Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує
Інформація стосовно діяльності органів ДПС України та роз'яснень податкового та митного законодавства
Відповідальність за порушення норм законодавства у сфері використання РРО та/або ПРРО
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області доводить до віддома наступне.
Відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) до суб’єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних контролюючих органів застосовуються фінансові санкції у разі встановлення в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО), програмних РРО (далі – ПРРО) або розрахункових книжок (далі – РК) на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); непроведення розрахункових операцій через РРО та/або ПРРО з фіскальним режимом роботи; невидача (в паперовому вигляді та/або електронній формі) відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання РК на окремому господарському об’єкті такого суб’єкта господарювання, в таких розмірах:
► 100 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за порушення, вчинене вперше;
► 150 відс. вартості проданих з порушеннями, встановленими п. 1 ст. 17 Закону № 265, товарів (робіт, послуг) – за кожне наступне вчинене порушення.
Оскільки продаж товару без застосування РРО та/або ПРРО не є триваючим порушенням і невидача касового чеку під час кожного продажу товару визнається окремим порушенням, то наступне незастосування РРО та/або ПРРО при продажу товарів (наданні послуг) є окремим порушенням, тобто наступне незастосування РРО та/або ПРРО чи невидача чеку при продажу товару буде вважатись повторним порушенням.
Отже, у разі виявлення під час перевірки суб’єкта господарювання підтверджених належним чином фактів неодноразових порушень вимог щодо застосування РРО та/або ПРРО до суб’єкта господарювання застосовуються фінансові санкції:
► у розмірі 100 відс. вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг);
► за кожне наступне вчинене порушення – у розмірі 150 відс. вартості проданих з порушеннями товарів (робіт, послуг).
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Як здійснити перереєстрацію ПРРО у тому числі у разі зміни найменування або адреси господарської одиниці, де використовується такий ПРРО?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що відповідно до п. 8 розділу II Порядку реєстрації, ведення реєстру та застосування програмних реєстраторів розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 23.06.2020 № 317 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 червня 2016 року № 547» (далі – Порядок № 317) перереєстрація програмного реєстратора розрахункових операцій (далі – ПРРО) здійснюється у разі зміни найменування (прізвища, імені, по батькові (за наявності)) або податкового номера суб’єкта господарювання (без державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи – підприємця), найменування або адреси господарської одиниці, де використовується ПРРО. Для перереєстрації подається Заява про реєстрацію програмних реєстраторів розрахункових операцій за формою № 1-ПРРО (ідентифікатор форми J/F 1316604) (додаток 1 до Порядку № 317) (далі – Заява) з позначкою «Перереєстрація».
При цьому, заява про внесення змін у дані про ПРРО подається у разі змін даних, що вказуються у Заяві, що не потребують перереєстрації (зміни назви ПРРО тощо) (п. 9 розділу II Порядку № 317).
Пунктом 10 розділу II Порядку № 317 передбачено, що перереєстрація та внесення змін у дані про ПРРО здійснюється у порядку та строки, встановлені для реєстрації.
Заява про проведення перереєстрації або внесення змін у дані про ПРРО подається суб’єктом господарювання за умови направлення останнього фіскального звітного чека та закриття останньої зміни на такому ПРРО згідно з розділом V Порядку № 317.
Згідно з п. 11 розд. II Порядку № 317 у разі зміни місцезнаходження або місця проживання, включення/невключення суб’єкта господарювання до Реєстру великих платників податків, реорганізації контролюючих органів чи з інших причин, унаслідок яких змінюється контролюючий орган, в якому суб’єкт господарювання обліковується як платник податків за основним місцем обліку, протягом двох робочих днів після переведення платника податків на обслуговування до контролюючого органу за новим місцем обліку засобами інформаційно-телекомунікаційної системи ДПС здійснюється перереєстрація ПРРО до контролюючого органу за новим основним місцем обліку суб’єкта господарювання як платника податків.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Закон України № 1914: як змінився обсяг прав платників податків та контролюючого органу стосовно процесу податкових перевірок?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що Законом України від 30 листопада 2021 року № 1914-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914) внесено зміни до Податкового кодексу України.
