Виконавчий комітет Саксаганської районної в місті ради Офіційний веб-сайт виконавчого комітету Саксаганської районної в місті ради

Запобігання корупції

«ПОДОЛАТИ КОРУПЦІЮ — ЗБЕРЕГТИ ДЕРЖАВУ

 

         Зміни в антикорупційному законодавстві України — передумова ефективної протидії корупції.

         Сьогодні в Україні широко розгорнулася кампанія з подолання корупції. Її мета — забезпечити дотримання конституційних прав і свобод громадян, законності в усіх сферах життєдіяльності держави, а також виконання зобов’язань України перед міжнародною спільнотою. Антикорупційне законодавство в Україні постійно вдосконалюється. Базовим нормативно-правовим документом антикорупційного спрямування є Закон України «Про засади запобігання і протидії корупції» (далі — Закон), який прийнято Верховною Радою України 7 квітня 2011 року, набрав чинності 01 липня 2011 року, крім статей 11 і 12, які набрали чинності з січня 2012 року. Законом визначено основні засади запобігання і протидії корупції в публічній і приватній сферах суспільних відносин, відшкодування завданої внаслідок вчинення корупційних правопорушень збитків, шкоди, поновлення порушених прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав чи інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Завдяки змінам, внесеним до законодавства, з’являється можливість не лише активізувати протидію корупції в державі, а здійснювати її на якіснішому рівні, що має дати очікувані результати: якщо не подолання, то значне зменшення корупційних проявів.

         Відповідно до Закону посадові особи і працівники органів місцевого самоврядування є суб’єктами відповідальності за корупційні правопорушення. Законом передбачено залучення міських органів виконавчої влади та інших підрозділів до проведення спеціальних перевірок щодо осіб, які претендують на обіймання посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Такі перевірки повинні проводитись у 15-денний термін.

         Законом запроваджуються чіткі підстави, механізм та види заходів примусового характеру, які можуть бути застосовані до особи, яка скоїла корупційне правопорушення. за вчинення корупційних правопорушень передбачено кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність. Перш за все, це закріплення можливості притягнення такої особи до кримінальної, адміністративної, цивільно-правової або дисциплінарної відповідальності в залежності від суті правопорушення. Також Законом передбачається ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, - єдиної бази даних, в якій зосереджуватимуться відомості про всіх осіб, яких до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень.

          Для осіб, уповноважених на виконання функції держави, та прирівняних до них осіб, Законом встановлено низку додаткових обмежень. Відповідні обмеження щодо одержання дарунків (пожертв) регламентовано статтею 8 Закону. Зокрема, зазначеним особам у зв’язку з виконанням ними функцій держави або органів місцевого самоврядування забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб:

          1) за рішення, дії чи бездіяльність в інтересах дарувальника, що приймаються, вчиняються як безпосередньо такою особою, так і за її сприяння іншими посадовими особами та органами;

          2) якщо особа, яка дарує (здійснює) дарунок (пожертву), перебуває в підпорядкуванні такої особи.

          Вищевказані особи можуть приймати дарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, та пожертви, крім вищезазначених випадків, якщо вартість таких дарунків (пожертв) не перевищує 50 відсотків мінімальної заробітної плати, встановленої на день прийняття дарунка (пожертви), одноразово, а сукупна вартість таких дарунків (пожертв), отриманих з одного джерела протягом року, - однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня поточного року.

          Передбачене цією частиною обмеження щодо вартості дарунків (пожертв) не поширюється на дарунки (пожертви), які:

          1) даруються (здійснюються) близькими особами;

          2) одержуються як загальнодоступні знижки на товари, послуги, загальнодоступні виграші, призи, премії, бонуси.

   Відомості про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних правопорушень, у триденний строк з дня набрання відповідним рішенням суду законної сили, притягнення до цивільно-правової відповідальності, накладення дисциплінарного стягнення заносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, що формується та ведеться Міністерством юстиції України.

