Про зміни до Податкового кодексу України під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Про зміни до Податкового кодексу України під час сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Днями, Головним управлінням ДФС у Дніпропетровській області було проведено черговий сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» на тему: «Зміни до Податкового кодексу України».

На питання громадян відповідав начальник юридичного управління ГУ ДФС у Дніпропетровській області Олег Басан.

До вашої уваги деякі із питань, що цікавили платників.

Питання 1. Доброго дня. Скажіть, будь ласка, через який термін застосовуються примусові заходи щодо стягнення податкового боргу?

Відповідь. Доброго дня. Відповідно до п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Питання 2. У мене таке питання: як подати заяву в податкову інспекцію та правильно її оформити?

Відповідь. Згідно зі ст. 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

У зверненні повинні бути зазначені прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги.

Звернення може бути усним (викладеним громадянином і записаним посадовою особою на особистому прийомі) чи письмовим, надісланим поштою або переданим громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, якщо ці повноваження оформлені відповідно до чинного законодавства.

Письмове звернення повинно бути підписане заявником (заявниками) із зазначенням дати.

Звернення, оформлене без дотримання цих вимог, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями не пізніш як через десять днів від дня його надходження, крім випадків, передбачених ч. 1 ст. 7 цього Закону.

Питання 3. Хочу отримати відповідь на питання: в якому податковому періоді має право платник ПДВ включити до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при імпорті товарів, якщо оригінали ВМД він отримав у наступному періоді після їх оформлення?

Відповідь. Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України для операцій із ввезення на митну територію України товарів датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати податку за податковими зобов'язаннями згідно з п. 187.8 ст. 187 цього Кодексу.

Датою виникнення податкових зобов'язань у разі ввезення товарів на митну територію України є дата подання митної декларації для митного оформлення

Питання 4. Підприємство як неплатник ПДВ за договором позички (безоплатної оренди) орендує будівлю, яку використовує у господарській діяльності. Чи має право підприємство на відшкодування з бюджету сум ПДВ та відносити до податкового кредиту з ПДВ в частині витрат на ремонт і реконструкцію цієї будівлі?

Відповідь. Ні, не має права, оскільки підприємство наразі не зареєстровано платником податку на додану вартість. Лише після реєстрації підприємства платником ПДВ та при дотриманні вимог визначених ст. 198 Податкового кодексу у платника податку виникає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту.

Порядок визначення суми ПДВ, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Держбюджету України або бюджетному відшкодуванню з Держбюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків установлено ст. 200 Податкового кодексу.

Питання 5. Буду вдячна за податкову консультацію. Який порядок нарахування авансових платежів фізичною особою - підприємцем, яка протягом поточного року перейшла зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування?

Відповідь. Відповідно до пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 розділу IV Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ (далі – ПКУ), авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менше як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).

Фізичні особи – підприємці, які перейшли із спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування, подають податкову декларацію за результатами звітного кварталу, в якому відбувся перехід на загальну систему оподаткування.

Платники податку розраховують та сплачують авансові платежі у строки, визначені пп. 177.5.1 п. 177.5 ст. 177 ПКУ, що настануть у звітному податковому році.

Враховуючи вищевикладене, фізичні особи – підприємці, які перейшли протягом поточного звітного року зі спрощеної системи оподаткування на загальну систему оподаткування нараховують та сплачують авансові платежі на підставі квартальної декларації, яка подається ними після закінчення кварталу, в якому відбувся перехід.

Наприклад, платник податків перейшов на загальну систему оподаткування з ІІ кварталу, то декларація подається після закінчення цього кварталу і авансові платежі нараховуються платником самостійно з урахуванням суми податку, що нараховується на доходи, вказані в декларації.

Щодо повідомлення контролюючих органів про вилучення правоохоронними органами документів і фінансової звітності

Криворізька північна ОДПІ повідомляє.

Відповідно до п. 52.2 ст. 52 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Щодо необхідності повідомляти контролюючі органи про втрату документів і фінансової звітності, у разі їх вилучення правоохоронними органами, та вживати заходів, спрямованих на відновлення таких документів, зазначаємо таке.

