Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Щодо застосування штрафних санкцій під час карантину

Криворізьке північне управління Головного управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що відповідно до п. 52 прим. 1 підрозд. 10 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755–VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення податкового законодавства, вчиненого протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за:

- порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії;

- відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу;

порушення вимог законодавства в частині:

- обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- цільового використання пального, спирту етилового платниками податків;

- обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками;

- здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального;

- здійснення суб’єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб’єктів платниками акцизного податку;

- порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 01 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період підлягає списанню.

Податкова знижка при переобладнанні автомобіля на використання біопалива

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що фізична особа, яка здійснила переобладнання транспортного засобу, що йому належить, та використовує біопаливо – це біоетанол, біодизель, стиснутий або скраплений газ та інші види біопалива, може скористатись правом на податкову знижку (п.п.166.3.7 ст. 166 ПКУ).

Право на отримання податкової знижки підтверджують такі документи:

документи, які підтверджують витрати, здійснені для переобладнання транспортного засобу, зокрема, квитанції, фіскальні або товарні чеки, прибуткові касові ордери, копії договорів, що ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) і їх отримувача;

- сертифікат відповідності для транспортного засобу, що був переобладнаний і свідоцтво про погодження конструкції транспортного засобу щодо забезпечення безпеки дорожнього руху;

- акт технічної експертизи або сертифікат відповідності – для транспортних засобів, що переобладнані в індивідуальному порядку, а також для роботи на газовому моторному паливі та альтернативних видах рідкого і газового палива;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).

До податкового органу у термін до 31 грудня 2020 року необхідно подати декларацію про майновий стан і доходи за формою, затвердженою наказом МФУ від 02.10.2015 №859 (у редакції від 25.04.2019 №177).

Також необхідно подати довідку від роботодавця про отримані у звітному році доходи у вигляді заробітної плати.

Для прискорення проведення податковим органом розрахунку сум, що підлягають поверненню з бюджету, разом з декларацією доцільно надавати до податкового органу копії зазначених документів.

Нагадуємо про можливість подання декларацій в електронній формі у режимі онлайн через Електронний кабінет платника, вхід до якого здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua або через офіційний вебпортал ДПС.

Щоб подати декларацію в електронному вигляді необхідно отримати особистий електронний цифровий підпис, який можна замовити у будь-якому акредитованому центрі сертифікації ключів.

Для складання декларації необхідно отримати довідку про отримані в 2019 році доходи (відомості з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (ДРФО) про суми/джерела виплачених доходів та утриманих податків).

Створення в Електронному кабінеті податкової декларації платника єдиного податку фізичної особи – підприємця (F0103306)

Криворізьке північне управління повідомляє: подання документів засобами електронного зв’язку в електронній формі здійснюється платниками відповідно до норм Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI зі змінами та доповненнями та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 06.06.2017 № 557, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 03.08.2017 за № 959/30827 зі змінами та доповненнями (далі – Порядок).

Згідно з п. 3 розд. ІІ Порядку платник створює електронні документи у строки та відповідно до порядку, що визначені законодавством для відповідних документів в електронному та паперовому вигляді, із зазначенням всіх обов’язкових реквізитів.

Вхід до Електронного кабінету здійснюється за адресою: https://cabinet.tax.gov.ua, а також через офіційний вебпортал ДПС.

В відкритій частині Електронного кабінету у розділі «Допомога» розміщено покрокову допомогу щодо створення електронних документів за допомогою режиму «Введення звітності».

В режимі «Введення звітності» приватної частини (особистого кабінету) Електронного кабінету користувач має можливість створювати, редагувати, підписувати та надсилати, зокрема, податкову звітність за формою податкової декларації платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 19.06.2015 № 578 зі змінами та доповненнями.

При формуванні податкової декларації користувач самостійно встановлює фільтр за параметрами: «рік», «період», «тип форми» та обирає необхідну форму податкової декларації (наприклад, F0103306) за звітний період, щодо якого здійснюється звітування. В наступному вікні обирає «стан документа» та відповідний територіальний орган ДПС: «регіон», «район».

