За півроку плата за землю поповнила місцеві бюджети Дніпропетровщини більш як на півтора мільярда гривень

Протягом першого півріччя 2016 року до місцевих бюджетів Дніпропетровської області надійшло 1 мільярд 589,2 мільйонів гривень плати за землю, що на 488,6 мільйонів гривень більше надходжень аналогічного періоду минулого року.

Зокрема, власниками та орендарями земельних ділянок - юридичними особами в місцеві скарбниці регіону перераховано 1 мільярд 496,5 мільйонів гривень, а підприємцями - фізичними особами та громадянами – 92,7 мільйона гривень.

Нагадаємо, що відповідно до пункту 274.1 статті 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування – не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Щодо включення до бази оподаткування ПДВ суми компенсації земельного податку у разі надання в оренду нерухомого майна

Відповідно до п.п. 14.1.185 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) постачання послуг – це будь-яка операція, що не є постачанням товарів, а також надання послуг, що споживаються в процесі вчинення певної дії або провадження певної діяльності.

Об’єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 Кодексу (п.п. «б» п. 185.1 ст. 185 Кодексу).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв’язку з компенсацією вартості товарів/послуг (п. 188.1 ст. 188 Кодексу).

Питання включення до бази оподаткування податком на додану вартість залежить від умов договору, який регулює взаємовідносини орендодавця
з орендарем, та потребує розгляду документів і матеріалів, що стосуються окремої справи.

(Лист ДФС України від 08.06.2016 № 12648/6/99-99-12-02-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням:http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68798.html)

На Львівську міжрегіональну конвертаційно-транзитну групу з обігом 180 млн. грн. працювало 35 неповнолітніх дітей

Працівниками податкової міліції м. Києва припинили у Львівській області діяльність міжрегіональної конвертаційно-транзитної групи, яка надавала послуги з мінімізації податкових зобов'язань та митних платежів підприємствам реального сектору економіки з Києва та інших регіонів.

Загальний обсяг операцій, проведених через підприємства, які входили до центру мінімізації податкових зобов'язань та митних платежів, склав 180 млн. грн. Ймовірні втрати бюджету оцінюються в 30 млн. гривень.

В офісних та житлових приміщеннях фігурантів провадження проведено обшуки. В результаті обшуків виявлено та вилучено системний блок, 2 ноутбуки, жорсткі диски, мобільні телефони, чорнові записи, документи фінансово-господарської діяльності та грошові кошти в сумі 48 тис. гривень.

Окрім того, під час обшуків встановлено, що з 200 співробітників даної «компанії» 75 осіб офіційно не працевлаштовані, а заробітну плату їм виплачують готівкою. Із не працевлаштованих - 35 неповнолітніх дітей.

Відомості про вчинення кримінального злочину, передбаченого ст. 205 КК, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Слідчі дії тривають.

Щодо оподаткування сум операцій з переведення боргу (грошового зобов’язання)

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податку на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Розділом ІІІ Кодексу не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму операції з переведення боргу (грошового зобов’язання).

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

(Лист ДФС України від 02.06.2016 №12096/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68722.html )

Щодо відображення в податковому обліку заборгованості з виплати засновникам частини їх внесків до статутного капіталу

Кодексом не передбачено коригування фінансового результату до оподаткування на суму заборгованості з виплати засновникам частини їх внесків до статутного капіталу.

Отже, такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

(Лист ДФС України від 02.06.2016 №12095/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68720.html)

У Борисполі запущено пілотний проект з відеофіксації на митних постах, - Роман Насіров

22 липня відбулася презентація пілотного проекту здійснення митних та інших формальностей з використанням індивідуальних портативних відеокамер в пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт».

