Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний веб-сайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Криворізьке північне управління ГУ ДПС у Дніпропетровській області інформує

Інформація стосовно діяльності органів ДПС України та роз'яснень податкового та митного законодавства

 

Начальник Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Ганна Чуб - Податок на нерухомість: Топ-5 гарячих запитань

Що треба усвідомити власникові нерухомості, який хоче бути сумлінним платником податків?

Податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, був запроваджений в Україні ще 2015-го року. Однак щороку влітку, коли підходить час його сплачувати, ця тема стає надзвичайно гарячою та актуальною. Не був виключенням й нинішній сезон – оскільки до 1 липня  податкові органи вже надіслали податкові повідомлення-рішення про сплату вищевказаного податку. Отже, нагадаємо, що він являє собою, ким та як він встановлюється, хто його має сплачувати й у яких обсягах.

До якого бюджету надходить податок?

Спершу варто відмітити, що податок на нерухомість – далеко не українське ноу-хау, буцімто запроваджене для стабілізації бюджету, як про це час від часу доводиться чути у інформаційному просторі. Достатньо зануритись у тему – і бачимо, що податок на нерухоме майно є одним з найбільш традиційних у світі, який існує у понад 130 країнах. А при грамотному його адмініструванні стає суттєвим бюджетоформуючим надходженням на місцевому рівні.

Так, дослідження Світового Банку показують, що в країнах з економікою, яка розвивається, податок на нерухомість складає до 80% усіх надходжень до місцевих бюджетів. Скажімо, його питома вага у деяких країнах Східної Європи (Польщі, Словаччині, Словенії, Литві) становить до 50% від усіх податкових надходжень. У США – до 2/3 надходжень. У Канаді – понад 80%. У Ірландії та Великій Британії – біля 100%.

Своєю чергою, в Україні про цей вид податку вперше заговорили доволі давно. Втім, його впровадження на практиці відбулося лише шість років тому.

Отже, в нашій країні податок на нерухомість, відмінну від земельної ділянки, встановлюється органами місцевого самоврядування (це затверджене 143-ю статтею Конституції України). Місцеві бюджети – одна із найважливіших ланок фінансової системи держави. Вагомим джерелом їх доходів є місцеві податки і збори. Нагадаю, що саме від них залежать фінансова стійкість та самостійність кожної громади, а як наслідок – рівень її життя. Зокрема – якість послуг, що надаються мешканцям місцевою владою. Зацікавленість громадян у своєчасній сплаті податків визначається у їх відповідальній позиції. Завдяки цьому місцевий бюджет отримує стабільні надходження, регіон має прогнозоване джерело фінансування бюджетної сфери, соціальних виплат, пенсій та інших державних програм. Тож сумлінна сплата податків відповідає інтересам держави та громадян. 

Скільки платимо?

Чи змінилися умови сплати податку цьогоріч? Ні. Нагадаю, що – як визначає

Податковий кодекс – база оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості (в тому числі їх часток), що перебувають у власності фізичної особи платника податку, зменшується:

а) для квартири/квартир, незалежно від їх кількості – на 60 кв. метрів;

б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

в) для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів. 

Податкові повідомлення-рішення (ППР) про сплату податку та відповідні платіжні реквізити (зокрема – органів місцевого самоврядування за місцезнаходженням кожного з об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості) надсилається платникові контролюючим органом до 1 липня року, що настає за базовим податковим (звітним) періодом (роком).

Додам, що у регіонах обсяги ППР з цього податку зростають рік від року – як і суми сплачених податків. До прикладу, у нас на Дніпропетровщині станом на 1 липня цього року ГУ ДПС було сформовано 69 624 ППР на суму 131,6 млн грн. В порівнянні з аналогічним періодом минулоріч це на 2 046 ППР більше (станом на 1 липня 2020-го року сформовано 67 578 ППР на суму  120, 9 млн грн).

Наголошу, що сума податку, який слід сплатити цьогоріч, не може перевищувати 1,5% від мінімальної зарплати, встановленої на 1 січня 2020 року (податок нараховується за 2020 рік, коли мінімальна зарплата складала 4723 грн). Таким чином, відповідно до положень Податкового кодексу,  за кожен квадратний метр, що перевищує показник площі у 60 кв. метрів для квартир, 120 кв. метрів для будинків, або 180 кв. метрів для різних типів житла, максимальна ставка складе 70,85 грн.

