Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний вебсайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Меморіальні заходи на честь бійців, які загинули під час виконання військового обов’язку в зоні АТО

14 червня 2014 року Кривий Ріг уперше втратив своїх синів – над Луганськом проросійські терористи збили літак ІЛ-76. Серед 49 загиблих десантників 25-ої окремої повітряно-десантної бригади шестеро були криворіжцями - солдат Ілля Гайдук; стрілець-зенітник Станіслав Дубяга; командир взводу, старший лейтенант Валерій Алтунін; командир відділення  молодший сержант Павло Коснар; старший солдат Антон Самохін і сержант Євгеній Рєзніков.

У 2016 році міська влада підтримала ініціативу солдатських матерів, сімей та ветеранів АТО щодо заснування у місті дня пам’яті учасників антитерористичної операції на сході України.

Тому, саме 14 червня у нашому місті відбуваються урочисті заходи з нагоди Дня вшанування учасників АТО.

Не став винятком і цей рік.

На подвір’ї Криворізького професійного транспортно-металургійного ліцею та Криворізького державного комерційно-економічного технікуму відбулися мітинги-реквієми, присвячені Дню вшанування учасників АТО та пам’яті випускників закладів, які загинули під час захисту територіальної цілісності та недоторканості України.

У Криворізькому професійному транспортно-металургійному ліцеї вшановували пам'ять: Дубяги Станіслава, Кудінова Олексія, Краковецького Романа, Нечепуренко Костянтина, Мажуги Миколи, Осташевського Олексія, Яцькова Олександра, Королюка Андрія, Федчука Сергія.

У Криворізькому державному комерційно-економічному технікумі – пам'ять Гайдука Іллі.

У ході заходів на честь героїв лунали проникливі поетичні рядки, ліричний спів, щирі слова любові, вдячності, вічної пам’яті. Зворушливою хвилиною мовчання всі присутні вшанували пам'ять загиблих захисників-криворіжців.

Учасники зустрічі вшанували пам'ять про патріотів квітами. І радісно, і водночас сумно, що навіть після закінчення мітингу до памя’тних знаків йшли учні ближніх шкіл зі своїми вчителями, щоб пом’янути наших воїнів.

Очі присутніх випромінювали жаль і біль від сумних дат та бажання зробити все можливе, аби уникнути кровопролиття на рідних теренах.