У ДПС затверджено HR-стратегію для проведення цілісної та систематичної реформи у сфері управління персоналом

Для визначення рівня емоційної залученості, задоволеності умовами державної служби, потреб у професійному розвитку персоналу в органах ДПС у Державній податковій службі України проведено опитування посадових осіб апарату ДПС та її територіальних органів, до якого долучилися понад 14 тис. співробітників.

Департаментом кадрового забезпечення та розвитку персоналу за участі експертів EU4PFM з питань HR проведено аналіз результатів опитування, на підставі яких визначено пріоритетні напрями дій та затверджено Програму управління людськими ресурсами Державної податкової служби України (HR-стратегія) для проведення цілісної та систематичної реформи у сфері управління персоналом ДПС.

HR-стратегія ДПС визначає мету, цілі, пріоритети і стратегічні напрями, на реалізацію яких має бути спрямована діяльність управління персоналом ДПС та її територіальних органів, і передбачає залучення висококваліфікованих фахівців, впровадження сучасних технологій управління персоналом, створення умов для розвитку людського потенціалу, професійний розвиток кадрів.

Реалізація HR-стратегії дозволить досягти оновлення кадрового потенціалу ДПС шляхом залучення молодих і креативних кадрів для виконання першочергових завдань та впровадження перспективних змін у ДПС, отримати оптимальний баланс процесів оновлення, збереження та розвитку кількісного та якісного складу персоналу ДПС, а також побудувати високоефективну корпоративну культуру та команду професіоналів у сфері державної податкової справи.

Інформація розміщена на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/429906.html

Набули чинності зміни до ПКУ щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіновиробництва

Звертаємо увагу, що 13.08.2020 набув чинності Закон України від 21 липня 2020 року № 821-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо підтримки та підвищення міжнародної конкурентоспроможності галузі відео- та кіновиробництва» (далі – Закон № 821).

Законом № 821 внесено зміни до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Зокрема п.п. 141.4.1 п. 141.4 ст. 141 ПКУ доповнено абзацом двадцять другим, відповідно до якого не є доходами для цілей цього пункту субсидії для повернення частини кваліфікованих витрат, передбачених Законом України «Про державну підтримку кінематографії в Україні».

Крім того, п. 186.3 ст. 186 ПКУ доповнено п.п. «з», згідно з яким місцем надання послуг з виробництва та компонування відеофільмів, кінофільмів, анімаційних (мультиплікаційних) фільмів, телевізійних програм, рекламних фільмів, фоторекламних матеріалів та комп’ютерної графіки вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований як суб’єкт господарювання або – у разі відсутності такого місця – місце постійного чи переважного його проживання.

Закон № 821 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.08.2020 № 141-142.

Набрав чинності Закон України, яким регулюється діяльність щодо організації та проведення азартних ігор

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області повідомляє, що 13.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 768-IX «Про державне регулювання діяльності щодо організації та проведення азартних ігор» (далі – Закон № 768). Деякі норми Закону № 768 почнуть діяти через місяць, а деякі – з 01.01.2021.

Закон № 768 визначає правові засади здійснення державного регулювання господарської діяльності у сфері організації та проведення азартних ігор в Україні, правові, економічні соціальні та організаційні умови функціонування ринку азартних ігор.

Зокрема, Законом № 768 визначено виключний перелік видів діяльності у сфері азартних ігор, що дозволені в Україні.

Законом № 768 встановлено, що Кабінету Міністрів України після введення в експлуатацію Державної системи онлайн-моніторингу необхідно розробити та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції щодо внесення змін до Податкового кодексу України у частині зміни ставок податку на дохід від діяльності з організації та проведення азартних ігор.

