Відпустка на період карантину

Пунктом 31 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати за бажанням працівника надається в обов’язковому порядку матері або іншій особі, для догляду за дитиною віком до 14 років на період оголошення карантину на відповідній території.

Особи, які мають право на відпустку на період оголошення карантину:
- матір, батько;
- баба, дід;
- інші родичі, які фактично доглядають за дитиною;
- особа, яка взяла під опіку дитину;
- особа, яка усиновила дитину;
- один із батьків-вихователів;
- один із прийомних батьків.

Документами, що підтверджують оголошення карантину, для працівників, які хочуть оформити відпустку без збереження заробітної плати, можуть бути довідки з навчальних закладів або копії наказів про призупинення навчального процесу.

Якщо працівник бажає отримати відпустку в період карантину, він має подати заяву про надання такої відпустки, до якої долучити копію свідоцтва про народження дитини та документ з навчального  закладу  або копію наказу про призупинення навчального процесу.

Ознайомившись  із  заявою  про відпустку та документами, долученими до неї, роботодавець зобов’язаний  видати  наказ (розпорядження) про надання відпустки  без збереження заробітної плати на період оголошення карантину.

Пунктом 3-1 частини першої статті 25 Закону України «Про відпустки» передбачено, що відпустка без збереження заробітної плати надається на період оголошення карантину на відповідній території. Оскільки весь період карантину може тривати кілька тижнів і за потреби може продовжуватися та запроваджуватися кілька разів протягом року, така відпустка може бути продовжена та надаватися стільки разів, скільки впродовж року буде відповідних подій.