Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний веб-сайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Криворізька північна ОДПІ повідомляє

До уваги громадян: витрати, які включаються до податкової знижки за 2016 рік

Нагадуємо, що податкова знижка для фізичних осіб, які не є суб’єктами господарювання, – це документально підтверджена сума (вартість) витрат платника податку – резидента у зв’язку з придбанням товарів (робіт, послуг) у резидентів – фізичних або юридичних осіб протягом звітного року, на яку дозволяється зменшення його загального річного оподатковуваного доходу, одержаного за наслідками такого звітного року у вигляді заробітної плати, у випадках, визначених Податковим кодексом України зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) (п.п.14.1.170 п.14.1 ст.14 ПКУ).

Таким чином, повернути частину податку на доходи фізичних осіб (далі – ПДФО), сплаченого громадянами із заробітної плати, можна, зокрема, у разі реалізації ними права на податкову знижку.

Згідно з положеннями статті 166 ПКУ платники ПДФО мають право на податкову знижку за наслідками звітного податкового року.

Для отримання податкової знижки за наслідками 2016 року фізичній особі необхідно заповнити і подати до державної податкової інспекції за своєю податковою адресою (місцем проживання фізичної особи, за яким вона береться на облік як платник податку у контролюючому органі) податкову декларацію про майновий стан і доходи (далі – декларація) по 31 грудня 2017 року.

Якщо платник податку до кінця 2017 року не скористався правом на нарахування податкової знижки за наслідками 2016 року, таке право на наступні податкові роки не переноситься (п.п.166.4.3 п.166.4 ст.166 ПКУ).

До податкової знижки відповідно до норм ПКУ дозволено включати наступні витрати:

 

Категорії витрат (відображаються у рядку 13 декларації)

Норма ПКУ

Назва витрат, дозволених для включення до податкової знижки

1

П.п.166.3.1 п.166.3 ст.166 та ст.175 ПКУ

Частина суми процентів, сплачених за користування іпотечним житловим кредитом, що визначається відповідно до статті 175 ПКУ

2

П.п.166.3.2 п.166.3 ст.166 ПКУ

Пожертвування або благодійні внески неприбутковим організаціям, які на дату перерахування (передачі) коштів та майна відповідали умовам, визначеним пунктом 133.4 статті 133 ПКУ

3

П.п.166.3.3 п.166.3 ст.166 ПКУ

Сума коштів, сплачених платником податку на користь вітчизняних вищих та професійно-технічних навчальних закладів для компенсації вартості здобуття середньої професійної або вищої освіти такого платника податку та/або члена його сім’ї першого ступеня споріднення

5

П.п.166.3.5 п.166.3 ст.166 ПКУ

Страхові платежі (внески, премії) за договорами довгострокового страхування життя та пенсійні внески в рамках недержавного пенсійного забезпечення

6

П.п.166.3.6 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на оплату допоміжних репродуктивних технологій або оплату державних послуг, пов’язаних з усиновленням дитини, включаючи сплату державного мита

7

П.п.166.3.7 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми коштів, сплачених у зв’язку з переобладнанням транспортного засобу, що належить платникові податку, з використанням у вигляді палива моторного сумішевого, біоетанолу, біодизелю, стиснутого або скрапленого газу, інших видів біопалива

8

П.п.166.3.8 п.166.3 ст.166 ПКУ

Суми витрат на сплату видатків на будівництво (придбання) доступного житла, визначеного законом, у тому числі на погашення пільгового іпотечного житлового кредиту, наданого на такі цілі, та процентів за ним

 

В Електронному кабінеті платника запроваджено новий сервіс для платників та фінансових установ

ДФС створено програмний інтерфейс (API) та клієнтське програмне забезпечення для використання у зовнішніх програмних продуктах банків та інших фінансових установ з метою відправки та приймання електронних повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків через Електронний кабінет (Програмний модуль).

Починаючи з 1 вересня 2017 року через взаємодію API «Електронного кабінету» та Програмного модуля забезпечується:

- завантаження файлів повідомлень про відкриття/закриття рахунків платників податків у національній та іноземній валютах, про відкриття/закриття рахунків платників податків у цінних паперах, про відкриття/закриття кореспондентських рахунків в установах банків, які формуються програмним забезпеченням фінансових установ;

- накладення на файл повідомлення електронних цифрових підписів (ЕЦП) відповідальних посадових осіб фінансових установ у встановленому порядку. Використовується ЕПЦ будь-якого Акредитованого центру сертифікації ключів .

- відправлення та приймання файлів повідомлень контролюючими органами;

- отримання квитанції про результати обробки переданого файлу (квитанції про одержання файла повідомлень (перша квитанція), про прийняття до оброблення файла повідомлень (друга квитанція)).

