Роман Насіров вручив дипломи випускникам Університету державної фіскальної служби України

У місті Ірпінь в Університеті державної фіскальної служби України відбулися урочисті заходи з нагоди випуску студентів-старшокурсників. Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров взяв участь в урочистому врученні дипломів  найкращим випускникам ВУЗу та привітав молодих спеціалістів із завершенням навчання. Загалом дипломи отримали понад 200 юнаків та дівчат. 

«Сьогодні завершився важливий етап у вашому житті - ви стали дипломованими спеціалістами. Наразі наша країна переживає час змін та реформ, де для молодих спеціалістів відкриваються нові двері та можливості. Бажаю вам скористатися ними у повній мірі та стати гідними працівниками державних органів», - звернувся до випускників Роман Насіров.

Він запевнив, що диплом Університету ДФС України – це шлях до успішної кар’єри. «Це щороку доводять наші випускники, які по завершенні навчання працюють у державних органах, бізнесі та науковій сфері», - підкреслив Голова ДФС.

Звертаючись до випускників, Роман Насіров також наголосив на важливості набутих під час навчання знань, які потрібно буде застосовувати у своїй професійній діяльності.

«Для ознайомлення з роботою фіскальної служби з цього року у студентів Університету з’явилася можливість пройти практику у ДФС. Вважаю, що це стане хорошим стартом для студентів, допоможе їм остаточно визначитися з професійними уподобаннями та застосувати набуті знання на практиці», - підсумував очільник відомства.

Податковий календар червня 2016 року

Криворізька північна ОДПІ нагадує

21 червня, вівторок,

останній день подання:

• податкової декларації з ПДВ за травень 2016 року платниками, у яких базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному місяцю;
• декларації акцизного податку за травень 2016 року;
• звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування до фіскальних органів (форма №Д4)) за травень 2016 року;
• податкової декларації рентної плати за травень 2016 року з розрахунком:
• рентної плати за користування надрами при видобуванні вуглеводневої сировини;
• рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України;
• рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами;
• рентної плати за транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України;
• податкової декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за травень платниками, які обрали місячний період для звітування, та за нововідведені земельні ділянки або за новоукладеними договорами оренди землі у травні;

останній день сплати

• доплати (у разі потреби) податкового зобов’язання з акцизного податку на тютюнові вироби, розрахованої з урахуванням авансових платежів, здійснених при придбанні марок акцизного податку, за травень*;
• єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування роботодавцями за травень 2016 року (крім гірничих підприємств).

* Увага! Виробники тютюнових виробів здійснюють авансову сплату акцизного податку при придбанні марок акцизного податку у сумі, розрахованій з урахуванням мінімального акцизного податкового зобов’язання зі сплати акцизного податку на тютюнові вироби та ставок податку, що діють відповідно до норм Податкового кодексу України (п.п.222.1.2 п.222.1 ст.222 Кодексу)

Юрій Шеремет: 90% кримінальних проваджень щодо дій працівників ДФС розпочато за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки

Протягом 5 місяців поточного року за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки ДФС розпочато 241 кримінальне провадження. Це – 90% від загальної кількості розпочатих проваджень всіма правоохоронними органами (267) за фактами вчинення посадовими особами фіскальної служби злочинів у сфері службової діяльності. У 2015 році цей показник дорівнював 85%. Про це повідомив начальник Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Юрій Шеремет. За його словами, така результативність свідчить про підвищення у поточному році ефективності діяльності підрозділів внутрішньої безпеки ДФС порівняно з іншими правоохоронними органами.

«У цьому році було виявлено 34 випадки хабарництва та 112 зловживань владою з боку працівників органів ДФС. Повідомлено 65 особам про підозру у вчиненні злочинів у сфері службової діяльності, що майже втричі перевищує показник 2015 року, у тому числі 33 – за одержання неправомірної вигоди», – зазначив Юрій Шеремет.

До суду надіслано 42 кримінальних провадження, 7 осіб судом вже визнані винними у скоєнні злочинів.

За вказаний період за матеріалами підрозділів внутрішньої безпеки складено та направлено до суду 20 протоколів за скоєння правопорушень, пов'язаних з корупцією, за якими до адміністративної відповідальності судом притягнуто 12 осіб.