Декілька слів щодо норми, яку у народі називають «податок на розкіш». Його умови також не змінилися. Нагадаю: статтею 266 Податкового кодексу визначено, що за наявності у власності платника об’єкта/об’єктів житлової нерухомості (у тому числі його частки), загальна площа якого перевищує 300 кв. метрів (для квартири) та/або 500 кв. метрів (для будинку), сума податку збільшується на 25 000 гривень на рік за кожен такий об’єкт житлової нерухомості (його частку).

До речі, протягом першого півріччя 2021-го ГУ ДПС у Дніпропетровській області проведено моніторинг «елітного» житла щодо нарахування та сплати відповідного податку. Як результат: нараховано податку на загальну суму майже 4 млн грн з урахуванням строків ст. 102 Податкового кодексу України. Для порівняння – минулого року такі нарахування становили 900 тис. грн.

Хто подає інформацію?

Нормами ПКУ встановлено, що органи державної реєстрації прав на нерухоме майно, а також органи, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, зобов’язані щокварталу у 15-денний строк після закінчення податкового (звітного) кварталу подавати контролюючим органам відомості, необхідні для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами, за місцем розташування такого об’єкта нерухомого майна станом на перше число відповідного кварталу.

Якщо платник подає контролюючому органу правовстановлюючі документи на нерухоме майно, відомості про яке ще відсутні у базі даних інформаційних систем податкової, сплата податку здійснюється на підставі поданої платником інформації – до отримання відповідних даних від органів державної реєстрації прав на нерухоме майно.

Багато запитань останнім часом доводиться чути від інвесторів новобудов та власників новозбудованої нерухомості: коли саме сплачується податок? Отже – податок слід сплачувати починаючи з місяця, в якому виникло право власності на такий об’єкт.

Хто та коли платить?

Податок на нерухомість сплачує власник  житлової нерухомості за місцем податкової адреси (місцем реєстрації). Сплатити податок необхідно протягом 60 днів з дня вручення ППР.

У разі, якщо повідомлення від податкового органу не надійшло, варто самому проявити ініціативу та звернутися до податкової за місцем реєстрації за уточненнями, щоб уникнути нарахування штрафів та пені.

Хочу звернути увагу на певні моменти, коли громадянинові особисто треба проявляти певну активність та відповідальність.

Скажімо, у вас відбулися зміни у реєстраційних даних платника (ви переїхали, знявшись з реєстрації в одному місці та ставши у іншому). Чи отримаєте ви вчасно ППР за новим місцем та чи зможете, відповідно, сплатити податок у визначений термін? Лише у тому випадку, якщо проінформуєте контролюючий орган про зміни: скеруєте заяву до Держреєстру фізосіб – платників податків (ДРФО) за так званою формою № 5ДР.

До речі, вказану заяву також можна подати в електронному вигляді через приватну частину «Електронного кабінету» з використанням  кваліфікованого електронного підпису.

Слід зазначити, що кваліфікований електронний підпис дає можливість отримувати державні послуги, зокрема, електронні – на порталі «Дія» та інформацію з державних реєстрів. Так, нещодавно Мінцифри і ДПС спростили вхід до «Електронного кабінету» і для швидкого входу користувач має можливість скористатись QR-кодом і підтвердити особу через мобільний додаток «Дія».

Якщо знайшли помилку?

Платник податку на нерухомість має право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо:

▪ об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;

▪ розміру загальної площі об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку;

▪права на користування пільгою із сплати податку;

▪ розміру ставки податку;

▪нарахованої суми податку. 

У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів (зокрема, документів на право власності), контролюючий орган проводить перерахунок суми і надсилає (вручає) нове ППР. Попереднє вважається скасованим (відкликаним). 

Знову ж таки: переглянути сформовані податкові повідомлення-рішення щодо сум нарахованих їм податкових зобов’язань можна в меню «ЕК для громадян» приватної частини вже згаданого «Електронного кабінету», а також через офіційний вебпортал ДПС. Для цього лише варто мати кваліфікований електронний підпис.

Підсумовуючи, хочу підкреслити нашу принципову позицію: платник – це достойний громадянин та наш партнер, який свідомо дбає про свою громаду. Це людина, яка також щиро розуміє, що несплата податку – це передусім намагання ошукати самого себе. Адже ми особисто беремо участь у створенні фінансового фундаменту країни на сьогодні й на завтра. Сумлінні платники податків – це складова діалогу між владою, бізнесом та громадськими організаціями, які мають відчувати взаємну відповідальність, повагу та довіру.  

https://blog.liga.net/user/hachub/article/40403

 

Митний режим реімпорту товарів: оподаткування ПДВ

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що згідно з п. 206.3 ст. 206 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) операції із ввезення товарів у митному режимі реімпорту звільняються від оподаткування ПДВ, крім операцій із ввезення відповідно до п. 3 частини другої ст. 78 Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI (далі – МКУ), що оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною п. п. 194.1.1 п. 194.1 ст. 194 ПКУ.