Відповідно до пункту 44.5 статті 44 Кодексу у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів, зазначених у пунктах 44.1 і 44.3 цієї статті, платник податків зобов'язаний у п'ятиденний строк з дня такої події письмово повідомити контролюючий орган за місцем обліку в порядку, встановленому цим Кодексом для подання податкової звітності, та контролюючий орган, яким було здійснено митне оформлення відповідної митної декларації.

Платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення до контролюючого органу.

Що стосується методики відновлення документів за відсутності регістрів бухгалтерського обліку, то порядок дій у разі втрати первинних документів визначено пунктом 6.10 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, яке затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за №168/704.

Разом з тим нормами Кодексу не передбачено обов’язок платника податків у разі вилучення документів правоохоронними органами повідомляти контролюючий орган. При цьому таке вилучення документів згідно з нормами Кримінального процесуального кодексу України є процесуальною дією слідчого, прокурора або суду і не вважається втратою документів.

Щодо порядку врахування контролюючими органами при проведенні перевірки копій документів, знятих з оригіналів, які були вилучені правоохоронними органами, зазначаємо таке.

Платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки (пункт 85.2 статті 85 Кодексу).

Разом з тим відповідно до пункту 85.9 статті 85 Кодексу у разі, коли до початку або під час проведення перевірки оригінали первинних документів, облікових та інших регістрів, фінансової та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів, а також виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, були вилучені правоохоронними та іншими органами, зазначені органи зобов'язані надати для проведення перевірки контролюючому органу копії зазначених документів або забезпечити доступ до перевірки таких документів.

Такі копії, засвідчені печаткою та підписами посадових (службових) осіб правоохоронних та інших органів, якими було здійснено вилучення оригіналів документів, або яким було забезпечено доступ до перевірки вилучених документів, повинні бути надані протягом трьох робочих днів з дня отримання письмового запиту контролюючого органу.

У разі якщо документи, зазначені в абзаці першому цього пункту, було вилучено правоохоронними та іншими органами, терміни проведення такої перевірки, у тому числі розпочатої, переносяться до дати отримання вказаних копій документів або забезпечення доступу до них.

(Лист ДФС України від 28.07.2016 №16291/6/99-99-14-03-03-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69212.html)

Щодо віднесення до операцій з реалізації пального відпуску пального, що належить виробникам сільськогосподарської продукції при укладанні договорів підряду на виконання робіт за допомогою техніки підрядника

Криворізька північна ОДПІ інформує:

Відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі-Кодекс) платником акцизного податку є особа, яка реалізує пальне.

Реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (в тому числі передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника. Не вважаються реалізацією пального операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів зберігання (п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України (далі – ЦКУ) за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. При цьому ст. 839 ЦКУ передбачено, що підрядник зобов'язаний виконати роботу, визначену договором підряду, із свого матеріалу і своїми засобами, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ст. 840 ЦКУ, якщо робота виконується частково або в повному обсязі з матеріалу замовника, підрядник відповідає за неправильне використання цього матеріалу. Підрядник зобов'язаний надати замовникові звіт про використання матеріалу та повернути його залишок. Якщо робота виконується з матеріалу замовника, у договорі підряду мають бути встановлені норми витрат матеріалу, строки повернення його залишку та основних відходів, а також відповідальність підрядника за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків. Підрядник відповідає за невиконання або неналежне виконання роботи, спричинене недоліками матеріалу, наданого замовником, якщо не доведе, що ці недоліки не могли бути ним виявлені при належному прийманні матеріалу.

Отже, при заправці пальним техніки підрядника, винайманої замовником на умовах договору підряду, здійснюється передача (відпуск, відвантаження) пального від замовника до підрядника, що є операцією з реалізації пального у розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

(Лист ДФС України від 20.07.2016 р. № 24565/7/99-99-15-03-03-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням http://sfs.gov.ua/podatki-ta-zbori/zagalnoderjavni-podatki/aktsizniy-podatok/listi-dps/260471.html)

Щодо реєстрації платником акцизного податку підприємства, постачальника талонів і пластикових карт на паливно-мастильні матеріали, яке не здійснює фізичний відпуск пального

Криворізька північна ОДПІ інформує:

Перелік платників акцизного податку встановлено п. 212.1 ст. 212 Податкового кодексу України (далі-Кодекс). Змінами до Кодексу з 1 січня 2016 року цей перелік доповнено особою, яка реалізує пальне (п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу).