Програмний модуль та Інструкція з його використання розміщенні на офіційному веб-порталі ДФС у розділі «Електронна звітність»/Програмний модуль для формування та направлення повідомлень про відкриття/закриття рахунків.

 

Криворізька північна ОДПІ: платниками сплачено понад 3 мільярди гривень податків

Протягом січня-серпня поточного року платниками Криворізької північної ОДПІ до бюджетів усіх рівнів сплачено 3 006,4 млн. грн. Це на 634,5 млн. грн. більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту надходжень платежів склав 126,7 %.

Зокрема, у серпні  до бюджетів усіх рівнів надійшло 637,1 млн. грн. платежів.

При цьому, до Державного бюджету за січень-серпень надійшло 1 408,9 млн. грн., що на 319,8 млн. грн. більше ніж за відповідний період минулого року. Темп росту до минулорічного показника – 129,4 %. У серпні до Державного бюджету надійшло 346,5 млн. грн. Такі цифри навів під час засідання «круглого столу», заступник начальника – начальник управління обслуговування платників Криворізької північної ОДПІ Владислав Воінов.

Крім того, він відзначив і збільшення надходжень до місцевих бюджетів, кошти з яких направляються на розвиток Криворізького, Софіївського районів та районів міста.

Так, до місцевих бюджетів протягом восьми місяців 2017 року надійшло 1 597,5 млн. грн., що на  24,5 % або на 314,7 млн. грн. більше минулорічного показника.

При цьому, за серпень 2017 року надходження до місцевих бюджетів склали 290,5 млн. грн., що на 66,2 млн.грн. більше ніж у серпні 2016 року.

«Головним пріоритетом сьогодення для фіскальної служби є якісне сервісне обслуговування платників. Отже, саме завдяки цьому та свідомій позиції платників - мешканців Криворіжжя і досягається позитивний ефект в наповненні бюджетів», - підкреслив під час засідання Владислав Воінов.

 

Маєш доходи – плати податки!

Питанням легалізації трудових відносин, важливості виплати заробітної плати не нижче встановленого мінімуму та забезпечення своєчасного й повного перерахування платежів до бюджету була присвячена чергова зустріч заступника начальника – начальника Софіївського відділення Криворізької північної ОДПІ Володимира Сокола з журналістом місцевої газети «Вісті Софіївщини».

Під час зустрічі керівник Софіївського відділення та представник ЗМІ обговорили важливість нарахування й виплати «білої» зарплатні, як для громадян, так й для району вцілому, фактори, які мають вплив на рівень заробітних плат, а також розміри відрахувань, що перераховуються до бюджету. Окрему увагу було приділено необхідності офіційного працевлаштування робітників, які працюють в аграрному секторі.

Податківець надав відповіді на питання, що стосувалися резервів наповнення місцевого бюджету, рівня зайнятості мешканців Софіївщини, легалізації договорів оренди земельних ділянок, залучення до оподаткування громадян-одноосібників та взаємодії з органами місцевого самоврядування з питань сплати податків.

«Якщо хочемо, щоб в населеному пункті були впорядковані, освітлені вночі вулиці і дороги, централізоване водопостачання, гарний медпункт і будинок культури, то на це необхідні кошти, які спрямовуються на визначені потреби з місцевих бюджетів. Тож, вкотре зазначу, що з отриманих доходів необхідно сплатити податки, як того вимагає закон» - наголосив Володимир Сокол.

Слід зазначити, що проведена зустріч є черговим кроком кампанії з інформування та роз’яснення серед роботодавців та їх працівників чинного законодавства по виплаті заробітної плати та легалізації найманої робочої сили.

 

До уваги платників плати за спеціальне використання води

Криворізька північна ОДПІ звертає увагу платників на дотримання ними порядку заповнення податкової звітності з плати за спеціальне використання води (далі – Плата), затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 17.08.2015 №719 «Про затвердження форми Податкової декларації з рентної плати», що зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03.09.2015 за №1051/27496, зі змінами.

За результатами аналізу податкової звітності з Плати за ІІ квартал 2017 року (додаток 5 до податкової декларації з рентної плати) (далі – Додаток 5), проведеного ДФС України, встановлено, що окремі платники під час подання до органу ДФС податкової звітності з Плати не дотримувались порядку її заповнення, внаслідок чого звітність була подана з помилками.

Серед допущених помилок наступні:

- невірне заповнення платниками рядка 8 «Об’єкт оподаткування з початку року» Додатку 5, внаслідок чого в окремих випадках значення рядка 8 (р.8 = р.8.1 + р.8.2) дорівнює невірному значенню за наявності показників у рядках 8.1 або 8.2;

- застосування платниками неіснуючих коефіцієнтів до ставок Плати та/або неправильний порядок відображення застосованих коефіцієнтів до ставок Плати у рядках поданої звітності (у рядках 10.1 – 10.4);

- зазначення інших, ніж передбачено статтею 255 ПКУ, ставок рентної плати у рядку 9 «Ставка рентної плати» Додатка 5, тощо.

