Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний веб-сайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Щодо програмування кодів УКТ ЗЕД при продажу алкогольних коктейлів

З 01.08.2020 набрали чинності зміни до Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон № 265) щодо обов’язку суб’єктів господарювання попереднього програмування кодів згідно з УКТ ЗЕД для всіх підакцизних товарів.

З огляду на це звертаємо увагу платників податків, що алкогольні коктейлі відносяться до коду 22089069 товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД.

Суб’єкти господарювання при продажу алкогольних коктейлів зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки через реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) та в обов’язковому порядку надавати споживачу розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі, із зазначенням у такому розрахунковому документі попередньо запрограмованого коду УКТ ЗЕД для алкогольних коктейлів.

Так, правовідносини у цій сфері регулюються Законом № 265 та Законом України від 04 червня 2020 року № 674-IX «Про Митний тариф України» (далі – Закон № 674).

Відповідно до ст. 1 Закону № 674, який набрав чинності 03.07.2020, митний тариф України є невід’ємною частиною Закону № 674 та містить перелік ставок загальнодержавного податку – ввізного мита на товари, що ввозяться на митну територію України і систематизовані згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД), складеною на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів.

Коди товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), затверджені Законом № 674, застосовуються, починаючи з 03.07.2020 року.

Окремі позиції кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2017 року), визначених у митному тарифі України, встановленому Законом № 674, відрізняються від тих кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД (версії 2012 року), які були визначені у митному тарифі України, встановленому Законом України від 19 вересня 2013 року № 584-VII «Про Митний тариф України», чинному до 02.07.2020 (включно).

Наказом Державної митної служби України від 01.07.2020 № 234 було затверджено Перехідні таблиці від УКТ ЗЕД версії 2012 року до УКТ ЗЕД версії 2017 року, які є довідковим матеріалом для зручнішого використання УКТ ЗЕД (версії 2017 року).

Зазначеним наказом, зокрема, визначено, що код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2012 року) повторно застосовано для коду  УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» (версії 2017 року) без змін обсягів товарів, що класифікуються в них. Тобто фактично код УКТ ЗЕД 2208906900 «Інші напої, що містять спирт» Законом № 674 не змінено.

Згідно з Поясненням до Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 09.06.2015 № 401 (із змінами, внесеними наказом ДФС від 11.01.2019 № 20), товарна категорія 22089069 включає також спиртні напої, змішані одне з одним, або спиртні напої, змішані з фруктовими або овочевими соками (коктейлі).

Відповідно до пп. 1, 2 ст. 3 Закону № 265 cуб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу ПРРО із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов’язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї РРО чи дисплеї пристрою, на якому встановлений ПРРО QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти).

Пунктом 11 ст. 3 Закону № 265 визначено, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО з використанням режиму попереднього програмування найменування товарів (послуг) (із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД для підакцизних товарів), цін товарів (послуг) та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями, (далі – Положення № 13).

Так, пунктами 1 та 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний касовий чек на товари (послуги) – це розрахунковий документ, надрукований РРО при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги), який повинен містити обов’язкові реквізити згідно з визначеним переліком. Одним з таких обов’язкових реквізитів є, зокрема, код УКТ ЗЕД для підакцизних товарів (у тому числі алкогольних коктейлів).

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням:  https://tax.gov.ua/nove-pro-podatki--novini-/433883.html

 

Виграш фізичної особи у державну грошову лотерею підлягає оподаткуванню ПДФО

Повідомляємо, що основні засади державного регулювання лотерейної сфери в Україні, створення сприятливих умов для розвитку лотерейного ринку встановлено Законом України від 06 вересня 2012 року № 5204-VI «Про державні лотереї в Україні» із змінами.

Приз (виграш) – це кошти, майно, майнові чи немайнові права, які підлягають виплаті (видачі) учаснику у разі його виграшу в державну лотерею відповідно до оприлюднених умов її проведення (ст. 1 Закону № 5204).

Оподаткування доходів фізичних осіб регулюється розділом IV Податкового кодексу України.

Так, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб  включаються, зокрема, доходи у вигляді виграшів, призів (п.п 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПКУ).

Особливості нарахування (виплати) та оподаткування виграшів та призів регулюється п. 170.6 ст. 170 ПКУ, згідно з п.п. 170.6.1 якого податковим агентом платника ПДФО під час нарахування (виплати, надання) на його користь доходу у вигляді виграшів (призів) у лотерею чи в інші розіграші, є особа, яка здійснює таке нарахування (виплату).

Відповідно до п.п. 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ податковим агентом – оператором лотереї у строки, визначені ПКУ для місячного податкового періоду, до бюджету сплачується (перераховується) загальна сума ПДФО, нарахованого за ставкою, визначеною п. 167.1 ст. 167 ПКУ (18 відсотків), із загальної суми виграшів (призів), виплачених за податковий (звітний) місяць гравцям у лотерею.