   Особа, щодо якої винесено постанову про притягнення як обвинуваченої у вчиненні злочину у сфері службової діяльності, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом, до розгляду справи судом, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України.

   Особа, щодо якої складено протокол про адміністративне корупційне правопорушення, якщо інше не передбачено Конституцією і законами України, може бути відсторонена від виконання службових повноважень за рішенням керівника органу (установи, підприємства, організації), в якому вона працює, до закінчення розгляду справи судом. У разі закриття провадження у справі про адміністративне корупційне правопорушення у зв'язку з відсутністю події або складу адміністративного правопорушення відстороненій від виконання службових повноважень особі відшкодовується середній заробіток за час вимушеного прогулу, пов'язаного з таким відстороненням.

   Дострокове припинення повноважень особи на виборній посаді, припинення повноважень посадової особи на посаді, звільнення, що здійснюється за рішенням Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, звільнення військової посадової особи з військової служби у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, а також відсторонення такої особи від виконання службових повноважень у випадках, передбачених частиною першою статті 22 Закону, здійснюється з урахуванням особливостей, визначених Конституцією і законами України.

   Інші особи, яких притягнуто до кримінальної або адміністративної відповідальності за корупційні правопорушення, пов'язані з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, підлягають звільненню з відповідних посад у триденний строк з дня отримання органом державної влади, органом місцевого самоврядування, підприємством, установою, організацією копії відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, якщо інше не передбачено законом.

   Про звільнення особи з посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, пов'язане з порушенням обмежень, передбачених цим Законом, керівник органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації у триденний строк письмово повідомляє суд, який постановив обвинувальний вирок або прийняв постанову про накладення адміністративного стягнення за корупційне правопорушення, та спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань державної служби.

   Обмеження щодо заборони особі, звільненій з посади у зв'язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов'язаною з виконанням функцій держави, місцевого самоврядування, або такою, що прирівнюється до цієї діяльності, встановлюється виключно за вмотивованим рішенням суду, якщо інше не передбачено законом.

   Згідно з главою 13-а Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлена адміністративна відповідальність за наступні правопорушення:

- порушення обмежень щодо використання службового становища (ст.172-2)

- пропозиція або надання неправомірної вигоди (ст.172-3)

- порушення обмежень щодо сумісництва та суміщення з іншими видами діяльності (ст.172-4)

- порушення встановлених законом обмежень щодо одержання дарунка (пожертви) (ст.172-5)

- порушення вимог фінансового контролю (ст.172-6)

- порушення вимог щодо повідомлення про конфлікт інтересів (ст.172-7)

- незаконне використання інформації, що стала відома особі у зв'язку з виконанням службових повноважень (ст.172-8)

- невжиття заходів щодо протидії корупції (ст.172-9)

   Згідно з Кримінальним кодексом України службових осіб може бути притягнено до кримінальної відповідальності за :

- самовільне присвоєння владних повноважень або звання службової особи (ст.353)

- підроблення документів, печаток, штампів та бланків, збут чи використання підроблених документів, печаток, штампів (ст.358)

- зловживання владою або службовим становищем (ст.364)

- зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст.364-1)

- перевищення влади або службових повноважень (ст. 365)

- перевищення повноважень службовою особо юридичної особи приватного права

 незалежно від організаційно-правової форми (ст. 365-1)

- зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 366)

- службова недбалість (ст. 367)

- одержання хабара (ст. 368)

Згідно з ч. 3 ст. 18 КК України службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також постійно чи тимчасово обіймають в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

   Новим антикорупційним законодавством посилюються вимоги до фінансового контролю осіб, уповноважених на виконання функції держави, органів місцевого самоврядування та окремих категорій прирівняних до них осіб. Відтепер вони зобов’язані подавати відомості не лише про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру, а й про витрати. Порядок оприлюднення цих відомостей на сьогодні законодавством не визначено.