Так п. 3 частини другої ст. 78 МКУ передбачено, що у митний режим реімпорту можуть бути поміщені, товари, які були поміщені у митний режим експорту (остаточного вивезення) і повертаються особі, яка їх експортувала, у зв’язку з невиконанням (неналежним виконанням) умов зовнішньоекономічного договору, згідно з яким ці товари поміщувалися у режим експорту, або з інших обставин, що перешкоджають виконанню цього договору, якщо ці товари:

а) повертаються на митну територію України у строк, що не перевищує шести місяців з дати вивезення їх за межі цієї території у митному режимі експорту;

б) перебувають у такому самому стані, в якому вони оформлені у митний режим експорту, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування, зберігання та використання (експлуатації), внаслідок якого були виявлені недоліки, що спричинили реімпорт товарів.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Чи враховуються суми неустойок (штрафів чи пені) при визначенні об’єкта оподаткування податком на прибуток?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що об’єктом оподаткування податком на прибуток підприємств (податок на прибуток) є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень ПКУ.

Норми встановлені п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

При цьому абзацом восьмим п. п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ у редакції, що діяла до 23.05.2020, встановлено, що для платників податку на прибуток, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку за останній річний звітний (податковий) період перевищує 20 млн грн, об’єкт оподаткування визначається шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ ПКУ.

Підпунктом 140.5.11 п. 140.5 ст. 140 ПКУ визначено, що фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Згідно з п. 3 розділу І Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73 зі змінами та доповненнями, доходами вважається збільшення економічних вигод у вигляді збільшення активів або зменшення зобов’язань, яке призводить до зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків власників).

Одержані штрафи, пені, неустойки відповідно до п. 3.10 розділу ІІІ Методичних рекомендацій щодо заповнення форм фінансової звітності, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 28.03.2013 № 433, відображаються у складі інших операційних доходів.

Пунктом 6 Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку        16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999 № 318 зі змінами та доповненнями (далі – НП(С)БО 16), визначено, що витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов’язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками), за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Визнані штрафи, пеня, неустойка включаються до інших операційних витрат (п. 20 НП(С)БО 16).

Враховуючи зазначене, доходи та витрати у вигляді штрафів, пені, неустойок за порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання враховуються при визначенні фінансового результату до оподаткування згідно з правилами бухгалтерського обліку.

Поряд з цим, платник податку на прибуток, який визначає об’єкт оподаткування шляхом коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, що виникають відповідно до положень ПКУ, повинен збільшити фінансовий результат до оподаткування на суму витрат від визнаних штрафів, пені, неустойок, відшкодування збитків, компенсації неодержаного доходу (упущеної вигоди), нарахованих відповідно до цивільного законодавства та цивільно-правових договорів, у тому числі у сфері зовнішньоекономічної діяльності, на користь осіб, які не є платниками податку (крім фізичних осіб, які є платниками податку на доходи фізичних осіб), та на користь платників податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до п. 44 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» ПКУ, а також на суму штрафів, пені, нарахованих контролюючими органами та іншими органами державної влади за порушення вимог законодавства.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

До уваги суб’єктів господарювання, які приймають готівку з використанням ПТКС для подальшого переказу на рахунки отримувачів!

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги), зокрема, через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій (далі – РРО) зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265), із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (далі – РК).

Відповідно до п. 1 ст. 3 Закону № 265.

При цьому згідно з п. 2 ст. 9 Закону № 265, РРО та РК не застосовуються при виконанні банківських операцій, крім операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі, якщо такі операції виконуються не в касах банків; операцій комерційних агентів банків та небанківських фінансових установ з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням програмно-технічних комплексів самообслуговування (далі – ПТКС), за винятком ПТКС, що дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів.

Використання ПТКС з приймання готівки для подальшого її переказу, не переведених у фіскальний режим (не обладнаних переведеними у фіскальний режим РРО), забороняється.

Отже, якщо ПТКС дають змогу користувачеві здійснювати виключно операції з отримання коштів, то РРО не застосовуються. Комерційні агенти банків та небанківські фінансові установи, які здійснюють операції з приймання готівки для подальшого її переказу з використанням ПТКС, зобов’язані застосувати РРО.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Якщо право власності на земельну ділянку оформлено на ФОП, то така особа подає за місцем знаходження земельної ділянки декларацію з плати за землю

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звертає увагу, що плата за землю – обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку (податок) або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (далі – орендна плата).