Згідно з п.п. 212.3.4 п. 212.3 ст. 212 Кодексу особи, які здійснюють реалізацію пального, підлягають обов’язковій реєстрації як платники акцизного податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб – підприємців, до початку здійснення реалізації пального.

Абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу визначено, що реалізація пального для цілей розділу VI Кодексу – це, зокрема, будь-які операції з передачі (відпуску, відвантаження) пального на митній території України на підставі договорів купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення (у т.ч. передача на комісійну/довірчу реалізацію), поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду, іншого компетентного державного органу чи органу місцевого самоврядування за плату (компенсацію) або без такої, які передбачають перехід права власності або права розпорядження, а також передачу (відпуск, відвантаження) пального на підставі договорів про виробництво із сировини замовника.

Суб’єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції, визначені абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1. ст. 14 Кодексу, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до п.п. 212.1.15 п. 212.1 ст. 212 Кодексу є платником акцизного податку.

Зазначаємо, що безпосередньо самі операції з видачі (купівлі-продажу) смарт-карток та/або талонів на пальне не є операціями з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Отже, у разі відсутності власних (орендованих і т.п.) АЗС, нездійснення фактичного отримання пального та його фізичного відпуску споживачу, а також нездійснення інших операцій з реалізації пального, визначених абзацом другим п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу, підприємство не повинно реєструватись платником акцизного податку з реалізації пального та складати акцизні накладні, оскільки не здійснює операції з реалізації пального в розумінні абзацу другого п.п. 14.1.212 п. 14.1 ст. 14 Кодексу.

Щодо збільшення фінансового результату до оподаткування на суму нарахованої амортизації у т.ч. на суму індексації (дооцінки), проведеної із застосуванням індексу інфляції

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються відповідно до вимог ст. 138 Кодексу.

Фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності (п. 138.1 ст. 138 Кодексу).

З огляду на викладене, фінансовий результат до оподаткування збільшується у тому числі на амортизацію суми індексації (дооцінки), проведеної із застосуванням індексу інфляції.

(Лист ДФС України від 29.06.2016 №14134/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/68955.html)

Щодо зниження ставок акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися

Криворізька північна ОДПІ інформує, що з 01 серпня 2016 року набирав чинності Закон України «Про внесення зміни до підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо стимулювання розвитку ринку вживаних транспортних засобів» (далі – Закон №1389).

Відповідно до Закону №1389, тимчасово до 31 грудня 2018 року, встановлені знижені ставки акцизного податку на автомобілі легкові, що використовувалися.

До внесення змін до класифікатора звільнень від сплати митних платежів при ввезенні товарів на митну територію України, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 № 1011, при митному оформленні легкових автомобілів, що використовувалися, за ставками акцизного податку, встановленими пунктом 15 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, у графі 36 митної деклараціїзазначається код пільги зоподаткування товару акцизним податком «172».

Знижені ставки акцизного податку не застосовуються для легкових автомобілів, якщо вони, зокрема, ввозяться на митну територію України особою для власного використання або на користь інших осіб за договорами купівлі-продажу, міни, поставки, дарування, комісії, доручення, поруки, інших господарських та цивільно-правових договорів або за рішенням суду в кількості понад один легковий автомобіль протягом календарного року.

Таким чином, контроль за виконанням обмежень, встановлених Законом № 1389 щодо ввезення на митну територію України не більше одного легкового автомобіля протягом календарного року, має здійснюватись відносно двох категорій осіб:

- які ввозять легкові автомобілі для власного використання;

- які ввозять легкові автомобілі на користь інших осіб.

Зазначене узгоджується з позицією викладеною у листі Комітету Верховної Ради України з питань податкової та митної політики від 15.07.2016 № 94-27/9-729.

