Про зміст добросусідства

Як говорить народна мудрість «погано жити, якщо з сусідами не дружити». Дійсно, це так. У чому полягає зміст правил добросусідства й які особливості їх правового регулювання?

В Земельному кодексі України передбачена норма, яка регулює суспільні відносини, що виникають між власниками та землекористувачами сусідніх, розділених між собою межею, земельних ділянок. В тлумачних словниках термін «добросусідський» визначається як властивий, характерний для добрих сусідів. Якщо мова йде про стосунки між сусідами, то це дружні стосунки. Саме такими засадами визначається зміст добросусідства.

Оскільки добросусідство, передусім, є категорією морально-етичною, де мораль формує еталони і стандарти поведінки, статтею 103 ЗКУ встановлюється загальне правило, в якому сформульована про-позиція до власників та земле-користувачів земельних ділянок обирати такі способи використання земельних ділянок, при яких не будуть порушуватись земельні морально-етичні норми, властиві добросусідським стосункам і при яких власники та земле-користувачі сусідніх земельних ділянок не будуть відчувати незручності в процесі використання належних їм земельних ділянок. В якості таких незручностей можуть бути затінення від споруд або дерев та чагарників, задимлення від промислово-господарської діяльності, неприємні запахи, які виникають внаслідок промислової, сільськогосподарської чи господарської діяльності, шумове забруднення.

Важливим є те, що добросусідські відносини між власниками та земле-користувачами сусідніх земельних ділянок розглядаються в якості обов’язку кожної із сторін. Таким чином, земельне законодавство не тільки проголошує необхідність толерантних стосунків між власниками та землекористувачами, які роз’єднані лише межею, а й встановлює юридичний обов’язок не створювати перепони при використанні наданої їм земельної ділянки, на шляху використання земельної ділянки сусідами. При цьому важливо підкреслити те, що зазначені перепони не повинні створюватися на шляху використання земельних ділянок за цільовим призначенням.

Необхідно також зазначити і те, що ця стаття Земельного кодексу зобов’язує власників та землекористувачів сусідніх земельних ділянок співпрацювати в процесі експлуатації наданих їм земельних ділянок  Така спів-праця має за мету забезпечення ефективного використання та охорони земель, покращення їх виробничих спроможностей, сумісне проведення міжгосподарського та внутрішньогосподарського землеустрою, розміщення сумісних господарських одиниць та центрів, внутрішніх доріг, організації сільськогосподарських угідь, сівозмін, природоохоронних зон, економічно оптимального устрою земельних угідь, встановлення та зберігання межових знаків.

Власники суміжних домоволодінь можуть вимагати припинення діяльності на сусідній земельній ділянці, здійснення якої може призвести до шкідливого впливу на здоров’я людей, тварин, на повітря, земельні ділянки та інше (стаття 104 ЗКУ). Якщо вимоги власника та землекористувача земельної ділянки  припинити діяльність на сусідній ділянці, здійснення якої є або може бути шкідливим, не задовольняються, зазначені особи мають право звертатися до суду для захисту своїх суб’єктивних прав.

Стаття 105 ЗКУ передбачає ситуації фізичного впливу на сусідні земельні ділянки зумовленого зростанням гілок і коренів дерев, кущів з однієї ділянки на іншу. 

Відповідно до діючого екологічного законодавства України, пошкодження дерев і чагарників, в тому числі і шляхом відрізання їм коренів і гілок, є правопорушенням законодавства і тягне за собою юридичну відповідальність.  Натомість, в статті передбачено виключення із зазначеного загального правила. Мова йде про те, що в разі, якщо гілки та корені дерев і кущів, що проростають на сусідній земельній ділянці, є перепоною на  шляху використання земельної ділянки за цільовим призначенням, ці гілки та корені можуть бути відрізані власником та землекористувачем земельної ділянки, якій вони перешкоджають. Наприклад, корені дерев можуть руйнувати фундамент будівель і споруд, бути перепоною на шляху вирощування сільськогосподарських культур. Гілки дерев та чагарників можуть затіняти відповідні ділянки землі та бути перепоною активного росту сільськогосподарських рослин, квітів тощо.

Передумовою існування добросусідських відносин між володільцями суміжних земельних ділянок і запобігання можливим конфліктам між ними є чітке визначення меж земельних ділянок. Це досягається за допомогою законодавчого встановленого обов’язку власника сусідньої земельної ділянки сприяти своєму сусідові у встановленні чітких меж, а також відновленню межових знаків, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними (стаття 106 ЗКУ).

Якщо відсутні межові знаки між сусідніми земельними ділянками і не відомо, де проходить межа, основою для її відновлення є дані земельно-кадастрової документації (стаття 107 ЗКУ).

Одним з принципів добросусідства, закріплених земельним законодавством, є цивілізоване співіснування власників і користувачів земельних ділянок, проявом якого є поважне ставлення до межових знаків, які сприяють можливості індивідуалізації, відособлення земельних ділянок. Межові споруди між ділянками (рослинні смуги, стежки, рівчаки, канали, паркани тощо) використовуються спільно за домовленістю у випадку, коли явно не належать одному з сусідів. Якщо ознаки цього відсутні, власники сусідніх земельних ділянок несуть витрати на утримання цих споруд у рівних частинах. Ліквідація або зміна межових споруд, що спільно використовуються, в односторонньому порядку законодавством не дозволяється (стаття 108 ЗКУ).

Об'єкти рослинного світу - дерева і кущі, а також їх плоди, розташовані на межі суміжних земельних ділянок, належать їх власникам у рівних частинах, що в цілому відповідає Закону України «Про рослинний світ» та принципам права спільної часткової власності. Кожен із сусідів має право вимагати ліквідації таких насаджень, відповідно з покладанням витрат при взаємній згоді - у рівних частинах, при односторонній вимозі і згоді співвласника - на ініціатора таких дій. Якщо дерева (кущі) виконують функції межових знаків і не можуть бути замінені іншими, ліквідація їх виключається (стаття 109 ЗКУ).

Спори щодо додержання правил добросусідства розглядаються судами і в тому разі, коли вони попередньо не розглядалися відповідними органами місцевого самоврядування. Однак, перш ніж звертатися до суду, на доказ того, що Ваше право порушено, необхідно зібрати такі документи, як акт перевірки, експертний висновок тощо. Зафіксувати порушення земельного законодавства мають право органи:  Держекоінспекції, Держгеокадастру та незалежні експерти.