І знову чути поминальні дзвони…

Загибель кожного солдата – трагедія у масштабах держави, проте особливо гостро біль від утрати і несправедливість передчасної загибелі відчувають рідні і друзі загиблих військових.

Вже понад три довгих роки триває антитерористична операція на сході нашої країни, тисячі кращих синів України полягли у пекельних боях за свободу, цілісність і незалежність нашої Батьківщини.

Сьогодні весь Саксаганський район знову завмер у скорботному мовчанні перед жорстокою звісткою про загибель справжнього чоловіка, славного героя АТО, старшого сапера інженерно-саперного взводу парашутно-десантного батальйону Збройних сил України Шевченка Тараса Григоровича. Це сталося 30 травня 2017 року поблизу населеного пункту Зайцеве Донецької області під час виконання бойового завдання внаслідок вибуху ворожої міни. Він помер від множинних проникаючих осколкових поранень.

Тарас Григорович народився 13 серпня 1969 року у Кривому Розі. У 1987 році закінчив спеціалізоване професійно-технічне училище № 29. Останнє місце роботи – структурний підрозділ «Вагонне депо Мудрьона» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Був мобілізований на військову службу 14 липня 2015 року і служив у лавах Збройних сил України до жовтня 2016 року. Після повернення додому не зміг довго лишатися осторонь та жити мирним життям, знаючи, що його товариші щоденно боронять кордони рідної землі. Вже в грудні 2016 року Тарас Григорович повернувся на службу за контрактом до 25-ої окремої Дніпропетровської повітряно-десантної бригади. 

Був двічі одружений. Залишилась доросла донька від першого шлюбу.

У памְ’яті рідних та близьких він назавжди залишиться гідною та великодушною людиною, яка щиро любила Україну та вболівала за свій народ.

Церемонія прощання із загиблим бійцем відбудеться 02 червня 2017 року о 09. 00 за адресою: вул. Павла Глазового, буд. 26

Героя буде поховано на Центральному кладовищі м. Кривого Рогу.