Норми визначені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податковим кодексом України (далі – ПКУ).

Згідно зі ст. 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним.

Відповідно до п. 287.1 ст. 287 ПКУ власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

Пунктом 286.1 ст. 286 ПКУ передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є дані Державного земельного кадастру.

Статтею 1 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161-XIV «Про оренду землі», визначено, що оренда землі – це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки (п. 288.1 ст. 288 ПКУ).

Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог ст.ст. 285 – 287 ПКУ (п. 288.7 ст. 288 ПКУ).

Пунктом 286.2 ст. 286 ПКУ визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому ст. 46 ПКУ, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов’язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають (вручають) платникові за місцем його реєстрації до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному ст. 58 ПКУ (п. 286.5 ст. 286 ПКУ).

Враховуючи вищевикладене, якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки (земельних ділянок) оформлено на фізичну особу – підприємця, то така особа подає до контролюючого органу за місцем знаходження земельної ділянки податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності).

У разі якщо право власності на земельну ділянку, право постійного користування та/або право оренди земельної ділянки оформлено на фізичну особу, то нарахування плати за землю (земельного податку та/або орендної плати) здійснює контролюючий орган (за місцем знаходження земельної ділянки), який надсилає (вручає) платникові за місцем його реєстрації до 01 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення плати за землю.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв: чи є база нарахування єдиного внеску ?

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску, умови, порядок нарахування і сплати, повноваження органу, що здійснює збір та ведення обліку, визначено Законом України від 08 липня 2010 року № 2464–VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 2464).

Згідно з п. 1 частини 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) є роботодавці, зокрема підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою – підприємцем (ФОП), якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юросіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Базою для нарахування єдиного внеску для підприємств, установ та організацій, які використовують працю фізосіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, відповідно до    п. 1 частини 1 ст. 7 Закону № 2464, є сума нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України від 24 березня 1995 року  № 108/95-ВР «Про оплату праці», та сума винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

До Переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1170 (далі – Перелік № 1170), віднесено, зокрема :

► витрати на підготовку та перепідготовку кадрів (крім суми заробітної плати, що зберігається за основним місцем роботи працівників, за час їх навчання з відривом від виробництва в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів), а саме: витрати на оплату навчання працівників у вищих навчальних закладах та установах підвищення кваліфікації, професійної підготовки та перепідготовки кадрів (п. 9 розділу ІI Переліку № 1170);

► витрати на платне навчання працівників і членів їх сімей, не пов’язане з виробничою необхідністю, згідно з договором між підприємством та навчальним закладом (п. 11 розділу ІI Переліку № 1170).

Враховуюче вищевикладене, кошти, сплачені роботодавцем за навчання найманих працівників на курсах водіїв не відносяться до фонду оплати праці та не є базою для нарахування єдиного внеску.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

Фермерам та представникам громад Дніпропетровщини відповіли на головні питання про ринок землі

У Дніпропетровській ОДА відбулася роз’яснювальна зустріч з фермерами, землевласниками та представниками громад. Вони отримали відповіді на найактуальніші питання щодо ринку землі, який відкрився в Україні 1 липня. 

«З 1 липня в Україні зняли мораторій на продаж ділянок, відкрився ринок землі. Проте у громад, фермерів, власників наділів залишилося ще безліч питань щодо реформи. Відповіді на найбільш актуальні з них дали у Дніпропетровській ОДА», – розповів начальник відділу департаменту економічного розвитку ОДА Сергій Корнієвський.

«Питання сільськогосподарської землі для українців – сакральне. Фермери бояться, що у них відберуть ділянки, якими вони зараз користуються. Ці побоювання марні. Закон встановив достатньо жорсткий контроль за тим, щоб процес продажу відбувався прозоро», –  сказав Сергій Біленко. 

На зустрічі говорили про те, як відбуватиметься купівля і продаж землі, як правильно оформити документи, як проходитимуть електронні торги.

«Раніше ринок землі був «в тіні». Зараз ми його легалізуємо. І це правильно, – наголосив голова Асоціації фермерів Дніпропетровської області Анатолій Гайворонський. – Сьогодні фермерів цікавлять практичні питання. Чи можна взяти кредит на покупку землі, чи купуватиме наділи держава». 

Голова Вакулівської ТГ Артур Шевцов розповів, що голів громад цікавить питання податків, які будуть надходити від продажу землі. А ще – успадкування наділів.

 Плата за землю - це обов’язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Норми встановлені п. п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).