Відповідно до Податкового кодексу України, додатки є невід’ємною частиною податкової декларації з рентної плати (далі – Декларація). Відповідний тип додатка забезпечує обчислення податкового зобов’язання за відповідним видом об’єкта оподаткування. За відсутності у платника відповідного виду об’єкта оподаткування тип додатка, в якому обчислюється податкове зобов’язання для такого об’єкта оподаткування, до Декларації не додається.

Нагадуємо, що платники Плати обчислюють суму Плати наростаючим підсумком з початку року та складають податкові декларації за формою, затвердженою наказом Мінфіну від 07.11.2016 № 927. Граничними термінами подання податкової звітності з Плати є:

- за 3-й квартал 2017 року: 9 листопада 2017 року;

- за 4-й квартал 2017 року: 9 лютого 2018 року.

 

Продовжено застосування ставки вивізного (експортного) мита на металобрухт

Повідомляємо, що 04.08.2017 набрав чинності Закон України від 13.07.2017 №2142-VIII (далі – Закон №2142), яким внесена зміна до розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 12.07.2016 №1455-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо зменшення дефіциту брухту чорних металів на внутрішньому ринку» (далі – ЗУ №1455).

Законом №2142 продовжено з одного календарного року до двох календарних років з дня набрання чинності Закону №1455 перехідний період для застосування ставки вивізного (експортного) мита 30 євро за 1 тонну на товари, зазначені у п.1 Закону України від 24.10.2002 №216-IV «Про вивізне (експортне) мито на відходи та брухт чорних металів» зі змінами та доповненнями.

Закон №1455 набрав чинності 15.09.2016. Отже, застосування цієї ставки вивізного мита продовжено до 15.09.2018.

Закон №2142 опубліковано у газеті «Голос України» від 03.08.2017 №142.

 

Граничні терміни реєстрації податкової накладної та розрахунку коригування до неї в ЄРПН

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010    №2755-VI зі змінами та доповненнями (далі – ПКУ) визначено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку на додану вартість (далі – ПДВ) – продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі – ЄРПН) та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних в ЄРПН повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків:

- для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних (далі – ПН/РК), складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, – до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені;

- для ПН/РК, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, – до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

У разі порушення таких строків застосовуються штрафні санкції згідно з ПКУ.

Платник ПДВ має право зареєструвати ПН/РК в ЄРПН, в якій загальна сума податку не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 2001.3 статті 2001 ПКУ протягом 365 календарних днів, що наступають за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних ПН/РК.

У разі, якщо реєстрація ПН/РК в ЄРПН зупинена у порядку, визначеному у п.201.16 ст.201 ПКУ, реєстрація таких ПН/РК в ЄРПН здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Нагадуємо, що відповідно до п.201.16 ст.201 ПКУ реєстрація ПН/РК в ЄРПН може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої ПН/РК сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, встановлених відповідно до п.74.2 ст.74 ПКУ.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 №567 (зареєстровано у Міністерстві юстиції України 16.06.2017за №753/30621) зі змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.07.2017 №654.

У разі зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН згідно з п.201.16 ст.201 перебіг зазначеного строку переривається на період зупинення їх реєстрації та відновлюється з дня припинення процедури зупинення їх реєстрації згідно з п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ.

Відповідно до п.п.201.16.4 п.201.16 ст.201 ПКУ ПН/РК, реєстрацію якої в ЄРПН було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної ПН/РК в ЄРПН.

 

Чи застосовуються пільги при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за садовий та дачний будинки?

Відповідно до п.п.266.2.1 п.266.2 ст.266 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI із змінами та доповненнями (далі – ПКУ) об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, є об’єкт житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його частка.

Згідно з п.п.14.1.129 п.14.1 ст.14 ПКУ об’єкти житлової нерухомості – це будівлі, віднесені відповідно до законодавства до житлового фонду, дачні та садові будинки.

Базою оподаткування є загальна площа об’єкта житлової та нежитлової нерухомості, у тому числі його часток (п.п.266.3.1 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Підпунктами «б» та «в» п.п.266.4.1 п.266.4 ст.266 ПКУ передбачено пільги із сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи – платника податку, зокрема:

- для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості – на 120 кв. метрів;

- для різних типів об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), – на 180 кв. метрів.

Порядок надання пільг встановлено п.п.266.4.2 п.266.4 ст.266 ПКУ.

База оподаткування об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (п.п.266.3.2 п.266.3 ст.266 ПКУ).

Враховуючи вище зазначене, пільги у вигляді зменшення бази оподаткування об’єкта/об’єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, при сплаті податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, застосовуються до садового та дачного будинків з урахуванням норм, визначених п.266.4 ст.266 ПКУ.

