Податковий календар 22 серпня, понеділок. Останній день подання
Податковий календар 22 серпня, понеділок. Останній день подання
Криворізька північна ОДПІ повідомляє про останній день подання:
- податкової декларації з ПДВ за липень платниками, в яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю
- декларації акцизного податку за липень
- податкової декларації рентної плати за липень з розрахунком:
рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України
- податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за липень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у липні
- звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форма № Д4 (місячна)) за липень
Криворізька північна ОДПІ
Податковий календар 22 серпня, понеділок. Останній день сплати
Криворізька північна ОДПІ повідомляє про останній день сплати:
- доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за липень2
- єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за липень (крім гірничих підприємств)
Криворізька північна ОДПІ
За результатами перевірки до бюджету надійшло майже 450,0 тисяч гривень
Фахівцями Головного управління ДФС у Дніпропетровській області у липні поточного року за результатами планової перевірки ТОВ «Д», яке здійснює оптову торгівлю продуктами харчування, не встановлено фактичного отримання маркетингових та логістичних послуг у 2015 – 2016 роках.
Підприємством надані до перевірки акти виконаних робіт, які не відповідають вимогам складання первинного документа, а саме відсутні обов’язкові реквізити (посада відповідальної особи за здійснення господарської операції). Також до перевірки не були надані звіти про логістичні послуги та маркетингові дослідження, про які зазначено у договорах з постачальниками.
В порушення вимог діючого законодавства підприємство безпідставно збільшило витрати та податковий кредит з податку на додану вартість на суму вищевказаних послуг.
За результатами перевірки донараховано майже 450,0 тис.грн., які сплачені підприємством «грошовими» коштами до бюджету у повному обсязі.
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо порядку оподаткування податком на додану вартість при оподаткуванні операцій з надання в оренду рухомого та нерухомого майна
Криворізька північна ОДПІ повідомляє, що Державною фіскальною службою України у зв'язку з численними зверненнями платників податків та контролюючих органів щодо порядку застосування норм податкового законодавства в частині податку на додану вартість при оподаткуванні операцій з надання в оренду рухомого та нерухомого майна надано роз’яснення у листі від 04.08.2016 року №26595/7799-99-99-99-15-03-02-17 який розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо впровадження нового розділу «Ставки податків і зборів»
Криворізька північна ОДПІ інформує.
З метою забезпечення належного рівня поінформованості платників податків, систематизації інформації для зручності її пошуку та аналізу, в Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі впроваджено новий розділ «Ставки податків і зборів», де можна оперативно у будь-який час та у зручній формі ознайомитись із ставками загальнодержавних та місцевих податків і зборів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та з інформацією щодо оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму.
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
З початку року, за результатами перевірок, недобросовісним платникам донараховано 104,6 млн.грн.
Планові контрольно – перевірочні заходи, які проводяться податківцями Дніпропетровщини спрямовуються лише на ті підприємства, які свідомо не сплачують або сплачують не в повному обсязі платежі до бюджету, використовуючи схеми мінімізації або ухилення від оподаткування.
З початку 2016 року підрозділами ГУ ДФС у Дніпропетровській області проведено всього 1118 документальних перевірок, що в 1,3 рази менше, ніж за січень - липень минулого року (1402 перевірок). За результатами цих перевірок донараховано 104,6 млн.грн. грошових зобов’язань, які узгоджені з платниками податків.
До бюджету надійшло 105,5 млн.грн.
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо визначення податкового зобов’язання з ПДВ при здійсненні операції з переведення боргу
Загальні положення щодо заміни боржника у зобов’язанні (переведення боргу) наведені у статтях 520-524 Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до зазначених статей боржник у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом. Правочин щодо заміни боржника у зобов’язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов’язання. Новий боржник у зобов’язанні має право висунути проти вимоги кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником.
Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - Кодексу) відступлення права вимоги - операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Згідно із пунктом 185.1 статті 185 Кодексу об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 Кодексу не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Формування податкових зобов’язань з ПДВ та податкового кредиту за операціями з продажу та придбання товарів (послуг) здійснюється відповідно до пункту 187.1 статті 187 та пунктів 198.1 та 198.2 статті 198 Кодексу.