Довідково: Державна система онлайн-моніторингу – це спеціалізований програмно-апаратний комплекс, призначений для забезпечення здійснення моніторингу господарської діяльності організаторів азартних ігор, забезпечення відповідності ліцензійним умовам та технічним стандартам; отримання або передачі інформації в режимі реального часу від (до) відповідного грального обладнання через мережу Інтернет або інші канали зв’язку, збору, обробки, накопичення та реєстрації інформації про прийняті ставки, виплачені виграші (призи), здійснені виплати та інші операції, пов’язані з організацією та проведенням азартних ігор, забезпечення захисту інформації від втрати, розкрадання, спотворення, підробки, несанкціонованих дій щодо її знищення, модифікації, копіювання тощо, від несанкціонованого доступу через мережу Інтернет, а також для забезпечення принципу відповідальної гри.

Закон № 768 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 12.08.2020 № 141-142.

Затверджено Порядок надання ДПС України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує, що 31.07.2020 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 01.06.2020 № 260 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15.07.2020 за № 661/34944) (далі – Наказ № 260), яким затверджено Порядок надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України (далі – Порядок).

Порядок розроблено з метою реалізації механізму надання Державною податковою службою України інформації з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків (далі – Державний реєстр) про доходи фізичних осіб на запити Міністерства фінансів України, а також автоматизації процесу взаємодії між Інформаційно-аналітичною платформою електронної верифікації та моніторингу (далі – Інформаційно-аналітична платформа) та Державним реєстром відповідно до пункту 40 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України, статті 70 глави 6 розділу ІІ Податкового кодексу України, статті 8 Закону України «Про верифікацію та моніторинг державних виплат», законів України «Про захист персональних даних», «Про інформацію», «Про телекомунікації», «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», Положення про електронну взаємодію державних електронних інформаційних ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 вересня 2016 року № 606, підпункту 24¹ пункту 4 Положення про Міністерство фінансів України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2014 року № 375, підпункту 61 пункту 4 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 березня 2019 року № 227, Порядку обробки персональних даних у базі персональних даних – Державному реєстрі фізичних осіб – платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.02.2015 № 210, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 12.03.2015 за № 278/26723.

Наказом № 260 встановлено, що втратив чинність наказ Міністерства фінансів України від 29.08.2016 № 794 «Про затвердження Порядку отримання з Державного реєстру фізичних осіб – платників податків інформації, необхідної для здійснення верифікації та моніторингу державних виплат», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 16.09.2016 за № 1262/29392.

Наказ № 260 опубліковано у бюлетені «Офіційний вісник України» від 31.07.2020 № 59.

Закон України № 466: за порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості ПКУ передбачена відповідальність

Законом України від 16 січня 2020 року № 466-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» (далі – Закон № 466) внесено ряд змін до Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Так, Законом № 466 ПКУ доповнено новою статтею 119¹, відповідно до якої

за порушення порядку подання інформації контролюючим органам про угоди щодо оренди об’єктів нерухомості передбачена відповідальність, а саме:

► порушення нотаріусом порядку та/або строків подання інформації щодо посвідчення договорів оренди об’єктів нерухомості в разі вчинення такої нотаріальної дії –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 119¹.1 ст. 119¹ ПКУ);

► порушення суб’єктом господарювання, який провадить посередницьку діяльність, пов’язану з наданням послуг з оренди нерухомості (рієлтером), порядку та/або строків подання інформації про укладені за його посередництвом цивільно-правові договори (угоди) про оренду нерухомості –

тягне за собою накладення штрафу в розмірі 680 гривень за кожне таке порушення (п. 119¹.2 ст. 119¹ ПКУ);

► дії, передбачені пунктами 119¹.1 і 119¹.2 цієї статті, вчинені суб’єктом, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, –

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1360 гривень за кожне таке порушення (п. 119¹.3 ст. 119¹ ПКУ).

До уваги осіб, які провадять незалежну професійну діяльність та членів фермерського господарства – платників єдиного внеску!

Відповідно до п. 9¹⁰ розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464) тимчасово звільняються від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) особи, зазначені у підпунктах, зокрема 5 та 5¹ частини 1 ст. 4 Закону № 2464 (особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства) у частині сум, що підлягають нарахуванню, обчисленню та сплаті такими особами за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року за себе. При цьому положення абзацу другого п. 2 частини 1 ст. 7 Закону № 2464 щодо таких періодів для таких осіб не застосовуються.