Відповідне питання та відповідь на нього розміщене у категорії 106.05 Бази знань, що знаходиться на сервісі «Загальнодоступний інформаційно-довідковий ресурс» офіційного веб-порталу ДФС України за посиланням http://zir.sfs.gov.ua у розділі: «ЗАПИТАННЯ-ВІДПОВІДІ З БАЗИ ЗНАНЬ».

 

Сумські митники вилучили незадекларовані 120 кг червоної ікри та м’яса краба

На митному посту "Конотоп" працівниками Сумської митниці ДФС  вилучено більш ніж 120 кілограм незадекларованого товару. Громадянин України намагався перемістити з Росії до України червону ікру та морепродукти. За попередньою оцінкою експертів м'ясо крабів коштує близько 150 тисяч гривень.

Вилучення відбулося при проведенні митного контролю пасажирів потягу сполученням «Москва – Київ» працівниками митного поста «Бачівськ». Порушник розмістив продукцію під полицями в місці для багажу. Він свідомо не вказав в митній декларації товар, не заявив про його наявність під час усного опитування.

Співробітники Сумської митниці ДФС склали протокол про порушення митних правил за ознаками правопорушення, передбаченого ст. 472 Митного кодексу України «Недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення».

Товари вилучено, справу передано до суду.

 

Як єдиноподатнику-комісіонеру визначити обсяг доходу для застосування РРО

За договором комісії комісіонер за дорученням комітента за плату вчиняє правочини від свого імені, але за рахунок комітента.

Доходом підприємця-єдиноподатника є дохід, отриманий у грошовій, матеріальній або нематеріальній формі. У разі надання послуг/виконання робіт за договорами комісії доходом є сума отриманої винагороди повіреного (п. 292.4 Податкового кодексу України).

Тому єдиноподатник включає до доходу платника лише суму отриманої винагороди за товари, реалізовані за договорами комісії. Цей дохід підприємець враховує і під час обрахунку обсягу доходу для застосування РРО.

Нагадаємо, що у разі перевищення у календарному році обсягу доходу понад 1 млн грн єдиноподатник мусить застосовувати РРО з першого числа першого місяця кварталу, наступного за виникненням такого перевищення.

Лист ДФС від 16.08.2017 р. № 1633/Б/99-99-13-01-02-14/ІПК

 

Перейменували назву вулиці — переоформіть ліцензії та реєстраційні посвідчення РРО

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єкт господарювання зазначає адресу місця торгівлі, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформацію про них.

Ліцензію видають за заявою суб’єкта господарювання. У заяві про видачу ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями додатково зазначають адресу місця торгівлі, перелік реєстраторів розрахункових операцій (книг обліку розрахункових операцій), які є у місці торгівлі, а також інформацію про них. У заяві на видачу ліцензії на роздрібну торгівлю тютюновими виробами зазначають адресу місця торгівлі.

У додатку до ліцензії на роздрібну торгівлю алкогольними напоями суб’єкт господарювання зазначає адресу місця торгівлі, перелік електронних контрольно-касових апаратів та інформацію про них.

У ліцензіях на оптову та роздрібну торгівлю алкогольними напоями та тютюновими виробами зазначають, зокрема, для юридичних осіб — найменування та місцезнаходження, для фізичних осіб — прізвище, ім’я, по батькові та місце проживання.

У разі зміни відомостей, зазначених у виданій суб’єкту господарювання ліцензії (за винятком змін, пов’язаних із реорганізацією суб’єкта господарювання), орган, який видав ліцензію, на підставі заяви суб’єкта господарювання протягом трьох робочих днів видає суб’єкту господарювання ліцензію, оформлену на новому бланку з урахуванням змін.

Для реєстрації РРО суб’єкт господарювання подає до органу ДФС заяву встановленої форми та документи, у т. ч. копію документа на право власності або іншого документа, що дає право на розміщення господарської одиниці, де будуть використовувати РРО. У реєстраційному посвідченні на РРО ДФС на підставі отриманих від суб’єкта господарювання документів зазначає інформацію про господарську одиницю, для якої призначений РРО. Зокрема, йдеться про адресу господарської одиниці.

У разі зміни даних, зазначених у реєстраційному посвідченні РРО, суб’єкт господарювання протягом п’яти робочих днів, що настають за днем, коли виникли зміни, подає до органу ДФС реєстраційну заяву з позначкою «Перереєстрація».

Тому якщо органи виконавчої влади чи місцевого самоврядування прийняли рішення перейменувати вулицю, суб’єкт господарювання має внести зміни не лише до своїх установчих документів, а й документів на господарську одиницю та ліцензій на роздрібну (оптову) торгівлю алкогольними напоями/тютюновими виробами.

Лист ДФС від 25.07.2017 р. № 1352/6/99-99-12-01-01-15/ІПК

Натисність для перегляду повного тексту документа