Про перехід права власності на землю спадкоємцю

Статтею 182 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлено вищезазначеним Законом та Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127 (далі - Порядок).

Абзацом 2 п. 1 Перехідних положень Земельного кодексу України встановлено, що рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26.12.1992 «Про приватизацію земельних ділянок», є підставою для реєстрації права власності на земельні ділянки цих громадян або їх спадкоємців відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Державна реєстрація таких земельних ділянок здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Згідно з п. 66 Порядку, для державної реєстрації права власності на підставі заяви спадкоємця подаються документи, які необхідні для відповідної реєстрації і передбачені ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком, що підтверджують набуття спадкодавцем права власності на нерухоме майно, а також витяг із Спадкового реєстру про наявність заведеної спадкової справи та документ, що містить відомості про склад спадкоємців, виданий нотаріусом чи уповноваженою на це посадовою особою органу місцевого самоврядування, якими заведено відповідну спадкову справу.

Рішення органу місцевого самоврядування про передачу у приватну власність земельної ділянки, прийняте до 1 січня 2002 року, є документом, на підставі якого може бути зареєстроване право власності за спадкодавцем, а потім у порядку спадкування і за спадкоємцем.

Державна реєстрація права власності на підставі заяви спадкоємця проводиться шляхом внесення до Державного реєстру прав відомостей про суб’єкта права власності – спадкодавця з обов’язковим зазначенням відомостей про смерть такої особи.

У разі коли нерухоме майно розміщене в межах декількох територій, державна реєстрація прав проводиться в межах однієї території, що обрана заявником. Однак, перед тим, як звернутися до державного реєстратора, спадкоємцю необхідно зареєструвати ці земельні ділянки у Державному земельному кадастрі. Реєстрація земельних ділянок, права на які набуто до 01. 01. 2013 року, здійснюється за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Отже:

Якщо спадкодавцю рішенням міської або сільської ради передано у приватну власність земельну ділянку, але він за життя не отримав державного акта на право власності на вказану земельну ділянку, спадкоємцю необхідно:

1. В шестимісячний термін з дня відкриття спадщини звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини.

2. Звернутися до землевпорядної організації та замовити технічну документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), за якою ця ділянка буде зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

3. Звернутися до державного реєстратора або до нотаріуса, який відкрив спадкову справу, із заявою про реєстрацію права власності на земельну ділянку за спадкодавцем згідно з п. 66 Порядку.

За такою реєстрацією не виникають права власності спадкодавця на земельні ділянки в момент її проведення, а офіційно визнається і підтверджується державою факт набуття спадкодавцем права власності на земельні ділянки за його життя.