МЕЖОВІ ЗНАКИ

         Статтею 79-1 Земельного кодексу України встановлено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні її як об’єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

         Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

         Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера під час державної реєстрації такої ділянки у Державному земельному кадастрі. 

         Винесення меж земельної ділянки (як об’єкта прав) в натуру можливо провести лише після того, як вона буде сформована як об’єкт права. Тобто проект землеустрою щодо її відведення має бути погоджений та затверджений, а земельна ділянка зареєстрована в Державному земельному кадастрі.

         Згідно з п.п. 2.8 та 3.14 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Держкомзему від 18. 05. 2010 № 376, технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає акт приймання-передавання межових знаків на зберігання.

         Передавання межових знаків на зберігання власнику (користувачу) земельної ділянки здійснюється за актом приймання-передавання, яким передбачається погодження та підпис власника та землекористувача земельної ділянки, якими визначаються особи тільки після прийняття відповідного рішення, а, отже після погодження та затвердження проекту землеустрою.

         Отже, враховуючи вищезазначене,  перед тим, як видавати державний акт на землю, територіальні органи Держкомзему зобов’язані закріпити межовими знаками земельні ділянки, виділені в натурі.

Новий межовий знак виготовлений з пластикового матеріалу, термо- та вологостійкого, круглої форми, білого кольору. На ньому - герб України, а також серія та номер. Кожен знак має свій номер - один на всю територію України, та ідентифікаційний штрих-код, що унеможливлює його підробку та знищення.

         Самовільне встановлення меж є незаконним. Адміністративна відповідальність за знищення межових знаків діє з 2007 року - це штраф у сумі 500 неподаткових мінімумів. Відповідно до розділу 17 «Про добросусідство» Земельного кодексу України, власники земельних ділянок зобов’язані встановлювати межі між земельними ділянками з відома іншої сторони і з письмового дозволу місцевих органів самоврядування. Закріплення меж ділянки межовими знаками має відбуватися в присутності власників, (користувачів) цієї та суміжних ділянок або уповноваженими ними осіб. Повідомити про такі роботи власників суміжних ділянок фахівці-землевпорядники повинні заздалегідь - не пізніше, ніж за   п’ять  робочих днів до початку робіт. У великих містах не завжди відома особа сусідів, тому  інструкцію Держземагенства передбачено, що в таких випадках дається оголошення в місцевій пресі про адресу, дату та час встановлення межових знаків. І якщо через місяць ніхто не відгукнувся, то подія відбувається без присутності сусіда. Плату за встановлення межових знаків поділяють суміжні землевласники та землекористувачі, якщо інше не встановлено угодою між ними.