Таким чином, у разі, якщо торгівля борговими зобов'язаннями здійснюється за грошові кошти (не передбачається постачання товарів / послуг), то за такою операцією у платника податків податкові зобов'язання з ПДВ не виникають, оскільки така операція не є об'єктом оподаткування ПДВ.
(Лист ДФС України від 18.07.2016 № 15379/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69272.html)
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих видів доходу
Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.
Виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема заставою (ст. 546 ЦКУ).
Згідно зі ст. 572 ЦКУ в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ст. 583 ЦКУ).
Предметом застави може бути будь-яке майно (зокрема річ, цінні папери, майнові права), що може бути відчужене заставодавцем і на яке може бути звернене стягнення (п. 1 ст. 576 ЦКУ).
У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави (ст. 589 ЦКУ).
Відповідно до ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений, зокрема іншою особою внаслідок виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).
При цьому ст. 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також ст. 517 ЦКУ передбачено, що первісний кредитор у зобов’язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі - Кодекс), відповідно до п.п. 162.1.1 п. 162.1 ст. 162 якого платниками податку є фізична особа – резидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні.
Об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід (п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Кодексу).
Перелік доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначені у п. 164.2 ст. 164 Кодексу.
Крім того, доходи, які не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, тобто не оподатковуються, визначено ст. 165 Кодексу.
Зауважуємо, що кожний конкретний випадок оподаткування доходу, отриманого фізичною особою доходу у вигляді повернення товариством зобов’язань за кредитним договором, слід розглядати з урахуванням документів (умов договорів), що стосуються цієї справи.
(Лист ДФС України від 28.07.2016 № 16331/6/99-99-13-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69254.html)
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо зменшення податкових зобов’язань з податку на додану вартість на підставі розрахунку коригування до податкової накладної
Пунктом 192.1 статті 192 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) визначено, що якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН).
Відповідно до підпункту 192.1.1 пункту 192.1 статті 192 Кодексу якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то:
а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов’язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок;
б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв’язку з отриманням таких товарів/послуг.
Постачальник має право зменшити суму податкових зобов’язань на підставі складеного та зареєстрованого в ЄРПН розрахунку коригування.
Розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка видана їх отримувачу - платнику податку, підлягає реєстрації в ЄРПН:
постачальником (продавцем) товарів/послуг, якщо передбачається збільшення суми компенсації їх вартості на користь такого постачальника або якщо коригування кількісних та вартісних показників у підсумку не змінює суму компенсації;
отримувачем (покупцем) товарів/послуг, якщо передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, для чого постачальник надсилає складений розрахунок коригування отримувачу.
При цьому постачальник товарів/послуг має право зменшити суму податкових зобов’язань за таким розрахунком коригування після його реєстрації в ЄРПН отримувачем.
Враховуючи вищенаведене, у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг постачальник має право зменшити податкові зобов’язання на підставі розрахунку коригування, зареєстрованого в ЄРПН отримувачем протягом 15-денного терміну, у податковій декларації з ПДВ того звітного (податкового) періоду, в якому його складено. Якщо розрахунок коригування зареєстрований в ЄРПН з порушенням терміну реєстрації, то постачальник має право зменшити податкові зобов’язання у податковій декларації з ПДВ того звітного періоду, в якому його зареєстровано в ЄРПН.
(Лист ДФС України від 04.08.2016 № 16922/6/99-95-42-01-15розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69257.html)
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Увага!!! Дотримуйтесь правил поведінки на воді
З метою попередження загибелі людей на водних об’єктах Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпропетровської міської ради за наданою інформацією, звертається до населення з наступним.
«Шановні громадяни, батьки, гості міста!
Дотримуйтесь правил поведінки на воді, привчайте до цього дітей. Додержання елементарних норм убезпечить вас та ваших близьких від надзвичайних подій.
Не заходьте у воду в стані алкогольного сп’яніння.
Купайтеся лише у спеціально відведених для цього місцях.
Не допускайте грубих ігор під час купання.
Уважно наглядайте за дітьми, які перебувають у воді або поблизу неї.
Обережно користуйтесь надувними виробами: вітром або течією їх може віднести далеко від берега.
Не запливайте за буї, відчувши втому, перепочиньте: переверніться на спину і підтримуйте себе на плаву легкими рухами рук.