«Запровадження цивілізованого ринку землі – це детінізація операцій та суспільних відносин у цій сфері. Разом з функцією обслуговування платників податків ДПС має ще і контрольну – для тих, хто не бажає чесно та відповідально сплачувати податки. Земельний податок – це податок для бюджету місцевих громад», - зазначив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Леонов Валерій.

«Ми давно переймаємося питанням відкриття ринку землі. Це дуже класна зустріч. Головне, щоб була комунікація, як сьогодні», – поділився Артур Шевцов.

 

Платники Дніпропетровщини задекларували за 2020 рік доходів на суму 6,6 млрд гривень

Станом на 01 липня 2021 року громадянами Дніпропетровської області та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, подано 43 200 декларацій про майновий стан і доходи (далі – Декларація) за 2020 рік, що на 5 613 декларацій більше, в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Про це повідомив в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Валерій Леонов.

Загальна сума задекларованого громадянами доходу становить 6 млрд 623,4 млн грн, що на 2 млрд 047,7 млн грн більше, ніж минулого року.

Сума податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), визначена громадянами до сплати у 2021 році, становить 135,7 млн грн, сума військового збору – 18,2 млн гривень.

Дохід понад 1,0 млн грн задекларували 377 громадян. Загальна сума задекларованого ними оподатковуваного доходу складає 4 млрд 643,4 млн гривень. Сума ПДФО до сплати складає 58,4 млн грн, військового збору – 6,5 млн гривень.

Нагадуємо, що громадянам, які подали Декларацію, необхідно сплатити до 1 серпня року, що настає за звітним, суму податкового зобов’язання ПДФО та військового збору, які зазначені в поданій Декларації (п. 179.7 ст. 179 розділу IV Податкового кодексу України).

 

Про внесення змін до змісту розрахункових документів РРО

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області інформує, що ДПС України на офіційному вебпорталі за посиланням https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479637.html повідомила наступне.

Наказами Міністерства фінансів України від 18.06.2020 № 306 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 21 січня 2016 року № 13» (далі – наказ № 306) та від 18.06.2021 № 329 «Про затвердження Змін до Положення про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів» (далі – наказ № 329) було внесено зміни до Положення про форму і зміст розрахункових документів.

Зазначені зміни стосуються реквізитів фіскальних касових чеків на товари (послуги), що створюються та друкуються реєстраторами розрахункових операцій та програмними реєстраторами розрахункових операцій.

Отже, до 01.08.2021 реєстратори розрахункових операцій (РРО), версії внутрішнього програмного забезпечення яких перебували у Державному реєстрі РРО до набуття чинності Наказу № 306, проте не перебували на обліку у органах ДПС, обов’язково мають бути доопрацьовані їх виробниками (постачальниками) для можливості виконання вимог щодо форми і змісту розрахункових документів/електронних розрахункових документів, які формують РРО.

РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- найменування суб’єкта господарювання;

- заокруглення суми до сплати;

- зазначення валюти операції;

- найменування платіжної системи.

В зв’язку з прийняттям Наказу № 329 до 01 жовтня 2021 року РРО мають бути доопрацьовані для можливості відображення у касових чеках:

- значення штрихового коду марки акцизного податку на алкогольні напої.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

 

За результатами перевірок з питань трансфертного ціноутворення донараховано 231 млн грн податку на прибуток

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повідомляє.

Майже рік у зв’язку з карантинними обмеженнями, пов’язаними з COVID-19, контролюючі органи не проводили перевірки з питань трансфертного ціноутворення.

Проте, 03.02.2021 Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок», тому такий податковий інструмент, як трансфертне ціноутворення, знов розпочав свою роботу. Так, з 09.02.2021 було поновлено 18 перевірок та розпочато ще 27 перевірок з питань дотримання платниками принципу «витягнутої руки».

Станом на 25.06.2021 вже завершено 10 перевірок, за результатами яких донараховано 231 млн грн податку на прибуток та зменшено збитки на суму понад 1,3 млрд грн.

Робота в даному напрямку триває. Фахівцями ДПС проаналізовано звіти про контрольовані операції за 2015 - 2019 роки та вже відібрано низку кейсів для проведення подальшої контрольно-перевірочної роботи.

Рекомендуємо платникам податків ще раз переглянути свої показники та скористатись можливістю проведення самостійного коригування ціни контрольованої операції і суми податкових зобов’язань до початку таких перевірок, що дозволить уникнути донарахувань штрафних (фінансових) санкцій.

Інформацію розміщено на офіційному вебпорталі ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/media-tsentr/novini/479472.html

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

 

Натисніть для перегляду повного тексту документа