Про проведення районних заходів з нагоди 71-ої річниці визволення міста Кривого Рогу від фашистських загарбників
Горняцкий край! Родное Криворожье!
Из пепла возрождённый город мой!
Ты помнишь, как свинцовою порошей
Пылал февраль, и шли солдаты в бой?
Шли по полям, под шорохи шрапнели,
Орудий гром и вой протяжных мин!
Шли бить врага, чтоб вновь сады шумели,
Чтоб встал Кривбасс из пепла и руин.
Велика Вiтчизняна вiйна - це бiль нашого народу. І сьогодні живуть спогади і житимуть у наших серцях до безкінечності, бо є люди, яким пече від слова війна не тільки у скронях, а і у серці, у кожній клітині тіла, у невиліковній рані... Ці люди ще поряд з нами – це наші дідусі та бабусі. Вони є очевидцями та учасниками тих страшних і сумних подій...
Історичний ексурс у минуле нашого міста
22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина напала на нашу країну. Розпочалася Велика Вітчизняна Війна. Жителі Кривого Рогу, як і всі радянські люди, з болем сприйняли цю звістку. 22-23 червня у місті, і на рудниках відбулися сотні мітингів, у яких взяли участь майже всі мешканці міста. Тисячі гірників та металургів подавали заяви про відправку на фронт добровольцями. Шахти та цехи Криворізьких заводів теж були важливою ділянкою боротьби з ворогом. Люди працювали самовіддано. Планові завдання червня та липня були виконані на 100 %. В місті почалося формування народного протистояння, ви-нищувальних батальйонів. На заводах виготовлялася й ремонтувалася бойова техніка. Майже 20 тисяч мешканців Кривого Рога вступили до лав народного повстання. Навкруг міста зводилися лінії оборони, де працювали здебільшого жінки й підлітки, які оточували протитанкові рви, траншеї та інші фронтові споруди. Німецько-фашистська авіація дуже часто здійснювала нальоти на Криворіжжя, що приводило до загибелі мирних жителів. Над Кривим Рогом йшли запеклі повітряні бої.
Взагалі Кривий Ріг займав особливе місце у планах фашистської Німеччини. Розраховували отримати «Криворіжсталь», але їм не вдалося, бо криворіжці зупинили завод. На повному ходу три доменні печі були відключені від повітряних агрегатів. Розплавлений чавун, який був на той час у домнах, затвердів. Саме це не дозволило фашистам скористатися домнами. Завод був відбудований досить швидко. На початку серпня значно зросла небезпека для міста. Ворожі війська могли вдертися до міста в будь-який час або перервати його сполучення з Дніпропетровською областю та з усією країною. В ці дні зі станції «Довгинцеве», «Червона» та «Терни» відходили ешелони, навантажені шахтним обладнанням. На жаль, усе і вивезти не встигали, тому його потрібно було знищувати. Але це було не під силу шахтарям: важко підняти руку на те, що дісталося такою тяжкою працею. Тому пускалися на всілякі хитрощі, підривали шахтні копри, повітряні установки та інше.
14 серпня 1941 року в Кривий Ріг вдерлися фашисти. Вони відразу ж приступили до організації місцевої влади - міської управи, поліції. У ті часи до міста не надходило ні продовольство, ні паливо. Населення було приречене на голодну смерть. Взимку 1941-1942 років міська управа і поліція з надзвичайною жорстокістю виконували наказ гітлерівського командування про конфіскацію у населення теплих речей для потреб фашистської армії. Вони ж зганяли криворіжців на будову концентраційних таборів та інших споруд. Багато жителів насильно відправлено у Німеччину. За неповними даними, на чужину було вивезено 2187 чоловік. Усі шахти та рудники фашисти намагалася відбудувати, але це не вдавалося. Населення працювати не бажало. Тоді з'явилися накази та розпорядження, які закінчувалися словами «За непокору — розстріл. За порушення наказу — тюремне ув'язнення». Але криворіжців це не лякало. Почалися масові розстріли мирного населення. У часи Великої Вітчиз-няної війни у Кривому Розі було декілька таборів військовополонених.
Восени 1942 року сталися перші організовані виступи проти ворога. На цей час гітлерівцям удалося підготувати до пуску один з рудників Криворізького басейну. Але під час його відкриття сталося декілька вибухів, які знищили частину обладнання і зробили видобуток руди неможливим. Багато присутніх фашистів було вбито й поранено. Наступної ночі партизани напали на німецький загін, що охороняв рудник, зруйнували електричну мережу і знищили декілька гітлерівських солдат, котрі прибули для підтримки охоронців рудника.
У січні 1944 року з Криворізько - Нікопольської операції почався другий етап визволення Криворіжжя. Головний удар наносив 3-й Український фронт. 17 лютого війська стали наближатися до міста. 46-та армія вибивала фашистів з південного сходу, 37-ма наступала з північного сходу. Наступати доводилося в дуже важких умовах. Глибина оборони ворога дорівнювала п'яти кілометрам.
Усе, що можна було пристосувати до вогневих точок, було перетворено на фортеці. Крім того, заважали ще бездоріжжя й густі снігопади. Техніка не могла рухатися по таких шляхах, а люди йшли. Не вистачало патронів і снарядів, тому для постачання фронту використовувалися літаки, з яких знімали все озброєння для максимального полегшення. За подвиги на фронтах Великої Вітчизняної війни багато жителів Кривого Рога було нагороджено орденами і медалями. Далеко, за межами міста відомі імена двічі Героїв Радянського Союзу Д. Б. Глинки, В. І. Михлика та інших. У нашому місті завжди будуть шанувати пам’ять загиблих героїв.
У Саскаганському районі м. Кривого Рогу з нагоди святкування 71 - ої річниці визволення міста Кривого Рогу від фашистських загарбників було проведено два значних районних заходи:
- 19 лютого 2015 о 10.00, біля пам’ятного знаку на честь 50-річчя визволення міста Кривого Рогу (зупинка громадського транспорту «Шахта Артем-1») мітинг-реквієм «Пам’ять вдячних нащадків»;
- 19 лютого 2015 об 11.00, біля братської могили 272 радянських воїнів, які загинули при визволенні м. Кривого Рогу 22 лютого 1944 р. та 7 комсомольців - підпільників, розстріляних у вересні 1943 р. (пр. Дзержинського, 54а), мітинг «І слава, і гордість, і пам’ять свята». Театралізовані мітинги були підготовлені закладами культури району: МКЗ “Палац культури імені Артема” та КЗ “Міський палац культури “Саксагань”. Ветерани і часники бойових дій, які відвідали вищевказані урочисті заходи всім серцем пройнялися від побаченого дійства та почутих дикторських слів. Коли вони йшли покладати квіти до братської могили та пам'ятного знаку на очах у майже кожного з них були сльози. Вшанували пам'ять загиблих воїнів, хвилиною мовчання.... Також на районному заході звучали слова про тих воїнів, які й зараз, превеликий жаль, знаходяться на сході нашої країни і захищають суверенітет, мир і спокій її громадян, мужньо відстоюють незалежність нашої держави. Їм наші слова вдячності та щирої поваги за велику та самовіддану любов до Батьківщини, вірність військовій присязі та українському народу!
22 лютого – особливий день - один із героїчних сторінок Великої Вітчизняної війни. Від усього серця вітаємо всіх мешканців міста Кривого Рогу із 71-ою річницею визволення нашого рідного міста від фашистських загарбників. Наша велика дяка і низький уклін всім, хто визволяв нашу рідну криворізьку землю.