Якщо ви потрапили в течію, не слід з нею боротися. Пливіть за течією під невеликим кутом до берега, поступово наближаючись до нього.
Якщо ви потрапили у водоверть, не губіться. Наберіть побільше повітря в легені, якомога глибше пірнайте і потужним ривком спробуйте виплисти убік.
Департамент громадського порядку і цивільного захисту Дніпропетровської міської ради».
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
За результатами перевірок 37 перевізників зареєстрували підприємницьку діяльність
З початку поточного року ГУ ДФС у Дніпропетровській області від управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області отримано 63 матеріали перевірок щодо виявлених фактів порушень перевізниками Дніпропетровської області при наданні послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Значна кількість таких перевезень здійснюється перевізниками, які не є суб’єктами господарювання, не отримали відповідну ліцензію, використовують працю неоформлених найманих працівників та не сплачують до бюджету відповідні податки та збори. Пасажири, яким надають послуги з перевезення такі перевізники - порушники, піддаються небезпеці та ризику.
Отримані від управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області матеріали перевірок ГУ ДФС направляються до державних податкових інспекцій області (за податковою адресою перевізників) для вжиття заходів реагування в межах повноважень органів державної фіскальної служби.
За результатами відпрацювання державними податковими інспекціями матеріалів перевірок управління Укртрансбезпеки у Дніпропетровській області 37 перевізників зареєстрували підприємницьку діяльність та оформили трудові відносини із 51 найманою особою.
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо порядку оподаткування операції з відступлення права вимоги за грошові кошти з дисконтом
Криворізька північна ОДПІ повідомляє.
Щодо оподаткування ПДВ
Згідно з підпунктами "а" і "б" пункту 185.1 статті 185 розділу V Податкового кодексу України (далі - Кодекс) об'єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Кодексу.
Під постачанням товарів розуміється будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (підпункт 14.1.191 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Під постачанням послуг розуміється будь-яка операція, що не є постачанням товарів, чи інша операція з передачі права на об'єкти права інтелектуальної власності та інші нематеріальні активи чи надання інших майнових прав стосовно таких об'єктів права інтелектуальної власності, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності (підпункт 14.1.185 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу).
Відповідно до підпункту 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 розділу I Кодексу відступлення права вимоги – операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (стаття 513 ЦКУ).
Статтею 514 ЦКУ передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Предметом договору купівлі-продажу може бути право вимоги, якщо вимога не має особистого характеру. До договору купівлі-продажу права вимоги застосовуються положення про відступлення права вимоги, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 656 ЦКУ).
Відповідно до підпункту 196.1.5 пункту 196.1 статті 196 розділу V Кодексу не є об'єктом оподаткування операції з торгівлі за грошові кошти або цінні папери борговими зобов'язаннями, за винятком операцій з інкасації боргових вимог та факторингу (факторингових) операцій, крім факторингових операцій, якщо об'єктом боргу є валютні цінності, цінні папери, у тому числі компенсаційні папери (сертифікати), інвестиційні сертифікати, іпотечні сертифікати з фіксованою дохідністю, операції з відступлення права вимоги за забезпеченими іпотекою кредитами (позиками), житлові чеки, земельні бони та деривативи.
Якщо боргові зобов'язання передаються (відступаються) в обмін на грошові кошти (у т.ч. з дисконтом), то такі операції не є об'єктом оподаткування ПДВ.
Щодо оподаткування податком на прибуток
Починаючи з 01.01.2015, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III "Податок на прибуток підприємств" Кодексу (підпункт 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу в редакції, чинній з 01.01.2015).
При цьому Кодексом не передбачено різниці щодо операцій з відступлення права вимоги, на які коригується фінансовий результат до оподаткування, тобто такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.
Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (пункт 2 статті 6 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).
З питання правильності відображення у бухгалтерському обліку операцій з відступлення прав вимоги за грошові кошти з дисконтом доцільно звернутись до Міністерства фінансів України.
(Лист ДФС України від 15.07.2016 № 15298/6/99-99-15-03-02-15розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69262.html)
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо можливості зарахування від’ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов’язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів
Криворізька північна ОДПІ повідомляє.
Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200¹.3 статті 200¹ Кодексу (далі – реєстраційна сума) на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.
