нерухомого майна між юрсобою та фізособою: хто сплачує до бюджету ПДФО
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оподаткування операцій з продажу (обміну) об’єктів нерухомого (рухомого) майна податком на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) регулюється статтями 172 – 173 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Якщо стороною договору купівлі-продажу об’єкта нерухомого, рухомого майна є юридична особа чи самозайнята особа, то така особа є податковим агентом платника ПДФО щодо нарахування, утримання та сплати (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих платником ПДФО від такого продажу (обміну), тобто зобов’язана виконати всі визначені розділом IV ПКУ функції податкового агента (п. 172.7 ст. 172 та п. 173.3 ст. 173 ПКУ).
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника ПДФО, зобов’язаний утримувати ПДФО із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку ПДФО, визначену ст. 167 ПКУ (п.п. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПКУ).
Враховуючи викладене, у разі укладання юридичною особою з фізичною особою договору купівлі-продажу нерухомого або рухомого майна, юридична особа, як податковий агент, зобов’язана здійснити нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету ПДФО з доходів, отриманих фізичною особою від продажу (обміну) такого майна.
Затверджено новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що ДПС України наказом від 31.07.2020 № 385 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» затвердила новий Державний реєстр реєстраторів розрахункових операцій (далі – Реєстр РРО). При цьому наказ ДФС України від 15.05.2019 № 392 «Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій» втратив чинність.
Оновлений Реєстр РРО містить перелік РРО, дозволених до первинної реєстрації, а також первинна реєстрація яких заборонена. Кількість дозволених до первинної реєстрації РРО складає 347 моделей (раніше було 179 моделей, тобто кількість РРО збільшилася на 168 моделей).
Кількість моделей РРО у значній мірі зросла за рахунок портативних електронних контрольно-касових апаратів та електронних контрольно-касових реєстраторів.
Також, у зв’язку з початком роботи програмних РРО з 01 серпня, у розділі «РРО, дозволені до первинної реєстрації» додано підрозділ «Новітні моделі програмних та/або програмно-технічних комплексів, призначених для реєстрації розрахункових операцій», таких моделей програмних РРО у Реєстрі РРО 7.
Окремо наводиться перелік РРО, виключених з Реєстру РРО в 2016 – 2018 роках, експлуатація яких не дозволяється. У списку таких РРО 7 (як і в попередньому переліку).
З новим Реєстром РРО можливо ознайомитись на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням
https://tax.gov.ua/zakonodavstvo/podatkove-zakonodavstvo/nakazi/74687.html
Про обчислення та сплату транспортного податку фізичною особою
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що обчислення суми транспортного податку (далі – податок) з об’єкта/об’єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за податковою адресою (місцем реєстрації) платника податку, зазначеною в реєстраційних документах на об’єкт оподаткування.
Норми встановлені п.п. 267.6.1 п. 267.6 ст. 267 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Підпунктом 267.6.2 п. 267.6 ст. 267 ПКУ визначено, що податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються платнику податку контролюючим органом у порядку, визначеному ст. 42 ПКУ, до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Щодо об’єктів оподаткування, придбаних протягом року, податок сплачується фізичною особою – платником починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт. Контролюючий орган надсилає податкове повідомлення-рішення новому власнику після отримання інформації про перехід права власності.
Податок сплачується за місцем реєстрації об’єктів оподаткування і зараховується до відповідного бюджету згідно з положеннями Бюджетного кодексу України (п.п. 267.7.1 п. 267.7 ст. 267 ПКУ).
Фізичними особами податок сплачується у строки сплати податку, встановлені п.п. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 ПКУ, а саме – протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
Закон України № 674: особливості складання податкової накладної з 03.07.2020
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників ПДВ, що 03.07.2020 набрав чинності Закон України від 04 червня 2020 року № 674-ІХ «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).
Отже, починаючи з 03.07.2020, при здійсненні операцій з постачання товарів на митній території України графа 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної має заповнюватися з урахуванням таких особливостей:
► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України до 02.07.2020 (включно), у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), що був вказаний у митній декларації, оформленій при його ввезенні на митну територію України або у податковій накладній, отриманій від постачальника при придбанні такого товару;
► у разі здійснення операції з постачання товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України, починаючи з 03.07.2020, у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) розділу Б податкової накладної зазначається код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), що визначений у митному тарифі України, встановленому Законом № 674;
► у разі здійснення операції а постачання одночасно товару, придбаного на митній території України або ввезеного на митну територію України як до 02.07.2020 (включно), так і, починаючи з 03.07.2020, а саме з однаковим найменуванням, але з різними кодами згідно з УКТ ЗЕД, у розділі Б податкової накладної заповнюються два окремі рядки, зокрема у графі 3.1 (код товару згідно з УКТ ЗЕД) яких зазначається:
● в одному – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), придбаного/ввезеного до 02.07.2020 (включно);
● в другому – код відповідного товару згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), придбаного/ввезеного, починаючи з 03.07.2020.
Останній день строку сплати єдиного внеску припадає на вихідний або святковий день: коли платити єдиний внесок
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що платники єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) – роботодавці зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.
Норми встановлені частиною 8 ст. 9 Закону України від 8 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями.
Порядок нарахування і сплати єдиного внеску затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449 «Про затвердження Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами (далі – Інструкція № 449).
Згідно з п. 11 розділу ІV Інструкції № 449 у разі якщо останній день строків сплати єдиного внеску, зазначених у Інструкції № 449, припадає на вихідний або святковий день, останнім днем таких строків сплати єдиного внеску вважається перший робочий день, що настає за вихідним або святковим днем.
Про процедуру опису майна після виникнення податкового боргу
Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу платників, що згідно з п. 89.1 ст. 89 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) право податкової застави виникає:
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, – з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п.п. 89.1.1 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
► у разі несплати у строки, встановлені ПКУ, суми грошового зобов’язання, самостійно визначеної контролюючим органом, – з дня виникнення податкового боргу (п.п. 89.1.2 п. 89.1 ст. 89 ПКУ);
► у випадку, визначеному в п. 100.11 ст. 100 ПКУ, – з дня укладання договору про розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань (п.п. 89.1.3 п. 89.1 ст. 89 ПКУ).
Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.
До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.
Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред’являється платнику податків, що має податковий борг.
Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Відмова платника податків від підписання акта опису майна, на яке поширюється право податкової застави, не звільняє такого платника податків від поширення права податкової застави на описане майно. У такому випадку опис здійснюється у присутності не менш як двох понятих.
Норми встановлені п. 89.3 ст. 89 ПКУ.