Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний веб-сайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Інформація стосовно діяльності органів ДПС України та роз'яснень податкового та митного законодавства

На Дніпропетровщині протягом минулого року платники сплатили податків і зборів та єдиного внеску майже 80,8 млрд гривень

Протягом січня - грудня 2021 року платники Дніпропетровської області перерахували до бюджетів усіх рівнів податків і зборів у сумі 60 млрд 618,0 млн грн, що більше на 13 млрд 570,7 млн грн, або на 28,8 %, ніж за минулий рік. Про це повідомила начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб.

Так, до Державного бюджету у поточному році спрямовано 28 млрд 742,8 млн грн, що на 6 млрд 574,3 млн грн (або на 29,7 %) більше надходжень 2020 року.

До місцевих бюджетів області від платників регіону надійшло 31 млрд 875,2 млн гривень. Це на 6 млрд 996,4 млн грн (або на 28,1 %) більше фактичних надходжень січня – грудня 2020 року.

Єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у січні – грудні 2021 року в області надійшло  20 млрд 143,9 млн грн, що перевищує минулорічні показники на 3 млрд 226,6 млн грн (або на 19,1 %).

 

Закон України № 1525: як визначається місце постачання електронних послуг?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що 02.07.2021 набули чинності норми (крім деяких норм, які наберуть чинності з 2022 року) Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам» (далі – Закон № 1525).

Законом № 1525 статтю 186 розділу V Податкового кодексу України (далі – ПКУ) доповнено пунктом 186.3 прим. 1, відповідно до якого місцем постачання електронних послуг вважається місцезнаходження отримувача послуг. З метою застосування цього пункту місцезнаходження отримувача електронних послуг визначається:

►для отримувача послуг – фізичної особи, яка зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем реєстрації такого отримувача як суб’єкта господарювання;

► для отримувача послуг – фізичної особи, яка не зареєстрована як суб’єкт господарювання, – за місцем фактичного місцезнаходження такої фізичної особи – отримувача послуг.

З метою встановлення фактичного місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг враховуються такі відомості (далі – перелік відомостей):

а) якщо електронні послуги надаються засобами фіксованого зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна встановлення лінії фіксованого зв’язку (місцезнаходження провайдера телекомунікацій, послугами якого користувався одержувач у процесі отримання електронної послуги);

б) якщо електронні послуги надаються засобами рухомого (мобільного) зв’язку – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, яку ідентифікують за мобільним кодом країни SIM-карти, яка використовується під час отримання таких послуг;

в) якщо електронні послуги надаються іншими, ніж зазначені у абзацах «а» та «б», засобами зв’язку, у тому числі з використанням картки доступу, – фактичним місцезнаходженням фізичної особи – отримувача послуг вважається країна, в якій розміщені такі інші засоби зв’язку або до якої надіслано карту доступу для її використання (у тому числі місцезнаходженням пристрою, яке визначається за його IP-адресою, що використовувалося отримувачем електронної послуги). Додатковими доказами для визначення місцезнаходження фізичної особи – отримувача послуг, один із яких застосовується одночасно з одним із зазначених у абзацах «а», «б» та «в» переліку відомостей, є: платіжна адреса фізичної особи – отримувача послуг; банківські реквізити, зокрема місце ведення банківського рахунка, використаного для розрахунку за електронні послуги; інша комерційно важлива інформація.

Фізична особа – отримувач електронних послуг може підтвердити, що вона зареєстрована як суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість шляхом повідомлення особі-нерезиденту свого індивідуального податкового номера платника ПДВ. Якщо в договорі, у тому числі укладеному в електронній формі, відсутня інформація, що отримувачем електронних послуг є суб’єкт господарювання – платник податку на додану вартість, вважається, що така послуга отримана фізичною особою, у тому числі фізичною особою – підприємцем, не зареєстрованою як платник ПДВ.

 

До уваги ФОП - платників єдиного податку другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що у зв’язку з тим, що Закон України від 30.11.2021 № 1914-ХІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень набирає чинності з 01.01.2022 (далі – Закон № 1914), ДПС України повідомила про окремі зміни в частині обрання спрощеної системи оподаткування фізичними особами підприємцями, які надають послуги з доступу до мережі Інтернет.