Крім того, податкові агенти – оператори лотереї у податковому розрахунку, подання якого передбачено п.п. «б» п. 176.2 ст. 176 ПКУ, відображають загальну суму нарахованих (виплачених) у звітному податковому періоді доходів у вигляді виграшів (призів) та загальну суму утриманого з них ПДФО. При цьому у податковому розрахунку не зазначається інформація про суми окремого виграшу, суми нарахованого на нього ПДФО, а також відомості про фізичну особу – платника ПДФО, яка одержала дохід у вигляді виграшу (призу) (п.п 170.6.2 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Також слід зазначити, що під час нарахування (виплати) доходів у вигляді виграшів у лотерею або в інших розіграшах, які передбачають попереднє придбання платником ПДФО права на участь у таких лотереях чи розіграшах, не беруться до уваги витрати платника ПДФО у зв’язку з отриманням такого доходу (п.п. 170.6.4 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Доходи, зазначені у п. 170.6 ст. 170 ПКУ, остаточно оподатковуються під час їх виплати за їх рахунок (п.п 170.6.5 п. 170.6 ст. 170 ПКУ).

Отже, дохід у вигляді виграшів (призів) у державну грошову лотерею включається до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника ПДФО та оподатковується ПДФО за ставкою 18 відсотків.

 

Програмний РРО – просте рішення для ведення бізнесу від ДПС

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб проінформувала слухачів UA: Українське радіо Дніпро про актуальні зміни у застосуванні програмних РРО.

Ганна Володимирівна зазначила, що з 01 серпня 2020 року набрали чинності норми законів України від 20 вересня 2019 року № 128-IX «Про внесення змін до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та інших законів України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами) та № 129-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі та послуг» (із змінами).

Зазначеними законами запроваджено ряд новацій у сфері застосування реєстраторів розрахункових операцій (РРО).

Так, з 01 серпня 2020 року кожен суб’єкт господарювання може обрати РРО, який йому зручніше використовувати під час здійснення розрахункових операцій, тобто або класичний РРО або програмний РРО.

На сьогодні для застосування програмного РРО існує розроблене ДПС програмне рішення, яке доступне кожному суб’єкту господарювання на безкоштовній основі, та розміщене на офіційному вебпорталі ДПС України у банері «Програмні РРО».

Суб’єкту господарювання, який має намір зареєструвати програмний РРО, необхідно перебувати на обліку в контролюючому органі. Також на обліку має перебувати його господарська одиниця, де буде використовуватись такий програмний РРО. Про таку господарську одиницю платник повідомляє контролюючий орган відповідно до вимог п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України за формою № 20-ОПП.

Після включення програмного РРО до Реєстру програмних реєстраторів розрахункових операцій такий РРО може використовуватись суб’єктом господарювання.

Здійснити реєстрацію програмного РРО можна в електронному вигляді за допомогою електронного сервісу «Електронний кабінет».

Передача даних від програмного РРО до фіскального сервера здійснюється засобами комунікацій з використанням кваліфікованого електронного підпису або печатки.

Безкоштовно електронні підписи та печатки можна отримати у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг Інформаційно-довідкового департаменту ДПС.

Про сертифікати електронних підписів та/або печаток, що будуть використовуватись для програмних РРО, суб’єкт господарювання повідомляє згідно з Порядком обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 06 червня 2017 року № 557 із змінами.

Програмування найменування товарів (послуг) через програмний РРО здійснюється оператором (касиром) самостійно шляхом додавання таких товарів за допомогою самого програмного забезпечення або за допомогою імпорту раніше підготованого переліку номенклатури, який формується для кожного програмного забезпечення в окремому форматі згідно з інструкцією, що додається до того ж архіву, що і програмне забезпечення

Звертаємо також увагу, що з 01 серпня 2020 року застосовуються штрафні санкції у разі виявлення порушень при використанні РРО або програмних РРО.

Так тимчасово, з 01 серпня поточного року застосовуються штрафи за перше порушення у розмірі 10 % і за кожне наступне порушення 50 % вартості проданих з порушенням товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

З 01 січня 2021 року розмір штрафу буде становити 100 % і 150 % вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг) за перше та наступне порушення відповідно.

Проте, додаткових штрафних санкцій до вже передбачених Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» не встановлено.

 Окремо зупинимось на перевагах програмних РРО, якими є:

 ► вільний вибір суб’єктом господарювання класичного або програмного РРО;

► відсутність посередників, зокрема Центрів сервісного обслуговування;

► відсутність експертизи для комерційних програмних РРО;

► пристосовність для будь-якого пристрою, що підтримує операційну систему Windows, Android;

► онлайн-реєстрація програмного РРО у контролюючому органі;

► виключно електронний документообіг з контролюючими органами;

► безкоштовність програмного рішення ДПС.

 Довідково повідомляємо, що роз’яснення стосовно отримання кваліфікованих сертифікатів електронних підписів та печаток для програмних РРО розміщені у відповідному розділі банеру «Програмні РРО».

У разі виникнення технічних, методологічних запитань необхідно звертатись за телефоном 0 800 501 007.

Натисніть для перегляду повного тексту документа