   Обов’язок надавати відомості про майно, доходи та зобов’язання фінансового характеру, у тому числі за кордоном, покладено також на осіб, які претендують на обіймання посад, пов’язаних із виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування. Згідно зі ст. 10 Закону в разі неподання або подання недостовірних відомостей особа не може бути призначена на відповідну посаду, а призначена особа підлягає звільненню.

   Стосовно осіб, які претендують на зайняття посад, пов’язаних з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, проводиться спеціальна перевірка. Спеціальній перевірці підлягають відомості про: притягнення особи до кримінальної відповідальності та відповідальності за корупційні правопорушення; достовірність інформації про доходи, їх джерела та зобов’язання фінансового характеру, в тому числі за кордоном, щодо особи, яка претендує на посаду, та близьких їй осіб; наявність у особи та близьких їй осіб корпоративних прав; стан її здоров’я, освіту, наявність наукового ступеня, вченого звання, підвищення кваліфікації.

   Зазначеним Законом запроваджено нове поняття — конфлікт інтересів. Під ним розуміють реальні або такі, що видаються реальними, суперечності між приватними інтересами особи та її службовими повноваженнями, наявність яких може вплинути на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи не вчинення дій під час виконання наданих їй службових повноважень. Статтею 12 Закону визначено обов’язок осіб, уповноважених на виконання функції держави, та прирівняних до них осіб вживати заходів щодо недопущення та врегулювання такого конфлікту інтересів.

   З метою виявлення у проектах нормативно-правових актів норм, що можуть сприяти вчиненню корупційних правопорушень, розроблення рекомендацій щодо їх усунення Законом передбачено проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Результати антикорупційної експертизи підлягають обов’язковому розгляду під час прийняття рішення щодо видання відповідного нормативно-правового акта.

   За ініціативою фізичних осіб, об’єднань громадян, юридичних осіб може проводитися громадська антикорупційна експертиза проектів нормативно-правових актів, що обумовлено ст. 13 Закону.

   Новацією прийнятих антикорупційних Законів є встановлення низки обмежень щодо юридичних та фізичних осіб. Так, відповідно до частини другої ст. 4 Закону їм забороняється здійснювати фінансування органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, у тому числі надавати їм матеріальну та/або нематеріальну допомогу, безоплатно виконувати роботи, надавати послуги, передавати кошти та інше майно.

   Статтею 8 Закону передбачено, що юридичним особам, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційного правопорушення, протягом п’яти років заборонено отримувати від органів державної влади та юридичних осіб, що фінансуються з державного чи місцевого бюджету, кошти і майно, а також провадити діяльність від імені держави чи будь-яку іншу діяльність з надання державних послуг на договірних засадах.

   Кошти та інше майно, одержані фізичними чи юридичними особами внаслідок вчинення корупційного правопорушення, підлягають вилученню, а вартість незаконно одержаних послуг та пільг — стягненню на користь держави (ст. 23 Закону). Важливі законодавчі доповнення Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення» доповнено Кримінальний кодекс України, Кодекс України про адміністративні правопорушення та Кримінально-процесуальний кодекс України нормами, що передбачають відповідальність за вчинення правопорушень корупційного характеру, а також порядок застосування такої відповідальності.

   Статтею 2 Закону України «Про відповідальність юридичних осіб за вчинення корупційних правопорушень» встановлено відповідальність юридичної особи за вчинення від її імені та в її інтересах керівником такої юридичної особи, її засновником, учасником чи іншою уповноваженою особою самостійно або у співучасті будь-якого із злочинів, передбачених ст. 209, частиною першою або другою статей 235-4, 235-5, статтями 364, 365, 368, 369 і 376 Кримінального кодексу України. На юридичних осіб судом можуть бути накладено такі види стягнень: штраф, заборона займатися певним видом діяльності, конфіскація майна, ліквідація юридичної особи.