Так, змінами, внесеними Законом № 1914, платникам податків під час проведення перевірок надано право відкрито застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису; відкрито здійснювати звукозапис, фото-, відео- фіксацію (відеозйомку), накопичувати та використовувати таку мультимедійну інформацію (фото, відео-, звукозапис) (підпункт 17.1.17 пункту 17.1 статті 17 ПКУ).
Аналогічним обсягом прав Закон № 1914 наділив і податкові органи (підпункт 20.1.48 пункту 20.1 статті 20 ПКУ).
Тобто перелічені дії законодавець дозволив вчиняти обом сторонам-учасницям податкових перевірок, а виникають такі права починаючи з 1 січня 2022 року. Цим правом сторони зможуть скористатися як під час документальних, так і під час фактичних перевірок (у тому числі і у випадках, якщо відповідні перевірки були розпочаті до 01 січня 2022 року, але станом на 01.01.2022 ще тривають).
Зібрану у такий спосіб інформацію податкові органи включать до матеріалів перевірки, які є підставами для висновків (підпункт 83.1.7 пункту 83.1 статті 83 ПКУ).
Наприклад, якщо суб’єкт господарювання без законних підстав відмовиться допустити уповноважених представників контролюючого органу до проведення перевірки, перевіряючі тепер вправі проводити відеозапис процесу спілкування з посадовими особами такого суб'єкта, і такий запис стане невід’ємною частиною акту, складеного відповідно до вимог пункту 81.2 статті 81 ПКУ.
В свою чергу, платники податків зможуть зробити запис будь-яких моментів податкової перевірки, щоб, наприклад, згодом на підставі пункту 86.7 статті 86 ПКУ долучити цей матеріал до своїх пояснень при поданні заперечення на акт перевірки у разі незгоди з висновками контролюючого органу.
Звертаємо увагу на важливість дотримання вимоги щодо відкритості застосування технічних засобів будь-якою із сторін-учасниць процесу перевірки, адже саме на такому характері їх використання наголошує законодавець.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
В яких випадках декларант має право подати нову звітну одноразову (спеціальну) добровільну декларацію?
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. п. 6.3 п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) у період проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування відповідно до підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ декларант має право уточнити інформацію, зазначену у попередньо поданій одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація), виключно шляхом подання нової Декларації у порядку, визначеному підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ. При цьому попередньо подана Декларація, інформація з якої уточнюється, вважається анульованою. Після завершення періоду проведення одноразового (спеціального) добровільного декларування платник податків має право подати уточнюючий розрахунок до раніше поданої Декларації виключно у випадках, передбачених підрозділу 9 прим. 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
До уваги власників земельних ділянок, на яких розташовані передані ними в оренду будівлі!
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що базою оподаткування платою за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Норми передбачені п. п. 271.1.1 п. 271.1 ст. 271 ПКУ.
Підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру (далі – Кадастр) (п. п. «а» п. 286.1 ст. 286 ПКУ).
Пунктом 289.1 ст. 289 ПКУ встановлено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Статтею 2 Закону України від 07 липня 2011 року № 3613-VI «Про Державний земельний кадастр» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 3613) передбачено, що Кадастр ведеться з метою інформаційного забезпечення органів державної влади та органів місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб, зокрема, при справлянні плати за землю.
Ведення та адміністрування Кадастру забезпечуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин (частина перша ст. 6 Закону № 3613).
Частиною п’ятою ст. 201 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року № 2768-ІІІ зі змінами та доповненнями передбачено, що грошова оцінка земельних ділянок проводиться за методикою, яка затверджується Кабінетом Міністрів України.
Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 (далі – Методика № 1147).
Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Кадастру (далі – Кцп) є складовою формули визначення нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до п. 3 Методики № 1147.
Кцп приймається відповідно до додатка 8 (п. 11 Методики № 1147).
Згідно з абзацами першим і тринадцятим п. 19 Методики № 1147 за результатами проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Датою нормативної грошової оцінки земельної ділянки є дата, зазначена в технічній документації.
Технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок включає, зокрема, таблицю із зазначенням Кцп.
Частиною третьою ст. 18 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» зі змінами та доповненнями (далі – Закон № 1378), нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України від 22 травня 2003 року № 858-IV «Про землеустрій» зі змінами та доповненнями.