«Відтепер під час митного огляду буде проводитися фото- і відеофіксація. На даний час розгортається пілотний проект з використання індивідуальних портативних відеокамер на базі митного поста «Бориспіль-аеропорт» Київської митниці ДФС. У рамках цього пілотного проекту Київській митниці передано індивідуальні портативні відеокамери. Ці відеокамери будуть використовуватись співробітниками Київської митниці ДФС при здійсненні митних формальностей в пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт», - зазначив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

Він наголосив, що планується закупити відеореєстратори для кожного митного інспектора, який здійснює огляди. «Для впровадження відеофіксації на всій території України необхідно 6600 камер», – підкреслив Голова ДФС.

За результатами пілотного проекту буде здійснено аналіз використання співробітниками Київської митниці індивідуальних портативних відеокамер та з урахуванням отриманих висновків проект буде розповсюджено на всі митниці ДФС.

«Спочатку це буде Київ – Київська область, Львівська область, Одеська область, а потім вже будемо розширювати по іншим кордонам і внутрішнім митницям», - додав Роман Насіров.

Раніше Державною фіскальною службою був розроблений проект постанови КМУ щодо впровадження обов’язкової відеофіксації процесу проведення митного огляду. Постанова набрала чинності 1 липня поточного року. Постановою було затверджено Порядок здійснення фото-, відеофіксації митних та інших формальностей, які проводяться контролюючими органами.

На Дніпропетровщині завдяки фінансовим розслідуванням бюджету відшкодовано майже 24.5 млн. гривень

Протягом першого півріччя 2016 року слідчими ГУ ДФС у Дніпропетровській області розслідувалось 434 кримінальних провадження за порушення у сфері податкових відносин.

Досудове розслідування закінчено зі 113 кримінальних проваджень, з яких до суду скеровано 58. З них з обвинувальним актом – 36; для вирішення питання про звільнення особи від кримінальної відповідальності - 22, з яких 4 провадження - у зв’язку із повним відшкодуванням збитків.

Крім того, протягом січня - червня поточного року за підслідністю слідчими направлено 73 кримінальних провадження, приєднано до інших проваджень – 31.

Завдяки розслідуваним справам слідчими ДФС Дніпропетровщини з початку року відшкодована сума нанесених державі збитків у розмірі 24 мільйони 494 тисячі гривень. Також, накладено арешт на майно порушників у сумі 11 мільйонів 875 тисяч гривень.

Щодо визнання господарських операцій з ціллю трансфертного ціноутворення контрольованими

Відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, які впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

- з пов’язаною особою – нерезидентом;

- з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України;

- через комісіонерів – нерезидентів при здійсненні зовнішньоекономічних господарських операцій з продажу товарів.

Підпунктом 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу визначено, що господарські операції, передбачені підпунктами 39.2.1.1 – 39.2.1.3 і 39.2.1.5
п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, визнаються контрольованими, якщо одночасно виконуються такі умови:

- річний дохід платника податків від будь-якої діяльності, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 50 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік;

- обсяг таких господарських операцій платника податків з кожним контрагентом, визначений за правилами бухгалтерського обліку, перевищує 5 мільйонів гривень (за вирахуванням непрямих податків) за відповідний податковий (звітний) рік.

Як зазначено у листі господарські операції здійснені з нерезидентом, зареєстрованим у державі (на території), що не включена до переліку держав (територій), затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, під визначення контрольованих підпадають операції між резидентом та нерезидентом у разі досягнення критеріїв, встановлених п.п. 39.2.1.7 п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу, якщо нерезидент є пов’язаною особою з резидентом або нерезидент є комісіонером.

(Лист ДФС України від 06.06.2016 №12424/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68723.html)

Роман Насіров: Запровадження системи відеофіксації підвищить ефективність митного контролю

Про процедуру проведення фото- і відеофіксації на митних постах розповів Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров під час презентації пілотного проекту з використання індивідуальних портативних відеокамер у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт».

«Передбачається поетапне впровадження обов’язкової відеофіксації процесу проведення огляду шляхом використання посадовими особами митниць індивідуальних портативних відеокамер по мірі забезпечення ними відповідних підрозділів. Ця ініціатива дозволить підвищити ефективність митного контролю», - зазначив Голова ДФС.

