День української писемності та мови
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада.
За православним календарем у цей день вшановують пам'ять преподобного Нестора-літописця.
Він був письменником-агіографом, основоположником давньоруської істо-ріографії, першим істориком Київської Русі, мислителем, вченим, ченцем Києво-Печерського монастиря.
Дослідники вважають, що саме з преподобного Нестора-літописця і починається писемна українська мова. Він є автором найдавнішої пам'ятки історіографії та літератури українців – «Повісті минулих літ», яка була завершена близько 1113 року.
9 листопада 2021 року, у День української писемності та мови, відбудеться трансляція ХХІ Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності.
Традиційно до участі у флешмобі запрошують всіх, хто бажає перевірити свою грамотність.
Цьогоріч радіодиктант прочитає письменник Юрій Андрухович, який також є його автором. Роботи будуть прийматися онлайн та оффлайн протягом доби. Паперового листа з диктантом потрібно надсилати за адресою: м. Київ, 01001, вул. Хрещатик, 26. Важливо, щоб гриф дати надсилання був не пізніше ніж 10 листопада 2021 року. Фото чи скан своєї роботи можна надіслати на електронну скриньку [email protected] .
Текст диктанту буде оприлюднено на сайті Українського радіо 11 листопада 2021 року.
Результати оголосять упродовж 1-2 місяців залежно від кількості отриманих листів.
Трансляція ХХІ Всеукраїнського радіодиктанту національної єдності відбудеться о 10:00 на таких платформах:
- радіо – Українське радіо, Радіо Культура;
- телебачення – UΛ: ПЕРШИЙ, регіональні філії;
- інтернет – ютуб-канал та фейсбук-сторінки Суспільного мовлення.
Радіодиктант національної єдності – щорічна подія, яку ініціювало і проводить Українське радіо до Дня української писемності та мови. Перший радіодиктант відбувся у 2000 році. На сьогодні дана подія стала наймасштабнішим регулярним флешмобом з популяризації української мови та грамотності.
Українська мова є унікальною та однією наймилозвучніших у світі. Її особливістю є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».
Офіційно вважається, що після видання «Енеїди» Котляревського українська мова була прирівняна до літературної мови. Івана Котляревського по праву вважають основоположником нової української мови.
Сучасна українська мова налічує, згідно зі словником Національної Академії Наук України, близько 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.
Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана. Слова, які починаються з цієї літери, в переважній більшості випадків прийшли в українську мову з інших мов.
Найдовше слово в українській мові складається з 30 літер. Це слово «дихлордифенілтрихлорметилметан» – назва хімікату, що використовується для боротьби зі шкідниками.
Іменник у нашій мові має 7 відмінків (один з них – кличний). Це вирізняє українську мову серед східнослов'янських. Сьомий, кличний, існує також в граматиках латини, грецької мови та в санскритській граматиці (як опціональний восьмий відмінок).
Літературний твір «Заповіт» Тараса Григоровича Шевченка, перекладений 147 мовами народів світу.
Українська мова – наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Бережімо ж та плекаймо рідну мову!