Для з’ясування причин і обставин скоєння правопорушень  посадовими особами фіскальної служби  проведено 1,5 тис. службових перевірок та розслідувань. За їх результатами керівникам територіальних органів ДФС направлено 604 подань про усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушень.

За словами Юрія Шеремета, особлива увага приділяється відпрацюванню скарг, які надходять від фізичних та юридичних осіб, для оперативного виявлення або упередження неправомірних дій працівників служби. Так, з початку року перевірено 578 таких скарг, з яких 121 – підтвердилися.

До дисциплінарної відповідальності притягнуто 229 осіб,  звільнено 96 осіб.

Посадовець також нагадав, що для забезпечення дієвого запобігання, попередження та профілактики правопорушень в ДФС затверджено Антикорупційну програму на 2015-2017 роки.

Серед розроблених заходів передбачено безпосереднє залучення до антикорупційних заходів керівників усіх без виключення підрозділів ДФС і запровадження персональної відповідальності за дії підлеглих безпосередньо керівників територіальних органів.

Начальника управління податкової інспекції Одещини затримали на хабарі, - Юрій Шеремет

8 червня слідчим управлінням прокуратури Одеської області спільно зі  співробітниками ГУВБ ДФС України  та УВБ ГУ ДФС в Одеській області під час отримання хабара було затримано посадовця Арцизької об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС в Одеській області.

Про це повідомив начальник Головного управління внутрішньої безпеки ДФС Юрій Шеремет.

За його словами, податківець вимагав та отримав грошові кошти у вигляді хабара на суму 12000 грн. за незастосування штрафних санкцій за результатами перевірки господарської діяльності.

«Наразі проти затриманого відкрито кримінальне провадження за ч. 3 ст. 368 КК України. Тривають першочергові слідчі дії», - зазначив Юрій Шеремет.

«Нагадаю, що у разі протиправних дій з боку працівників фіскальної служби, платники податків можуть звертатися на антикорупційний сервіс «Пульс» за телефоном (044) 284-00-07», - наголосив начальник ГУВБ.  

«Фантом» затримав партію елітних товарів з окупованих територій на суму майже 700 тис. грн.

Співробітниками спецпідрозділу податкової міліції «Фантом» під час несення служби на КПВВ «Новотроїцьке» зупинено автомобіль ГАЗ, який рухався з тимчасово окупованої території.

Під час огляду транспортного засобу виявлено партію елітних канцелярських виробів, годинників та інших цінних товарів, загальною вартістю 696 тис. грн.

Встановлено, що 30-річний водій намагався перемістити вказані товари через лінію розмежування з метою перепродажу.

За даним фактом складено протокол за ч. 1 ст. 204-3 КУпАП.

Щодо фінансової відповідальність, яка передбачена за порушення граничних термінів реєстрації акцизних накладних та розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних

Відповідно до п. 111.1 ст. 111 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, застосовується, зокрема, фінансова відповідальність.

     Пунктом 111.2 ст. 111 ПКУ встановлено, що фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з ПКУ та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

     Згідно з п. 120 прим. 2.1 ст. 120 прим. 2 ПКУ порушення платниками акцизного податку граничних термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування до акцизних накладних в Єдиному реєстрі акцизних накладних, встановлених ст. 231 ПКУ тягне за собою накладення штрафу в розмірі:

 -    2 % від суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації до 15 календарних днів;

-     10 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 16 до 30 календарних днів;

-     20 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 31 до 60 календарних днів;
-     30 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації від 61 до 90 календарних днів;
-     40 % суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, зазначених у таких акцизних накладних/розрахунках коригування, - у разі порушення терміну реєстрації на 91 і більше календарних днів. Відсутність з вини платника акцизного податку реєстрації акцизної накладної в Єдиному реєстрі акцизних накладних/розрахунку коригування протягом більш як 120 календарних днів після дати, на яку платник податку зобов’язаний скласти акцизну накладну/розрахунок коригування, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків суми акцизного податку з відповідних обсягів пального, на які платник податку зобов’язаний скласти таку акцизну накладну/розрахунок коригування (п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ).