З урахуванням змін внесених Законом № 1914 до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) фізичні особи – підприємці (ФОП), які надають посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна (група 70.31 КВЕД ДК 009:2005), послуги з надання доступу до мережі Інтернет, а також здійснюють діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння, такі ФОП належать виключно до третьої групи платників єдиного податку, якщо відповідають вимогам, встановленим для такої групи.

Відповідно до п. 291.3 ст. 291 ПКУ ФОП може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим главою 1 розділу XIV ПКУ, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

До внесення Законом № 1914 змін до ПКУ ФОП, які надавали послуги з надання доступу до мережі Інтернет, мали право реєструватися платниками єдиного податку другої групи.

Згідно з п. п. 298.1.5 п. 298.1 ст. 298 ПКУ за умови дотримання платником єдиного податку вимог, встановлених ПКУ для обраної ним групи, такий платник може самостійно перейти на сплату єдиного податку, встановленого для інших груп платників єдиного податку, шляхом подання заяви про застосування спрощеної системи оподаткування до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного На дату оприлюднення Закону № 1914 термін, встановлений ПКУ, для самостійного переходу платником на іншу групу платника єдиного податку минув, при цьому Закон № 1914 не передбачає перехідного періоду для надавачів послуг з доступу до мережі Інтернет.

З метою створення максимально сприятливих умов щодо безперебійного та якісного обслуговування платників податків Державна податкова служба України інформує про можливість для ФОП – платників єдиного податку другої групи, які надають послуги з надання доступу до мережі Інтернет, подати заяви про обрання спрощеної системи оподаткування до 31.12.2021 (включно) в частині: зміни ставки та групи платника єдиного податку та/або внесення змін до реєстру платників єдиного податку щодо виключення виду господарської діяльності з надання послуги доступу до мережі Інтернет (у тому числі провайдерських послуг КВЕД ДК 009:2010 61.90 «Інша діяльність у сфері електрозв’язку»), та/або відмови від спрощеної системи оподаткування.

Подання заяв можливо здійснити в один із наступних способів:

► особисто платником податків або уповноваженою на це особою;

► надіслати поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;

► засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» через Електронний кабінет платника та єдиний вебпортал державних електронних послуг ДІЯ.

Водночас, повідомляємо, якщо ФОП – платники єдиного податку другої групи, які здійснюють послуги з надання доступу до мережі Інтернет, з 01 січня 2022 року не здійснять перехід на третю групу платника єдиного податку або не відмовляться від вищевказаного виду діяльності, реєстрація платником єдиного податку такої категорії підприємців може бути анульована за рішенням контролюючого органу згідно вимог п. 299.10 ст. 299 ПКУ.

 

Внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що наказом Міністерства фінансів від 01.12.2021 № 637 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року № 1130» (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 23.122021 за № 1657/37279) (далі – Наказ № 637) внесено зміни до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі – Положення).

Положення приведено у відповідність до:

► Закону України від 03 червня 2021 року № 1525-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо скасування оподаткування доходів, отриманих нерезидентами у вигляді виплати за виробництво та/або розповсюдження реклами, та удосконалення порядку оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання нерезидентами електронних послуг фізичним особам»;

► Закону України від 01 липня 2021 року №1 617-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо адміністрування податків і зборів на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя».

Зокрема, Положення доповнено новим розділом VIII «Особливості реєстрації як платників податку на додану вартість осіб-нерезидентів».

Цим розділом визначається процедура реєстрації, перереєстрації, анулювання реєстрації як платників ПДВ осіб – нерезидентів, що здійснюються відповідно до ст. 208 прим. 1 Податкового кодексу України.

Так, у заяві про реєстрацію платника ПДВ зазначається:

-  інформація щодо реєстрації нерезидента у країні нерезидента,

-  ідентифікаційні дані нерезидента, який буде підлягати електронній ідентифікації,

-  дані щодо його представника,

-  електронна адреса,

-  причина реєстрації,

-  щодо підтвердження факту та періоду досягнення суми операцій з постачання фізичним особам електронних послуг, визначеної для обов'язкової реєстрації платником ПДВ,

-  іноземна валюта (євро або долар США), в якій особа – нерезидент буде сплачувати ПДВ.