Вищезазначені особи можуть прийняти рішення про нарахування, обчислення та сплату єдиного внеску за періоди з 01 по 31 березня, з 01 по 30 квітня та з 01 по 31 травня 2020 року у розмірах та порядку, визначених Законом № 2464. У такому разі, інформація про сплачені суми зазначається у звітності про нарахування єдиного внеску, за звітний період, визначений для таких осіб Законом № 2464.

Про справляння плати за землю фізособами – нерезидентами

Звертаємо увагу, що використання землі в Україні є платним.

Норми встановлені ст. 206 Земельного кодексу України.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) платниками земельного податку є:

- власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

- землекористувачі.

Власники земельних ділянок – це юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), які відповідно до закону набули права власності на землю в Україні, а також територіальні громади та держава щодо земель комунальної та державної власності відповідно (п.п. 14.1.34 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Землекористувачі – юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди (п.п. 14.1.73 п. 14.1 ст. 14 ПКУ).

Норми ПКУ не передбачають окремий порядок плати за землю (земельного податку та орендної плати за землі державної і комунальної власності) для фізичних осіб – нерезидентів.

Затверджено порядок автоматичного зіставлення показників обігу пального

Рішенням Кабінету Міністрів України від 12 серпня затверджено Порядок здійснення ДПС автоматичного зіставлення показників обсягів обігу та залишків пального, показників обсягів обігу спирту етилового.

Нормативним актом встановлюється порядок зіставлення у розрізі кодів УКТ ЗЕД, акцизних складів та розпорядників акцизних складів:

- обсягів обігу та залишків пального за показниками системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового (СЕАРП СЕ) та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників;

- обсягів обігу спирту етилового за показниками СЕАРП СЕ та Єдиного державного реєстру витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового.

Інформація за результатами зіставлення розміщується для платників в Електронному кабінеті платника, а для контролюючого органу формується електронний Журнал результатів зіставлення.

Відповідні результати зіставлення допоможуть платникам податку контролювати та вчасно усувати розбіжності між показниками. У свою чергу контролюючі органи зможуть використовувати результати зіставлення при проведенні перевірок.

Інформацію розміщено на єдиному вебпорталі органів виконавчої влади «Урядовий портал» за посиланням

https://www.kmu.gov.ua/news/uryadom-zatverdzheno-poryadok-avtomatichnogo-zistavlennya-pokaznikiv-obigu-palnogo

та на офіційному сайті Міністерства фінансів України за посиланням

https://mof.gov.ua/uk/news/uriadom_zatverdzheno_poriadok_avtomatichnogo_zistavlennia_pokaznikiv_obigu_palnogo-2345

Закон України № 786: внесено зміни до ПКУ щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців

Повідомляємо, що 08.08.2020 набрав чинності Закон України від 14 липня 2020 року № 786-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо функціонування електронного кабінету та спрощення роботи фізичних осіб – підприємців» (далі – Закон № 786), яким внесено зміни, зокрема, до Податкового кодексу України (далі – ПКУ) та Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР із змінами і доповненнями (далі – Закон № 481).

Окремі норми Закону № 786, якими вносяться зміни до ПКУ щодо роботи Електронного кабінету набудуть чинності через три місяці з дня його опублікування.

Зміни, зокрема, в частині сплати авансового внеску з податку на прибуток у разі виплати дивідендів, порядку постановки на облік нерезидентами – платниками податку на прибуток та спрощення ведення обліку фізичними особами – підприємцями набудуть чинності з 01 січня 2021 року.