Таким чином, Кодексом чітко визначено, що від’ємне значення ПДВ, розраховане платником за результатами звітного (податкового) періоду, за заявою платника може бути задеклароване, в частині, що не перевищує реєстраційну суму на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, до бюджетного відшкодування:
- на поточний рахунок платника податку;
- у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Відповідно до пункту 200.10 статті 200 Кодексу протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.
Сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою контролюючим органом з дня, наступного за днем закінчення терміну проведення камеральної перевірки у разі, якщо камеральна перевірка проведена не була або за результатами проведення перевірки податкове повідомлення-рішення не було надіслано платнику податку у строк, визначений Кодексом.
Відповідно до пункту 200.12 статті 200 Кодексу контролюючий орган зобов'язаний протягом п'яти робочих днів після закінчення перевірки:
- або подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету;
- або за заявою платника податку до відповідного контролюючого органу зарахувати таку суму в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
У разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума ПДВ, зменшена на суму такого податкового боргу.
Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 29.01.2016 за № 159/28289 (далі – Порядок № 21).
Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від'ємного значення, що не перевищує реєстраційну суму на момент подання податкової декларації з ПДВ (рядок 20 податкової декларації з позначкою „0110”), підлягає бюджетному відшкодуванню (відображається у рядку 20.2), зокрема у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України (відображається у рядку 20.2.2).
При заповненні рядка 20.2 є обов'язковим подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування та/або суми коштів на рахунку у системі електронного адміністрування ПДВ платника податку, що перевищує суму, яка підлягає перерахуванню до бюджету (Д4) (далі - Додаток 4).
Додаток 4, який подається у зв’язку з декларуванням від’ємного значення до бюджетного відшкодування, заповнюється з урахуванням такого:
- відомості, необхідні для формування показників критеріїв, встановлених п.п. 200.19.3 п. 200.19 ст. 200 Кодексу, відображаються за трьома таблицями;
бюджетне відшкодування, визначене у декларації за звітний (податковий) період (рядок 20.2 декларації) з ПДВ відповідно до ст. 200 ПКУ, відображається окремо:
а) у сумі (словами та цифрами), що перераховується на рахунок банку платника із зазначенням номера рахунку (рядок 20.2.1 декларації);
б) у сумі (словами та цифрами), що враховується в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, із зазначенням коду бюджетної класифікації та рахунку платежу (рядок 20.2.2 декларації).
Отже, платник при декларуванні від’ємного значення ПДВ у рахунок сплати грошового зобов’язання та/або зменшення суми податкового боргу з інших платежів відображає у Додатку 4 у відповідній таблиці код бюджетної класифікації, код виду платежу, на який платник бажає перерахувати суму ПДВ, відображену в рядку 20.2.2 податкової декларації з ПДВ.
Код бюджетної класифікації згідно з класифікацією доходів бюджету у 2016 році встановлено Законом України від 25 грудня 2015 року № 928-VIII „Про Державний бюджет України на 2016 рік”.
Статтею 29 Бюджетного кодексу України визначено перелік податків, які зараховуються до загального фонду Державного бюджету України.
(Лист ДФС України від 15.07.2016 № 15300/6/99-99-15-03-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69264.html)
Криворізька північна ОДПІ за повідомленням ГУ ДФС у Дніпропетровській області
Щодо оподаткування податком на додану вартість
Криворізька північна ОДПІ інформує з питання щодо можливості перенесення суми від’ємного значення податку, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка обліковується у податковій декларації з ПДВ особи, що реорганізується шляхом приєднання, до податкової звітності з ПДВ новоутвореної особи.
Основні правила реєстрації платників податку та порядок їх анулювання, правила визначення податкових зобов’язань, формування податкового кредиту та особливості їх коригування, а також порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до бюджету чи до відшкодування з бюджету, визначено розділом V Податкового кодексу України (далі – Кодексу) з урахуванням особливостей, визначених підрозділом 2 розділу ХХ Кодексу.
Так, порядок реєстрації особи як платника ПДВ, анулювання та поновлення такої реєстрації регулюється статтями 180-184 Кодексу та регламентується Положенням про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 № 1130, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17.11.2014 за № 1456/26233.
Для платників ПДВ, які реорганізуються, Кодексом визначені особливості щодо процедури анулювання реєстрації платників ПДВ та визначення податкових зобов’язань з ПДВ.