    Пунктом 120 прим. 2.3 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначено, що сума акцизного податку для цілей п. 120 прим. 2.1 та п. 120 прим. 2.2 ст. 120 прим. 2 ПКУ визначається за ставкою, що встановлена на дату реалізації пального, та курсом Національного банку України, що діє на перший день кварталу, в якому здійснюється реалізація пального.

    Крім того п. 11 підрозд. 5 розд. ХХ ПКУ встановлено, що норми ст. 120 прим. 2 ПКУ не застосовуються при порушенні термінів реєстрації акцизних накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі акцизних накладних, складених у період з 01.03.2016 до 01.04.2016.

Відповідне питання – відповідь розміщено у категорії 116 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України.

Про контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів під час сеансу «гаряча лінія»

Днями, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія»                              на тему: «Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів».

 На питання громадян відповідав головний державний ревізор - інспектор відділу ліцензування та контролю за обігом спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів управління контролю за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів Головного управління ДФС у Дніпропетровській області Андрій Первой.

До вашої уваги деякі із питань, що цікавили платників.

Питання 1. Доброго дня. Підкажіть, хто здійснює контроль за оподаткуванням підакцизних товарів?

Відповідь. Контроль за обігом та оподаткуванням підакцизних товарів здійснюється Головним управлінням Державної фіскальної служби у Дніпропетровській області та його територіальними підрозділами у межах повноважень.

Питання 2. У мене таке питання: чи необхідно вносити місце торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами до Єдиного реєстру місць зберігання?

Відповідь. Суб'єкти господарювання, які отримали ліцензію на роздрібну торгівлю  алкогольними напоями та тютюновими виробами, вносять до Єдиного реєстру тільки ті місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, що розташовані за іншою адресою, ніж місце здійснення торгівлі.

Питання 3. Чи необхідно отримувати ліцензію та РРО для реалізації слабоалкогольних напоїв?

Відповідь. Роздрібна торгівля слабоалкогольними напоями здійснюється на підставі ліцензії на право роздрібної торгівля алкогольними напоями із застосуванням реєстратора розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які знаходяться у місці торгівлі.

Питання 4. Скажіть, чи необхідно отримувати ліцензію для реалізації тютюну у кальянах?

Відповідь. До тютюнових виробів відноситься - сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його  замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування для реалізації яких необхідне отримання ліцензії.

Питання 5. Куди необхідно подавати заяву для отримання ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями?

Відповідь. Заява на отримання ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами подається до Центрів обслуговування платників за місцем торгівлі суб’єкта господарювання або ГУ ДФС у Дніпропетровській області уповноваженою особою заявника або надсилається рекомендованим листом.

Зміни в адмініструванні єдиного внеску

Криворізька північна ОДПІ інформує:  27.05.2016 р.  в інформаційному бюлетені «Офіційний вісник України» від 27.05.2016 № 39 опубліковано наказ Міністерства фінансів України від 11.04.2016 № 441 «Про внесення змін до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», яким внесено зміни до Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.04.2015 № 435.

Частиною 4 ст.8 Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування -  Податковим кодексом України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової та митної політики.

Відповідно до п. 46.6 ст. 46 Кодексу у разі якщо в результаті запровадження нового податку або зміни правил оподаткування змінюються форми податкової звітності, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної податкової і митної політики, який затвердив такі форми, зобов'язаний оприлюднити нові форми звітності.

До визначення нових форм декларацій (розрахунків), які набирають чинності для складання звітності за податковий період, що настає за податковим періодом, у якому відбулося їх оприлюднення, є чинними форми декларацій (розрахунків), чинні до такого визначення.

З огляду на зазначене звітність щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування за травень 2016 р. подається у червні 2016 р. за формами звітності, затвердженими Наказом № 435.

Звітність за новими формами, затвердженими Наказом № 435 у редакції Наказу № 441, подаватиметься платниками єдиного внеску, починаючи з 01.07.2016 року.

Додатково повідомляємо, що листом від 30.05.2016 р. №18633/7/99-99-13-02-07-17 «Про надання роз’яснень» ДФС України надані роз’яснення щодо порядку формування та надання страхувальниками звіту, з яким можна ознайомитися на офіційному веб - порталі відомства за посиланням http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/ediniy-vnesok-na-zagalnoobovyazkove-/listi/68391.html.

