Саме найдорожче, що дають дитині батьки – це життя. Діти народжуються щоб жити в любові, турботі, в належному догляді та вихованні, але не всі батьки є гідним прикладом для дітей.

Іноді діти для батьків – це засіб для отримання коштів від держави, щоб задовільнити свої особисті потреби, а як же діти?

На превеликий жаль, не всі батьки належним чином виконують свої батьківські обов’язки, а саме не створюють в квартирах задовільні санітарно-гігієнічні умови, відмовляються від співпраці із суб’єктами соціальної роботи, не прислуховуються до порад медичних працівників, зловживають алкогольними напоями.

Питання належного виховання дітей, досягнення порозуміння між батьками і дітьми завжди були важливими й актуальними, тому у статті 51 Конституції України сказано, що батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до їх повноліття. А зміст виховання, відповідальність батьків за розвиток дитини у сім’ї визначає стаття 59 Закону України «Про освіту» в якій зазначено, що виховання у сім’ї є першоосновою розвитку дитини, як особистості, на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання та розвиток дитини.

За невиконання або неналежне виконання батьківських обов’язків щодо виховання дітей батьки можуть бути притягнуті до різних видів юридичної відповідальності: адміністративної та кримінальної.

Ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання батьківських обов’язків щодо забезпечення необхідних умов для життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей, тягнуть за собою адміністративну відповідальність за статтею 184 кодексу України про адміністративні правопорушення

Доведення неповнолітнього до стану сп’яніння його батьками, або особами,  які  їх  замінюють,  або  іншими  особами – карається у порядку статті 180 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Злісне невиконання батьками, опікунами чи піклувальниками встановлених законом обов’язків по догляду за дитиною, що спричинило тяжкі наслідки, карається у відповідності до статті 166 карного кодексу України.

Використання батьками та особами, що їх замінюють, малолітньої дитини для заняття жебрацтвом, картається у порядку частини 1 статті 150-1 карного кодексу України.

Втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність, у пияцтво, у заняття жебрацтвом, азартними іграми, - карається у порядку частини 1 статті 304 карного кодексу України.

Системне ухилення від виконання батьківських обов’язків тягне за собою позбавлення батьківських прав у відношенні неповнолітніх дітей.