Наказ № 637 набирає чинності з 01 січня 2022 року, крім підпункту 2 пункту 2 та пункту 3 Змін, які набирають чинності одночасно з набранням чинності Законом України від 01 липня 2021 року № 1618-IX «Про визнання таким, що втратив чинність, Закону України «Про створення вільної економічної зони «Крим» та про особливості здійснення економічної діяльності на тимчасово окупованій території України» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», але не раніше дня його офіційного опублікування.

Наказ № 637 опубліковано в бюлетені «Офіційний вісник України» від 28.12.2021 № 99.

 

До уваги ФОП – спрощенців!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного  податку першої групи  відповідно до положень Податкового кодексу звільнені від обов’язку застосовувати реєстратори розрахункових операцій (РРО) та/або програмні реєстратори розрахункових операцій (ПРРО) при здійсненні господарської діяльності. Тобто зазначена категорія ФОП, яка здійснює виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на  ринках та/або провадить  господарську  діяльність з надання побутових послуг населенню, не використовує працю найманих осіб, з 01 січня 2022 року не застосовує РРО/ПРРО та не веде облік товарних запасів.

Фізичні особи – підприємці – платники єдиного податку другої,  третьої та четвертої груп згідно з вимогами Податкового кодексу з 01 січня 2022 року зобов’язані застосовувати РРО/ПРРО при здійсненні розрахункових операцій незалежно від виду діяльності та обсягу доходу.

При цьому ФОП – платники єдиного податку, що здійснюють продаж  технічно складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту, а також лікарських засобів та виробів медичного призначення, ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, а також платники єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ, зобов’язані вести облік товарних запасів, відповідно до вимог затвердженого Порядку ведення обліку товарних записів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, який затверджений наказом Мінфіну від 09.09.2021 №496.

Звертаємо увагу платників податків!

Постановою КМУ від 23.12.2021 №1359 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2000 №1336» внесено зміни до постанови №1336, які визначають, що підприємці платники єдиного податку, що провадять роздрібну торгівлю на території села мають право здійснювати розрахунки без застосування РРО/ПРРО, але з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, крім випадків:

- роздрібної торгівлі в торгівельних об’єктах, в яких здійснюється також торгівля підакцизними товарами;

- дистанційної торгівлі, зокрема, торгівлі через Інтернет;

- прийняття рішень сільськими радами та радами ОТГ про обов’язкове застосування на території села РРО/ПРРО.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/546965.html

 

Щодо відображення в розрахункових документах цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до відома наступне.

Пунктом 1 розділу ІІ Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13) визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ/електронний розрахунковий документ, створений у паперовій та/або електронній формі (електронний розрахунковий документ), реєстратором розрахункових операцій (РРО) або програмним реєстратором розрахункових операцій (програмний РРО) при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).

Наказом Міністерства фінансів України від 08.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ № 329), який набув чинності 01 липня 2021 року, внесено зміни до форми фіскального касового чека на товари (послуги) та фіскального касового чека видачі коштів і доповнено їх новим реквізитом – «цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої», який зазначається у випадках, передбачених чинним законодавством у рядку 9 розрахункового документа (чека РРО/програмного РРО).

Водночас Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» з 1 січня 2022 року набирають чинності зміни до пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно зі змінами суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу, зобов’язані:

проводити розрахункові операції через РРО та/або через програмні РРО для підакцизних товарів з використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості, а також із зазначенням цифрового значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер) при роздрібній торгівлі алкогольними напоями.

Враховуючи викладене, Державна податкова служба України наголошує на необхідності з 1 січня 2022 року дотримання суб’єктами господарювання вимог пункту 11 статті 3 розділу ІІ Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема, в частині відображення (при роздрібній торгівлі алкогольними напоями) в розрахункових документам (чеках РРО/програмних РРО) такого реквізиту як цифрове значення штрихового коду марки акцизного податку (серія та номер).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

 https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/546986.html

Натисніть для перегляду повного тексту документа