Так, відповідно до п. 183.17 ст. 183 Кодексу особа, утворена в результаті реорганізації платника податку (крім особи, утвореної шляхом перетворення), реєструється платником податку як інша новоутворена особа в порядку, визначеному Кодексом, у тому числі у разі, коли до такої особи перейшли обов'язки зі сплати податку у зв'язку з розподілом податкових зобов'язань чи податкового боргу.
Згідно з п.п. „б” п. 184.1 ст. 184 Кодексу реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі, якщо особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов'язань із податку у випадках, визначених розділом V Кодексу.
Анулювання реєстрації на підставі, визначеній у п.п. „б” п. 184.1 ст. 184 Кодексу, здійснюється за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.
Анулювання реєстрації здійснюється на дату:
- подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації;
- зазначену в судовому рішенні;
- припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку;
- що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість (п. 184.2 ст. 184 Кодексу).
Згідно з п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу операції з реорганізації (злиття, приєднання, поділу, виділення та перетворення) юридичних осіб не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.
При цьому на випадки проведення операцій, передбачених п.п. 196.1.7 п. 196.1 ст. 196 Кодексу, не поширюється:
- визнання продажу за звичайними цінами товарів/послуг, що фактично використовуються в операціях, які не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (п. 198.5 ст. 198 Кодексу);
- перерахунок сум податкового кредиту у зв'язку із зміною частки використання товарів (послуг) в оподатковуваних і неоподатковуваних операціях (п. 199.6 ст. 199 Кодексу).
У разі якщо платник податків, що реорганізується, має суми надміру сплачених грошових зобов'язань, такі суми підлягають заліку в рахунок його непогашених грошових зобов'язань або податкового боргу за іншими податками. Зазначена сума розподіляється між бюджетами та державними цільовими фондами пропорційно загальним сумам грошового зобов'язання або податкового боргу такого платника податків (п. 98.8 ст. 98 Кодексу).
У разі якщо сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, сума перевищення перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом (п. 98.9 ст. 98 Кодексу).
Порядок ведення органами Міністерства доходів і зборів України оперативного обліку податків, зборів, митних платежів, єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів, затверджений наказом Міністерства доходів і зборів України від 05.12.2013 № 765 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 04.02.2014 № 217/24994) (далі – наказ № 765).
Враховуючи зазначене, при реорганізації платника податку на додану вартість шляхом приєднання його до іншого платника податку на додану вартість:
- платник, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку на додану вартість, підлягає виключенню з Реєстру платників податку на додану вартість на дату оформлення передавального акта;
- у платника, що реорганізується шляхом приєднання до іншого платника податку на додану вартість, не відбувається нарахування податку на додану вартість та коригування податкового кредиту;
- сума від’ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, яка обліковується в податковій декларації з податку на додану вартість особи, що реорганізується шляхом приєднання, до податкової звітності новоутвореної особи не переноситься;
- сума надміру сплачених грошових зобов'язань або невідшкодованих податків та зборів платника податків, в частині що перевищує суму грошових зобов'язань або податкового боргу з інших податків, перераховується в розпорядження правонаступників такого платника податків пропорційно його частці в майні, що розподіляється, згідно з розподільним балансом або передаточним актом. Це здійснюється за допомогою засобів програмного забезпечення, якими переносяться до інтегрованих карток юридичних осіб – правонаступників облікові дані щодо хронології виникнення зобов’язань чи боргу або надміру сплаченої суми припинених юридичних осіб.
Крім цього, повідомляємо, що відповідно до п. 200¹.8 ст. 200¹ Кодексу після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається.
Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який ДФС надсилає Державній казначейській службі (далі – Казначейство), в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру Казначейство перераховує суми податку до бюджету.
Такі кошти обліковуються в інтегрованій картці платника податку, що анулювався як платник ПДВ, та враховуються в рахунок погашення заборгованості з податку, а за її відсутності обліковуються в інтегрованій картці платника податку як зайво зараховані кошти і можуть бути повернуті платнику на його рахунок відповідно до ст. 43 Кодексу.
Суми зайво зарахованих коштів до бюджету особи, що реорганізується, переносяться до інтегрованої картки платника податку новоутвореної особи