Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та в інших випадках) або скасування помилково проведеної через реєстратори розрахункових операцій   (далі – РРО) суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Норми встановлені п. 7 розділом III Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 із змінами та доповненнями.

При цьому забороняється реєструвати через РРО від’ємні суми з використанням операції «сторно».

Статтею 2 Закону України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» із змінами та доповненнями (далі – Закон № 265) передбачено, що розрахункова операція – приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки – оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Відповідно до п. п. 1 та 11 ст. 3 Закону № 265 суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

► проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи РРО або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні РРО (далі – ПРРО) із створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених Законом № 265, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

► проводити розрахункові операції через РРО та/або через ПРРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з Українським класифікатором товарів зовнішньоекономічної діяльності (далі – УКТ ЗЕД), найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 із змінами та доповненнями (далі – Положення № 13).

Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено, що фіскальний чек має містити такі обов’язкові реквізити як, зокрема, позначення форми оплати (готівкою, електронним платіжним засобом, у кредит, тощо), суму коштів за цією формою оплати та валюту операції (рядок 19 фіскального чека).

Попереднє програмування здійснюється двома способами:

► самостійно працівниками (касирами) суб’єкта господарювання, які потім безпосередньо будуть працювати на цьому РРО;

► фахівцями центру сервісного обслуговування, з яким у суб’єкта господарювання укладено договір на обслуговування цього РРО.

Враховуючи викладене, розрахункові операції у разі проведення розрахунків за попередню (авансову) оплату за товар (послугу) проводяться через РРО із зазначенням у касовому чеку «передоплата товарів» або у разі проведення розрахунків за відстроченим платежем – проводяться через РРО з використанням режиму попереднього програмування «погашення кредиту».

Остаточний розрахунок готівкою за відстроченим платежем має бути проведений через РРО для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості.

Реєстрація видачі коштів у разі повернення товару (відмови від послуги, прийняття цінностей під заставу, виплати виграшів у державні лотереї та інших випадках) або скасування помилково проведеної через РРО суми розрахунку здійснюється шляхом реєстрації від’ємної суми.

Ми в інтернет-просторі, приєднуйтесь!

https://dp.tax.gov.ua/;

https://www.facebook.com/tax.dnipropetrovsk/;

https://www.youtube.com/channel/UCIxijADr1NbFo5dhZ3mQwVA

Кампанія одноразового (спеціального) добровільного декларування

Головне управління ДПС у Дніпропетровській області нагадує, що з 01 вересня 2021 року, стартувало одноразове (спеціальне) добровільне декларування, яке триватиме до 01 вересня 2022 року.

Громадяни України, які мають активи, що не були оподатковані належним чином, можуть добровільно їх задекларувати, сплатити одноразовий збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування та легалізувати ці активи.

Така можливість надана нормами Закону України від 15 червня 2021 року № 1539-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо стимулювання детінізації доходів та підвищення податкової культури громадян шляхом запровадження одноразового (спеціального) добровільного декларування фізичними особами належних їм активів та сплати одноразового збору до бюджету» (далі – Закон № 1539).

Отже, одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) нею за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року (п. 6 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (далі – ПКУ)).

Збір з одноразового (спеціального) добровільного декларування – це одноразовий обов’язковий платіж, розмір якого самостійно розраховується декларантом з вартості належних йому активів з урахуванням ставок такого збору, визначених підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ та відображається ним в одноразовій (спеціальній) добровільній декларації (далі – Декларація) (п. 2 підрозділу 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ).

Таким чином,

1) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це процедура, яка вимагає дій платника податків щодо подачі Декларації;

2) така процедура є добровільною для платника податків;

3) декларуванню підлягають саме активи, які належать фізичній особі на праві власності, які розміщені на території України та/або за її межами, але не всі з них, а лише:

- активи, одержані (набуті) фізичною особою протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України,

та/або

- активи, які фізична особа не задекларувала в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року.

4) під податками та зборами, які підлягали сплаті в Україні в момент нарахування (отримання) доходів, слід розуміти податок на доходи фізичних осіб та військовий збір;

5) зазначена норма не визначає часових рамок набуття активів за рахунок доходів, з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори. Тобто передбачається, що порушення податкового законодавства могло статися і у періодах, по яких вже сплив загальний термін позовної давності у 1095 днів з дня подання податкової звітності, визначений п. 44.3 ст. 44 ПКУ;

6) об’єктом оподаткування збором з одноразового (спеціального) добровільного декларування є вартість зазначених активів, визначена у порядку, передбаченому підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ;

7) декларант самостійно визначає суму збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування у Декларації, за ставками, визначеними підрозділом 9 прим. 4 розділу ХХ ПКУ. Після подання Декларації сума збору стає узгодженим податковим зобов’язанням, обов’язковим до сплати.

Декларація подається до Державної податкової служби України безпосередньо декларантом через Електронний кабінет.

Форма Декларації та порядок її заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України від 02.08.2021 № 439 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 19.08.2021 за № 1090/36712).

Приклади заповнення Декларації наведені на головній сторінці веб-порталу ДПС України за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/deklaratsiya/zrazok-zapovnennya/

З покроковою інструкцією подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації можна ознайомитись за посиланням

https://tax.gov.ua/baneryi/odnorazove-dobrovilne-deklaruvannya/deklaratsiya/pokrokova-instruktsiya/

Натисніть для перегляду повного тексту документа