Відповідно до частини другої ст. 20 Закону № 1378 дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Кадастру (частина третя ст. 23 Закону № 1378).
Адміністратором Кадастру є державне підприємство, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин відповідно до частини третьої ст. 6 Закону № 3613.
Пунктом 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 зі змінами та доповненнями, визначено, що ведення Кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи.
Таким чином, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 01 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ. При цьому при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
З питань визначення нормативної грошової оцінки та цільового призначення земельних ділянок (в тому числі наданих в оренду) суб’єкту господарювання необхідно звернутися до відповідного територіального органу Держгеокадастру.
Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!
https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;
https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA
Щодо належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.
З метою належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку та врахування у податковій звітності норм Закону України від 30 листопада 2021 року № 1914-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень» (далі – Закон № 1914), до внесення відповідних змін до форми декларації акцизного податку і Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 23.01.2015 № 14 «Про затвердження форми декларації акцизного податку, Порядку заповнення та подання декларації акцизного податку», зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 30.01.2015 за № 105/26550 (далі – декларація акцизного податку) (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 26.09.2016 № 841), й набрання ними чинності ДПС України листом від 02.02.2022 № 209/99-00-21-03-03-07 «Щодо належного декларування податкових зобов’язань з акцизного податку» (далі – Лист № 209) повідомила таке.
Законом № 1914 до Податкового кодексу України (далі – Кодекс) внесено зміни, зокрема, в частині адміністрування акцизного податку, а саме:
- з 01 січня 2022 року набрали чинності норми щодо:
● встановлення, що зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі, вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання і відповідно підлягають оподаткуванню акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у розмірі 5 відсотків. Дія цієї норми розповсюджується на платників акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, визначених п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також розповсюджуватиметься на платників, визначених п. п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України, згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914;
● удосконалення механізму припинення накопичення залишків тютюнових виробів оподаткованих за нижчими (попередніми) ставками акцизного податку, шляхом впровадження оподаткування протягом трьох звітних місяців поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, з обсягів реалізації на внутрішньому ринку та/або ввезення на митну територію України імпортерами, що перевищує 115 відсотків середньомісячного обсягу реалізації на внутрішньому ринку такої продукції або її ввезення таким підприємством –виробником та/або імпортером за попередні дев’ять місяців, що передують трьом звітним місяцям поспіль, що передують місяцю, в якому підвищуються ставки акцизного податку на тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну, акцизним податком із застосуванням коефіцієнта 1,5;
● запровадження тимчасово на 2022 рік касового методу визначення податкових зобов’язань для виробників електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів, відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії»;
- з 01 березня 2022 року:
● ставки акцизного податку на алкогольні напої збільшуватимуться на 5 відс. з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік;
зміниться ставка акцизного податку на пиво з 2,78 гривні за 1 літр на 59,82 гривні за 1 літр 100-відсоткового спирту (з урахуванням індексу споживчих цін за 2020 рік – 5 відс.);
- з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів:
● переноситиметься на виробників та імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нарахування та сплата акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, який сьогодні сплачується суб’єктами роздрібної торгівлі.
У зв’язку з цим Державна податкова служба України повідомляє.
Згідно з абзацом другим п. 46.6 ст. 46 Кодексу до визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.
Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Кодексу податкова декларація, розрахунок – це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов’язання. Додатки до податкової декларації є її невід’ємною частиною.
Статтею 223 Кодексу встановлено, що базовий податковий період для сплати акцизного податку відповідає календарному місяцю.
Нагадуємо, що відповідно до п. 49.21 ст. 49 Кодексу платники, визначені п. п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, а також платники, які мають чинні (у тому числі призупинені) ліцензії на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством, зобов’язані за кожний встановлений Кодексом звітний період подавати податкові декларації незалежно від того, чи провадили такі платники господарську діяльність у звітному періоді.
До внесення змін до форми декларації акцизного податку та набрання ними чинності пропонуємо платникам акцизного податку здійснювати декларування податкових зобов’язань таким чином.
Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (розділ Д декларації акцизного податку, додаток 6)
Відповідно до абзацу дев’ятнадцятого п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу для цілей оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсовані, знищені товари або товари, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено таким суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної суб’єктом господарювання роздрібної торгівлі (у тому числі на вимогу контролюючого органу, надану згідно з п.п. 20.1.9 п. 20.1 ст. 20 Кодексу під час перевірки контролюючим органом), вважаються проданими безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання. Ця норма не застосовується до випадків, передбачених п. 216.3 ст. 216 Кодексу (товар втрачено за форс-мажорних обставин і його використання на митній території України є неможливим, або з причини, пов’язаної з природним результатом).
Податкові зобов’язання з акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів у разі виявлення платником втрат (нестач), зазначених у абзаці дев’ятнадцятому п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, виникають у такого платника податку з дати складення відповідного документа, що засвідчує такі факти (п. 216.9 ст. 216 Кодексу).
Розрахунок податкових зобов’язань здійснюється платником податку у додатку 6 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарі» до декларації акцизного податку.
При складанні додатка 6 до декларації акцизного податку за звітний період, у якому складено документ, що засвідчує факт зіпсування, знищення товарів або непідтвердження наявності чи місцезнаходження товарів (нестача), з метою оподаткування вартість такого товару (товару за яким виявлено нестачу) додається до вартості відповідного підакцизного товару, який реалізовано у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування. Наприклад, за результатами інвентаризації у магазині виявлено нестачу 10 пляшок пива на суму 225 гривень. Відповідні документи за результатами інвентаризації складено у січні місяці. Отже, зазначена нестача товару (пива) відображається у декларації, яка складається платником податку за січень місяць. Вартість пива 2250 грн, нестача якого виявлена, додається у додатку 6 до вартості (з податком на додану вартість та без урахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів) підакцизних товарів, що реалізовані у звітному періоді у роздрібній торговельній мережі та у мережі громадського харчування (гр. 3) по рядку 1.3 «Пиво».
Згідно з п. 46.4 ст. 46 Кодексу платник податків може подати у разі необхідності доповнення до такої декларації, які складені за довільною формою, що вважатиметься невід’ємною частиною податкової декларації. Таке доповнення подається з поясненням мотивів його подання. Платник податків, який подає звітність в електронній формі, подає таке доповнення в електронній формі.
Зазначене доповнення до декларації акцизного податку подається у додатку 10 до декларації акцизного податку.
Отже, пропонуємо платникам акцизного податку у разі наявності зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких непідтверджено (нестач), зазначених у абзаці дев’ятнадцятому п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, подавати додаток 10 до декларації акцизного податку з наведенням вартості втраченого товару або товару, нестача якого виявлена, у розрізі видів підакцизних товарів.
Зазначаємо, що з набуттям чинності змін до Бюджетного кодексу України згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914 суб’єкти господарювання роздрібної торгівлі, які здійснюють реалізацію тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, у роздрібній мережі, акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не сплачуватимуть і норма, встановлена абзацом дев’ятнадцятим п. п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, на них не розповсюджуватиметься. Отже, місяць набуття чинності (крім випадку, якщо зміни набуватимуть чинності з першого числа звітного місяця) змінами до Бюджетного кодексу України буде останнім звітним періодом, за який у платника акцизного податку, визначеного п. п. 212.1.11 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, виникатиме обов’язок щодо звітування та сплати акцизного податку з реалізації тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах.
При цьому, починаючи зі звітного періоду з якого набиратимуть чинності зміни до Бюджетного кодексу України, згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914, обов’язок щодо оподаткування акцизним податком з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів зіпсованих, знищених товарів або товарів, наявність чи місцезнаходження яких не підтверджено суб’єктом господарювання, у тому числі товари, нестача яких виявлена за результатами інвентаризації, проведеної у роздрібній торгівлі, виникатиме у виробників/імпортерів тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, визначених п.п. 212.1.17 п. 212.1 ст. 212 Кодексу.
Акцизний податок з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів (тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах) – до набирання чинності змінами до Бюджетного кодексу України
Законом № 1914 вносяться зміни до п. 212.1 ст. 212 Кодексу, якими передбачається обов’язок зі сплати акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, перенести з суб’єктів роздрібної торгівлі на виробників та імпортерів.