   Статтею 18 Закону України «Про засади запобігання та протидії корупції» передбачено створення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення, до якого у триденний строк заноситимуться відомості про осіб, котрих за вчинення корупційних правопорушень притягнуто до адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності.

   Рішенням суду можуть встановлюватися обмеження щодо заборони особі, звільненій із займаної посади у зв’язку з притягненням до відповідальності за корупційне правопорушення, займатися діяльністю, пов’язаною з виконанням функцій держави або такою, що прирівнюється до цієї діяльності (ст. 19 зазначеного Закону).

   Вимогами ст. 21 цього Закону передбачено скасування уповноваженими органами або в судовому порядку нормативно-правових актів та рішень, прийнятих внаслідок вчинення корупційного правопорушення

   Проте чи не найголовнішим серед зазначених змін є те, що у ст. 22 цього Закону міститься норма про відшкодування збитків та відновлення прав фізичних та юридичних осіб, права яких порушено внаслідок вчинення корупційного правопорушення та які зазнали моральної або майнової шкоди. На жаль, жодному суспільству й жодній державі ще не вдалося повністю викорінити корупцію. Проте у багатьох розвинутих країнах світу, де вже діють правові норми, аналогічні нещодавно прийнятим в Україні, досягнуто значного зниження рівня корупційних проявів.

   У зв’язку з цим завданням посадових осіб державних органів, зокрема органів місцевого самоврядування, представників громадськості, має стати не лише безумовне дотримання норм антикорупційного законодавства особисто, а й протидія цим проявам з боку інших осіб. Це сприятиме прискоренню позитивних змін в економіці країни, суспільстві і, зрештою, перетворенню України у розвинуту державу європейського типу.

   Отже, корупція становить сукупність різних за характером та ступенем суспільної небезпеки, але єдиних за своєю суттю корупційних правопорушень, а також порушень етики поведінки посадових осіб органів державної влади, пов'язаних з вчиненням цих правопорушень. Виділяються кримінальні, адміністративні та дисциплінарні корупційні правопорушення. Найбільш небезпечними з них є правопорушення кримінального характеру - корупційні злочини. Корупційні правопорушення можуть здійснюватися у різних формах (одержання хабара, неправомірне втручання у діяльність інших державних органів або посадових осіб, надання незаконних переваг фізичним або юридичним особам під час підготовки і прийняття відповідних рішень тощо), але вони завжди пов'язані з неправомірним використанням відповідними особами наданих їм влади або службових повноважень. З огляду на це у кожному конкретному випадку необхідно з'ясовувати умисний характер вчиненого діяння та наявність особистого інтересу.

   У виконкомі Саксаганської районної у місті ради, з метою усунення причин та умов, що сприяють корупції:

-проводяться співбесіди при прийомі на службу до органу місцевого самоврядування, у ході яких обговорюються питання щодо особливостей роботи претендента на попередньому місці його роботи, з'ясовується, чому саме він бажає працювати у виконкомі районної у місті ради, рівень професійних знань, фаховий досвід, ставлення до праці, моральні установки;

-складаються присяги посадових осіб місцевого самоврядування;

-здійснюються бесіди з конкретних питань службової діяльності;

-передбачено функціонування Координаційної ради щодо запобігання  та протидії корупції, засідання проводяться кожну останню п’ятницю щомісячно;

-організовуються тематичні семінари, складання тестів з метою визначення рівня професійних знань кожної особи та її схильності до вчинення корупційних діянь.

   Важливим заходом щодо усунення причин та умов, які сприяють корупції, є систематичне отримання від громадян, підприємств, установ та організацій інформації про корупційні діяння та інші правопорушення, пов'язані з корупцією, вчинені посадовими особами. З метою усунення причин та умов, що сприяють корупції та встановлення «зворотнього зв'язку» між громадянами та виконкомом Саксаганської районної у місті ради запроваджено «Гарячу лінію». Прийом дзвінків здійснюється щосереди з 15.00 до 17.00 та за номером телефону: 8 (0564) 64-31-44.