Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний веб-сайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Ми є. Були. І будем ми. Вітчизна наша з нами

МИ Є. БУЛИ. І БУДЕМ МИ. ВІТЧИЗНА НАША З НАМИ


Ми є. Були. І будем ми. Вітчизна наша з нами

Потужний розвиток промисловості - запорука добробуту народу

Складаємо славу рукам робітничим доброта, відповідальність і милосердя - основні складові соціального захисту

Наука сили нам дає основи всесвіту пізнати

Благоустрій подвір'я та затишок оселі - результат успішної діяльності господарників району

Плекаймо здоровя кожної людини - найцінніший скарб країни

Малому бізнесу - великі горизонти

А нас ще ждуть не звідані світи...

Спорт,  спорт,  спорт,  спорт,  спорт - перемога! Спорт - рекорд!

Живу цю красу я до вас принесу

Душі криниця

1975 рік мав чимало знаменних подій: радянський дисидент Андрій Сахаров отримав Нобелівську премію миру, зареєстровано торговельну марку «Micro-soft», у Харкові пущений в дію метрополітен, у журналі «Смена» вперше опубліковано роман братів Вайнерів «Місце зустрічі змінити не можна».


Саксаганський район утворений у рік 200-річчя Кривого Рогу - 13 листопада 1975 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР на частинах території Дзержинського, Жовтневого та Центрально-Міського районів. Рішенням виконкому Криворізької міської ради від 18 листопада 1975 року визначені його межі: до території району увійшли житлові масиви рудоуправлінь ім. Кірова та ім. Карла Лібкнехта, частина житлового масиву рудоуправління ім. Дзержинського, північна частина селища Довгинцеве та житловий масив по вулиці Дніпропетровське шосе. Згодом частина території Саксаганського району увійшла до новоствореного Довгинцівського району міста.


Назву свою район дістав від річки Саксагань, обабіч якої він розташувався. Довжина цієї водної артерії, що звивистою стрічкою в’ється через територію району, 144 км, ширина - від 20 до 40 м.


Урбаністичний поступ не залишає шансів згадкам про старосвітські часи, коли після ліквідації Запорізької Січі у цих краях з’являлися поміщицькі села та поселення колоністів, які згодом злилися з Кривим Рогом (як-от Диконка, – сучасний Артем). Частина історичного минулого Криворіжжя закарбувалася у назвах вулиць району, що носять імена полум’яного революціонера, командира 1-го Криворізького комуністичного полку часів громадянської війни, партійного діяча П.Я.Мануйлова, члена першої Криворізької Ради С.С.Тинка, переможця соціалістичного змагання, передовика трудових звершень І.К.Філатова, Героя Соціалістичної Праці, доблесного екскаваторника І.А.Галенка.


На півночі сучасний район межує з Жовтневим районом, на сході – з Довгинцівським, на півдні – з Дзержинським та на заході – з Центрально-Міським. Якщо Інгулецький район зустрічає гостей міста на півдні, Тернівський район є північними воротами Кривбасу, то, оточений криворізькими районами, Саксаганський район став серцевиною Кривбасу.

Неповторне його обличчя створюють «літаючі тарілки» станцій швидкісного трамваю, низка шахтних копрів, висотні мікрорайони, що межуються з колишніми рудничними селищами, корпуси лікарні на тисячу ліжок, трамвай, що їздить під землею, численні зелені куточки, сріблясті куполи Спасо-Преображенського собору.

Проектування та будівництво житлових будинків та будівель цивільного й суспільного призначення у Саксаганському районі розпочалося задовго до його утворення, ще у 50-60-ті роки двадцятого століття, коли відбудовувався зруйнований війною Кривбас.


Роботи по забудівлі міста Кривого Рогу, у тому числі і Саксаганського району, на той час виконувалися Харківським інститутом «Укрміськбудпроект», дніпропетровським інститутом «Дніпроцивільпроект» та його Криворізьким філіалом.

Економічний потенціал району становлять 17 великих промислових підприємств, 7 підприємств комунальної сфери, 1 науки, на яких працює майже 10 тис. чоловік. Це підприємства різних галузей: машинобудівної, промислових будматеріалів, поліграфічної, легкої, харчової.


На території району працюють 7 закладів охорони здоров’я, 27 загальноосвітніх навчальних закладів, 27 дошкільних навчальних закладів, шість позашкільних навчальних закладів, міський комунальний дитячий будинок, КЗ «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей», 2 палаци культури, 32 об’єкти культурної спадщини, комунальне підприємство «Криворізький міський театр ляльок», дві дитячо-юнацькі спортивні школи №№ 8, 10, центр спорту дітей, юнацтва та молоді «Олімп», центр дозвілля «Сонях», фізкультурно-оздоровчі комплекси різних форм власності: три стадіони, три плавальні басейни, 41 спортивний зал, 81 спортивний майданчик, автодром.


Загальна площа Саксаганського району становить 3920 га.

Від часу створення району зросла чисельність його населення - зі 116 тисяч мешканців до майже 140,0 тис. осіб.

На час утворення району кількість вулиць та проспектів дорівнювала 112, зараз їх 141 загальною довжиною 126393,8 м.

За історію свого розвитку район як складова частина міста й маленька часточка всієї держави пройшов тернистими дорогами кількох суспільно-політичних формацій. Утворений за часів розвинутого соціалізму епохи Л.І.Брежнєва, Саксаганський район разом з усією країною впроваджував ідеї горбачовської перебудови, впевнено крокує шляхами української незалежності, схвалюючи та підтримуючи новаторські ідеї загальнонародної програми «Україна - для людей».