Щодо розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки

Відповідно до Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне  зайняття  земельної  ділянки  – будь-які дії, які свідчать  про   фактичне   використання   земельної   ділянки  за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування  (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є  правомірними.

Як свідчить статистка, самовільне зайняття земельної ділянки є  досить поширеним видом порушення чинного земельного законодавства, за  скоєння якого порушники згідно з ст. 211 Земельного кодексу України несуть адміністративну,  кримінальну або цивільну відповідальність відповідно до законодавства.

Методика визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу, затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 25 липня 2007 № 963.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 № 284 затверджено (із змінами № 522 від 19.06.2019) «Порядок визначення та від-шкодування збитків власникам землі та землекористувачам» (далі — Порядок). Пунктом 2 Порядку встановлено, що розміри збитків визначаються комісіями, створеними Київською та Севастопольською міськими, районними державними адміністраціями, виконавчими органами сільських, селищних, міських рад. Необхідно зазначити, що при виконкомі Криворізької міської ради створена та діє комісія, на яку покладені вказані функції.

Комісії створюються за рішенням виконавчих комітетів у складі міських, районних державних адміністрацій, виконавчих органів сільських, селищних, міських рад (голови комісій), власників землі або землекористувачів (орендарі), яким заподіяні збитки, представників підприємств, установ, організацій та громадян, які будуть їх відшкодовувати, представників територіальних органів Держгеокадастру, Держекоінспекції, фінансових органів, органів у справах містобудування і архітектури.

Відповідно до статті 4 Порядку розміри збитків визначаються в повному обсязі відповідно до реальної вартості майна в момент заподіяння збитків, проведених або необхідних витрат на поліпшення якості земель (з урахуванням ринкової або відновної вартості).

Органи місцевого самоврядування та їх виконавчі комітети в своїй діяльності повинні не тільки керуватись Порядком, а можуть приймати свої локальні нормативні акти, які унормують процедуру створення таких комісій, їх склад та порядок роботи. Такі акти затверджуються органами, що створили таку комісію.

Враховуючи вищевикладене, з метою запобігання правопорушень необхідно своєчасно оформляти  правовстановлюючі документи на земельні ділянки.