Шахраї часто маскують свої повідомлення під звернення від державних установ, банків, служб підтримки, соціальних служб або інших офіційних організацій. Такі повідомлення можуть надходити в SMS, електронній пошті, месенджерах або соціальних мережах.

Зовні вони можуть виглядати переконливо: містити назву установи, державну символіку, офіційний стиль звернення або посилання на нібито державний сервіс. Проте мета таких повідомлень – змусити людину перейти за підозрілим посиланням, повідомити персональні дані, банківську інформацію, пароль або код підтвердження.

Якими можуть бути підозрілі повідомлення

Шахрайські повідомлення часто містять заклики до термінової дії. У них можуть повідомляти про нібито виплату допомоги, блокування рахунку, необхідність підтвердження особи, оновлення даних, отримання компенсації або загрозу втрати доступу до послуги.

Найчастіше такі повідомлення мають спільні ознаки:

- заклик терміново перейти за посиланням;

- прохання ввести персональні дані;

- вимогу повідомити пароль або код із SMS;

- обіцянку швидкої виплати чи компенсації;

- помилки в тексті або дивне формулювання;

- посилання на невідомий або схожий на офіційний сайт;

- повідомлення з незнайомого номера, поштової адреси або акаунта;

- прохання встановити невідомий застосунок або файл.

Не переходьте за посиланням одразу

Якщо повідомлення викликає сумнів, не варто одразу натискати на посилання. Спочатку потрібно уважно перевірити, куди воно веде. Шахраї часто створюють сайти, схожі на офіційні, але з незначними відмінностями в адресі: зайвими літерами, цифрами, дефісами або незвичними доменами.

Безпечніше самостійно відкрити офіційний сайт установи через браузер або скористатися офіційним застосунком, якщо він у вас встановлений.

Перевірте джерело повідомлення

Справжні державні установи, як правило, використовують офіційні канали комунікації: вебсайти, перевірені сторінки в соціальних мережах, офіційні телефонні номери, електронні адреси або кабінети користувачів у державних сервісах.

Якщо повідомлення надійшло від невідомого відправника, з приватного акаунта або містить сумнівне посилання, його потрібно перевірити через офіційні джерела. Не варто довіряти лише зовнішньому вигляду повідомлення, логотипу чи назві установи в тексті.

Не повідомляйте особисті дані

Державні установи не повинні вимагати через месенджери або підозрілі посилання ваші паролі, коди з SMS, PIN-коди, CVV-коди банківських карток або повні реквізити платіжних засобів.

Не повідомляйте стороннім особам:

• паролі від акаунтів;
• коди підтвердження з SMS;
• дані банківських карток;
• фото документів;
• логіни до електронної пошти чи державних сервісів;
• інформацію, яка може бути використана для відновлення доступу до ваших облікових записів.

Перевіряйте інформацію через офіційні канали

Якщо у повідомленні йдеться про виплати, соціальну допомогу, документи, штрафи, послуги або інші офіційні питання, краще перевірити цю інформацію на офіційному сайті відповідної установи або звернутися до неї за офіційними контактами.

Не використовуйте номер телефону або посилання, вказані в підозрілому повідомленні. Знайдіть офіційні контакти самостійно через перевірене джерело.

Що робити, якщо ви отримали таке повідомлення

Якщо повідомлення виглядає підозріло, необхідно:

• не переходити за посиланням;
• не відкривати вкладення;
• не завантажувати файли або застосунки;
• не вводити персональні чи банківські дані;
• не повідомляти коди з SMS;
• перевірити інформацію через офіційні джерела;
• видалити повідомлення або позначити його як спам;
• за потреби попередити близьких, колег чи знайомих.

Що робити, якщо ви вже перейшли за посиланням

Якщо ви відкрили підозріле посилання, але не вводили дані й нічого не завантажували, закрийте сторінку та не виконуйте подальших інструкцій.

Якщо ви ввели пароль, код із SMS, банківські дані або завантажили файл, потрібно діяти негайно:

• змінити пароль до відповідного облікового запису;
• завершити активні сеанси на інших пристроях;
• увімкнути двофакторну автентифікацію;
• перевірити пристрій антивірусною програмою;
• звернутися до банку, якщо вводили фінансові дані;
• повідомити відповідну установу або службу підтримки;
• попередити контакти, якщо під загрозою опинився месенджер або електронна пошта.

Висновок

Підозріле повідомлення від імені «державної установи» може бути спробою шахрайства. Не поспішайте переходити за посиланнями, вводити особисті дані чи виконувати інструкції з таких повідомлень.

Надійний спосіб захисту – перевіряти інформацію через офіційні джерела, уважно ставитися до посилань і не передавати стороннім особам паролі, SMS-коди та банківські дані. Обережність у цифровому середовищі допомагає захистити особисту інформацію, кошти та облікові записи.