Звертаємо увагу, що згідно з абзацом сьомим п. 1 розділу II «Прикінцеві положення» Закону № 1914 зміни до підпунктів 212.1.11, 212.1.17 п. 212.1 ст. 212, підпунктів 213.1.9, 213.1.14 п. 213.1 ст. 213, п. п. 214.1.5 п. 214.1 ст. 214, п. п. 215.3.10 п. 215.3 ст. 215, п. 216.14 ст. 216, п. 221.7 ст. 221 Кодексу набирають чинності з дня набрання чинності змінами до Бюджетного кодексу України в частині запровадження механізму зарахування акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів – тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, до місцевих бюджетів.
Отже, до прийняття відповідних змін до Бюджетного кодексу України платниками акцизного податку з реалізації суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, є суб’єкти господарювання, які здійснюють реалізацію підакцизних товарів у роздрібній торгівлі.
Акцизний податок з електричної енергії (розділ Е декларації акцизного податку, додаток 7)
Пунктом 38 підрозділу 5 розділу XX Кодексу для платників податку, визначених у п. п. 212.1.13 п. 212.1 ст. 212 Кодексу, що є виробниками електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі – виробники електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки), датою виникнення податкових зобов’язань з акцизного податку на операції з реалізації електричної енергії визначено:
тимчасово з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно – дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію;
з 01 січня 2023 року – дата підписання акта приймання-передачі електроенергії згідно з п. 216.10 ст. 216 Кодексу (для електричної енергії, реалізованої починаючи з 01 січня 2023 року) та дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсації (для електричної енергії, реалізованої у період з 01 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року включно).
Відповідно до додатка 1 до Положення про покладення спеціальних обов’язків на учасників ринку електричної енергії для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2019 року № 483 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 11 серпня 2021 року № 859), до виробників електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать:
Державне підприємство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (виробник електричної енергії на атомних електростанціях);
ПрАТ «Укргідроенерго» (виробник електричної енергії на гідроелектростанціях).
Зазначені платники податку у порядку, встановленому п. 49.21 ст. 49, ст. 223 Кодексу, у складі декларації акцизного податку подають до контролюючих органів розділ Е «Податкові зобов’язання з реалізації електричної енергії», додаток 7 «Розрахунок суми акцизного податку з реалізації електричної енергії» та додаток 4 «Обороти, що звільняються від оподаткування, оподатковуються за нульовою або за зниженою ставкою» (за необхідності).
У додатку 7 виробники електричної енергії, на яких покладені спеціальні обов’язки, відображають оподатковувані операції окремими рядками відповідно до періоду виникнення податкових зобов’язань:
● оподатковувані операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу;
● оподатковувані операції з реалізації електричної енергії, виробленої у 2022 році виробником електричної енергії, в частині виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, за якою податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 38 підрозділу 5 розділу ХХ Кодексу.
З метою забезпечення повноти декларування податкових зобов’язань з акцизного податку з реалізації електричної енергії пропонуємо виробникам електричної енергії, на яких покладено спеціальні обов’язки, до внесення відповідних змін до чинної форми декларації акцизного податку подавати додаток 10 до декларації акцизного податку за формою, наведеною у додатку 1 до цього листа.
Запропонована форма містить два розділи:
● у розділі І відображаються операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, за якою датою виникнення податкових зобов’язань є дата підписання акта прийому-передачі електроенергії (п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу);
● у розділі ІІ відображаються операції з реалізації електричної енергії, виробленої виробником електричної енергії, в частині виконання спеціальних обов’язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, за якою датою виникнення податкових зобов’язань є дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок або дата отримання інших видів компенсацій за реалізовану електричну енергію. У графі 5 цього розділу зазначаються суми попередньої оплати (аванс), інших видів компенсації, що одержані у звітних періодах до 01 січня 2022 року та за якою на останній день відповідного звітного періоду не виконанні зобов’язання з постачання електроенергії.
Також пропонуємо платникам акцизного податку з реалізації електричної енергії, у яких податкові зобов’язання виникають відповідно до п. 216.10 ст. 216 розділу VI Кодексу, починаючи із звітного періоду за січень 2022 року, подавати інформацію у вигляді додатка 10 за запропонованою формою (додаток 1 до листа).