«Камери будуть у кожного інспектора. При проведенні кожного огляду посадова особа буде представлятися на відеокамеру та представляти всіх присутніх, які будуть залучені до його проведення, у тому числі представників правоохоронних органів, якщо цей огляд проводиться за їхньою ініціативою.
Митний огляд з обов’язковим коментарем співробітниками своїх дій буде зніматися безперервно на відеокамеру, інформація з якої передаватиметься на центральний сервер. Сам інспектор не буде мати доступу до записаної інформації», - пояснив принцип роботи відеореєстраторів Роман Насіров.

Передбачається, що об’єктом відеофіксації будуть будь-які товари, транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон України; посадові особи ДФС, інших контролюючих та правоохоронних органів, які беруть участь у проведенні огляду; документи, необхідні для здійснення митного контролю; засоби забезпечення ідентифікації, накладені на документи, товари, транспортні засоби; території та приміщення складів тимчасового зберігання, митних складів, магазинів безмитної торгівлі, що підлягають митному контролю.

За словами Романа Насірова, зберігатиметься інформація на носії буде не менше 3 місяців. Впровадження таких заходів необхідно для профілактики зловживань службовим становищем і корупції.

«Матеріали з відеореєстраторів, які формуватимуться на центральному сервері ДФС, будуть доступні для підрозділів внутрішньої безпеки фіскальної служби, НАБУ, СБУ, Нацполіції для перевірки дотримання законності при проведенні огляду», - наголосив очільник відомства.

Щодо відображення у податковому обліку витрат, які не підтверджені первинними документами

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов’язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов’язаних з визначенням об’єктів оподаткування та/або податкових зобов’язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов’язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Для обрахунку об’єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування (п. 44.2 ст. 44 Кодексу).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Кодексу об’єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку визначені Законом України від 16 липня 1999 року №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі – Закон №996).

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності (п. 2 ст. 6 Закону № 996).

Таким чином, підтверджуючі первинні документи складаються відповідно до вимог бухгалтерського обліку. З питань щодо правильного оформлення первинних документів необхідно звертатись до Міністерства фінансів України.

Водночас ст. 1 Закону №996 визначено, що первинний документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, а господарська операція – це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів та зобов’язань, власному капіталі підприємства. Згідно зі ст. 9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи мають бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи повинні мати такі обов’язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис, аналог власноручного підпису або підпис, прирівняний до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

З урахуванням зазначеного, а також висновків, викладених у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише первинні документи, складені в разі фактичного здійснення господарської операції та за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, передбачених чинним законодавством.

(Лист ДФС України від 09.06.2016 №12672/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68713.html)

Щодо визнання деяких операцій контрольованими

Відповідно до п.п. 39.2.1 п. 39.2 ст. 39 Кодексу для цілей нарахування податку на прибуток підприємств контрольованими є господарські операції, що впливають на об’єкт оподаткування платника податку, що здійснюються:

- з пов’язаною особою – нерезидентом;

Отже, господарські операції між резидентами не підпадають під визначення контрольованих, незалежно від того, чи є вони пов’язаними особами.

Податковий контроль за встановленням відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» здійснюється шляхом моніторингу контрольованих операцій та проведення перевірок платників податків з питань повноти нарахування і сплати податків під час здійснення таких операцій (п.п. 39.5.1 п. 39.5 ст. 39 Кодексу).

Таким чином, обсяг оподатковуваного прибутку відповідно до принципу «витягнутої руки» визначається для контрольованих операцій.

Кодексом визначено, що моніторинг умов контрольованих операцій здійснюється шляхом спостереження ДФС за цінами, що застосовуються сторонами таких операцій, та шляхом аналізу звітів про контрольовані операції та документації, будь-яких інших інформаційних джерел та шляхом отримання інформаційних матеріалів і висновків, поданих платником податків відповідно до п. 39.4 ст. 39 Кодексу.

