У сучасному цифровому суспільстві інформація відіграє важливу роль у взаємодії громадян з органами влади, підприємствами, установами та організаціями. Щодня ми отримуємо інформацію з офіційних вебсайтів, користуємося електронними сервісами, подаємо звернення та передаємо власні дані для отримання послуг.

Однак не вся інформація може бути загальнодоступною. Частина відомостей має бути відкритою для громадськості, а інша потребує належного захисту.

Саме тому важливо розуміти різницю між публічною інформацією та персональними даними.

Що таке публічна інформація

Публічна інформація — це задокументована інформація, створена або отримана під час виконання органами влади своїх повноважень, а також інша інформація, яка перебуває у володінні визначених законом розпорядників.

Відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», така інформація є відкритою, крім випадків, установлених законодавством.

До публічної інформації можуть належати:

• рішення та розпорядження органів влади;
• інформація про діяльність установ;
• відомості про використання бюджетних коштів;
• звіти про виконання програм і заходів;
• інформація про структуру та повноваження органів влади;
• інші документовані відомості, якими володіють розпорядники інформації.

Відкритість такої інформації допомагає громадянам краще розуміти діяльність органів влади та здійснювати громадський контроль.

Що таке персональні дані

Персональні дані — це відомості про фізичну особу, за якими її можна визначити безпосередньо або в поєднанні з іншою інформацією.

До персональних даних можуть належати:

• прізвище, ім’я та по батькові;
• дата й місце народження;
• адреса проживання;
• номер телефону та особиста електронна адреса;
• реквізити документів, що посвідчують особу;
• реєстраційний номер облікової картки платника податків;
• відомості про стан здоров’я, сімейний стан та інші особисті обставини.

Важливо розуміти, що не всі персональні дані автоматично є інформацією з обмеженим доступом. Можливість їх поширення залежить від характеру відомостей, мети використання та вимог законодавства.

У чому головна різниця

Основна відмінність полягає у характері інформації та правилах доступу до неї.

Публічна інформація пов’язана насамперед із діяльністю органів влади та інших визначених законом розпорядників. Вона за загальним правилом є відкритою, хоча окремі відомості можуть мати обмежений доступ.

Персональні дані стосуються конкретної людини. Їх збирання, використання, зберігання та поширення повинні здійснюватися на законних підставах із дотриманням прав людини.

Наприклад, інформація про затверджений бюджет або рішення органу місцевого самоврядування зазвичай є відкритою. Натомість особиста адреса заявника, зазначена у зверненні до установи, не повинна безпідставно оприлюднюватися.

Чи може публічний документ містити персональні дані

Так. Документи, які створюються або опрацьовуються органами влади, можуть одночасно містити публічну інформацію та персональні дані громадян.

Наприклад, офіційний документ може містити інформацію про прийняте рішення, а також прізвища, адреси або інші відомості про фізичних осіб.

У таких випадках необхідно враховувати законодавчі вимоги щодо доступу до інформації та захисту персональних даних.

Якщо обмеженню підлягає лише частина документа, це не означає, що весь документ автоматично стає закритим. Інформація, доступ до якої не обмежений законом, має надаватися в установленому порядку.

Чому захист персональних даних важливий

Персональні дані можуть використовуватися для ідентифікації людини, оформлення документів, отримання послуг та підтвердження певних обставин.

Якщо така інформація потрапляє до сторонніх осіб, виникають ризики:

• шахрайських дій;
• використання чужих персональних відомостей;
• несанкціонованого доступу до облікових записів;
• порушення права людини на приватність;
• поширення конфіденційної інформації без законних підстав.

Тому установи повинні забезпечувати належний захист персональних даних, які вони обробляють у межах своїх повноважень.

Як мешканці можуть отримати публічну інформацію

Кожна особа має право звернутися до відповідного розпорядника із запитом на публічну інформацію.

Такий запит можна подати в усній, письмовій або іншій формі, зокрема електронною поштою, відповідно до встановленого порядку.

У запиті потрібно зазначити, яку саме інформацію необхідно отримати, та надати відомості, передбачені законодавством для його опрацювання.

При цьому запитувач не зобов’язаний пояснювати причину отримання публічної інформації.

Як захистити власні персональні дані

Кожному користувачу варто відповідально ставитися до інформації про себе.

Основні рекомендації:

• не публікуйте без потреби фотографії паспорта, ідентифікаційного коду та - інших особистих документів;
• перевіряйте, кому і з якою метою передаєте персональні дані;
• використовуйте офіційні канали зв’язку з установами;
• не повідомляйте стороннім особам конфіденційні реквізити;
• уважно ставтеся до запитів на надання особистої інформації;
• не поширюйте персональні дані інших людей без належних підстав.

Важливо пам’ятати, що навіть звичайна інформація, яка здається незначною, у поєднанні з іншими відомостями може дозволити ідентифікувати людину.

Прозорість влади та захист приватності

Відкритість діяльності органів влади та захист персональних даних не суперечать одне одному.

Навпаки, відповідальна робота з інформацією передбачає одночасне забезпечення доступу громадян до відомостей, що становлять суспільний інтерес, і захист прав людини на приватність.

Органи місцевого самоврядування повинні забезпечувати прозорість своєї діяльності, дотримуючись установлених законодавством обмежень щодо поширення інформації.

Висновок

Публічна інформація та персональні дані мають різне призначення, але обидві категорії потребують відповідального ставлення.

Публічна інформація забезпечує відкритість діяльності органів влади, можливість громадського контролю та доступ мешканців до важливих відомостей.

Персональні дані стосуються конкретної людини та повинні оброблятися з дотриманням її прав і законодавчих вимог.

Відкрита влада — сильніша громада. А відповідальне ставлення до інформації є важливою умовою довіри, прозорості та безпечної взаємодії між мешканцями й установами.