Про зміни в земельному законодавстві України

До 01 січня 2013 року стаття 18 Закону України «Про оренду землі» передбачала, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації. Тому мали місце підстави констатувати, що договір оренди землі набирав чинності після його державної реєстрації, а тому строк дії такого договору обраховувався не з моменту його укладання та підписання сторонами, а з моменту його державної реєстрації.

З 01 січня 2013 року з моменту набрання чинності нової редакції Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» також було внесено зміни до цивільного та земельного законодавства, у тому числі до Закону України «Про оренду землі».

Таким чином з 01 січня 2013 року договір оренди землі вважається укладеним у разі досягнення сторонами згоди  з усіх істотних умов договору та з дотриманням вимог щодо форми договору. Саме тому обрахунок строку дії договору оренди землі починається з моменту укладання договору, за винятком випадків, якщо інше не визначено законом або договором.

Відповідно до частини першої статті 34 Закону України «Про оренду землі» у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов’язаний повернути орендодавцю земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.