Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний веб-сайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Криворізька північна ОДПІ повідомляє

Платниками Дніпропетровщини до державного бюджету забезпечено надходження 13,2 млрд грн податку на додану вартість

Одним з основних бюджетоформуючих податків у системі загальнодержавних податків є податок на додану вартість. У січні – серпні 2018 року платниками Дніпропетровщини сплачено до державного бюджету 13 млрд 227,6 млн грн податку на додану вартість. У порівнянні з аналогічним періодом минулого року надходження податку зросли на 4 млрд 680,4 млн грн.

У Дніпропетровській області сплату зазначеного податку забезпечують 22 415 платників, серед яких 20 819 – юридичних осіб та 1 596 – фізичних осіб – підприємців.

«Досягнення таких показників – це результат відкритих і партнерських взаємин з бізнесом, якісного сервісного обслуговування платників податків та підвищення податкової культури населення», – зазначила в.о. начальника ГУ ДФС у Дніпропетровській області Оксана Томчук. 

 

До уваги платників ПДВ!

Інформуємо про деякі випадки, в яких складається розрахунок коригування (далі – РК) у зв’язку з необхідністю виправлення помилок (неоднозначностей), здійснених в результаті коригувань показників податкової накладної (далі – ПН), але в результаті проведення такого коригування підсумкові показники ПН не рівні нулю.

Так, розглянемо ситуацію, коли після складання і реєстрації в Єдиному реєстрі податковиї накладних (далі – ЄРПН) ПН в результаті послідуючих коригувань такої ПН:

1) за одним номером рядка ПН обліковується дві та більше товарних позиції;

2) відбувалось одночасне коригування кількісних та вартісних показників однієї товарної позиції (в РК в одному рядку одночасно заповнювались графи 7–10);

3) коригування ціни відображалось у графі 8 замість графи 9 РК;

4) коригування кількості здійснювалось у графі 10 замість графи 7 РК.

Виправлення таких помилок здійснюється шляхом «обнулення» (сторнування) рядків ПН, які в результаті попередніх коригувань містять помилки (неоднозначності), та додавання нових рядків з правильними показниками.

Одним РК можна внести зміни тільки до одного рядка ПН, тобто, в такому РК може бути тільки одна «пара» рядків.

Якщо ПН містить помилки (неоднозначності) в двох і більше рядках, їх виправлення здійснюється окремо для кожного з таких рядків шляхом складання окремого РК до кожного окремого рядка ПН, який підлягає виправленню. У кожному з таких РК може бути лише одна «пара» рядків.

У першому рядку табличної частини (розділ Б) такого РК:

  • · у графі 1 зазначається № за порядком рядка ПН, який коригується;
  • · у графі 2 зазначається причина коригування «Усунення неоднозначностей»;
  • · значення граф 3 – 6 відповідає значенню відповідно граф 2 – 5 рядка ПН, що коригується;
  • · у графі 7 зі знаком «–» зазначається значення графи 6 рядка ПН, що коригується;
  • · графи 8 – 10 не заповнюються (залишаються пустими);
  • · значення граф 11, 12 відповідає значенню відповідно граф 8, 9 рядка ПН, що коригується;
  • · у графі 13 зі знаком «–» зазначається значення графи 10 рядка ПН, що коригується.

Одночасно заповнюється другий рядок табличної частини (розділ Б) такого РК, у якому:

  • · у графі 1 зазначається новий черговий порядковий номер рядка, якого не було в ПН, що коригується (якщо в ПН, що коригується, було 10 позицій, то у графі 1 зазначається номер 11);
  • · у графі 2 зазначається причина коригування «Усунення відбувається після складання і реєстрації в ЄРПН податкової накладної, розрахунок коригування складається з урахуванням особливостей, визначених для зміни номенклатури товарів/послуг».

Cлід зауважити, що вищевказані рекомендації по заповненню РК до ПН, що видаються покупцям – платникам ПДВ можуть використовуватися лише до моменту набрання чинності наказом Міністерства фінансів України, яким вбачається внесення змін до порядку складання податкових накладних/розрахунків коригування, та який наразі знаходиться у Державній регуляторній службі України на погодженні.

 

Об’єкт іпотеки був відчужений: право на податкову знижку відсутнє

Відповідно до пп. 166.1.1 п. 166.1 ст. 166 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 із змінами і доповненнями (далі – ПКУ) платник податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО) має право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Платник ПДФО – резидент має право включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом, наданим позичальнику в національній або іноземній валютах, фактично сплачених протягом звітного податкового року (п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Таке право виникає в разі якщо за рахунок іпотечного житлового кредиту будується чи купується житловий будинок (квартира, кімната), визначений платником ПДФО як основне місце його проживання, зокрема згідно з позначкою в паспорті про реєстрацію за місцезнаходженням такого житла (абзац третій п. 175.1 ст. 175 ПКУ).

Право на включення до податкової знижки суми, розрахованої згідно зі ст. 175 ПКУ, надається платнику ПДФО за одним іпотечним кредитом протягом 10 послідовних календарних років починаючи з року, в якому, зокрема, збудований об’єкт житлової іпотеки переходить у власність платника ПДФО та починає використовуватися як основне місце проживання (пп. 175.4 ст. 175 ПКУ).

Отже, фізична особа може включити до податкової знижки частину суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом лише при дотриманні умов, передбачених п. 175.1 ст. 175 ПКУ. Тобто, житловий будинок (квартира, кімната), що будується чи придбавається, має бути визначений як основне місце проживання. Якщо протягом звітного року об’єкт іпотеки був відчужений, то фізична особа не має права на отримання податкової знижки в частині суми процентів за користування іпотечним житловим кредитом.

 

Натисніть для перегляду повного тексту документа