Також з метою встановлення відповідності умов контрольованих операцій принципу «витягнутої руки» посадові особи фіскальної служби під час проведення аналізу звітів про контрольовані операції та/або документації, поданих платником податків відповідно до зазначеного пункту, мають право проводити опитування уповноважених осіб та/або працівників платника податків.

Порядок проведення моніторингу контрольованих операцій та Порядок проведення опитування уповноважених, посадових осіб та/або працівників платника податків з питань трансфертного ціноутворення затверджено наказом Міністерства фінансів України від 14.08.2015 № 706 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за № 1056/27501.

Таким чином, Кодексом передбачено право органів державної фіскальної служби на проведення додаткового контролю контрольованих операцій.

(Лист ДФС України від 15.06.2016 №13371/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68828.html)

В Києві припинено діяльність конвертцентру з обігом 300 млн. грн.

Працівниками податкової міліції м. Києва в рамках розслідування кримінального провадження за ч.5 ст.27 та ч.3 ст.212 КК України припинено діяльність конвертаційного центру, організованого групою осіб, які надавали послуги підприємствам реального сектору економіки з формування незаконного податкового кредиту та переведення безготівкових коштів у готівку.

Встановлено, що легальні підприємства перераховували безготівкові грошові кошти за нібито придбані товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи на розрахункові рахунки фіктивних суб’єктів господарської діяльності, які в подальшому знімали готівкою учасники центру для передачі посадовим особам реального сектору економіки, за винятком 6-12% за конвертацію.

Загальний обіг проконвертованих коштів за 2016 рік склав понад 300 млн. гривень, ймовірні втрати бюджету складають понад 50 млн. гривень.

В ході проведення слідчих дій проведено 6 санкціонованих обшуків в офісних приміщеннях та за місцями проживання фігурантів, за результатами яких вилучено 71,8 тис. гривень і 919 доларів США готівкою, 24 печатки підприємств (серед яких 5 підприємств нерезидентів), 8 факсиміле, 6 одиниць комп’ютерної техніки, 19 електронних носіїв інформації, 6 мобільних телефонів, та тіньову документацію, що підтверджує їх протиправну діяльність.

Тривають слідчі дії.

Щодо відображення процентів за борговими зобов’язаннями у разі отримання від’ємного значення фінансового результату до оподаткування

Згідно з п. 140.3 ст. 140 Кодексу проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 цієї статті, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу.

Для платника податку, у якого сума боргових зобов’язань, визначених у п. 140.1 цієї статті, що виникли за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами, перевищує суму власного капіталу більш ніж в 3,5 раза (для фінансових установ та компаній, що займаються виключно лізинговою діяльністю, більш ніж в 10 разів), фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму перевищення нарахованих у бухгалтерському обліку відсотків за кредитами, позиками та іншими борговими зобов’язаннями над 50 відсотками суми фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань за даними фінансової звітності звітного податкового періоду, в якому здійснюється нарахування таких процентів (п. 140.2 ст. 140 Кодексу).

Сума боргових зобов’язань та власного капіталу для цілей цього пункту визначається як середнє арифметичне значень боргових зобов’язань та власного капіталу на початок та кінець звітного податкового періоду з урахуванням відсотків, зазначених у п. 140.3 цієї статті.

Проценти, які перевищують суму обмеження, визначеного п. 140.2 ст.140 Кодексу, які збільшили фінансовий результат до оподаткування, зменшують фінансовий результат до оподаткування майбутніх звітних податкових періодів у сумі, зменшеній щорічно на 5 відсотків до повного її погашення з урахуванням обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу (п. 140.3 ст. 140 Кодексу).

Для розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, невраховані проценти станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшуються на 5 відсотків та додаються до суми процентів, нарахованих на користь пов’язаних осіб – нерезидентів у звітних періодах 2016 року.