Сергій Білан: Після перевірок, проведених податковою міліцією в сфері держзакупівель, до бюджету стягнуто майже півмільярда гривень

У поточному році за результатами перевірок, проведених співробітниками податкової міліції в області державних закупівель, в бюджет було стягнуто 499,3 мільйона гривень. Про це заявив перший заступник Голови Державної фіскальної служби України Сергій Білан.

За його словами, всього за фактами правопорушень у сфері держзакупівель в Єдиному реєстрі досудових розслідувань було зареєстровано 191 кримінальне провадження.

«Найбільше зловмисників проходять за статтею 191 Кримінального кодексу України. Це привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем», - сказав Сергій Білан.

Крім того, він зазначив, що 69 кримінальних проваджень зареєстровані за статтею 212 КК (ухилення від сплати податків, зборів) і 13 проваджень - за статтею 209 (легалізація доходів).

Перший заступник голови ДФС також підкреслив, що переважну більшість проваджень відкрито за фактами порушень, скоєних переможцями конкурсних торгів - 115, а 40 - замовниками.

Щодо можливості зарахування від’ємного значення ПДВ у зменшення суми податкового боргу

Відповідно до пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України              (далі – Кодекс) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Кодексу передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума, зокрема, враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з ПДВ затверджено наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21 (далі – Порядок № 21).

Згідно з підпунктом 4 пункту 5 розділу V Порядку № 21 сума від'ємного значення , яка зараховується у зменшення суми податкового боргу, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує суми, обчисленої відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 Кодексу (далі – реєстраційна сума) на момент подання податкової декларації, відображається у рядку 20.1 податкової декларації з ПДВ.

Таким чином, у разі наявності у платника податку на дату подання ним податкової звітності з ПДВ податкового боргу з цього податку, такий платник має право зарахувати суму від’ємного значення податку на додану вартість, сформовану за результатами такої податкової звітності, у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди, в частині, що не перевищує реєстраційну суму такого платника на момент отримання контролюючим органом податкової декларації.

На Сумщині вилучено спирту на 6,1 млн. грн., який перевозився під виглядом компоненту добавки антидетонаційної для бензинів

Співробітниками податкової міліції Сумської області в рамках проведення операції „Акциз-2016”викрито факт незаконного транспортування спирту.

Так, в селищі Попівка під час виїзду з території одного із заводів було зупинено два вантажних автомобіля з напівпричепами-цистернами. Згідно із супровідними документами, які надали водії, в автівках перевозився компонент добавки антидетонаційної для бензинів.

Натомість під час огляду в цистернах було виявлено 46,9 тонни рідини з характерним запахом спирту. Вантаж орієнтовною вартістю 6,1 млн. грн.. вилучено.

За даним фактом внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ст. 204 КК України.

Слідчі дії тривають.

Щодо оподаткування податком на доходи фізичних осіб окремих видів доходів

Нагадуємо, що оподаткування доходів фізичних осіб регламентується розділом IV Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 якого об’єктом оподаткування фізичної особи – резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених ст. 165 Кодексу), у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року.

Кредитор зобов'язаний повідомити платника податку – боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було прощено.

Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації.

У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному п.п. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Кодексу, такий кредитор зобов'язаний виконати всі обов'язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом.

Ставку податку на доходи фізичних осіб визначено п. 167.1 ст. 167 Кодексу.

Водночас п.п. 165.1.55 п. 165.1 ст. 165 Кодексу встановлено, що не включається до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу основна сума боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності у сумі, що не перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року, та сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені), прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності.

Враховуючи викладене, у разі якщо кредитором за його самостійним рішенням, не пов'язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності, планується здійснити анулювання (прощення) суми процентів, то сума таких анульованих процентів не буде включатися до оподатковуваного доходу платника податку.

Про зміни у порядку реєстрації платників ПДВ

Криворізька північна ОДПІ інформує, що 29.04.2016 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 18.03.2016 №373 «Про затвердження Змін до Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 06.04.2016 за №515/28645 (далі – Наказ №373).

