Порядок користування земельною ділянкою співвласниками житлового будинку

Згідно з статтями 40, 121 Земельного кодексу України присадибна земельна ділянка передбачається для розміщення та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. Якщо житловий будинок належить особам на праві спільної часткової власності, то й присадибна земельна ділянка має належати цим особам на такому ж праві, тобто на праві спільної часткової власності. Статтею 88 цього ж Кодексу встановлено, що володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюється за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди – у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння і користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки.

Отже співвласники мають укласти угоду про володіння, користування та розпорядження спільною земельною ділянкою. При цьому, якщо це технічно можливо, додатком до цієї угоди може бути кадастровий план присадибної земельної ділянки з поділом її на частини за кожним із співвласників. Саме цим договором має обумовлюватися, що кожен із співвласників має право на використання іншої (не своєї) частини земельної ділянки, якщо це необхідно для проведення ремонту стін його частини будинку тощо.

На жаль, ситуація буває інша – кожен із співвласників житлового будинку має окрему земельну ділянку для передбачається для розміщення та обслуговування своєї частини житлового будинку. Однак і тут слід пам’ятати, що формування окремих земельних ділянок мало відбуватися за відповідними проектами землеустрою, кожен з яких передбачав обов’язковість погодження меж суміжним землевласником (землекористувачем) та винесення цих меж в натуру (на місцевість) із закріпленням їх межовими знаками.

Якщо такого погодження не було, то земельні ділянки сформовані та зареєстровані з порушенням вимог чинного законодавства, а, отже, державна реєстрація земельних ділянок, як і право власності на них, може бути скасоване за рішенням суду.

Якщо межі земельних ділянок підчас формування та їх державної реєстрації були погоджені суміжними землевласниками (землекористувачами), і можливість проходу по сусідній земельній ділянці для обслуговування частини житлового будинку, яка на ній розміщена, обумовлена не була, то вважається, що у співвласників житлового будинку не було ніяких вимого при поділу присадибної земельної ділянки один до одного і нині питання можливо вирішити шляхом укладання договору сервітуту. Якщо сторони не дійдуть згоди та не зможуть добровільно укласти договір сервітуту, то це питання вирішується у судовому порядку.