Якщо, наприклад, проценти, нараховані на користь пов’язаних осіб –нерезидентів у звітному періоді 2016 року, збільшені на суму неврахованих процентів станом на 01.01.2016 відповідно до п. 141.1 ст. 141 Кодексу та зменшених на 5 відсотків, не перевищують обмеження, визначені п. 140.2 ст. 140 Кодексу, то сума таких не списаних процентів станом на 01.01.2016, зменшена на 5 відсотків, враховується у зменшення фінансового результату до оподаткування у декларації з податку на прибуток підприємств за цей звітний період 2016 року.

Якщо при розрахунку обмежень, встановлених п. 140.2 ст. 140 Кодексу, сумарне значення показників фінансового результату до оподаткування, фінансових витрат та суми амортизаційних відрахувань має від’ємне значення за рахунок від’ємного значення фінансового результату, то фінансовий результат до оподаткування у звітному періоді не підлягає зменшенню на суму не списаних на початок звітного періоду процентів за борговими зобов’язаннями за операціями з пов’язаними особами – нерезидентами.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14132/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68958.html)

У ДФС розпочато службове розслідування за фактом корупційних дій на митному посту «Аеропорт «Київ» (Жуляни)

За фактом одержання неправомірної вигоди (хабара) працівниками митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни) головним управлінням внутрішньої безпеки ДФС розпочато службове розслідування. Про це повідомив перший заступник начальника головного управління внутрішньої безпеки Андрій Пащук.

«Основне завдання службового розслідування – з’ясувати причини та умови скоєння цього злочину, виявити всіх осіб, які причетні до нього, а, можливо, й до інших корупційних дій, покарати винних, у т.ч. на рівні керівництва за допущення таких ганебних фактів», - зазначив Андрій Пащук.

За його словами, працівника митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни), якого було затримано під час отримання хабара, буде відсторонено від роботи. Крім того, ймовірно, на час проведення службового розслідування від роботи також буде відсторонено й керівника затриманого за злочин працівника.

Посадовець також зазначив, що сьогодні співробітники головного управління внутрішньої безпеки значну увагу приділяють, у першу чергу, попередженню корупційних дій серед працівників митниць. Так, з початку року за матеріалами ВБ ДФС порушено 108 кримінальних справ за фактами корупційних дій з боку службових осіб митних підрозділів ДФС. Загалом, з усіх корупційних злочинів, виявлених правоохоронними органами в ДФС, 90% - виявляються працівниками внутрішньої безпеки ДФС.

Як раніше заявив Голова ДФС Роман Насіров під час презентації пілотного проекту з використання індивідуальних портативних відеокамер у пункті пропуску для повітряного сполучення «Бориспіль-аеропорт», ДФС значно посилено співробітництво з іншими правоохоронними органами у напрямі виявлення протиправних дій з боку працівників фіскальної служби та звільнення всіх причетних до корупційних дій.

Нагадаємо, 21 липня працівника митного поста «Аеропорт «Київ» (Жуляни) було затримано під час отримання хабара. Розслідування проводиться військовою прокуратурою спільно з СБУ.

Щодо коригування страховиком фінансового результату до оподаткування на суму страхових резервів

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодекса України (далі – Кодекс) для платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за правилами бухгалтерського обліку, за останній річний звітний (податковий) період не перевищує двадцяти мільйонів гривень, об’єкт оподаткування може визначатися без коригування фінансового результату до оподаткування на усі різниці (крім від’ємного значення об’єкта оподаткування минулих податкових (звітних) років), визначені відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Особливості оподаткування страховика встановлені п. 141.1 ст. 141 Кодексу.

Згідно з п.п. 141.1.3 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика збільшується:

- на суму витрат на формування страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних) відповідно до методики, яка визначається Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (далі – Методика).

Відповідно до п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу фінансовий результат до оподаткування страховика зменшується:

- на суму коригування (зменшення) страхових резервів (технічних або математичних), на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

- на суму страхового резерву (технічного або математичного) сформованого в розмірі та порядку, передбачених Методикою.