Також нормами Закону № 1389 встановлено, що знижені ставки акцизного податку не застосовуються якщо легкові автомобілі мають походження з країни, визнаної державою-окупантом згідно із законом України та/або визнаної державою-агресором по відношенню до України згідно із законодавством, або ввозяться з території такої держави-окупанта (агресора) та/або з окупованої території України, визначеної такою згідно із законом України.

Звертаємо увагу, що згідно зі статтею 43 Митного кодексу України документами, що підтверджують країну походження товару, є сертифікат про походження товару, засвідчена декларація про походження товару, декларація про походження товару, сертифікат про регіональне найменування товару.

У разі якщо в документах про походження товару є розбіжності у відомостях про країну походження товару або органом доходів і зборів встановлено інші відомості про країну походження товару, ніж ті, що зазначені у документах, декларант або уповноважена ним особа має право надати органу доходів і зборів для підтвердження відомостей про заявлену країну походження товару додаткові відомості.

Додатковими відомостями про країну походження товару є відомості, що містяться в товарних накладних, пакувальних листах, відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності, якості, фітосанітарних, ветеринарних тощо), митній декларації країни експорту, паспортах, технічній документації, висновках-експертизах відповідних органів, інших матеріалах, що можуть бути використані для підтвердження країни походження товару.

Водночас, документи, які підтверджують країну походження товару, не вимагаються у разі, якщо товари ввозяться громадянами та оподатковуються за єдиною ставкою мита відповідно до розділу XII Митного кодексу України (пункт 2 частини 4 статті 44 Митного кодексу України).

До відомостей про походження транспортних засобів, що ввозяться на митну територію України громадянами, може бути віднесений їх ідентифікаційний номер – VIN-код (Vehicle Identification Number), інформація про який зазначається у технічному паспорті на транспортний засіб.

VIN-код транспортного засобу являє собою структуроване поєднання літеро-цифрових позначень, що надається виробником транспортному засобу з метою його ідентифікації.

Структура і зміст VIN-коду визначаються міжнародним стандартом ISO 3779-1983, гармонізованим з державним стандартом України ДСТУ 3524-97 обов'язкового застосування в Україні.

Як правило, структура VIN-коду складається із 17 символів, перші три символи з яких визначають географічну зону, країну-виробника і виробника автотранспортного засобу, а одинадцятий символ містить інформацію про місце складання транспортного засобу.

Під час оформлення Посвідчення про реєстрацію транспортного засобу, форма якого встановлена додатком 4 до Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17.11.2005 №1118, посадовою особою органу доходів і зборів здійснюється відповідна відмітка про обмеження щодо відчуження транспортного засобу протягом 365 днів з дня його реєстрації у відповідності до Закону №1389.

(Лист ДФС України від 01.08.2016 № 26072/7/99-99-18-02-02-17 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/zakonodavstvo/mitne-zakonodavstvo/listi/69219.html)

Щодо амортизації витрат на поліпшення об’єкта основних засобів

Криворізька північна ОДПІ повідомляє.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України (далі – Кодекс) об’єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень розділу III «Податок на прибуток підприємств» Кодексу.

Різниці, які виникають при нарахуванні амортизації необоротних активів, формуються згідно з вимогами ст. 138 Кодексу.

Так, пунктом 138.1 ст. 138 Кодексу встановлено, що фінансовий результат до оподаткування збільшується на суму нарахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та згідно з п. 138.2 ст. 138 Кодексу зменшується на суму розрахованої амортизації основних засобів або нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

Порядок розрахунку амортизації основних засобів або нематеріальних активів для визначення об’єкта оподаткування встановлено п. 138.3 ст. 138 Кодексу.

З урахуванням вимог п. 11 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Кодексу у редакції, чинній з 01.01.2015, при розрахунку амортизації основних засобів та нематеріальних активів відповідно до п. 138.3 ст. 138 Кодексу балансова вартість основних засобів та нематеріальних активів станом на 1 січня 2015 року має дорівнювати балансовій вартості таких активів, що визначена станом на 31 грудня 2014 року відповідно до статей 144 – 146 та 148 розділу III Кодексу у редакції, чинній до 1 січня 2015 року.