Зміни, що набули чинності з 08.08.2020, зокрема, передбачають:

► зміну опису підакцизних товарів (продукції) згідно з УКТ ЗЕД, зокрема, пального;

► зміни у процедурі проведення перевірок: виключено норми, які надавали право контролюючим органам при перевірці оформлення працівників опитувати їх та роботодавців про виплачені пасивні доходи та інші додаткові блага та відшкодування; на період дії карантину контролюючим органам надано право проводити документальні позапланові перевірки за зверненнями платника податків;

► визначення першим місячним звітним періодом для платників ПДВ, які сплачують єдиний податок, липень 2020 року,

► зменшення розмірів штрафів за порушення платниками ПДВ граничного строку для реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних:

- у разі відсутності реєстрації – 2,5 % (було 5 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 1 700 гривень (було 3 400 гривень);

- у разі несвоєчасної реєстрації – 1 % (було 2 %) від обсягу постачання без ПДВ, але не більше 510 гривень (було 1 020 гривень).

Зміни до Закону № 481 передбачають, зокрема, незастосування відповідальності, визначеної окремими нормами ст. 17 Закону № 481, починаючи з 23 травня 2020 року до 31 грудня 2020 року включно для суб’єктів господарювання, які здійснюють виробництво, імпорт, експорт, оптову і роздрібну торгівлю, зберігання палив рідких, на основі газойлів (дизпаливо), менш як 85 об. % яких, включаючи витрати, переганяється при температурі 350° C (за методом ISO 3405, еквівалентним методу ASTM D 86), базових олив та інших мастильних матеріалів, інших дистилятів, які під час фракційної розгонки за методом ISO 3405 (або аналогічним методом ASTM D 86) при температурі 350° С та атмосферному тиску переганяються не більше 35 об. % (коди згідно з УКТ ЗЕД 2710 19 62 00 – 2710 19 68, 2710 19 71 00, 2710 19 75 00, 2710 19 99 00, 2710 20 31 00, 2710 20 35 00, 2710 20 39 00), розчинників або розріджувачів на основі метанолу, інших готових сумішей на основі метанолу (код згідно з УКТ ЗЕД 3814 00 90 90), при здійсненні виробництва, імпорту, експорту, оптової і роздрібної торгівлі, зберігання таких товарів.

Закон № 786 опубліковано в офіційному виданні «Голос України» від 07.08.2020 № 138.

Закон України № 540: про строки розгляду скарг платників ПДВ у період карантину у разі зупинення реєстрації ПН/РК

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що порядок оскарження рішень контролюючих органів в адміністративному порядку визначено ст. 56 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020, підрозділ 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПКУ доповнено пунктом 52⁸.

Відповідно до вищезазначеного пункту тимчасово, на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) (далі – завершується дія карантину), зупиняється перебіг строків, встановлених ст. 56 ПКУ (в частині процедури адміністративного оскарження) щодо скарг платників податків (крім скарг щодо законності декларування заявленого до відшкодування з бюджету ПДВ та/або з від’ємного значення з ПДВ), що надійшли (надійдуть) по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, та/або які не розглянуті станом на 18 березня 2020 року. Таке зупинення не породжує будь-яких наслідків, передбачених, зокрема, ст. 56 ПКУ. З першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинялися відповідно до п. 52⁸ підрозділу 10 розділу ХХ ПКУ, продовжується з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Тобто, якщо скарга на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі – ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) подана у період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину або не розглянута станом на 18 березня 2020 року і строк прийняття рішення по такій скарзі припадає на період з 02 квітня по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, то прийняття рішення по скарзі поза межами строків визначених ст. 56 ПКУ не призводить до задоволення скарги.

Водночас, з урахуванням того, що першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину, перебіг строків, які зупинилися, продовжується, то комісія центрального рівня має право прийняти рішення щодо розгляду скарги на рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації ПН/РК в ЄРПН з першого календарного дня місяця, наступного за місяцем, в якому завершується дія карантину з урахуванням часу, що минув до такого зупинення.

Доходи отримані фізособою від продажу рухомого та нерухомого майна: чи є база нарахування єдиного внеску?

Звертаємо увагу, що платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є, зокрема, роботодавці, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (далі –- ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань).