Наказом №373 забезпечено реалізацію норм Закону України від 24 грудня 2015 року №909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році», а саме:

- скорочено перелік підстав для анулювання реєстрації платника ПДВ шляхом виключення з Положення про реєстрацію платників ПДВ вимог п.п. «ж» п. 184.1 ст. 184 розділу V Податкового кодексу України, та, відповідно, виключено з переліку документів (відомостей), що підтверджують наявність підстав для анулювання реєстрації, повідомлення державного реєстратора, відомості з Єдиного державного реєстру щодо наявності запису про відсутність юридичної особи або фізичної особи – підприємця за місцезнаходженням (місцем проживання) або запису про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу;

- внесено зміни до форми витягу з реєстру платників ПДВ (додаток 13 до Положення), згідно з якими замість реквізитів одного електронного рахунка у витягу відображаються реквізити трьох електронних рахунків платника ПДВ – сільськогосподарського підприємства, що обрав спеціальний режим оподаткування, призначених для перерахування коштів до державного бюджету та на його спеціальні рахунки:

- за операціями із сільськогосподарськими товарами/послугами (крім операцій із зерновими і технічними культурами та операцій з продукцією тваринництва);

 - за операціями із зерновими і технічними культурами;

за операціями з продукцією тваринництва.

Також Наказом №373 запроваджено такі нововведення:

1) якщо особа у встановлений законодавством строк подала заяву про добровільну реєстрацію платником ПДВ і отримала від контролюючого органу пропозицію подати нову заяву, то після виправлення всіх недоліків така особа може подати до контролюючого органу нову заяву про добровільну реєстрацію не пізніше ніж за 3 робочі дні до початку податкового періоду, з якого особа вважатиметься платником ПДВ та матиме право на податковий кредит і виписку податкових накладних. При цьому у такій заяві має бути зазначена така сама бажана дата реєстрації, що й у попередній неприйнятій заяві;

2) оперативне інформування платників про результати розгляду заяв, поданих ними в електронній формі. Так, якщо за результатами розгляду заяви в електронній формі (ф. №1-ПДВ, ф.№3-ПДВ) контролюючим органом прийнято рішення про відмову в реєстрації (анулюванні реєстрації) платника ПДВ або запропоновано надати нову заяву про реєстрацію (анулювання реєстрації) платника ПДВ, то така відмова або пропозиція викладається контролюючим органом в електронній формі та надсилається на адресу електронної пошти, з якої надійшла заява;

3) встановлено десятиденний строк для направлення до ДФС рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

(Лист ДФС України від 29.04.2016 №15352/7/99-99-08-01-01-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/samozaynyatim-osobam/derjavna-reestratsiya-ta-obl/listi-dps-ukraini/247220.html)

Роман Насіров: Уряд схвалив рішення про створення 20 мобільних груп для протидії контрабанді

«Уряд схвалив рішення про створення при Міністерстві фінансів Міжвідомчого цільового центру та 20 мобільних груп для боротьби з корупцією на митниці. Це – черговий крок у реформуванні митниці», - наголосив Голова Державної фіскальної служби України Роман Насіров.

За його словами, прийняте рішення є свідченням систематичної роботи по боротьбі з контрабандою та корупцією, що ведеться фіскальною службою разом з іншими державними відомствами. 

«До складу Міжвідомчого цільового центру та мобільних груп увійдуть представники Державної фіскальної служби, Державної прикордонної служби та Національної поліції. Мобільні групи будуть діяти у цілодобовому режимі по всій території України. До кожної мобільної групи увійдуть по два представники ДФС», - повідомив очільник відомства.

На Центр покладено такі завдання, як попередження та виявлення фактів порушення митного законодавства, узагальнення, обробка та аналіз оперативної й аналітичної інформації щодо можливих фактів порушення митного законодавства, отриманої з будь-яких джерел, організація діяльності мобільних груп та здійснення контролю за їхньою діяльністю, а також проведення аналізу ефективності заходів, що вживаються для протидії митним правопорушенням.

Крім того, у складі Центру буде створено Аналітичну групу, яка займатиметься аналітично-пошуковою роботу з метою виявлення ризикових операцій в зоні діяльності митниць та передаватиме інформацію мобільним групам для оперативного реагування.

