Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний веб-сайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Свято Івана Купала

Це свято літнього сонцестояння, яке відзначається 7 липня. Цікавим є факт, що відзначають його у багатьох європейських країнах: midsommar (середина літа) – у шведів, Saint Jeans (Святого Жана) – у французів, flakagajt (день полум’я) – в албанців, sobotka – у поляків, kresu den (вогняний день) – у словенців, Яновден – у болгар, Івана Купала – у східних слов’ян.

Це свято символізує народження літнього сонця – Купала. На території України впродовж багатьох століть купальські звичаї змінювалися, завжди мали локальні відмінності й не скрізь однаково збереглися.

 

Три «кити» Купала

Вогонь

«Лежи, лежи, та Купалочку, в червоному та багаттячку!»

 

Обрядове багаття на свято Івана Купала пов’язане  із культом сонця,  тому й місце для нього обирали, як правило, на пагорбах, щоб підняти полум’я якомога вище. Також котили з гір палаючі колеса, обмотані соломою. Для багаття збирали увесь непотріб: солому, старі речі, колеса. З усім цим мала згоріти «нечиста сила». Кожен з присутніх мав принести щось у вогнище, інакше буде битий: «Хто прийде без поліна, той піде без коліна». Розпалювала купальське багаття, як правило, жінка чи дівчина. Найважливіший ритуал у цей день – «очищення»  вогнем. Люди цілу ніч не спали, водили хороводи навколо вогню. Парубки й дівчата, взявшись за руки, стрибали через вогонь. Іноді через купальські багаття проганяли домашню худобу, щоб уберегти тварин від хвороб. Могли в багатті спалити сорочку хворої дитини, щоб вона швидше одужала.

 

 

Вода

«Ой на Купайла, на Купайла там ластівочка купалася»

 

Як і вогонь, вода також мала силу «очищення», «оздоровлення». Тому в цей день купання було ритуальним і  відоме усім народам Європи. Побутували вірування і в цілющі властивості купальської роси, у ній качалися, нею умивалися. На воду дівчата пускали вінки, ворожачи на долю. За народними уявленнями, вода в день Івана Купала потребувала жертв і вважалася небезпечною. 

 

Рослинність

 

«На вербі я сиджу, гукаю, дівчат на Купайла скликаю»

 

Це був особливий день для вшанування рослин. Головною купальською травою вважалась папороть, таємничий цвіт, якої у ліс в ніч на Купала йшли шукати найсміливіші. Той, хто її знайде, буде здоровим і багатим. Існував також звичай на Купала збирати лікарські рослини; прикрашати оселі зіллям, папороттю, лопухами; виготовляти «купайло»/«гільце» – святкове деревце.  В давнину саме Купало знаменувало початок шлюбного сезону. Є легенда, що в цю ніч грали весілля Купала та Марени як символ поєднання двох стихій – води і вогню, чоловічого і жіночого начал. «Гільце-купайло» дівчата прикрашали букетиками польових і городніх квітів, ягодами, цукерками, бубликами, різнокольоровими стрічками, зверху кріпили вінок із барвінку, іноді – «квітку» з кропиви й будяків, щоб потім хлопцям було важко його ламати.

Шановні мешканці!

На Івана Купала особливу роль відведено воді - багато народних гулянь проходять поблизу водних об’єктів, люди купаються у відкритих водоймищах. Звертаємо вашу увагу, що в Саксаганському районі відсутні облаштовані місця для купання та відпочинку на воді!

Будьте обережні під час святкування Івана Купала! Купайтесь лише в місцях для цього пристосованих, тобто обладнаних усім необхідним для безпечного відпочинку а, в разі необхідності, надання рятувальної чи медичної допомоги. Бережіть себе та близьких!