Страхова компанія, керуючись абзацом другим п.п. 141.1.4 п. 141.1 ст. 141 Кодексу зменшує фінансовий результат до оподаткування на суму витрат на формування страхових резервів, сформованих у розмірі та порядку, передбаченому Методикою.

На суму коригування страхових резервів у бік зменшення відповідно до Методики фінансовий результат до оподаткування підлягає збільшенню на суму такого коригування.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14131/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68957.html)

Українська делегація на чолі з Мирославом Проданом перебуває з візитом у Грузії

В.о. заступника Голови ДФС Мирослав Продан на чолі української делегації перебуває з робочим візитом у Грузії (24 – 27 липня 2016 року).

Сьогодні, у рамках візиту учасники української делегації зустрілися з Генеральним директором служби доходів Грузії Георгієм Табуашвілі. Сторони обговорили актуальні питання функціонування митних органів України та Грузії, зокрема, було презентовано митні і податкові реформи Грузії.

«Для проведення ефективних реформ у митній сфері дуже важливо залучення успішного світового досвіду. Ми будемо аналізувати найкращі здобутки та напрацювання наших колег, адаптувати їх до наших реалій та залучати у практичну діяльність українських митників», - повідомив Мирослав Продан.

Під час візиту українська делегація також відвідає пункти митного контролю та оформлення Грузії, а також поділиться власними напрацюваннями щодо розвитку української митної системи.

Довідково: У 2016 році обсяг товарообігу з Грузією займає 35 місце серед 216 країн – торгових партнерів України.

Основними товарами імпорту з Грузії в Україну, який складає 23 млн. дол. США, є продовольчі товари й напої.

Основні товари експорту з України в Грузію (162 млн. дол. США) – промислові товари, продовольчі товари й напої, споживчі товари.

Щодо зарахування суми авансових внесків з податку на прибуток

Криворізька північна ОДПІ інформує, що Державною фіскальною службою України надана податкова консультація щодо зарахування суми авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів, сплачених у I кварталі 2016 року у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за I квартал 2016 року.

Порядок сплати податкового зобов’язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачено п.п. 57.1 1 п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України (далі – Кодекс).

Відповідно до п.п. 57.11.2 п. 57.1 ст. 57 Кодексу крім випадків, передбачених підпунктом п.п. 57.11.3 п. 57.1 ст. 57 Кодексу, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою п. 136.1 ст. 136 Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення податкового зобов’язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за звітний (податковий) рік.

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Відповідно до п.137.4 ст. 137 Кодексу податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених п. 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком. Податковий (звітний) період починається з першого календарного дня податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем податкового (звітного) періоду.

Таким чином, у рядку 16.3 додатка ЗП до Декларації за I квартал 2016 року відображаються сплачені у I кварталі 2016 року авансові внески при виплаті дивідендів.

(Лист ДФС України від 24.06.2016 №13895/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/print-68961.html)

Викрито фінансові махінації з бюджетними коштами столичного товариства на 42,4 млн. гривень

Управлінням боротьби з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом, ГУ ДФС у м.Києві викрито факти фінансових махінацій з бюджетними коштами.

Як з’ясувалося, одне зі столичних товариств з обмеженою відповідальністю отримало від державної установи кошти за надання послуг із супроводження програмного забезпечення. В подальшому кошти були перераховані на рахунки транзитних підприємств за нібито виконані субпідрядні роботи.

Загальна сума можливої легалізації незаконних доходів складає 42,4 млн. гривень.

За вказаними фактами до юного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

Здійснюється кримінальне провадження.

До традиційних щотижневих зустрічей ДФС з бізнесом приєдналися представники тютюнової галузі

Фахівці ДФС провели робочу зустріч з представниками Асоціації «Укртютюн», під час якої обговорювалися законодавчі новації у сфері обігу підакцизних товарів та проблемні питання оподаткування підприємств цієї галуз