Розрахунок амортизації основних засобів або нематеріальних активів здійснюється відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених підпунктом 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 розділу I цього Кодексу, підпунктами 138.3.2 – 138.3.4 цього пункту. При такому розрахунку застосовуються методи нарахування амортизації, передбачені національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, крім «виробничого» методу (п.п. 138.3.1 п. 138.3 ст. 138 Кодексу).

Розділом ІІІ «Податок на прибуток підприємств» Кодексу не передбачено особливостей з обліку поліпшень основних засобів, отже такі операції відображаються згідно з правилами бухгалтерського обліку.

(Лист ДФС України від 15.07.2016 №15294/6/99-99-15-02-02-15 розміщено на офіційному веб – порталі ДФС України за посиланням: http://sfs.gov.ua/baneryi/podatkovi-konsultatsii/konsultatsii-dlya-yuridichnih-osib/69174.html)

«Пульс» — сервіс зворотного зв’язку

Криворізька північна ОДПІ нагадує про роботу в Державній фіскальній службі України антикорупційного сервісу «Пульс».

За номером телефону: (044) 284 00 07 як суб’єкти господарювання, так і пересічні громадяни мають можливість цілодобово повідомляти про неправомірні дії або бездіяльність працівників служби.

Сервіс працює за принципом call-back (податківці не тільки приймають звернення, але й повідомлять про результати перевірки та вжиті заходи).

Зателефонувавши за номером (044) 284 00 07 платнику необхідно назвати своє прізвище, ім’я, по батькові (або посаду, назву суб’єкта господарювання), місце проживання (адресу юридичної особи) та обов’язково зазначити назву органу ДФС, з яким пов’язана подія, прізвище, ім’я та по батькові працівника, в роботі якого помічено протиправні або корупційні дії, суть проблеми.

Результати розгляду анонімної інформації не повідомляються, але така інформація перевіряється.

Зареєструвати податкову накладну в єдиному реєстрі можна не пізніше 180 календарних днів від дати складання

Державна фіскальна служба України листом від 14.07.2016 р. N 15251/6/99-95-42-01-15 надала роз’яснення щодо термінів реєстрації податкових накладних та розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в ЄРПН у встановлений Кодексом термін.

Згідно з статтею 201 Кодексу реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у ЄРПН має бути здійснена протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування.

Відповідно до пункту 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246, внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування, до ЄРПН здійснюється шляхом подання протягом операційного дня зазначених документів в електронній формі ДФС з використанням електронного цифрового підпису та внесення відповідних відомостей до ЄРПН.

Враховуючи зазначене, реєстрація податкових накладних у ЄРПН здійснюється платником ПДВ протягом п’ятнадцяти календарних днів, наступних за датою їх складання.

Пунктом 1201.2 ст. 1201 Кодексу визначено, що відсутність з вини платника реєстрації податкової накладної, що підлягає наданню покупцю — платнику податку на додану вартість, та розрахунку коригування до такої податкової накладної в ЄРПН протягом 180 календарних днів з дати їх складання тягне за собою накладення на платників податку, на яких відповідно до вимог ст.ст. 192 та 201 Кодексу покладено обов’язок щодо такої реєстрації, штрафу в розмірі 50 відсотків від суми податку на додану вартість, зазначеної в таких податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, згідно із загальним правилом реєстрація податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН має бути здійснена протягом 15 календарних днів, наступних за датою виникнення податкових зобов’язань, відображених у відповідних податкових накладних та/або розрахунках коригування, але не пізніше 180 календарних днів від дати їх складання.

Платники зобов’язані відповідати на запити фіскальної служби

Нормами Податкового кодексу України визначено порядок отримання податкової інформації. Зокрема, перелік підстав для направлення суб’єкту господарювання запиту про подання інформації, а також вимоги до його оформлення регламентовано ст. 73 Податкового кодексу та постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року № 1245 «Про затвердження Порядку періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом».

Так, відповідно до п. 73.3 ст. 73 Кодексу контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб’єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) контролюючого органу і повинен містити: підстави для надіслання запиту відповідно до цього пункту, із зазначенням інформації, яка це підтверджує;

перелік інформації, яка запитується, та перелік документів, які пропонується надати; печатку контролюючого органу.