Буде поетапно впроваджуватися обов’язкова фото-та відеофіксація при проведенні формальностей митними та іншими контролюючими органами.

«Прийняті рішення стануть ефективним засобом у боротьбі з контрабандою та корупційними проявами на митницях», - підкреслив Роман Насіров.

Викрито посадовців комерційного підприємства, які завдали шкоди бюджету Запоріжжя на 7,4 млн. гривень

Співробітниками податкової міліції  Запорізької області внесено відомості про вчинення кримінального правопорушення, що кваліфікується за ст. 364 КК України, за фактом порушення чинного законодавства посадовими особами комерційного підприємства, що здійснює діяльність у сфері надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

З’ясувалося, що при будівництві майнового комплексу зазначені особи умисно не уклали з міською радою договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Запоріжжя. Завдяки цьому вони не сплатили обов’язковий платіж (пайову участь) до бюджету міста на суму 7,4 млн. гривень.

Тривають слідчі дії.

Щодо нарахування амортизації на транспортні засоби, отримані за договорами фінансового лізингу

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про оренду необоротних активів та її розкриття у фінансовій звітності регулюються нормами Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 14 «Оренда» (далі – П(С)БО 14), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.07.2000 № 181.

Так, згідно з п. 5 П(С)БО 14 орендар відображає отриманий у фінансову оренду (лізинг) об’єкт одночасно і як актив, і як зобов’язання за найменшою на початок строку оренди оцінкою: або за справедливою вартістю об’єкта, або за теперішньою вартістю суми мінімальних орендних платежів.

Згідно з п. 7 П(С)БО 14 амортизація об’єкта фінансової оренди нараховується орендарем протягом періоду очікуваного використання активу. Періодом очікуваного використання об’єкта фінансової оренди є строк корисного використання (якщо угодою передбачено перехід права власності на актив до орендаря) або коротший з двох періодів – строк оренди або строк корисного використання об’єкта фінансової оренди (якщо переходу права власності на об’єкт фінансової оренди після закінчення строку оренди не передбачено). Метод нарахування амортизації об’єкта фінансової оренди визначається орендарем відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби» (далі – П(С)БО 7), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 № 92, та 8 «Нематеріальні активи» (далі – П(С)БО 8), затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 18.10.1999 № 242.

Отже, об’єкт фінансової оренди (лізингу) відображається у бухгалтерському обліку орендаря як актив та амортизується протягом періоду очікуваного використання.

Нарахування амортизації здійснюється протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта основних засобів, який встановлюється підприємством/установою (у розпорядчому акті) при визнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється на період його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації (п. 23 П(С)БО 7).

Нарахування амортизації починається з місяця, наступного за місяцем, у якому нематеріальний актив уведено в господарський оборот. Суму нарахованої амортизації підприємства/установи відображають збільшенням суми витрат підприємства/установи і накопиченої амортизації нематеріальних активів (п. 29 П(С)БО 8).

Особливостей податкового обліку операцій з фінансової оренди (лізингу) нормами Кодексу у орендаря не передбачено, тому основні засоби (нематеріальні активи), отримані у фінансову оренду (лізинг) після 01.01.2015, підлягають амортизації згідно з п. 138.3 ст. 138 Кодексу. При цьому відповідно до п.п. 138.1 та 138.2 ст. 138 Кодексу фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації на такі основні засоби або нематеріальні активи відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.   

Щодо порядку надання під час проведення контролюючими органами перевірок документів, створених в електронній формі

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України ( далі –Кодекс) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Пунктом 2 статті 9 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996) визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити, визначені цим пунктом.

Первинні документи, створені в електронному вигляді, застосовуються у бухгалтерському обліку за умови дотримання вимог законодавства про електронні документи та електронний документообіг (пункт 2.3 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 № 88).

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 Кодексу).

У разі складання та зберігання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на машинних носіях інформації підприємство зобов'язане за свій рахунок виготовити їх копії на паперових носіях на вимогу інших учасників господарських операцій, а також правоохоронних органів та відповідних органів у межах їх повноважень, передбачених законами (пункт 6 статті 9 Закону № 996).

Крім того, посадова (службова) о