Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний вебсайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Криворізька північна ОДПІ повідомляє

Кампанія декларування доходів, отриманих громадянами у 2016 році, розпочалася!

Криворізька північна ОДПІ нагадує, що з початку 2017 року розпочалася кампанія декларування громадянами доходів, отриманих у 2016 році.

Свідоме декларування доходів та сплата податків – вірний шлях до побудови європейського суспільства.

Декларування доходів – це виконання громадянами свого конституційного обов’язку, індивідуальний внесок у добробут держави та реалізація права громадян на податкову знижку.

Обов’язок щодо подання податкової декларації про майновий стан і доходи (далі – декларація) у платників податків виникає:

- при отриманні доходів не від податкових агентів (тобто від інших фізичних осіб, які не зареєстровані як самозайняті особи*). До таких доходів відносяться, зокрема, доходи від надання в оренду рухомого або нерухомого майна іншим фізичним особам; успадкування чи отримання у дарунок майна не від членів сім’ї першого ступеня споріднення** тощо;

- при отриманні від податкових агентів доходів, які не підлягали оподаткуванню при виплаті, але які не звільнені від оподаткування. До таких доходів відноситься, зокрема, операції з інвестиційними активами;

- при отриманні іноземних доходів;

- в інших випадках, передбачених законодавством, зокрема, при отриманні у власність майна за рішенням суду.

*Звертаємо увагу, що самозайнята особа це платник податку, який є фізичною особою – підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником у межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (п.п.14.1.226 п.14.1 ст.14 ПКУ).

**Відповідно до підпункту 14.1.263 пункту 14.1 статті 14 ПКУ членами сім’ї фізичної особи першого ступеня споріднення вважаються її батьки, чоловік або дружина, діти, у тому числі усиновлені. Інші члени сімї фізичної особи вважаються такими, що мають другий ступінь споріднення.

 

Помилки, допущені платниками при заповненні звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за грудень 2016 року

Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України під час попереднього аналізу звітності з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України (далі – Рентна плата) за грудень 2016 року знайдено методологічні помилки у заповненні податкової звітності, а саме:

- неправильно застосовано розмір встановлених ставок з Рентної плати;

- не заповнено ширину смуги радіочастот для дозволів з однаковою шириною смуги радіочастот;

- подання звітності платниками, у яких відсутній суб’єкт оподаткування Рентною платою та дозвіл на експлуатацію радіоелектронного пристрою.

З урахуванням зазначеного, звертаємо увагу платників Рентної плати на правильність застосування ставок Рентної плати, визначених статтею 254 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI зі змінами та доповненнями, та дотримання ними порядку заповнення реквізитів податкової звітності з Рентної плати, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати» (зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496).

 

Погашення податкового боргу – зміни у 2017 році

Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що  Законом України від 21.12.2016 №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» (далі – Закон №1797), що набрав чинності з 01.01.2017, внесені зміни до глави 9 розділу II Податкового кодексу України (далі – ПКУ), яка регламентує правила погашення податкового боргу платників податків.

Законом №1797, зокрема:

• збільшено суму податкового боргу, менше якої право податкової застави не застосовується: пунктом 89.2 статті 89 ПКУ передбачено, що право податкової застави не застосовується, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

• доповнені обставини, коли арешт майна може бути застосовано, а саме, якщо платник податків (його посадові особи або особи, які здійснюють готівкові розрахунки та/або провадять діяльність, що підлягає ліцензуванню) відмовляється від проведення відповідно до вимог ПКУ інвентаризації основних засобів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки) (додано п.п.94.2.8 до п.94.2 ст.94 ПКУ);

• змінено норму пункту 95.5 статті 95 ПКУ про стягнення грошових коштів з рахунків платників податків, яким передбачено, що у разі, якщо податковий борг виник у результаті несплати грошового зобов’язання та/або пені, визначених платником податків у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу в установлені ПКУ строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків такого платника у банках здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови, якщо такий податковий борг перевищує 5 мільйонів гривень та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутні зобов’язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов’язань.

У таких випадках:

- рішення про стягнення коштів з рахунків такого платника податків у банках є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов’язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи;

- рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення.

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

• змінено порядок надання розстрочення грошових зобов’язань чи податкового боргу: пунктом 100.11 статті 100 ПКУ визначено, що розстрочення, відстрочення грошового зобов’язання чи податкового боргу надається окремо за кожним податком і збором.

Якщо сума грошового зобов’язання чи податкового боргу, заявлена до розстрочення, відстрочення, становить 1 мільйон гривень і більше, розстрочення, відстрочення надається лише за умови:

- передачі у податкову заставу майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму грошового зобов’язання, - у разі розстрочення, відстрочення грошових зобов’язань;

- перебування у податковій заставі майна платника податків, балансова вартість якого дорівнює або перевищує заявлену до розстрочення, відстрочення суму податкового боргу, - у разі розстрочення, відстрочення податкового боргу.

Строки сплати розстрочених, відстрочених сум або їх частки можуть бути перенесені шляхом прийняття окремого рішення та внесення відповідних змін до договорів розстрочення, відстрочення.

Натисніть для перегляду повного тексту документа