Письмовий запит про подання інформації надсилається платнику податків або іншим суб’єктам інформаційних відносин за наявності хоча б однієї з таких підстав. Серед яких:

Перша — за результатами аналізу податкової інформації, отриманої в установленому законом порядку, виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків податкового, валютного законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Друга — для визначення рівня звичайних цін на товари (роботи, послуги) під час проведення перевірок та в інших випадках, передбачених статтею 39 цього Кодексу.

Третя — виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків.

Четверта — щодо платника податків подано скаргу про ненадання таким платником податків: податкової накладної покупцю або про допущення продавцем товарів/послуг помилок при зазначенні обов’язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, та/або порушення продавцем/покупцем граничних термінів реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування;акцизної накладної покупцю або про порушення порядку заповнення та/або порядку реєстрації акцизної накладної.

П’ята- у разі проведення зустрічної звірки та в інших випадках, визначених ПКУ.

При прийнятті нового працівника на роботу необхідно повідомити органи ДФС

При цьому, повідомлення за укладеним трудовим договором має бути надане роботодавцем контролюючому органу до початку роботи новоприйнятого працівника. Такі вимоги встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. № 413 «Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу».

Відповідно до постанови, зазначене повідомлення подається одним із таких способів:

— засобами електронного зв’язку з використанням електронного цифрового підпису відповідальних осіб відповідно до вимог законодавства у сфері електронного документообігу та електронного підпису;

— на паперових носіях разом з копією в електронній формі;

— на паперових носіях, якщо трудові договори укладено не більше ніж із п’ятьма особами.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування”.

У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), який функціонує на веб-порталі ДФС, запроваджено новий розділ - «Ставки податків і зборів».

Криворізька пінвічна ОДПІ повідомляє.

У Загальнодоступному інформаційно-довідковому ресурсі (ЗІР), який функціонує на веб-порталі ДФС, запроваджено новий розділ - «Ставки податків і зборів». Про це розповів в.о. директора Інформаційно-довідкового департаменту ДФС Андрій Кушнір.

«Новий розділ створено для зручного пошуку та аналізу інформації про ставки загальнодержавних та місцевих податків і зборів, ЄСВ, оподаткування товарів в залежності від обраного митного режиму. Відтепер отримати необхідну інформацію можна оперативно, у будь-який час», – підкреслив Андрій Кушнір.
http://zir.sfs.gov.ua/main/index/stavki

Неприбуткові організації до 16 вересня 2016 року повинні підтвердити свій статус

Відповідно до постанови КМУ від 13.07.16 № 440 фіскальні органи протягом двох місяців з дня набрання нею чинності (з 16 липня 2016 року), надсилатимуть до неприбуткових організацій, включених до Реєстру неприбуткових організацій на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування неприбуткових організацій» від 17.07.15 № 652, письмові запити про надання в місячний строк із дня їх отримання:

- відповіді щодо відповідності неприбуткової організації вимогам, установленим п. 133.4 Податкового кодексу;

- завірених нею копій установчих документів організації (крім неприбуткових організацій, установчі документи яких оприлюднені на порталі електронних сервісів згідно із Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» та які відповідають вимогам, установленим п. 133.4 Податкового кодексу).

Житлово-будівельні кооперативи повинні також надати завірені копій документів, що підтверджують дату прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом житлового будинку та факт спорудження або придбання такого будинку житлово-будівельним (житловим) кооперативом.

Постанова КМУ від 13.07.16 № 440 «Про затвердження Порядку ведення Реєстру неприбуткових установ та організацій, включення неприбуткових підприємств, установ та організацій до Реєстру та виключення з Реєстру» набрала чинності 16 липня 2016 року (опублікована в «Урядовому кур’єрі» 16.07.2016 №132).

Податковий календар

Криворізька північна ОДПІ нагадує.
9 серпня, вівторок - останній день подання
- податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал платниками, у яких податковий період дорівнює календарному кварталу1
- розрахунку частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до держбюджету державними унітарними підприємствами та їх об’єднаннями за результатами щоквартальної фінансово-господарської