Норми встановлені п. 1 частини 1 ст. 4 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Базою нарахування єдиного внеску для платників, зазначених у п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та сума винагороди фізособі за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами (п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464).

Фізичні особи, які виконують роботи (надають послуги) на підприємствах, в установах та організаціях, в інших юридичних осіб, чи у ФОП або осіб, які забезпечують себе роботою самостійно, не віднесені Законом № 2464 до платників єдиного внеску.

Визначення видів виплат, що відносяться до основної, додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, при нарахуванні єдиного внеску передбачено Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5 із змінами (далі – Інструкція № 5).

Слід зазначити, що дохід фізичної особи від продажу власного рухомого та нерухомого майна не віднесено до переліку видів виплат, визначених Інструкцією № 5.

Враховуючи вищезазначене, доходи, отримані фізичною особою від продажу власного рухомого та нерухомого майна, не є базою нарахування єдиного внеску.

Закон України № 466: зміни у частині проведення перевірок

Так, змінами до ст. 102 ПКУ, які набудуть чинності з 01.01.2021, передбачено, що строки давності для здійснення перевірок та донарахування платежів до бюджету зупиняються на період, коли їх проведення неможливо у зв’язку з законодавчою або судовою забороною, недопуском до перевірки, відсутністю платника за місцезнаходженням, оскарженням ним протягом тривалого часу наказів на перевірку, втрати документів тощо. На цей же період продовжуються також терміни зберігання документів (ст. 44 ПКУ).

Слід звернути увагу на зміну умов та порядку допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок (п. 81.1 ст. 81 ПКУ). Зокрема, передбачено можливість допуску до перевірки за наявності не тільки службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки, а і належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу.

Крім того, у разі якщо при організації документальної планової та позапланової виїзної або фактичної перевірки встановлено неможливість її проведення, змінами до ст. 81 ПКУ передбачено невідкладне складання посадовими (службовими) особами контролюючого органу відповідного акту про неможливість проведення перевірки, який не пізніше наступного робочого дня реєструється в контролюючому органі. До такого акта додаються матеріали, що підтверджують факти, наведені в такому акті. Зазначений акт та матеріали надсилаються контролюючим органом платнику податку в порядку, визначеному ст. 42 ПКУ. Слід звернути увагу на необхідність дотримання цієї норми, оскільки складання такого акту є обов’язковою умовою для зупинення перебігу строків давності (ст. 102 ПКУ).

З метою підвищення якості та ефективності організації перевірок передбачено можливість органів ДПС зупиняти як виїзні, так і невиїзні документальні перевірки платників податків всіх категорій, а не лише великих (п. 82.4 ст. 82 ПКУ).

Пунктом 82.2 ст. 82 ПКУ з урахуванням змін, внесених Законом № 466, передбачено, що у разі якщо під час проведення перевірки платник податків надає (надсилає у порядку, передбаченому абзацом першим п. 44.7 ст. 44 ПКУ) документи менше ніж за три робочі дні до дня її завершення, така перевірка додатково продовжується на строк три робочі дні (раніше таке обмеження було відсутнє).

Законом № 466 також уточнена норма щодо експертних висновків, які є підставами для висновків під час проведення перевірок, а саме: експертні висновки, надані відповідно до ст. 84 ПКУ та інших законів України (п.п. 83.1.3 п. 83.1 ст. 83 ПКУ).

Крім того, встановлено обмеження у строках для надання запиту посадовою (службовою) особою контролюючого органу на отримання копій документів при проведенні перевірок – такий запит повинен бути поданий не пізніше ніж за п’ять робочих днів до дати закінчення перевірки (п. 85.4 ст. 85 ПКУ).

У разі порушення посадовими (службовими особами) контролюючого органу строку, визначеного абзацом другим п. 85.4 ст. 85 ПКУ, за заявою платника податків проведення документальної виїзної планової та позапланової перевірки повинно бути зупинено на строк не менше ніж п’ять робочих днів (п. 82.5 ст. 82 ПКУ).

Натисніть для перегляду повного тексту документа