Підстави для зняття з реєстрації особи, яка втратила право користування житлом

Право на житло є природним правом кожної людини. Адже кожній людині необхідне місце, де вона зможе вести свій побут, готувати їжу, відпочивати, зігріватись у холодну пору року. Не маючи житла, людина приречена на загибель.

Так, в статті 47 Конституції України проголошено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Однак, реалізуючи право на житло, людина може користуватись тільки тим житлом, право користування яким у неї виникло з правочину або на підставі закону.

Таке право виникає у власника житла, членів його сім’ї, орендаря (наймача) житла, членів його сім’ї тощо.

Проте, досить часто у осіб, що користуються житлом, виникають спори щодо права на таке користування і з огляду на те, що ніхто не хоче втрачати можливості користування житлом, в переважній більшості випадків такі спори передаються на розгляд до суду.

Найрозповсюдженішими є спори між власником житла та іншими особами, які з тих чи інших причин проживають у житловому приміщенні: між власником та колишнім власником; власником та членами сім’ї власника; власником та колишніми членами сім’ї власника; власником та членами сім’ї колишнього власника.

Майже всі спори даної категорії пов’язані зі зняттям особи з реєстрації місця проживання.

Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» зняття з реєстрації місця проживання особи, зокрема, здійснюється на підставі судового рішення, яке набрало законної сили, про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, про виселення, про визнання особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою.

1) Зняття з реєстрації колишнього власника житла.

Якщо відчуживши житло, колишній власник не знявся з реєстрації, новий власник може звернутись з позовною заявою про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням. Таке право колишній власник втрачає з припиненням права власності.

Однак, в деяких випадках буває доволі важко виселити колишнього власника. Такі складнощі, як правило, виникають у власника житла, яке було ним придбано в результаті звернення стягнення на іпотечне майно.

При придбанні іпотечного майна, треба звертати увагу на всі обставини, щоб разом з квартирою не придбати собі додаткових проблем у вигляді зареєстрованого в ній колишнього власника, якого буде доволі важко виселити.

2) Зняття з реєстрації члена або колишніх членів сім’ї власника житла.

Відповідно до ч. 1 ст. 405 Циівльного Кодексу члени сім'ї власника житла, які проживають разом з ним, мають право на користування цим житлом відповідно до закону. Житлове приміщення, яке вони мають право займати, визначається його власником.

Таким чином, якщо особа вселилася у житло як член сім’ї власника, то виселити таку особу власнику доволі важко, адже така особа має право проживати у помешканні.

Однак, згідно ч. 2 ст. 405 Циівльного Кодексу член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім'ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Виходячи з наведеного, при доведеності не проживання без поважних причин відповідача більше року у будинку він може бути визнаний таким що втратив право користування жилим приміщенням на підставі цієї статті.

Також, якщо наймач, члени його сім'ї або інші особи, які проживають разом з ним, систематично руйнують чи псують жиле приміщення, або використовують його не за призначенням, або систематичним порушенням правил соціалістичного співжиття роблять неможливим для інших проживання з ними в одній квартирі чи в одному будинку, а заходи запобігання і громадського впливу виявились безрезультатними, виселення винних на вимогу наймодавця або інших заінтересованих осіб провадиться без надання іншого жилого приміщення.

Таким чином, у разі доведення вищевказаних обставин, члени сім’ї власника також можуть бути виселені за рішенням суду.

3) Зняття з реєстрації членів сім’ї колишнього власника житла.

Бувають ситуації, коли одна особа продає або дарує своє житло іншій особі, або таке житло набувається у спадщину, однак члени сім’ї колишнього власника продовжують проживати у відчуженому будинку чи квартирі і не бажають її покидати.

У такому випадку, потрібно звертатись до суду з позовом про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні власністю шляхом виселення, або шляхом визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням.

Ст. 156 Житлового Кодексу передбачено, що члени сім’ї власника жилого будинку, які проживають разом із ним у будинку, що йому належить користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку, якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням.

Таким чином, право членів сім’ї власника будинку користуватись цим жилим приміщенням може виникнути та існувати лише за наявності права власності на будинок в особи, членами сім’ї якого вони є; із припиненням права власності особи втрачається й право користування жилим приміщенням у членів його сім’ї.